Ухвала від 25.06.2025 по справі 381/2331/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1376/25

381/2331/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановила:

У травні 2025 року представник позивача адвокат Демчук В.Г. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із зазначеною позовною заявою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

05.05.2025 з метою перевірки місця реєстрації відповідача суд в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Як вбачається з відповіді, наданої Управлінням обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 21.05.2025, відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим не значиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Зміст відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за № 1412093 від 26.05.2025 свідчить, що за вказаними параметрами особу не знайдено.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви щодо надання доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, поданих через електронний суд.

02.06.2025 від представник позивача адвоката Демчука В.Г. надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей стосовно зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування відповідача чи останнього відомого місця реєстрації відповідача.

Одночасно позивачу було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зазначена позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Згідно з довідкою про доставку електронного документа ухвалу про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача та її представника 05.06.2025.

Крім того, позивачу надіслано ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області про залишення позовної заяви без руху на вказану нею у позовній заяві адресу, а саме: АДРЕСА_1 , трекінг 0610258649217 та отримана нею 13.06.2025.

Строк для виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху закінчився 15.06.2025 року.

Станом на 25.06.2025 заява позивача чи її представника про усунення недоліків до суду не надходила.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, передбачено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

В контексті викладеного суд зазначає, що приписами ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Позивач звернувся з цим позовом до суду, тому саме він зобов`язаний з розумним інтервалом часу добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду після подання його позову та самостійно цікавитись провадженням у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2025 року. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог зазначеної ухвали у встановлений судом строк від позивачана адресу суду також не надходило.

Більш того, за весь період перебування справи у Фастівському міськрайонному суді Київської області, з моменту її надходження, а саме з 02 травня 2025 року позивач чиїї представнику будь-який спосіб не поцікавилась провадженням у цій справі, отже належним чином не виконала свої процесуальні обов`язки позивача.

Відповідно до другого речення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на те, що позивач у встановлений судом строк не усунула недоліки позовної заяви, вважаю наявними правові підстави вважати її неподаною та повернути позивачу.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185, 258, 354 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК