Постанова від 04.06.2025 по справі 904/4695/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4695/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі № 904/4695/22

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еко культура", м. Новомосковськ

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду від 12.12.2023 припинено процедуру санації ТОВ "НВП "Еко культура". Припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича. Визнано ТОВ "НВП "Еко культура" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 12.12.2024. Ліквідатором ТОВ "НВП "Еко культура" призначено арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича.

28.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про визнання грошових вимог до ТОВ "НВП "Еко культура" у розмірі 10027,98 грн. та судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2024 прийнято заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до банкрута ТОВ "НВП "ЕКО КУЛЬТУРА" про визнання конкурсних грошових вимог до боржника у розмірі 10 027,98 грн. та судового збору у розмірі 4 844,80 грн. по справі про банкрутство №904/4695/22 до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 30.07.2024.

09.08.2024 до суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява (вх.№37741/24 від 09.08.2024), відповідно до якої заявник, зокрема, просив суд залишити без розгляду та повернути заяву з грошовими вимогами. Також просив повернути суму сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2024 заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до банкрута (вх.№645/24 від 28.06.2024) залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 в задоволенні заяви (вх.№37741/24 від 09.08.2024) ГУ ДПС у Дніпропетровській області в частині повернення суми сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 у справі № 904/4695/22, ухвалити нове судове рішення, яким заяву в частині повернення суми судового збору задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що контролюючий орган звернувся до ГСДО із заявою про грошові вимоги до боржника у розмірі 10 027,98 грн. В подальшому боржником сплачено податковий борг (поточні грошові вимоги) в повному обсязі. Контролюючий орган звернувся до ГСДО із заявою про залишення без розгляду та повернення заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області про грошові вимоги та повернення судового збору. В ухвалі про залишення заяви без розгляду суд посилався на п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Разом з тим контролюючий орган вважає, що залишення заяви без розгляду передбачає й одночасне повернення такої заяви заявнику. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 у справі № 904/4695/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 розгляд справи № 904/4695/22 призначено на 04.06.2025 о 09 год. 20 хв.

В судове засідання 04.06.2025 з`явився представник скаржника. Інші учасники справи не з`явились в судове засідання, були належним чином повідомлені про час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду від 12.12.2023 припинено процедуру санації ТОВ "НВП "Еко культура". Припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича. Визнано ТОВ "НВП "Еко культура" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 12.12.2024. Ліквідатором ТОВ "НВП "Еко культура" призначено арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича.

28.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про визнання грошових вимог до ТОВ "НВП "Еко культура" у розмірі 10027,98 грн. та судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2024 прийнято заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до банкрута ТОВ "НВП "ЕКО КУЛЬТУРА" про визнання конкурсних грошових вимог до боржника у розмірі 10 027,98 грн. та судового збору у розмірі 4 844,80 грн. по справі про банкрутство №904/4695/22 до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 30.07.2024.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Толстих А.В. надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

09.08.2024 до суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява (вх.№37741/24 від 09.08.2024), відповідно до якої заявник зокрема просив суд залишити без розгляду та повернути заяву з грошовими вимогами. Окрім того просило повернути суму сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2024, у зв`язку з надходженням вищевказаної заяви, заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до банкрута (вх.№645/24 від 28.06.2024) залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 в задоволенні заяви (вх.№37741/24 від 09.08.2024) ГУ ДПС у Дніпропетровській області в частині повернення суми сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута відмовлено.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що враховуючи що заяву з грошовими вимогами було залишено без розгляду за заявою ГУ ДПС у Дніпропетровській області, згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 4 844,80 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №2013 від 27.06.2024 поверненню не підлягає.

Колегія погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) до заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про грошові вимоги кредитора до боржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплатило 4 844,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2024 було прийнято заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до боржника ТОВ «НВП «Еко Культура» до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 30.07.2024.

В судовому засіданні 30.07.2024 розгляд заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області було відкладено до 02.09.2024.

09.08.2024 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява, згідно якої останнє просило залишити без розгляду та повернути заяву про грошові вимоги до боржника у розмірі 10 027,98 грн., оскільки станом на день звернення з відповідною заяву податковий борг (поточні грошові вимоги) погашено у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2024 заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника залишено без розгляду.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 266 ГПК України).

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Апеляційним судом встановлено, що заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без розгляду на підставі заяви останнього, у зв`язку з погашенням боргу у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" містить випадки, які унеможливлюють повернення судового збору у разі залишення заяви або скарги без розгляду, зокрема у разі якщо таку заяву залишено без розгляду за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, оскільки заяву з грошовими вимогами у даній справі залишено без розгляду за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській, то судовий збір, сплачений за звернення до суду із такою заявою, не підлягає поверненню з Державного бюджету України та залишається за заявником.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2021 у справі №916/1022/20.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що господарський суд повинен був повернути сплачений судовий збір, посилаючись п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", оскільки вказаний пункт застосовується до позовних заяв, які повернуті судом на підставі ст. 174 ГПК України, якою передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Окрім того суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу);

3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;

4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

6) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Залишення заяви без розгляду і повернення заяви є різними процесуальними діями та регулюються різними статтями, зокрема ст. 174 та ст.226 ГПК України.

З огляду на вищевказане, колегія суддів відхиляє аргументи апелянта як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали в апеляційному порядку.

Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 у справі № 904/4695/22.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 у справі № 904/4695/22 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 у справі № 904/4695/22 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 25.06.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя А.Є. Чередко