Постанова від 25.06.2025 по справі 320/4891/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4891/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за ранг державного службовця;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за ранг державного службовця 7 рангу за весь час роботи у ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, а також здійснити перерахунок інших складових заробітної плати, які повинні були бути розраховані з урахуванням доплати за ранг, та виплатити їх;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати разом із сумою індексації у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за ранг державного службовця;

- зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за ранг державного службовця 7 рангу за весь час роботи у ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві з 04.12.2014 по 27.01.2016 у розмірі 1 332,02 грн.;

- зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму надбавки за вислугу років державного службовця за період роботи у ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві з 04.12.2014 по 27.01.2016.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 змінено, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за ранг державного службовця 7 рангу за весь час роботи у ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві з 04.12.2014 по 27.01.2016". У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 залишено без змін.

11.03.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніним Л.І. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №320/4891/19, виданого 26.02.2021(т. 1 а.с. 55).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 замінено у виконавчому листі №320/4891/19, виданому 26.02.2021 Київським окружним адміністративним судом, боржника ГУ ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980) його правонаступником - ГУ ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

20.10.2021 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібенін Л.І. направив до Київського окружного адміністративного суду подання про заміну сторони виконавчого провадження, в якому просив у виконавчому провадженні НОМЕР_1 замінити боржника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44116011).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 подання державного виконавця задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні, з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Не погодившись із вказаною ухвалою, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 по справі №320/4891/19;

- відмовити державному виконавцю у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження;

- замінити боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 11.03.2021 по справі №320/4891/19, а саме боржника Головне управління ДПС у м. Києві (код 44116011) на Головне управління ДФС у м. Києві (код 39439980);

- замінити боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 11.03.2021 по справі №320/4891/19, а саме боржника Головне управління ДПС у м. Києві (код 44116011) на Головне управління ДФС у м. Києві (код 39439980).

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, керуючись нормами ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1).

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч. 2).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ч. 5).

Зазначеним нормам кореспондують положення ст. 379 КАС України, за змістом якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч. 1).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4).

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" обумовлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Згідно з п.п. 5 та 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 (надалі - Порядок №1074), орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За приписами п. 8 Порядку №1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

18.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 "Про утворення Державної податкової служби та Державної митної служби України" якою, відповідно, утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

За змістом п. 2 вказаної Постанови №1200 Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Розпорядженням №682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Частино 1 ст. 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце її правонаступника. У цьому випадку визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.

Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень, а саме: ліквідація органу чи посади; припинення юридичної особи шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення; звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) з 22.10.2020 перебуває в стані припинення.

Водночас запис про припинення Головного управління ДПС у м. Києві у єдиному державному реєстрі на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника був відсутній. У такому випадку заміна Головного управління ДПС у м. Києві як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

Аналогічна за своєю суттю правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №300/7605/21, від 31.01.2023 у справі №380/4967/22, від 01.03.2023 №120/14457/21-а, від 29.05.2024 у справі №640/4094/24, від 20.12.2024 у справі №280/2157/22.

З огляду на викладені обставини та висновки Верховного Суду, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження НОМЕР_1 від 26.10.2021.

Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні, допустив описку, а саме здійснив заміну ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797), в той час, як заявник просив здійснити заміну Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44116011).

При цьому, в силу ст.379 КАС України саме суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, вирішує питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому вимоги апеляційної скарги в частині здійснення заміни боржника у виконавчому провадженні не підлягають задоволенню в межах даного апеляційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 379 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 25 червня 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма