Постанова від 26.06.2025 по справі 560/15436/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15436/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

26 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

за участю: секретаря судового засідання: Човган А. В.,

представника позивача: Сапьолкіної Н.В.

представників відповідача: Ткачук Н.І., Вапняр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 №23620/2201-0701;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 №23625/2201-0701 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 173 328 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 №23622/2201-0701.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №23620/2201-0701 від 27.09.2024;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №23625/2201-0701 від 27.09.2024 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 173 328 грн.;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №23622/2201-0701 від 27.09.2024.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 та за період з 19.01.2015 по 31.12.2023 з метою правильності обчислення повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатом перевірки складено акт від 14.08.2024 №18780/22-01-07-01/39589064, в якому встановлено, зокрема, порушення:

-п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV; п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153; п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 5 874 630 грн.;

-п.44.1, ст.44, п. 180.2 ст.180, п.186.3 ст.186, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( р.21 Декларації) за грудень 2023 року в сумі 209 364 грн.;

-п.44.1, ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.200.7 п.200.9, абз.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за серпень 2021 року в сумі 3 022 539 грн.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» подало заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого, згідно з відповіді ГУ ДПС у Хмельницькій області №4676/10/22-01-07-01-09 від 25 вересня 2024 року, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 14.08.2024 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2024 року:

-форми «Р» № 23260/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7 343 288 грн., в тому числі, за податковим зобов`язанням в сумі 5 874 630 грн., штрафними санкціями в сумі 1 468 658 грн.;

-форми «В4» № 23625/2201-0701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 209 364 грн., в частині 173 328 грн.;

-форми «В1» № 23622/2201-0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 022 539 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 1 511 270 грн.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі, стосовно реєстрації податкової накладної, регулюються нормами Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

За змістом пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

В силу положень п. 14.1.36 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Отже господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб`єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

За правилами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість).

У п.п. 14.1.156,14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України міститься визначення, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

П. 22.1 ст. 22 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 ПК України зазначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу; датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України).

За положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також указана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону. За такою презумпцією податковий орган встановивши, що певний первинний документ не мав бути облікований, має навести підстави для такої відмови та підтвердити ці обставини зібраними під час перевірки доказами.

Ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Разом з цим нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, які базуються лише на податковій інформації без належного дослідження усіх первинних документів позивача.

Так, судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 23260/2201-0701 від 27.09.2024 слугували висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 11.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV; п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153; п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 5 874 630 грн.,

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 23260/2201-0701 від 27.09.2024 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 7 343 288 грн., (податкове зобов`язанням в сумі 5 874 630 грн. та штрафні санкції в сумі 1 468 658 грн.).

На визначення вказаного грошового зобов`язання вплинули такі порушення:

1) заниження інших доходів (р.2240 Звіту про фінансові результати) всього в сумі 32 636 831 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 31 928 026 грн., за 2021 рік в сумі 31 928 026 грн., за І квартал 2022 року в сумі 708 805 грн., за півріччя 2022 року в сумі 708 805 грн., за три квартали 2022 року в сумі 708 805 грн., за 2022 рік в сумі 708 805 грн., в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів (ріпак, соняшник), оскільки, у постачальників для здійснення постачання були відсутні самі активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлені лише первинні бухгалтерські документи (накладні) з метою формування витрат для ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на прибуток до бюджету, а саме по оформлених операціях з придбання:

- ріпаку, оскільки у постачальника для здійснення постачання в такому обсязі були відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами ТОВ «Вестван» оформлено лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), з метою введення в товарообіг (легалізацію) товару невідомого походження та товаровиробника та як наслідок, формування витрат кінцевому споживачу - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму без ПДВ 4 001 852 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 4 001 852 грн., за 2021 рік в сумі 4 001 852 грн.;

- ріпаку та соняшнику, оскільки у постачальника для здійснення постачання в такому обсязі були відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами ТОВ «Елеватор Пром Груп» оформлено лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), з метою введення в товарообіг (легалізацію) товару невідомого походження та товаровиробника, та як наслідок, і формування витрат кінцевому споживачу - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму без ПДВ 20 203 314 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 20 203 314 грн., за 2021 рік в сумі 20 203 314 грн.;

- ріпаку, оскільки у постачальника для здійснення постачання в такому обсязі були відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами ТОВ «Украгро Прод» оформлено лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), з метою введення в товарообіг (легалізацію) товару невідомого походження та товаровиробника, та як наслідок, формування витрат кінцевому споживачу - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму без ПДВ 3 635 182 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 3 635 182 грн., за 2021 рік в сумі 3 635 182 грн.;

- ріпаку та соняшнику, оскільки у постачальника для здійснення постачання в такому обсязі були відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База» оформлено лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), з метою введення в товарообіг (легалізацію) товару невідомого походження та товаровиробника, та як наслідок, і формування втрат кінцевому споживачу - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму без ПДВ 4 267 233 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 3 558 428 грн., за 2021 рік в сумі 3 558 428 грн., за І квартал 2022 року в сумі 708 805 грн., за півріччя 2022 року в сумі 708 805 грн., за три квартали 2022 року в сумі 708 805 грн., за 2022 рік в сумі 708 805 грн.;

- ріпаку, оскільки у постачальника для здійснення постачання в такому обсязі були відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами ТОВ «Зернокуп» оформлено лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), з метою введення в товарообіг (легалізацію) товару невідомого походження та товаровиробника, та як наслідок, формування витрат кінцевому споживачу - ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» на загальну суму без ПДВ 529 250 грн., в тому числі: за три квартали 2021 року в сумі 529 250 грн., за 2021 рік в сумі 529 250 грн.;

2) порушення вимог п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ТОВ «Торгова компанія «Вітагро»:

- завищено інші операційні витрати у загальній сумі 2 527 143 грн., в т.ч. за 2021 рік 2 527 143 грн.;

- занижено інші операційні витрати у загальній сумі 2 527 143 грн., в т.ч. за 2022 рік 2 527 143 грн., в результаті не відповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності.

В свою чергу, надаючи правову оцінку доводам сторін, щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Зернокуп», ТОВ «Вестван», ТОВ «Украгро Прод» та ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База», колегія суддів вказує на таке.

З матеріалів справи з`ясовано, що 28.07.2021 між ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (покупець) та TOB «Вестван» (постачальник) укладено договір поставки № ПВ 28/07/2021-02, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме зерно зернових та/або технічних культур, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору, найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Специфікаціями №1, №2 та №3 до договору поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28.07.2021 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів.

Відповідно до Специфікації №1 до договору поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак ГМО в кількості 70 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №1 становить 1 267 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №1 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 28.07.2021.

Згідно Специфікації №2 до договору поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак ГМО в кількості 70 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №2 становить 1 288 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №2 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 31.07.2021.

Згідно Специфікації №3 до договору поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак ГМО в кількості 100 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №3 становить 1 840 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №3 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 05.08.2021.

На підтвердження господарських операцій до перевірки надано видаткові накладні №60-61 від 28.07.2021, №62-63 від 31.07.2021 та №66-68 від 03.08.2021 на загальну суму 4 562 110,90 грн. з ПДВ.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» здійснено оплату на рахунок ТОВ «Вестван» згідно платіжних інструкцій №157, №154, №158, №156, №153, №20, №21, №35, №36, №39, №38, №222, №223, №417 на загальну суму 4 562 110,90 грн., що контролюючим органом не заперечується.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких перевізником є ТОВ «Вестван», вантажоодержувачем ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, перевіркою не заперечується факт наявності у ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» ріпаку, проте, перевіркою не підтверджено фактів постачання ТОВ «Вестван» ріпаку у зв`язку з відсутністю у нього належних активів. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Також під час перевірки виявлено, що укладений ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з ТОВ «Вестван» договір поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28.07.2021 не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку з відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

Висновки контролюючого органу про відсутність реального змісту задокументованих операцій з вищезазначеним контрагентом базуються на наступному:

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ріпаку;

- відсутність земельних ділянок для вирощування ріпаку;

- транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, жодним чином не пов`язані з автомобільним перевізником;

- водії, зазначені у товарно-транспортних накладних, не перебували у трудових відносинах із перевізником, зазначеним у товарно-транспортних накладних та не відображені перевізником у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб;

- відсутність сертифікатів якості;

- наявність кримінальних проваджень;

- відсутність руху транспортних засобів згідно наданих товарно-транспортних накладних.

Також 14.07.2021 між ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (покупець) та TOB «Елеватор Пром Груп» (постачальник) укладено договір поставки № ХЛ 14/07/2021-01, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме: зерно технічних культур, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п.1.2 договору, найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Специфікаціями №1, №2, №3, №4, №5 та №6 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів. Крім цього, в вказаних специфікаціях зазначено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №1 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак в кількості 200 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №1 становить 3 600 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №1 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 20.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Відповідно до Специфікації №2 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак в кількості 500 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №2 становить 9 300 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №2 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 28.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №3 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак в кількості 300 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №3 становить 5 385 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №3 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 31.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Відповідно до Специфікації №4 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак в кількості 200 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №4 становить 3 610 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №4 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 01.08.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №5 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме соняшник в кількості 50 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №5 становить 900 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №5 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 25.09.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №6 до договору поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме соняшник в кількості 50 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №6 становить 900 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №6 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 23.09.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

На підтвердження господарських операцій до перевірки надано видаткові накладні, а саме: №56-57 від 15.07.2021; №61-63 від 16.07.2021, №64 від 17.07.2021, №80 від 20.07.2021, №81-84 від 21.07.2021, №86-87 від 22.07.2021, №91 від 25.07.2021, №92-93, №117 від 26.07.2021, №118-120 від 27.07.2021, №121-126 від 28.07.2021; №130-136 від 29.07.2021; №137-146 від 30.07.2021, №147 від 31.07.2021, №253-255 від 22.09.2021, №257 від 23.09.2021 на загальну суму 23 031 778,40 грн. з ПДВ.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» здійснено оплату на рахунок ТОВ «Елеватор Пром Груп» на загальну суму 23 031 778,40 грн., що не заперечується контролюючим органом.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вантажовідправником зазначено ТОВ «Елеватор Пром Груп», вантажоодержувачем ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

Як свідчать матеріали перевірки, відповідачем не заперечується факт наявності у ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» ріпаку та соняшнику, проте, перевіркою не підтверджено фактів постачання ТОВ «Елеватор Пром Груп» ріпаку у зв`язку з відсутністю у нього належних активів. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що укладений ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з ТОВ «Елеватор Пром Груп» договір поставки № ХЛ 14/07/2021-01 від 14.07.2021 не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку з відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

Згідно висновків контролюючого органу про відсутність реального змісту задокументованих операцій свідчить наступне:

-не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ріпаку;

-відсутність земельних ділянок для вирощування ріпаку;

-транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, жодним чином не пов`язані з автомобільним перевізником;

-водії, зазначені у товарно-транспортних накладних, не перебували у трудових відносинах із перевізником, зазначеним у товарно-транспортних накладних та не відображені перевізником у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб;

-відсутність сертифікатів якості;

-наявність кримінальних проваджень;

-відсутність інформації стосовно подальшого використання в господарській діяльності придбаного товару;

-відповідно до рішення Комісії регіонального рівня постачальники відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-відсутність руху транспортних засобів по маршруту зазначеному у товарно транспортних накладних.

Щодо господарських операцій між ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (покупець) та TOB «Украгро Прод» (постачальник) то з матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме: зерно зернових та/або технічних культур, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п.1.2 договору, найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Специфікаціями №1, №2 та №3 до договору поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товарів.

Відповідно до Специфікації №1 до договору поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 60 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №1 становить 1 086 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №1 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 27.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №2 до договору поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 120 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №2 становить 2 208 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №2 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 31.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №3 до договору поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 60 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №3 становить 1 086 000 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №3 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

На підтвердження господарських операцій до перевірки надано видаткові накладні №6 від 25.07.2021, №5 від 26.07.2021, №7 та №9 від 30.07.2021, №8 та №10 від 01.08.2021, №11 від 03.08.2021 та №12 від 05.08.2021 на загальну суму 4 144 107,21 грн. з ПДВ.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» перераховано кошти на рахунок ТОВ «Украгро Прод» в сумі 4 144 107,21 грн., що не заперечується контролюючим органом.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вантажовідправником є ТОВ «Украгро Прод», вантажоодержувачемТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

Податковим органом не заперечується факт наявності у ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» ріпаку, проте, перевіркою не підтверджено фактів постачання ТОВ «Украгро Прод» ріпаку у зв`язку з відсутністю у нього належних активів. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що укладений ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з ТОВ «Украгро Прод» договір поставки № ПВ 26/07/2021-01 від 26.07.2021 не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку з відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

Таким чином, перевіркою встановлено сукупність обставин, що свідчать про відсутність реального змісту задокументованих операцій:

-не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ріпаку;

- відсутність земельних ділянок для вирощування ріпаку;

-транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей «НАІС ДДАІ» МВС України, жодним чином не пов`язані з автомобільним перевізником;

-невідповідність типу транспортного засобу за конструкцією зазначеного в ТТН, а саме НОМЕР_1 ;

-відсутність сертифікатів якості;

-відповідно до рішення Комісії регіонального рівня постачальники відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-наявність кримінальних проваджень;

-наявність негативної податкової інформації.

Крім того встановлено, що ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (покупець) та TOB «Зернокуп» (постачальник) укладено договір поставки № ХЛ 30/07/2021-01 від 30.07.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме: зерно технічних культур, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п.1.2 договору, найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Специфікацією №1 до договору поставки № ХЛ 30/07/2021-01 від 30.07.2021 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товару.

Так, згідно Специфікації №1 до договору поставки № ХЛ 30/07/2021-01 від 30.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак в кількості 30 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №1 становить 544 500 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №1 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 21.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

На підтвердження господарської операції до перевірки надано видаткову накладну №47 від 30.07.2021 на загальну суму 603 344,43 грн. з ПДВ.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» перераховано кошти на рахунок TOB «Зернокуп» в сумі 603 344,43 грн., що не заперечується контролюючим органом.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вантажовідправником є ТОВ «Украгро Прод», вантажоодержувачем ТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

Управлінням не заперечується факт наявності у ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» ріпаку, проте, перевіркою не підтверджено фактів постачання ТОВ «Зернокуп» ріпаку у зв`язку з відсутністю у нього належних активів. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що укладений ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з ТОВ «Зернокуп» договір поставки № ХЛ 30/07/2021-01 від 30.07.2021 не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку з відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

Отже за результатами перевірки, податковий орган дійшов висновку про відсутність реального змісту задокументованих операцій, з огляду на наступні обставини:

-не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ріпаку;

- відсутність земельних ділянок для вирощування ріпаку;

-транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, жодним чином не пов`язані з автомобільним перевізником;

-водії, зазначені у товарно-транспортних накладних, не перебували у трудових відносинах із перевізником, зазначеним у товарно-транспортних накладних та не відображені перевізником у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб;

- відсутність сертифікатів якості;

- наявність кримінальних проваджень;

- наявність негативної податкової інформації щодо ТОВ «Зернокуп», отриманої від ГУ ДПС у м. Києві.

-відсутність інформації стосовно подальшого використання в господарській діяльності придбаного товару;

-відсутність руху транспортного засобу стосовно наданих товарно-транспортних накладних.

Також під час розгляду справи встановлено, що 16.07.2021 між ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» (покупець) та TOB «Міжрегіональна Аграрна База» (постачальник) укладено договір поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме: зерно зернових та/або технічних культур, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п.1.2 договору, найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором.

Специфікаціями №1, №2, №3 та №4 до договору поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 узгоджено найменування, характеристику, кількість та вартість товару.

Згідно Специфікації №1 до договору поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 105 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №1 становить 1 921 500 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №1 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 19.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №2 до договору поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 75 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №2 становить 1 361 250 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №2 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 31.07.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №3 до договору поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме ріпак без ГМО в кількості 75 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №3 становить 1 361 250 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №3 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 13.08.2021.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

Згідно Специфікації №4 до договору поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме соняшник в кількості 40 т.

Загальна сума товару згідно Специфікації №4 становить 1 361 250 грн. з ПДВ. Остаточна ціна товару поставленого згідно цієї Специфікації №4 визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на цей товар.

Поставка товару здійснюється в термін до 07.02.2022.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP-Інкотермс 2020 склад, що знаходиться за адресою: ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського, 7.

На підтвердження господарських операцій до перевірки надано видаткові накладні №197-200 від 18.07.2021, №203 від 28.07.2021, №207 від 31.07.2021, №213 від 03.08.2021, №214 від 03.08.2021, №63 та №64 від 05.02.2022 на загальну суму 4 864 645,56 грн. з ПДВ.

ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» перераховано кошти на рахунок TOB «Міжрегіональна Аграрна База» в сумі 4 864 645,56 грн., що не заперечується контролюючим органом.

До перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вантажовідправником є ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База», вантажоодержувачемТОВ «Торгова компанія «Вітагро».

Перевіркою не заперечується факт наявності у ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» ріпаку, проте, перевіркою не підтверджено фактів постачання ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База» ріпаку у зв`язку з відсутністю у нього належних активів. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» та, як наслідок, мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що укладений ТОВ «Торгова компанія «Вітагро» з ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База» договір поставки № СС 16/07/2021-01 від 16.07.2021 не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку з відсутністю у даного постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

За висновком контролюючого органу про відстуність реальності господарських операцій між позивачам та ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База» свідчить наступне:

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ріпаку та соняшнику;

- відсутність земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції;

-транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, жодним чином не пов`язані з автомобільним перевізником;

-водії, зазначені у товарно-транспортних накладних, не перебували у трудових відносинах із перевізником, зазначеним у товарно-транспортних накладних та не відображені перевізником у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб;

-невідповідність типу транспортного засобу за конструкцією зазначеного в ТТН, а саме ВН576ОІ;

- відсутність сертифікатів якості;

- наявність кримінальних проваджень;

-наявність рішення про відповідність платника критеріям ризиковості по ланцюгу постачання;

- відсутність руху транспортного засобу згідно наданих товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

З`ясовуючи обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарських операцій та ділової мети, колегія суддів враховує, що позивач зокрема надав документальне підтвердження наявності в користуванні останнього земель сільськогосподарського призначення, що зумовлює об`єктивну потребу для закупівлі та використання в господарській діяльності зернових культур, ріпаку та соняшнику.

Так, позивачем до додаткових пояснень у справі додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ «ВПГ Агро Плюс» (контрагента ТОВ «Міжрегіональна аграрна база»), згідно якої TOB «ВПГ Агро Плюс» укладено договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, на території Пісківської та Дитятківської сільської ради колишнього Іванківського району із орендарем ТОВ «Агрофірма Дитятки», які були розірвані після збору врожаю в листопаді 2021 року.

Також, TOB «ВПГ Агро Плюс» укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Пісківської сільської ради колишнього Іванківського району із орендодавцем ТОВ «АГРОФОРЕСТ», строк оренди закінчився в 2022 році.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка додана до відзиву на позовну заяву відповідачем, була сформована, зокрема, 25 листопада 2021 року та 12 листопада 2024 року, тобто після здійснення поставки сільськогосподарської продукції за договорами поставки № ПВ 28/07/2021-02 від 28 липня 2021 року, № ХЛ 14/07/2021-01 від 14 липня 2021 року, № ПВ 26/07/2021-01 від 26 липня 2021 року, № ХЛ 30/07/2021-01 від 30 липня 2021 року, № СС 16/07/2021-01 від 16 липня 2021 року, що, в свою чергу, не може свідчити про відсутність у власності ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро прод», ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» та ТОВ "Зернокуп" об`єктів нежитлової нерухомості та земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2022 року (справа № 520/1284/19) акцентував увагу на тому, що контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/253/16 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведений висновок узгоджується з висновками, що викладені в постановах від 29 жовтня 2019 року (справа №815/8539/13-а), від 18 березня 2020 року (справа №817/822/16) та від 07 лютого 2020 року (справа №820/2344/16).

Поряд з цим за висновком Великої Палати (постанова від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19) сам факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Щодо доводів податкового органу стосовно відсутності у позивача сертифікатів якості на товари, то судом першої інстанції вірно зазначено, що сертифікат якості не є документом, який підтверджує факт постачання товарів, не містить відомостей про господарську операцію та не відповідає вимогам первинних документів, встановленим законодавством України, а є документом, який підтверджує саме якість товару.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 15.04.2021 у справі № 818/530/16, від 16.12.2021 № 200/13279/19-а, від 21.03.2023 у справі № 620/2487/19.

Стосовно посилання відповідача на наявність щодо контрагентів позивача рішень про відповідність критеріям ризиковості та ланцюгу постачання, негативної податкової інформації, а також кримінальни проваджень, колегія суддів вказує на таке.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №826/18952/14 висловлено думку, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту під час досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 6 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а.

Поряд з цим, у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Наведеному принципу не відповідає ситуація, коли у вироку в межах кримінального провадження щодо директора ймовірно фіктивного підприємства суд, практично не досліджуючи господарську діяльність цього підприємства (оскільки склад злочину закінчується в момент придбання / перереєстрації фіктивного підприємства), робить висновки про те, що підприємство було створено з метою прикриття незаконної діяльності, ніколи не здійснювало жодної господарської діяльності, усі його господарські операції з контрагентами є фіктивними тощо.

Отже, факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами рух товару і зміни в активах / зобов`язаннях платника податків підтверджуються. Як наслідок, існує нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набрали законної сили.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Зважаючи на зазначене у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно якого вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час, відповідач не надав щодо вказаних кримінальних проваджень судових рішень, які набрали законної сили та матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства, адже позивачем було укладено договори з належним чином зареєстрованими юридичними особами, платниками податку на додану вартість.

Варто звернути увагу і на те, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Така позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 року у справі № 820/1009/17, від 03.04.2020 року у справі № 160/4200/19, від 10.04.2020 року у справі № 440/1082/19, від 16.04.2020 року у справі № 805/5017/15-а.

Поряд з цим, Верховним Судом у постановах по справах №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 та № 640/6854/20 від 01.03.2023 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, надано критичну оцінку посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині про помилковість доводів відповідача, що відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів та ресурсів, є підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Також колегія суддів зауважує, що платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Крім того, судом першої інстанції обгрунтовано вказано на безпідставність посилання відповідача на лист ГУ НП у Хмельницькій області від 13.08.2024 №3533-2024, згідно якого транспортні засоби, вказані в товарно-транспортних накладних, не здійснювали перевезення ріпаку, соняшнику за вказаним в товарно-транспортних накладних маршрутом, оскільки відсутність інформації в системі «Гарпун» жодним чином не може спростовувати або підтверджувати реальність поставки товару.

Так, порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" передбачений Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2018 року № 497.

Відповідно п.1 наведеної Інструкції, ІП "Гарпун" є інформаційно-телекомунікаційною системою "Інформаційний портал Національної поліції України", призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Облік об`єктів в ІП "Гарпун" відповідно п.5 наведеної Інструкції ведеться за такими категоріями: орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ; орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди; орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення; орієнтування оперативне про ТЗ; орієнтування про неправомірну експлуатацію ТЗ з номерним знаком, що йому не належить; евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням; розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями; розшук ТЗ боржника державним виконавцем; розшук ТЗ боржника приватним виконавцем; розшук викраденого номерного знака; розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки; розшук ТЗ на підставі судового рішення.

Метою ІП "Гарпун" є:

-об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та електронного комунікаційного обладнання;

-забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків;

-моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) знищено;

-забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні (п. 3 Інструкції).

Таким чином, облік відомостей щодо всіх транспортних засобів, які знаходяться на дорогах України, а також використання ІП "Гарпун" з метою здійснення податкового контролю за транспортними засобами, які використовуються платниками податків в господарській діяльності не віднесено до функцій, мети та об`єктів контролю наведеної системи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі № 540/1185/21.

З відповіді ГУ НП у Хмельницькій області від 13.08.2024 вбачається, в системі "Гарпун" відсутня інформація про пересування транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення.

Проте, відсутність інформації не є аналогією того, що перевезення не здійснювались взагалі, особливо за тієї умови, що відповідачем не надано відомостей ані щодо наявності в ІП "Гарпун" можливості фіксувати переміщення транспортних засобів за маршрутами перевезення згідно товарно-транспортних накладних, ані щодо повноти інформації, яка створюється системою на теперішньому етапі її розвитку. Інформація про відсутність фіксації камерами відеоспостереження номерних знаків автомобілів спеціальною системою "Гарпун", не містить беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження, оскільки докази покриття спеціальною системою "Гарпун" усіх доріг України і її безперебійної роботи відсутні.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів тієї обставини, що транспортні засоби, зазначені у товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ «Вестван, ТОВ «Елеватор Пром Груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Міжрегіональна Аграрна База» та ТОВ «Зернокуп» підлягали обліку в ІП "Гарпун", який передбачає системний характер спостереження за відповідними транспортними засобами, та не надав докази перебування транспортних засобів, що використовувались для перевезення товару, в розшуку в рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності.

Таким чином, посилання контролюючого органу на відомості, отримані від ГУ НП у Хмельницькій області з ІП «Гарпун», є необґрунтованими, оскільки такі дані не відповідають ознакам достовірності та допустимості, які є для них обов`язковими згідно положень ст. 74, 75 КАС України.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №0340/1408/19, від 10.11.2021 року у справі №380/1552/20.

Відомості стосовно того, що транспортні засоби та причепи з державними номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та НОМЕР_7 на момент здійснення перевезення за вказаними в товарно-транспортних накладних, знаходились в русі в Запорізькій, Одеській та Чернівецькій областях, не можуть бути використані як докази того, що перелічені транспортні засоби з причепами не здійснювали перевезень за спірними господарськими операціями.

Перебування транспортних засобів, що зазначені в товарно-транспортних накладних в Запорізькій, Одеській та Чернівецькій областях у той же чи на наступний день після виконаного за спірною господарською операцією перевезення, жодним чином не нівелює можливості існування двох цих обставин одночасно. А виконання одним транспортним засобом в один день перевезень в Запорізькій, Одеській, Чернівецькій чи Київській областях є можливим, оскільки відстані між областями знаходяться в межах 500 км (максимальна відстань від Чернівецької до Київської області), що покриває можливість транспорту для її подолання та не може бути підставою для спростування факту перевезення.

Щодо невідповідності типів транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) № 65838, № 65995, № 65997, № 65818, № 65829, № 66573, № 65840, № 65989, № 66235 та № 65828 та відомостях Історія ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України, необхідно вказати на таке.

Контролюючим органом встановлено, що у ТТН № 65838 від 16.07.2021 вказано вантажний автомобіль, який мав би здійснювати перевезення вантажу DAF, державний номер НОМЕР_8 . Однак, за цим номером, згідно відомостей, отриманих від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області, зареєстровано легковий автомобіль ВАЗ 21150.

У ТТН № 65995 від 21.07.2021, № 65997 від 27.07.2021, № 65818 від 28.07.2021, № 65829 від 29.07.2021 вказано вантажний автомобіль, який мав би здійснювати перевезення вантажу РЕНО, державний номер НОМЕР_9 . Проте за цим номером зареєстровано мотоцикл VIPER, модель V200R, згідно з інформацією, отриманою від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Хмельницькій області.

У ТТН № 66573 від 23.09.2021 вказано вантажний автомобіль, який мав би здійснювати перевезення вантажу Вольво, державний номер НОМЕР_10 . Однак, за цим номером, згідно відомостей, отриманих від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області, зареєстровано пасажирський автобус RENAULT, MASTER, який може перевозити до 3,8 тон вантажу.

У ТТН № 65840 від 16.07.2021 зазначено причіп з державним номером ВО4313Х, але за цим номером неможливо ідентифікувати жодний транспортний засіб.

У ТТН № 65989 від 28.07.2021 вказано причіп з державним номером НОМЕР_11 . Проте, за даними Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Хмельницькій області, такий транспортний засіб не зареєстровано.

Позивач просив звернути увагу, що в ТТН № 65837 від 16.07.2021 вказано вантажний автомобіль DAF з державним номером НОМЕР_12 , а не НОМЕР_13 .

Крім того, вказав, що відповідачем надано таблиці по транспортному засобу з державним номером НОМЕР_14 , в той час як вірний номер має бути НОМЕР_9 .

В ТТН № 66574 від 22.09.2021 вказано причіп, державний номер НОМЕР_15 , а не НОМЕР_16 .

Щодо ТТН № 65838 від 16.07.2021 позивач зазначив, що 28.07.2020 здійснено перереєстрацію легкового автомобіля ВАЗ 21140 на інший державний номер НОМЕР_17 . Тобто в 2021 році за державним номером НОМЕР_1 вже не було зареєстровано легковий автомобіль ВАЗ 21140.

В ТТН № 65999 від 21.07.2021 вказано причіп з державним номером НОМЕР_18 , а не НОМЕР_19 .

В ТТН № 66235 від 28.07.2021, № 66232 від 29.07.2021 від 21.07.2021 вказано причіп з державним номером НОМЕР_20 , а не НОМЕР_21 .

В ТТН № 65987 від 28.07.2021 вказано причіп з державним номером НОМЕР_18 , а не НОМЕР_11 .

В ТТН № 381568 від 30.07.2021 вказано причіп з державним номер НОМЕР_22 , а не НОМЕР_23 .

Стосовно ТТН № 65840 від 16.07.2021 позивач зауважив, що в даній ТТН не повністю зазначено серію знаку, адже відповідно до ДСТУ 4278:2012 Знаки номерні транспортних засобів зазначено що літеросполуки, які можна використовувати для позначення серії знаків складаються із двох літер, а не однієї літери.

Відносно ТТН № 65838 від 16.07.2021, то позивач також зазначає про наявність помилки у вказаній ТТН, адже в ній вказано транспортний засіб НОМЕР_8 та причіп НОМЕР_24 , тобто ідентичне цифрове значення.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо невідповідності типів транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних та відомостях Історія ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України.

Аргументованим також є твердження суду першої інстанції, що відповідно до сталої практики Верховного Суду наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання контролюючого органу на відсутність фіксації підсистемою «Геопортал-Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» фактів переміщення зазначених в товарно-транспортних накладних автомобілів, оскільки матеріали справи не містять належних доказів покриття названої підсистемою усіх автомобільних доріг України та її безперебійної роботи, а також доказів розміщення стаціонарних засобів відстеження дорожнього руху цією системою безпосередньо у місцях завантаження та розвантаження транспортних засобів, які використовувались під час перевезення відповідних партій нафтопродуктів в межах спірних господарських операцій.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №560/2352/24.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.09.2024 за №23620/2201-0701.

Визначаючись щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 27.09.2024 №23625/2201-0701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 209 364 грн, в частині 173 328 грн. та №23622/2201-0701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 022 39 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 1 511 270 грн., колегія суддів виходить із наступного.

Документальною перевіркою встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці, позивачем завищено податковий кредит в сумі 4 569 157 грн., сформований в результаті віднесення до його складу податку на додану вартість по нереальних господарських операціях з ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп», ТОВ «Міжрегіональна аграрна база», оскільки у наведених постачальників для здійснення постачання в такому обсязі відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) з метою введення в товарообіг (легалізацію) товарів невідомого походження та виробника, шляхом маніпулювання податковою звітністю з ПДВ на етапах постачання:

-по взаємовідносинах ТОВ «Вестван» завищено податковий кредит у загальній сумі 560 259 грн., в тому числі за липень 2021 року в сумі 320 691 грн., серпень 2021 року в сумі 157 046 грн., вересень 2021 року в сумі 82 522 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Елеватор пром груп» завищено податковий кредит у загальній сумі 2 828 464 грн., в тому числі за липень 2021 року в сумі 2 626 872 грн., вересень 2021 року в сумі 201 592 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Украгро Прод» завищено податковий кредит у загальній сумі 508 926 грн., в тому числі за липень 2021 року в сумі 259 380 грн., вересень 2021 року в сумі 249 546 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Зернокуп» завищено податковий кредит у загальній сумі 74 095 грн., в тому числі за липень 2021 року в сумі 74 095 грн.;

-по взаємовідносинах з ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» завищено податковий кредит в загальній сумі 597 413 грн, в тому числі за липень 2021 року в сумі 383 983 грн., серпень 2021 року в сумі 114 197 грн., лютий 2022 року в сумі 99 233 грн.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

П. 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт201.10 статті 201 ПК України доповнено абзацом нового змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп», ТОВ «Міжрегіональна аграрна база».

За позицією відповідача у ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп», ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» відсутні активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) з метою введення в товарообіг (легалізацію) товарів невідомого походження.

Як було зазначено вище, згідно сталої позиції Верховного Суду, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 також зазначила, що відсутність у контрагентів трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключає можливість виконання господарської операції, не спростовує обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

Тому помилковими є доводи відповідача про відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Судом першої інстанції встановлено, що усі поставки оформлені видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Відповідач, своєю чергою, не заперечує використання позивачем ріпаку, соняшнику у своїй господарській діяльності, а лише вказує, що ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп» та ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» ріпак та соняшник позивачу у вказаний в перевірці період не поставляли.

Позивач у повному обсязі здійснив оплату на користь ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп» та ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» за поставлений згідно договорів товар, що підтверджується платіжними документами, доданими до позовної заяви.

По здійснених згідно договорів поставках товару ТОВ «Вестван», ТОВ «Елеватор пром груп», ТОВ «Украгро Прод», ТОВ «Зернокуп» та ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» було зареєстровано відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, контролюючий орган не посилається на докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність позивача щодо протиправної поведінки його контрагентів.

Відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, на дання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

При цьому, податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов`язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов`язань сплати податку до бюджету контрагентом. Ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цим постачальником.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В той же час контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що грунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності засвідченої наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості вказані в цих документах неповні, недостовірні чи суперечливі.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки відповідача в основному ґрунтуються на припущеннях та податковій інформації стосовно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді позивача з останніми, що, в свою чергу не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин, відповідачем не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень

від 27.09.2024 №23625/2201-0701 та №23622/2201-0701.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.