Постанова від 24.06.2025 по справі 906/1195/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року Справа № 906/1195/22 (906/1104/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

третьої особи ТОВ "Суффле Агро Україна" - Нечитайло Т.В.

інші учасники - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24) (повний текст складений 14.04.25)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І.

до Фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край"

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства

у межах справи №906/1195/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22 (906/1104/24) позов задоволено.

Визнано недійсними договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 №19-07/22, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 .

Скасовано реєстраційну дію (запис) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчинену приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край".

Витребувано з володіння фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" 9084,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Судом першої інстанції встановлено наявність усіх визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання недійсними укладених боржником, протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, оскільки ТОВ "Агро-Сем 3" безоплатно здійснило відчуження майна (частки у статутному капіталі) у результаті укладення договору дарування із заінтересованою особою - фізичною особою ОСОБА_1 . Крім того, місцевий господарський суд, зважаючи на вчинення реєстраційної дії на підставі договору та акту, визнаних судом недійсними, повважав, що підлягає задоволенню вимога позивача про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край". Також з огляду на положення статті 387 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає задоволенню вимога позивача про витребування з володіння фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025. У позові ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства у межах справи №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" відмовити в повному обсязі. Справу в суді апеляційної інстанції розглядати за участю сторони відповідача-1, ОСОБА_1 . Судові витрати, які поніс апелянт, покласти на позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що правочин, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , а саме Договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" №19-07/22 від 19.07.2022, вчинений у повній відповідності до норм чинного законодавства та у відповідності до реальної мети, яку хотіли досягти сторони правочину, а саме спростити порядок управління товариством, змінивши непрямий вирішальний вплив ОСОБА_1 , який був і є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" зі 100% часткою, на прямий вирішальний вплив, при цьому не порушивши жодних прав та інтересів інших осіб. Зокрема, на підставі належним чином складених документів, у відповідності до норм чинного законодавства, а саме у відповідності до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", було проведено державну реєстрацію передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Агро-Сем 3" до ОСОБА_1 . Разом з цим, судом першої інстанції не прийнято до належної уваги той факт, що на час укладання спірного правочину та здійснення реєстраційної дії, жодне рішення суду не набрало законної сили, яке б свідчило про заборону відчуження частки у статутному капіталі та/або заборону у вчиненні реєстраційних дій. Більш того, рішення, на яке посилався позивач разом із третьої особою, яке, на їхню думку, свідчило про наявність заборгованості ТОВ "Агро-Сем 3" перед кредитором ТОВ "Суффле Агро Україна" - також не набрало законної сили та не може бути належним доказом того, що позивач мав якийсь умисел уникнути відповідальності. Таким чином, вбачається недоведеність того, що оспорюваний правочин має всі ознаки фраудаторності, оскільки вказаний правочин вчинено до настання у ТОВ "Агро-Сем 3" зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, а тому недоведеним є також умисел обох сторін спірного договору на приховування яких-небудь інших намірів такого правочину в момент його вчинення, ніж ті, що визначені його умовами;

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішення визначено, що спірний правочин був здійснений із заінтересованою особо, що є підставою для застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Проте, позивачем не доведено, не надано жодного доказу, що сторони спірного правочину діяли на зло та не мали права на його укладення, в тому числі, позивачем не доведено, що вчинений правочин дійсно спричинив негативні наслідки, які вплинули на платоспроможність позивача, і призвели до банкрутства. В тому числі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що за відсутності такого правочину, позивач би дійсно зміг би розрахуватись зі своїми кредиторами;

- визнання правочину недійсним має бути спрямоване не на формальне відновлення статусу майна, а на досягнення реальної мети банкрутства задоволення вимог кредиторів. Якщо повернення майна боржникові не дає економічного ефекту для ліквідаційної маси, то відсутні обґрунтовані підстави для визнання правочину недійсним. Так, з обставин справи вбачається, що дарування частки у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" не змінило фактичного контролю над активами ОСОБА_1 і до дарування, і після залишався кінцевим бенефіціарним власником. В тому числі, фінансовий стан ТОВ "Агро-Сем 3" напряму не залежав від частки у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край". Про ймовірність отримання дивідендів суд першої інстанції знову прийняв до уваги лише припущення, зроблені позивачем, натомість стороною позивача не надано детального та обґрунтованого розрахунку щодо розміру ймовірних дивідендів, чи дійсно вони пішли б на погашення зобов`язань перед кредиторами, а не на інші обов`язкові платежі, чи дійсно такі дивіденди, у разі їх отримання, врятували б позивача від банкрутства. В тому числі, докази, що передача частки у статутному капіталі зменшила майно боржника, відсутні. Разом з тим, судом першої інстанції не досліджено і не встановлено економічного ефекту для ліквідаційної маси банкрута від повернення частки. Зокрема, судом не встановлено та не досліджено, чи має ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" активи, що можуть бути ліквідовані для задоволення вимог кредиторів ТОВ "Агро-Сем 3". Зокрема, не доведено, що 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" означає реальне надходження майнових цінностей до ліквідаційної маси банкрута. Також, судом першої інстанції не встановлено, а стороною позивача не доведено, чи має ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" борги, арешти, чи інші обтяження, які унеможливлюють або ускладнюють стягнення будь-якої реальної вартості з корпоративних прав. Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене без перевірки обставин, які мають суттєве значення для вирішення даного спору: чи буде повернене майно реально корисним для задоволення вимог кредиторів, що є основною метою процедур банкрутства відповідно до ст. 1 та 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, прийняте рішення прямо впливає на законні права та інтереси ОСОБА_1 , який добросовісно отримав у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", повернення якої призведе до порушення приватного права відповідача-1, як добросовісного набувача.

- судом першої інстанції однобічно та неповно розглянуто обставини справи, визнано встановленими обставини, які не доведені стороною позивача, порушено норми процесуального законодавства, а саме: ст. ст. 2, 13, 76-79, 236 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до помилкового та незаконного рішення суду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/1195/22 (906/1104/24) у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.

13.05.2025 матеріали справи №906/1195/22 (906/1104/24) надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24) залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 10900,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

30.05.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії суддів Крейбух О.Г., з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/1195/22 (906/1104/24).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на "24" червня 2025 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Заповнювано учасникам справи у строк до надіслати до 17.06.2025 Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

16.06.2025 на адресу суду від арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить судове засідання провести без ліквідатора за наявними матеріалами справи. Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22 (906/1104/24) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.06.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22 (906/1104/24) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

23.06.2025 на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що з 24.06.2025 по 26.06.2025, адвокат Левковська К.Ю., яка є представником відповідача-1 (скаржника) ОСОБА_1 , в терміновому порядку викликана у робоче відрядження до м. Києва, через що не має об`єктивної можливості прийняти участь в вищезгаданому судовому засіданні, в тому числі і в режимі відеоконференції, оскільки буде перебувати в дорозі.

В судовому засіданні представник ТОВ "Суффле Агро Україна" заперечив доводи апеляційної скарги.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Левковської К.Ю. про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховує, представником ОСОБА_1 адвокатом Левковською К.Ю. не підтверджено доводів, які викладено у клопотанні про відкладення розгляду справи, оскільки не надано доказів, що підтверджують виклик у робоче відрядження до м. Києва, дату та час перебування у такому відрядженні.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 "Мороз та інші проти України" та інші).

Також суд при розгляді клопотання судом бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи необґрунтованість заявленого клопотання від 23.06.2025, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника ОСОБА_1 .

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" (дарувальник) та фізичною особи ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 (т. 1 а.с. 203-204).

За договором дарування одна сторона дарувальник безкоштовно передає обдарованому у власність майно, що належить дарувальнику на праві власності (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 даного договору визначено характеристику дара: частина частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Відомості про товариство:

Повна назва: ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ): 39746176.

Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю.

Розмір статутного капіталу: 21 794,88 грн.

Місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Пастера, будинок 10.

Відомості про частку, що передається за цим договором:

Номінальна вартість частки: 21 794,88 грн.

Відсоток частки у статутному капіталі товариства: 100 %.

21.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" та фізичною особою ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" (т. 1 а.с. 53 на звороті-54). Вказаний акт посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 1251, 1252.

Відповідно до вказаного акту єдиний засновник ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" - ТОВ "Агро-Сем 3", що на момент передачі частки, володів 100 % статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21 794,88 грн передає фізичній особі ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21794,88 грн. Зазначена частка в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передається обдаровуваному, згідно з умовами договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 22.07.2022 о 10:45:41 приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною внесено до реєстру запис № 1002241070015072624 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.07.2024 № 198233905131 станом на 16.07.2024 єдиним засновником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" є фізична особа ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника) становить 21 794,88 грн (т. 1 а.с. 48 на звороті - 53).

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі №906/1195/22, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".

Постановою господарського суду від 19.03.2024 у справі № 906/1195/22 визнано банкрутом ТОВ "Агро-Сем 3"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І.

Ліквідатор банкрута Микитюк А.І., керуючись ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, та вказуючи на здійснення боржником за менш ніж три роки до відкриття провадження у справі про його банкрутство безоплатного відчуження майнових прав на користь заінтересованої особи - ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду в межах справи про банкрутство з позовною заявою про:

- визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , що оформлений у вигляді договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022;

- скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край";

- стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, ліквідатор зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним номінальним та фактичним бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3" є ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є заінтересованою особою відносно позивача в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Підставою для перереєстрації частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" став акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, відповідно до якого позивач як єдиний учасник ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передав, а фізична особа ОСОБА_1 отримав частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21 794,88 грн. Зазначена частка у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передається обдаровуваному згідно з умовами договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022. Укладення договору дарування частки підпадає під всі три підстави для визнання його недійсним відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ТОВ "Агро-Сем 3" уклало договір дарування із заінтересованою особою і тим самим безоплатно відчужено майно. Спірний договір не лише формально не відповідає вимогам законодавства та безспірно має бути визнаний недійним, але й грубо порушує права боржника та його кредиторів. Як вбачається із акту приймання-передачі частки від 21.07.2022, вартість частки (відступлених майнових прав) склала 21 794,88 грн. Фактично ця сума є номінальною сумою статутного капіталу відповідача 2, однак вона не може вважатися належним доказом вартості частки. Позивачем звернуто увагу суду, що на момент передачі частки за ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" обліковувалися значні активи. Таким чином, очевидно, що внаслідок дарування із ліквідаційної маси позивача незаконно вибули майнові права, що значно перевищують номінальну вартість їх оцінки у 21 794,88 грн та могли бути направлені на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності позивача у рамках даної справи. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі №906/187/22 із ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" стягнуто 635019,00 грн пені, 307 170,00 грн штрафу та 23 132,84 грн судового збору. Відчуження частки було вчинено через 3 дні після вказаного судового рішення, тому є всі підстави припускати, що воно було вчинено навмисно для уникнення розрахунків із ініціюючим кредитором у даній справі про банкрутство - ТОВ "Суффле Агро Україна". Крім того, до позивача звернулося ТОВ "Суффле Агро Україна" із листом б/н від 24.07.2024, в якому повідомило про обставини взаємовідносин ТОВ "Суффле Агро Україна" із підприємствами так званої "Групи Кисіля" та ОСОБА_1 , що свідчать про вчинення попереднім керівництвом позивача дій щодо ухилення від розрахунків із кредиторами та приховування активів. Позивач звернув увагу суду, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022) клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України задоволено; накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, юридичних осіб, зокрема, ТОВ "Торговий дім "Хлібний край". Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень датою набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1- кс/554/6594/2022) визначено 15.11.2022 - після апеляційного перегляду ухвали, яка в частині відповідача 2 не була скасована. Тобто набрання законної сили ухвалою відбулося після укладення спірного правочину, однак фактично позивач звертає увагу на ту обставину, що позивач та ОСОБА_1 не міг не знати про наявність спору із ТОВ "Суффле Агро Україна" та наявність кримінального провадження, в рамках якого була прийнята ухвала Октябрського районного суду м. Полтави, оскільки дане провадження стосується нібито "шахрайської перереєстрації" часток у статутних капіталах у багатьох підприємствах так званої Групи ОСОБА_2 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія судді зазначає наступне.

Предметом розгляду у цій справі є позовна заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , що оформлений у вигляді договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022; скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край"; стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Отже, ліквідатором банкрута ініційовано передбачений статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства спір, зокрема, про визнання недійсним правочину, стороною якого є боржник, спір щодо майна боржника.

Згідно усталеної судової практики розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 64026320/20, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).

Місцевий господарський суд, врахувавши відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", обґрунтовано повважав, що позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" підлягають розгляду у порядку позовного провадження у межах справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Суффле Агро".

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів (правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі №922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20(918/445/22).

Відповідно до частин першої та другої статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Також слід звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 про те, що боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Аналогічного змісту висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14- 10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20), на які посилається скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу.

Як було встановлено судом вище, 19.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" (дарувальник) та фізичною особи ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 (т. 1 а.с. 203-204). 21.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" та фізичною особою ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" (т. 1 а.с. 53 на звороті-54).

Відповідно до частини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно зі статтею 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада (частина 1 статті 720 ЦК України).

За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладення спірного правочину ОСОБА_1 був одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3".

Отже, спірні договір дарування та акт укладено між боржником та заінтересованою особою, оскільки на час його укладення ОСОБА_1 був одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3", мав повноваження здійснювати управлінський вплив на ТОВ "Агро-Сем 3" з метою отримання в дарунок частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Доводи відповідача 1, що оскільки до 22.07.2022 (дати внесення до реєстру запису про дарування частки) єдиним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" було ТОВ "Агро-Сем 3", а єдиним власником ТОВ "Агро-Сем" був і є ОСОБА_1 , то ОСОБА_1 й до укладення спірного правочину був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" (з непрямим впливом), а після укладення спірного правочину став кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" (з прямим впливом), не спростовують факту укладення спірного правочину між заінтересованими особами.

Таким чином, судом встановлено, що у результаті укладення договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, ТОВ "Агро-Сем 3" безоплатно передано (подаровано) у підозрілий період (менше одного року до дати відкриття провадження у справі про банкрутство - 28.02.2023) заінтересованій особі - фізичній особі ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Обставини заінтересованості ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Торговий дія "Хлібний край" також встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 у справі № 906/1195/22 (906/676/23).

Апеляційний господарський суд зауважує, що частиною другою статті 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Тобто, саме по собі вчинення правочину із заінтересованою особою є самостійним наслідком його недійсності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2024 у справі № 910/5477/23, від 24.04.2024 у справі №925/1577/20(925/298/23), від 15.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/295/23).

У даній справі судом встановлено наявність усіх визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання укладених боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 недійсними, оскільки ТОВ "Агро-Сем 3" безоплатно здійснило відчуження майна (частки у статутному капіталі) у результаті укладення договору дарування із заінтересованою особою - фізичною особою ОСОБА_1 .

Отже, укладенням спірного договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 було порушено права та законні інтереси як боржника, так і кредиторів, оскільки боржник фактично відмовився від власних майнових прав, втратив право управління ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", контролю за діяльністю вказаного товариства, розподілу прибутку товариства шляхом отримання дивідендів, а кредитори - можливість погашення своїх вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що фінансова звітність ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" за 2022 рік, публічні дані з відкритих реєстрів та системи Youcontrol свідчать, що станом на 31.12.2022 товариству належав значний обсяг активів. ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" задекларовано нерозподілений прибуток в сумі 3,281 млн. грн, загальну вартість активів 153,051 млн. грн, балансову вартість основних засобів 22,367 млн. грн, довгострокові фінансові інвестиції на суму 3,375 млн. грн, запаси на суму 42 млн грн, готову продукцію на суму 21,866 млн грн, дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на суму 63,341 млн. грн, іншу поточну дебіторську заборгованість на суму 21,965 млн. грн, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік - 27,661 млн. грн, а за 2021 рік - 57,298 млн. грн. Крім того, відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2024 №208121618 у власності ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" перебуває 24 транспортних засоби. Також, відповідно до даних системи Youcontrol у власності ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" перебуває 5 об`єктів нерухомості та 3 земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на наявний у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" обсяг активів, дарування ТОВ "Агро-Сем 3" фізичній особі ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", свідчить про самостійне позбавлення ТОВ "Агро-Сем 3" законного та обґрунтованого власного права на отримання дивідендів.

Станом на дату укладення спірного договору у ТОВ "Агро-Сем 3" була наявна заборгованість перед кредиторами, зокрема, ТОВ "Суффле Агро Україна".

Договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 укладено в день прийняття Господарським судом Житомирської області рішення у справі № 906/187/22, яким стягнуто з ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 635 019,00 грн пені, 307 170,00 грн штрафу та 23132,84 грн судового збору. У мотивувальній частині даного судового рішення судом було зазначено про подання відповідачем до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, що свідчить про обізнаність ТОВ "Агро-Сем 3" про наявність судової справи.

Крім того, у рішенні судом зроблено висновок, що ТОВ "Агро-Сем 3" не добросовісно користується своїми правами наданими статтею 42 ГПК України, оскільки жодного разу не направило свого представника для участі в судових засіданнях, які відбулися 12.04.2022, 17.05.2022, 13.06.2022, 05.07.2022 та 19.07.2022.

Враховуючи наведене, є безпідставними доводи скаржника про відсутність у ТОВ "Агро-Сем 3" заборгованості перед кредиторами станом на дату укладення спірного договору.

Посилання скаржника на те, що рішенння суду, яким стягнуто заборгованість з ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна", не набрало законної сили, не заслуговує на увагу та не спростовує обставин укладення спірного договору із заінтересованою особою.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", неможливість отримання боржником як єдиним учасником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" дивідентів, серед іншого, зумовило неможливість погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Суффле Агро Україна".

Крім того, відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

При наявності у ТОВ "Агро-Сем 3" частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", вказаний актив підлягав би включення до ліквідаційної маси боржника, продажу у межах ліквідаційної процедури. З урахуванням наявних у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" активів, отриманих даним товариством доходів, вартість реалізації частки у статутному капіталі однозначно становила б більше за її номінальну вартість, що забезпечило б часткове/повне погашення вимог кредиторів до боржника.

Враховуючи наведене, є безпідставими доводи скаржника ОСОБА_1 , що у результаті укладення спірних договору дарування та акту лише фактично змінився вид впливу на ТОВ "ТД "Хлібний край" (з непрямого на прямий), проте такі зміни жодним чином не торкнулись прав та інтересів третіх осіб, які хоч якось впливали б на управління ТОВ "ТД "Хлібний край".

Скаржником не спростовано висновків суду, що укладення спірних договору дарування та акту вплинуло на права та інтереси ТОВ "Агро-Сем 3" та його кредиторів.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на дату укладення договору та акту, внесення запису) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема: ґ) акт приймання - передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

Судом встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було подання документів приватному нотаріусу документів, зокрема, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 оформлено у письмовій формі та нотаріально посвідчено.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , який посвідчений нотаріусом, має зміст правочину, та є самостійним правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Такий двосторонній акт у правовідносинах дарування свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків у розумінні статті 16 ЦК України.

Отже, враховуючи п. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, підлягають визнанню недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 .

Також позивачем заявлено позовну вимогу про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Необхідність надання для здійснення державної реєстрації рішення про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі визначена частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Враховуючи задоволення судом вимоги про визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , також підлягає задоволенню вимога позивача про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край"

Також суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даному випадку вимога позивача про скасування реєстраційної дії (запису) є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсними договору дарування та акту приймання-передачі частки у статному капіталі.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Відповідно до приписів положень статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі статтею 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Частиною 1 статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; 4) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Тобто у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.

При цьому, в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Судова палата з розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в складі Верховного суду у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 зазначила, що витребування (переведення прав) частки не є єдиним можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України)."

Фізична особа ОСОБА_1 набув у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн, безоплатно у результаті укладення з ТОВ "Агро-Сем 3" договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, які судом визнано недійсними з підстав, визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, фізична особа ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, на шкоду правам та інтересам боржника та його кредиторів. Фізична особа ОСОБА_1 незаконно, безоплатно, без відповідної правової підстави набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн. Вказана частка вибула з володіння ТОВ "Агро-Сем 3" неправомірно, не з його волі.

На підставі викладеного, підлягає задоволенню вимога про витребування з володіння фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Отже, беручи до уваги вищевказані висновки суду, позовні вимоги ліквідатора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, а апелянтом таких висновків не спростовано.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність судового рішення та остаточний висновок.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1195/22(906/1104/24) - без змін.

2. Справу №906/1195/22(906/1104/24) повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" червня 2025 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.