Рішення від 19.06.2025 по справі 926/1106/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1106/25

За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, місто Чернівці

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місто Чернівці

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни, місто Чернівці

про стягнення мікрогранту у розмірі 249300 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Кауля-Негрич О.І. (самопредставництво);

від відповідача Бабічук А.С., ордер №1109458 від 15.04.2025.

Обставини справи: Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни про стягнення заборгованості за отримання мікрогранту в розмірі 249300 грн.

Свій позов, позивач обгрунтовує обставинами, пов`язаними із неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання мікрогранту № 558 від 12.04.2024, та умов абзацу 3 пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.05.2025

« 15» квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшла заява (вх.№1622) в якій просить долучити до матеріалів справи пояснення та розглядати справу без його участі.

« 15» квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява (вх.№1636) про вступ у справу як представника, в якій просить залучити у справу як представника відповідача.

« 22» квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.1716) в якому зазначає, що на момент підписання Договору абзацу 4 пункту 20 не існувало, тому вважає що жодного порушення порядку з боку відповідача не відбулося.

« 29» квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.1828), в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.05.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2025.

У судовому засіданні 19.05.2025 представник позивача наполягав на задоволені позову просив суд стягнути з відповідача 249300 грн мікрогранту.

Присутній представник відповідача у своєму вступному слові просила суд, відмовити у задоволені позову в повному обсязі, зазначала, що дане порушення включене в порядок та договір про надіння мікрогранту уже після приєднання відповідача до нього.

У судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2025.

« 09» червня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №1894) про долучення доказів, в якому просить поновити строк для прийняття доказів та долучити акт №491 від 18.10.2024 до матеріалів справи.

« 10» червня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх. №2421) в якій просить суд залишити без розгляду клопотання представника відповідача про долучення доказів.

У судовому засіданні 19.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів. Подані докази залишено без розгляду та продовжено розгляд справи по суті.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

« 06» березня 2024 року Фізичною особою підприємцем Мец Ганною Мірчівною подано через електронний портал "Дія" заяву № XYY135 на отримання гранту на власну справу.

Відповідно до наказу №55 від 29.03.2024, яким наказано надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 521 отримувачам на загальну суму 124411979 грн, з них: 455 отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви в період з 26.02.2024 по 10.03.2024, на суму 108242521 грн, згідно додатку 1.

Як вбачається з витягу додатка 1 до наказу №55 від 29.03.2024 "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" фізична особа підприємець Мец Г.М. отримала позитивне рішення на отримання мікрогранту на суму 250000 грн.

Згідно акту №558 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 18.12.2024 Чернівецькою філією Чернівецького обласного центру зайнятості була здійсненна перевірка, якою встановлено, що роботодавцем не дотримано вимоги абзацу 4 пункту 20 порядку, виявлено невиконання обов`язкової умови працевлаштування на новостворене робоче місце особи Греневич Віоріки Миколаївни в зв`язку з тим, що не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку.

"02" січня 2025 року Наказом №1 про повернення отриманих коштів мікрогранту, наказано відділу претензійно позовної роботи управління правового забезпечення Чернівецького обласного центру зайнятості забезпечити інформування отримувача мікрогранту фізичної особи підприємця Мец Ганна Мірчівни про необхідність повернення в повному обсязі коштів мікрогранту в сумі 250000 грн.

Наказом №113 від 10.03.2025 про повернення отриманих коштів мікрогранту пункт 1 наказу №1 від 02.01.2025 викласти в такій редакції: відділу претензійно позовної роботи управління правового забезпечення Чернівецького обласного центру зайнятості забезпечити інформування отримувача мікрогранту фізичної особи підприємця Мец Ганна Мірчівни про необхідність повернення в повному обсязі коштів мікрогранту в сумі 249300 грн.

"13" березня 2025 року Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до фізичної особи підприємця Мец Ганна Мірчівни з претензією про повернення коштів мікрогранту.

Відповідно до абзацу 4 пункту 20 який діяв на момент підписання заяви приєднання, зазначено, що обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього порядку, та працевлаштування на них осіб на строк реалізації проекту.

Одночасно у відзиві наявна заява про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 29.03.2024, якою надано відповідачу мікрогрант у сумі 250000 грн.

Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Уповноваженому банку Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості з однієї сторони та суб`єктом господарювання (далі - отримувач), з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як Сторони, а кожний окремо як Сторона.

Згідно розділу 2 Договору, на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.

Відповідно до розділу 5 пункту 1 Договору, обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.

Отримувач зобов`язується з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня укладення договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; (розділ 6 пункт 2 підпункт 4 Договору).

ДЦЗ має право: через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами (розділ 6 пункт 4 Договору).

Згідно до пункту 8 розділу 7 Договору, У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 розділу 13 Договору, Договір укладається шляхом приєднання отримувачем до його умов шляхом подання до Уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної отримувачем (його уповноваженим представником) заяви про приєднання (в трьох ідентичних примірниках), яка оформляється у письмовій формі. Договір вважається укладеним з дати проставляння Уповноваженим банком (його представником) відмітки на поданій йому отримувачем заяві про приєднання. Така відмітка проставляється Уповноваженим банком після належної ідентифікації та верифікації отримувача), а також перевірки відповідності її даних бізнес-плану та рішенню ДЦЗ про надання мікрогранту такому отримувачу. Уповноважений банк відмовляє у проставлянні зазначеної відмітки на Заяві про приєднання у випадку виявлення невідповідності вказаним документам.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІІ цього договору та діє до повного виконання зобов`язань сторін, передбачених цим договором (пункт 1 розділ 14 Договору).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Між сторонами виникли правовідносини з надання мікрогранту у вигляді безповоротної державної допомоги для сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу на підставі Порядку №738 та Договору про надання мікрогранту 29.03.2024.

Відповідно до пункту 1 Порядку №738 цей Порядок визначає:

умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант);

механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Пунктом 20 Порядку №738 визначено, що для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладення контракту на проходження військової служби, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. Під виконанням обов`язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв`язку з утворенням нового суб`єкта господарювання.

Для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб`єкт господарювання протягом п`яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п`яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Для виконання визначеної абзацом третім цього пункту умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 цього Порядку. У разі невиконання такої умови отримувач зобов`язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту, повернути уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, різницю між зазначеними розмірами.

У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

У разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.

Для цілей цього Порядку:

до фактично сплачених податків і зборів належать: податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;

до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку.

Як вбачається, із порядку та договору який діяв на момент підписання його відповідачем відсутній пункт про порядку на який посилається позивач, як на підставу порушення умов порядку та Договору приєднання.

Поряд з цим, положення частини 1 статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Таким чином, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися 1) негайно (безпосередня дія); 2) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма); 3) шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Під зворотною (ретроактивною) дією акта цивільного/господарського законодавства розуміється поширення його дії на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі №1-зп/1997).

Водночас, цивільне/господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою, але виключно тоді, коли зворотна дія цих актів, по-перше, встановлена в них самих, а, по-друге, якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, на підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, доцільно зробити висновок про те, що за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 грудня 2024 року у справі № 926/114/24).

Також, особа може скористатися правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом, чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом. Більше того особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть, якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність, лише у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 у справі N 820/5348/17).

На переконання суду пункт 20 Порядку №738 слід застосовувати в цілому, а не окремі його положення, які наведено у позові.

На підставі системного аналізу пункту 20 Порядку №738, який діяв на момент підписання Договору приєднання, суд приходить до висновку, що сума мікрогранту (249300 грн) підлягає поверненню у повному обсязі саме у випадку не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та не працевлаштування на них цих осіб.

У випадку ж створення робочих міць, але не дотримання припису щодо сплати податків і зборів протягом 24 місяців, за збігом трьох років з моменту отримання коштів, з отримувача мікрогранта може бути стягнута різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском.

У спірних правовідносинах відповідачем виконано вказану вище обов`язкову умову та створено два робочих місця із працевлаштуванням двох працівників. Факт такого працевлаштування позивачем не заперечується.

Крім того, суд приймає до уваги, що і Договір про надання мікрогранту позивачем не розірвано.

Так, відповідно до розділу IX Дострокове розірвання договору:

« 1. Цей договір може бути розірваний достроково за згодою Сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку кошти мікрогранту підлягають поверненню отримувачем

2. Цей договір може бути розірваний достроково ДЦЗ в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення отримувачу у випадках:

неможливості встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього Договору факту цільового використання мікрогранту;

встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту нецільового використання мікрогранту.

У разі дострокового розірвання цього договору ДЦЗ в односторонньому порядку отримувач зобов`язаний повернути кошти мікрогранту на умовах визначених цим договором та Порядком. Договір вважається розірваним після повернення таких коштів.

По-перше, факт цільового використання мікрогранту не спростовується позивачем про дотримання умов договору мікрогранту, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору.

По-друге, відсутній факт направлення відповідного повідомлення про розірвання договору відповідачу.

Про факт розірвання договору не зазначено ні в наказі від 10.03.2025, ні в претензії від 13.03.2025.

Таким чином, позивач передчасно звернувся з позовом про стягнення суми мікрогранту в повному обсязі, та за відсутності доведеності відповідних правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Після спливу 3-х трічного строку реалізації проекту, позивач матиме право на повернення грошових коштів як різниці між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволені позову Чернівецького обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни про стягнення мікрогранту у розмірі 249300 грн відмовити.

2. Призначити судове засідання з розгляду питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 27 «червня» 2025 року о 12:40, в приміщенні Господарського суду Чернівецької області, зал засідань № 2.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 27.06.2025.

СуддяО.В. Гончарук