Рішення від 26.06.2025 по справі 471/1265/24

Справа № 471/1265/24

РІШЕННЯ

іменем України

"26" червня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М. за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

представника заявника адвоката Козиревич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Новомар`ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання разом з його матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтував тим, що після смерті матері відкрилась спадщина.

З метою реалізації свого права на спадщину після смерті матері, заявник звернувся до нотаріальної контори однак, отримав роз`яснення нотаріуса щодо неможливості вчинення відповідної нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що ним пропущено 6-місячний строк для подання такої заяви, і не надано доказів щодо прийняття спадщини в порядку ст.1268 ЦК України. Рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту прийняття спадщини, в зв`язку з постійним проживанням з спадкодавцем.

На підставі зазначеного заявник вимушений звернутись до суду, оскільки встановлення зазначеного факту є необхідним для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою від 12 грудня 2024 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 26 червня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи рідну сестру заявника ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник заявника адвокат Козиревич О.С. підтримала заяву у повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особиНовомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій не заперечував проти задоволення заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду надіслала заяву, в якій не заперечував проти задоволення заяви.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази в їх сукупності, допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новокрасне Арбузинського району Миколаївської області померла мама заявника ОСОБА_3 , яка була зареєстрована в с.Михайло-Жукове Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області. (а.с.5,7)

Після її смерті залишилась спадщина у виді земельної ділянки площею 5,8 га, що розташована на території Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Григорівська сільська рада Братського району) Миколаївської області.

Заявник ОСОБА_1 , як син померлої ОСОБА_3 являється згідно ст.1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкування за законом. (свідоцтво про народження серій НОМЕР_1 , видане 26 червня 2025 року, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 , видане 09 лютого 2023 року.)

Звернувшись з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округу Миколаївської області Волошиної Н.В., ОСОБА_1 отримав роз`яснення нотаріуса щодо неможливості вчинення відповідної нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що ним пропущено 6-місячний строк для подання такої заяви, і не надано доказів щодо прийняття спадщини в порядку ст.1268 ЦК України. Рекомендовано звернутися до суду або для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, або для встановлення факту прийняття спадщини, в зв`язку з постійним проживанням з спадкодавцем. (а.с.13)

В судовому засіданні було встановлено, що заявник ОСОБА_1 з 05.03.2009 року і по сьогодні зареєстрований по АДРЕСА_2 , в той же час його мати ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області.

Однак, фактично ОСОБА_1 ще з вересня 2016 року проживав зі своєю матір`ю за однією адресою і по день її смерті.

Дана інформація підтвердилася в судовому засіданні довідкою Григорівського старостинського округу Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 24.01.2025 року №115 та виписками з погосподарської книги №7 за 2011-2015 роки. Крім того дана обставина підтвердилася в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Також відповідно до п.3.19. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №282/20595 від 22.02.2012р. спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ( в редакції станом на час відкриття спадщини) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місцяпроживаннячи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відсутність реєстрації місця проживання особи за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції станом на час відкриття спадщини) не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані особою, та оцінені судом. До таких висновкі в прийшов Верховний Суд у Постанові від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17.

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 315 ЦПК України, факти, що мають юридичне значення встановлюються судом, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Абзацом 1 пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»встановлено, що відповідно до статей255,271 ЦПК Українив порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Відповідно до п.2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008№ 7«Про судовупрактику усправах проспадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору,

розглядається за правилами окремого провадження.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю,

постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття

спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року

Пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту постійного проживання заявнику необхідно для отримання в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця.

Приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд вважає необхідним задовольнити заяву, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з його матір`ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Таким чином, вимоги заявника є доведеними та обґрунтованими.

Керуючись ст. ст.4,12,81,265,315 ЦПК України, ст.1218,1268 ЦК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ухвалив

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Новомар`ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання, на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.М. Ротар