Постанова від 27.11.2025 по справі 926/1106/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2025 р. Справа №926/1106/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 (повне рішення складено 27.06.2025, суддя О.В. Гончарук)

у справі №926/1106/25

за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, місто Чернівці

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни, місто Чернівці

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місто Чернівці

про стягнення мікрогранту у розмірі 249300 грн

На розгляд Господарського суду Чернівецької області 03.04.2025 поступила позовна заява Чернівецького обласного центру зайнятості до відповідача Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни про стягнення суми отриманого мікрогранту в розмірі 249 300,00 грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», код 00032129. Поряд з цим, позивач просив залучити до розгляду судової справи на стороні позивача філію Чернівецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовні вимоги мотивовано порушенням позивачем абз. 4 п. 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою КМ України від 21.06.2022 за №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», яким передбачена умова для надання мікрогранту: «не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування».

Відповідач ФОП Мец Г.М. у відзиві на позов вказує на те, що на виконання умов надання мікрогранту - створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку 2 робочих місць, ФОП Мерц Г.М. прийняла на роботу двох працівників за наказом: 10.05.2024 Греневич В.М. на посаду продавця продовольчих товарів; 01.06.2024 Іванюк М.І. на посаду продавця продовольчих товарів. Дане підтверджується актом №558 перевірки дотримання умов мікрогранту, складеного 18.12.2024. Щодо абз. 4 п. 20 Порядку, на який покликається позивач - то на момент підписання такого не існувало, а відтак вважає, що порушення порядку з боку відповідача не відбулося і відповідно жодної відповідальності відповідач нести не може. Відтак вважає, що з цих підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2025 року у справі №926/1106/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішення судом враховано те, що п.20 Порядку «Про надання мікрогранту у вигляді безповоротної державної допомоги для сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу» (далі Порядку) слід застосовувати в цілому, а не окремі його положення, які наведено позивачем. Зазначено, що на підставі системного аналізу даного пункту, який діяв на момент підписання договору приєднання, судом встановлено, що сума мікрогранту (249 300 грн) підлягає поверненню у повному обсязі саме у випадку не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та не працевлаштування на них цих осіб. У випадку ж створення робочих місць, але не дотримання припису щодо сплати податків протягом 24 місяців, за збігом трьох років з моменту отримання коштів, з отримувача мікрогранту може бути стягнута різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском. Судом встановлено, що у спірних відносинах відповідачем виконано вказану умову та створено два робочих місця із працевлаштуванням двох працівників, що не заперечується позивачем. Крім цього, судом взято до уваги і те, що договір про надання мікрогранту не розірвано, про що не зазначено ні в наказі від 10.03.2025, ні в претензії від 13.03.2025. Таким чином, судом зазначено, що позивач передчасно звернувся з позовом про стягнення суми мікрогранту в повному обсязі та за відсутністю доведеності відповідних обставин позову.

Позивач Чернівецький обласний центр зайнятості, не погодившись з винесеним рішенням, подав на розгляд Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що кошти мікрогранту позивачем зараховані ФОП Мец Г.М. 02.05.2024 і саме від цієї дати необхідно було б відраховувати час, з якого отримувач мікрогранту зобов`язується створити нові місця для працевлаштування 2 осіб, що надалі буде слугувати виконанням обов`язкової умови, передбаченої п. 20 Порядку №738. Зміни внесені до порядку №738 від 26.04.2024 набули чинності 04.05.2024. Тобто, на момент прийняття працівника на новостворене робоче місце, який раніше перебував у трудових відносинах з роботодавцем, діяла законодавча норма, якою передбачено, що для виконання обов`язкової умови не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку. Не враховано також, як вказує скаржник, що сума мікрогранту в розмірі 249 300,00 грн підлягає поверненню уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 у справі №926/1106/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити.

Відповідач ФОП Мец Г.М. у відзиві від 20.08.2025 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що норми, які діяли на момент укладення договору/отримання гранту є обов`язковими для отримувача мікрогранту і держави. Особа несе відповідальність лише в межах тих умов, які були визначені в договорі чи рішенні про надання мікрогранту. Зміни до порядку, ухвалені після того, як ФОП Мец Г.М. вже стала отримувачем гранту, за загальним правилом не мають зворотної дії у часі, якщо прямо не зазначено, що вони поширюються і на вже укладені правовідносини. Держава може вносити нові правила для майбутніх отримувачів грантів, але не може без згоди ФОП односторонньо змінити вже існуючі зобов`язання, крім випадків прямо передбачених договором (наприклад, пункт про застосування чинної редакції Порядку). Відповідно, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 - без змін.

25.08.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка по суті перекликається з доводами апеляційної скарги.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи №926/1106/25 в порядку письмового провадження без виклику представників сторін в судове засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (ухвали суду від 11.08.2025), які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила такі обставини:

06 березня 2024 року Фізичною особою підприємцем Мец Ганною Мірчівною подано через електронний портал "Дія" заяву № XYY135 на отримання гранту на власну справу.

Відповідно до наказу Державного центру зайнятості Мінекономіки за №55 від 29.03.2024 зобов`язано надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 521 отримувачам на загальну суму 124411979 грн, з них: 455 отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви в період з 26.02.2024 по 10.03.2024, на суму 108242521 грн, згідно додатку 1.

Як вбачається з витягу додатка 1 до наказу №55 від 29.03.2024 "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" фізична особа підприємець Мец Г.М. отримала позитивне рішення на отримання мікрогранту на суму 250000 грн.

Згідно акта №558 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 18.12.2024 Чернівецьким обласним центром зайнятості встановлено, що роботодавцем не дотримано вимоги абзацу 4 пункту 20 Порядку, виявлено невиконання обов`язкової умови працевлаштування на новостворене робоче місце Греневич Віоріки Миколаївни, в зв`язку з тим, що не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування, відповідно до вимог цього Порядку.

02 січня 2025 року наказом №1 про повернення отриманих коштів мікрогранту, наказано відділу претензійно позовної роботи управління правового забезпечення Чернівецького обласного центру зайнятості забезпечити інформування отримувача мікрогранту фізичну особу-підприємця Мец Ганну Мірчівну про необхідність повернення в повному обсязі коштів мікрогранту в сумі 250000 грн.

Наказом №113 від 10.03.2025 про повернення отриманих коштів мікрогранту пункт 1 наказу №1 від 02.01.2025 викладено в такій редакції: відділу претензійно позовної роботи управління правового забезпечення Чернівецького обласного центру зайнятості забезпечити інформування отримувача мікрогранту фізичну особу підприємця Мец Ганна Мірчівни про необхідність повернення в повному обсязі коштів мікрогранту в сумі 249300 грн.

10.01.2025 Чернівецьким ОЦЗ надіслано, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, претензію вих. №116/24.06.02-25 ФОП Мец Г.М. щодо повернення коштів мікрогранту за наступними адресами: м. Чернівці, вул. Січових Стрільців, 26А та АДРЕСА_1 , вул. В.Бузенка, 16А.

13 березня 2025 року Чернівецький обласний центр зайнятості повторно звернувся до Фізичної особи підприємця Мец Ганна Мірчівни з претензією про повернення коштів мікрогранту.

Позивач вважає, що, у зв`язку з недотриманням відповідачем абз. 4 п. 20 Порядку, отримані кошти у розмірі 249 300,00 грн. підлягають поверненню в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

З врахуванням викладених обставин справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши наявні матеріали справи та подані сторонами докази в апеляційному провадженні, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого:

У відповідності до вимог частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

В свою чергу, договір, відповідно до статті 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено з обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з надання мікрогранту у вигляді безповоротної державної допомоги для сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу на підставі Порядку №738 та договору про надання мікрогранту від 29.03.2024.

Договір про надання мікрогранту від 29.03.2024 є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору, який укладається між Державним центром зайнятості (далі ДЦЗ) з однієї сторони та суб`єктом господарювання (отримувач), з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та, який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку.

Відповідно до пункту 1 Порядку №738 цей Порядок визначає: умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант); механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту».

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створенні або розвитку власного бізнесу.

Як вказує позивач, підставою подання позову до суду є порушення відповідачем абз. 4 п. 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 Деякі питання надання грантів бізнесу, яким передбачена умова для надання мікрогранту «не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування».

З обставин справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Мец Ганна Мірчівна подала через електронний портал «Дія» заяву на отримання гранту на власну справу, відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Надалі - відповідач підписала заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту від 29.03.2024.

На підставі підписаної заяви, відповідачка отримала кошти мікрогранту 250000,00 грн та використала їх за призначенням.

На виконання умов надання мікрогранту створення, протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку, двох робочих місць, ФОП МЕЦ Ганна Мірчівна прийняла на роботу двох працівників за наказом: 10.05.2024 - Греневич Віоріку Миколаївну на посаду продавця продовольчих товарів; 01.06.2024 - Іванюк Михайліну Іванівну на посаду продавця продовольчих товарів.

Вказаний факт підтверджується актом №558 перевірки дотримання умов мікрогранту, складеним 18.12.2024 працівниками Чернівецької філії Чернівецького обласного центру зайнятості.

Також згідно вказаного акту, на думку позивача, відповідачем було допущено порушення умов надання мікрогранту, які передбачені Порядком надання мікрогрантів, зокрема, відповідачем не було дотримано абз. 4 п. 20 Порядку, щодо працевлаштування на новостворене робоче місце особу, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку.

На підставі системного аналізу пункту 20 Порядку №738, який діяв на момент підписання договору приєднання, вбачається, що сума мікрогранту (249300 грн) підлягає поверненню у повному обсязі саме у випадку не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та не працевлаштування на них цих осіб.

У випадку ж створення робочих міць, але не дотримання припису щодо сплати податків і зборів протягом 24 місяців, за збігом трьох років з моменту отримання коштів, з отримувача мікрогранта може бути стягнута різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском.

У спірних правовідносинах відповідачем виконано вказану вище обов`язкову умову та створено два робочих місця із працевлаштуванням двох працівників. Факт такого працевлаштування позивачем не заперечується.

Крім цього, слід зазначити, що договір про надання мікрогранту позивачем не розірвано.

У відповідності до розділу IX дострокове розірвання договору: 1. Цей договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку кошти мікрогранту підлягають поверненню отримувачем 2. Цей договір може бути розірваний достроково ДЦЗ в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення отримувачу у випадках: неможливості встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту цільового використання мікрогранту; встановлення в процесі моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору факту нецільового використання мікрогранту. У разі дострокового розірвання цього договору ДЦЗ в односторонньому порядку, отримувач зобов`язаний повернути кошти мікрогранту на умовах визначених цим договором та Порядком. Договір вважається розірваним після повернення таких коштів.

Як встановлено з обставин справи, факт цільового використання мікрогранту не спростовується позивачем, що, як вірно вказує суд першої інстанції, свідчить про відсутність підстав для розірвання договору. Також, у справі відсутні докази направлення відповідного повідомлення про розірвання договору відповідачу.

Слід відмітити, що про факт розірвання договору не зазначено ні в наказі від 10.03.2025, ні в претензії від 13.03.2025, з врахуванням чого судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що позивач передчасно звернувся з позовом про стягнення суми мікрогранту в повному обсязі та за відсутності доведеності відповідних правових підстав.

З огляду на вказані обставини, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на те, що таке прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, керуючись статтями 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Чернівецького обласного центру зайнятості відмовити.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 у справі №926/1106/25 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік