Постанова від 26.06.2025 по справі 805/3486/17-а

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

м. Київ

справа № 805/3486/17-а

адміністративне провадження № К/9901/64962/18, К/9901/65207/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» та Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник Головне управління ДПС у Донецькій області)

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року (Суддя Аляб`єв І.Г.),

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року (Судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.),

у справі № 805/3486/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» (далі - позивач, ТОВ Агроторгівельна фірма «Зоря») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати акт камеральної перевірки від 07 червня 2017 року № 711/05-99-12/01/05-17/25580292; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2017 року № 0002061223, яким, за порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовані штрафні санкції на загальну суму 318 773, 61 грн; заборонити відповідачу нараховувати штрафи позивачу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які вказані в податковому повідомлені-рішенні від 06.07.2017 року № 0002061223 та вважати вказані податкові накладні такими що зареєстровані без порушення граничних термінів їх реєстрації (т.1 а.с. 5-10).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 116-118).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року (враховуючи виправлення описки ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 серпня 2021 року в даті та номері податкового повідомлення-рішення), скаргу ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» задоволено частково. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області від 06 липня 2017 року № 0002061223 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн. 20 коп, за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в ЄРПН. Прийнято нове рішення в цій частині, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області від 06 липня 2017 року № 0002061223 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн 20 коп, за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 1 а.с. 171-177, т. 2 а.с. 61).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2017 року № 0002061223 (повністю), позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначив на неправомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок не врахування судами попередніх інстанцій, що порушення прав позивача на подання податкової звітності/декларування податкових зобов`язань та сплату податків у період з 15.04.2016 року по 20.07.2016 року відбулось у зв`язку з неправомірними діями співробітників Західно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (де позивач перебував на податковому обліку до зміни місцезнаходження - 19.06.2016), оскільки починаючи з 15 квітня 2016 року була заблокована можливість подання звітності в електронному вигляді та скасований договір про визнання електронних документів, тоді, як реєстрація зміни місцезнаходження відбулась 19.04.2016 року, а на податковий облік за новим місцезнаходженням Краснолиманським відділенням Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області позивача взято тільки 13.05.2016 року і 23.05.2016 року позивачем отримано нові посилені сертифікати ключів та скасовані старі. Тобто, за міркуванням скаржника, до 23.05.2016 року діяв попередній договір про визнання електронних документів. При цьому новий договір про визнання електронних документів з зазначенням реквізитів податкового органу був заповнений позивачем, враховуючи інформацію з офіційного джерела, що спростовує посилання суду першої інстанції на не заповнення обов`язкових реквізитів. Враховуючи викладене, скаржник просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій повністю та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2017 року № 0002061223 (повністю) (т. 2 а.с. 15-17).

Отже, рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог (окрім податкового повідомлення-рішення на суму 318 526,41 грн) не є предметом оскарження за доводами касаційної скарги.

До того ж, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначено на правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.07.2017 року № 0002061223 (повністю), внаслідок порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних за період з травня - червень 2016 року. Крім цього, скаржник посилався на безпідставність доводів позивача про порушення його прав контролюючим органом, внаслідок блокування реєстрації податкових накладних, оскільки укладений 05.08.2015 року між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області договір про визнання електронних документів було розірвано Ленінським районним у м. Донецьку відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на виконання п. 4 розділу 6 укладеного договору враховуючи зміну 19.04.2016 року місцезнаходження ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» з Ленінського району м. Донецька до смт. Заречне Краснолиманського району Донецької області. Враховуючи викладене, скаржник просив суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 182-185).

Верховним Судом відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» та Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 805/3486/17-а (т. 2 а.с. 9-10, 31-32); об`єднані касаційні скарги в одне провадження, закінчено підготовку та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

До того ж, після призначення справи до розгляду, відповідачем надіслано клопотання про його заміну процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області, яке підлягає задоволенню з огляду на вимоги статті 52 КАС України у зв`язку з реорганізацією податкового органу, що документально підтверджено відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 серпня 2015 року між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, укладено договір про визнання електронних документів (а.с.43-45), у відповідності до п. 2 розділу 4 якого, платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу ДФС в електронному вигляді.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (згідно п.3 - 5 розділу 6 Договору).

Протоколом № 4 Загальних зборів Учасників ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» від 15.04.2016 року, затверджено: 1) зареєструвати місцезнаходження Товариства за адресою: 84442, Донецька область, Лиманський район смт. Зарічне, вул. Шевченка, 2-б; 2) затверджено перехід на діяльність Товариства на підставі модельного статуту; 3) внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів доручити директору з правом передоручення третім особам (а.с.34).

19 квітня 2016 року до ЄДРПОУ внесено запис про зміну місцезнаходження позивача з м. Донецька до смт. Зарічне Лиманського району Донецької області (а.с.35-36), у зв`язку з чим, за висновками судів попередніх інстанцій, договір про визнання електронних документів було розірвано.

13 травня 2016 року позивача взято на облік до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

23 травня 2016 року позивачем надіслано заявку на відкликання сертифікату та отримано нові посилені сертифікати відкритого ключа електронного цифрового підпису (т. 1 а.с.84).

Також, судами встановлено, що позивачем до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в період з травня - червень 2016 року направлялися засобами електронного зв`язку нові договори про визнання електронних документів, які згідно з квитанціями № 1 та № 2, доставлені до ДФС України та не були прийняті з підстав: договір № 300520168 від 30.05.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233) (т. 1 а.с.46-48, 54-57); договір № 240520167 від 24.05.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (т. 1 а.с.50-53); договір № 060620161 від 06.06.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (т. 1 а.с.58-61); договір № 130620162 від 13.06.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (т. 1 а.с.63-66); договір № 210620163 від 21.06.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (а.с.67-70); договір № 080720161 від 08.07.2016 року не прийнятий у зв`язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (т. 1 а.с.71-74).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Квитанції № 1 від 10.05.2016 року (09:33:45) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку) (т. 1 а.с.77). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 10.05.2016 року (09:51:39) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (т. 1 а.с.77). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 12.05.2016 року (14:10:18) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку) (т. 1 а.с.79). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 12.05.2016 року (14:10:03) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (т. 1 а.с.79). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 13.05.2016 року (11:22:09) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (т. 1 а.с.81). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 16.05.2016 року (10:09:03) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку ) (т. 1 а.с.81). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 16.05.2016 року (11:03:01) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (т. 1 а.с.83). Квитанція № 2 відсутня.

Крім цього, з матеріалів справи судами встановлено, що позивач направив на реєстрацію податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних з податку на додану вартість, які не були прийняті податковим органом з підстав: накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року доставлено 15.04.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (т. 1 а.с.75); накладна № 17/2/ від 08.04.2016 року доставлено 13.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (т. 1 а.с.78); накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року доставлено 13.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (т. 1 а.с.80); накладна № 31/2/ від 14.04.2016 року доставлено 16.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (т. 1 а.с.82).

07.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» за період квітень, травень та червень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки № 711/05-99-12/01/05-17/25580292 від 07.06.2017 року, з висновками про порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних у квітні - червні 2016 року та зареєстрованих 20 липня 2016 року, а саме: № 22/2/ від 24.06.2016; №26/2/ від 27.06.2016 року; №21/2/ від 24.06.2016 року; № 25/2/ від 27.06.2016 року; № 28/2/ від 30.06.2016 року; №8/2/ від 07.06.2016 року; №7/2/ від 07.06.2016 року; № 13/2/ від 16.06.2016 року; №14/2/ від 17.06.2016 року; №6/2/ від 07.06.2016 року; № 13/2/ від 11.05.2016 року; № 28/2/ від 24.05.2016 року; №19/2/ від 16.05.2016 року; №10/2/ від 11.05.2016 року ; №12/2/ від 11.05.2016 року; №29/2/ від 24.05.2016 року; №16/2/ від 12.05.2016 року; №7/2/ від 06.05.2016 року; №3/2/ від 03.06.2016 року; №36/2/ від 30.05.2016 року; №15/2/ від 12.05.2016 року; №37/2/ від 31.05.2016 року; №30/2/ від 25.05.2016 року; № 1 від 02.06.2016 року; №34/2/ від 27.05.2016 року; №21/2/ від 17.05.2016 року; №23/2/ від 18.05.2016 року; №54/2/ від 23.04.2016 року; №38/2/ від 18/04/2016 року; №40/2/ від 18.04.2016 року; № 43/2/ від 19.04.2016 року; №23/2/ від 12.04.2016 року; №65/2/ від 27.04.2016 року; №52/2/ від 22.04.2016 року; №39/2/ від 18.04.2016 року; №31/2/ від 14.04.2016 року; №25/2/ від 12.04.2016 року; №4/2/ від 04.05.2016 року; №64/2/ від 27.04.2016 року; №1/2/ від 04.05.2016 року; №45/2/ від 19.04.2016 року; №37/2/ від 18.04.2016 року; №29/2/ від 14.04.2016 року; №50/2/ від 21.04.2016 року; №5/2/ від 05.05.2016 року; №3/2/ від 04.05.2016 року; №58/2/ від 25.04.2016 року; №21/2/ від 11.04.2016 року; №27/2/ від 13.04.2016 року; №61/2/ від 26.04.2016 року; №56/2/ від 23.04.2016 року; №46/2/ від 19.04.2016 року; №17/2/ від 08.04.2016 року; №44/2/ від 19.04.2016 року; №24/2/ від 12.04.2016 року; №14/2/ від 07.04.2016 року; №30/2/ від 14.04.2016 року; №62/2/ від 26.04.2016 року; №48/2/ від 20.04.2016 року; №16/2/ від 08.04.2016 року; №70/2/ від 30.04.2016 року; №32/2/ від 15.04.2016 року (т. 1 а.с.12-13).

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002061223 від 06 липня 2017 року, яким згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, до позивача застосовано штраф згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України в загальному розмірі 318 773,61 грн, з яких за затримку на 15 і менше календарних днів у розмірі 10% у сумі 2285,40 грн, за затримку від 16 до 30 календарних днів у розмірі 20% у сумі5289,20 грн., за затримку від 31 до 60 календарних днів у розмірі 30% у сумі 53029,75 грн., за затримку від 61 і більше календарних днів у розмірі 40% у сумі 257469,26 грн. (т. 1 а.с.20-23)

Рішенням Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року № 20862/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (т. 1 а.с.24-33).

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є спірним питанням в межах доводів касаційних скарг позивача та відповідача. Відмова в задоволенні іншої частини позовних вимог не є спірним за доводами касаційної скарги позивача.

Так, відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність його прийняття контролюючим органом на підставі п.120-1.1 статті 120-1 ПК України, з огляду на порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних (за період з травня - червень 2016 року), передбаченого статтею 201 цього Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на безпідставне блокування доступу до ЄРПН саме відповідачем, оскільки договір про визнання електронних документів, укладений 05 серпня 2015 року між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька розірвано у зв`язку із зміною місцезнаходження Товариства на підставі п 4 розділу 6 цього договору. При цьому, як зауважено судом першої інстанції, ухвалою суду від 02 листопада 2017 року за клопотанням позивача судом зупинено провадження у справі для надання часу для оскарження Товариством відмови фіскального органу в укладанні нових договорів, проте провадження у справі поновлено судом в липні 2018 року у зв`язку з тим, що Товариство відповідного позову не подало.

За наслідками апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних, але частково. Зокрема, посилаючись на те, що договір про визнання електронних документів укладений 05 серпня 2015 року був розірваний податковим органом в односторонньому порядку 15 квітня 2016 року з підстав зміни позивачем місця реєстрації, і зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача внесені тільки 19 квітня 2016 року на підставі Протоколу № 4 Загальних зборів Учасників ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» від 15 квітня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав підстав для не прийняття податкових накладних до вказаної дати, а саме в період з 15.04.2016 року по 19.04.2016 року. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Квитанції № 1 від 15.04.2016 року позивачем направлялась податкова накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року яка була не прийнята з підстав можливого розірвання Договору про визнання електронної звітності (а.с.75).

На підставі викладеного, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року (враховуючи виправлення описки ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 серпня 2021 року) за результатами апеляційного перегляду справи, скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області від 06 липня 2017 року № 0002061223 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн 20 коп, за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в ЄРПН та прийнято нове рішення в цій частині про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2017 року № 0002061223 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн 20 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, визначені цим пунктом.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До того ж, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

У пункті 9 вказаного Порядку наведено перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Колегія суддів звертає увагу, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних не є спірним між сторонами, позивач доводив протиправність податкового повідомлення-рішення тільки з тих підстав, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась внаслідок протиправності дій контролюючих органів, внаслідок розірвання договору про визнання електронної звітності/блокування можливості реєстрації податкових накладних, внаслідок неправомірних дій співробітників Західно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (де позивач перебував на податковому обліку до зміни місцезнаходження - 19.06.2016).

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів від 05 серпня 2015 року між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька (а.с.43-45), який відповідає примірному договору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 № 233, орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-VI, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 18 Закону № 755-VI, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як встановлено судом апеляційної інстанції із матеріалів справи, договір про визнання електронних документів укладений 05 серпня 2015 року був розірваний податковим органом в односторонньому порядку 15 квітня 2016 року з підстав зміни позивачем місця реєстрації. Разом з цим, за встановленим судом апеляційної інстанції фактом того, що внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача відбулось тільки 19 квітня 2016 року, суд дійшов висновку про неправомірність застосування до позивача штрафу за порушення реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року, яка відповідно до Квитанції № 1 від 15.04.2016 року вчасно направлена на реєстрацію та була не прийнята з підстав можливого розірвання Договору про визнання електронної звітності (а.с.75).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 247 грн 20 коп, за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 13, 23), що не спростовано доводами касаційної скарги відповідача, оскільки остання взагалі не містить посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права в наведеній частині.

Доводи контролюючого органу в касаційній скарзі відносно безпідставності позовних вимог про визнання недійсним висновків акта перевірки не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки в задоволенні вищенаведених позовних вимог відмовлено судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції. Крім цього, в доводах касаційної скарги позивач зазначив, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову в наведеній частині, з огляду на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13.

Щодо порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН інших податкових накладних, виписаних у квітні - червні 2016 року та зареєстрованих 20 липня 2016 року, колегія судів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом на підставі п.120-1.1 статті 120-1 ПК України, що також не спростовано доводами касаційної скарги товариства.

До того ж, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, оскільки договір про визнання електронних документів укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкових накладних був розірваний/припинений контролюючим органом в односторонньому порядку, через зміну позивачем місця реєстрації, податковий орган, з урахуванням положень пункту 4 розділу 6 Договору та Додатку 1 до Інструкції № 233, мав право не приймати податкові накладні надіслані в електронному вигляді з 19.04.2016 року до укладання нового договору. Тоді, як доказів укладення нового договору після зміни місця реєстрації позивачем до суду не надано.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем в судовому порядку не оскаржувалась відмова податкового органу щодо неприйняття та не укладення договорів про визнання електронних документів, надісланих після зміни місця реєстрації, які не були прийняті податковим органом з підстав наявності помилки в обов`язкових реквізитах, тому доводи позивача в касаційній скарзі з приводу відсутності помилок в договорах про визнання електронних документів, відхиляються судом касаційної інстанції.

З наведених підстав колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги позивача про порушення прав Товариства на подання податкової звітності/декларування податкових зобов`язань та сплату податків у період з 15.04.2016 року по 20.07.2016 року, внаслідок неправомірних дій співробітників Західно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (де позивач перебував на податковому обліку до зміни місцезнаходження), оскільки такі дії/або бездіяльність Західно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області також не були предметом судового оскарження.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційних скарг контролюючого органу та товариства не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій (в оскаржуваних ними частинах) і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» та Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник Головне управління ДПС у Донецькій області), залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 805/3486/17-а, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.П. Юрченко В.В. Хохуляк