Ухвала від 05.06.2025 по справі 593/385/22

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 593/385/22

провадження № 61-5542ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна 0. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до НУБІЯ України в особі відокремленого підрозділу НУБІЯ України «Бережанський агротехнічний інститут» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року збільшені та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ НУБІЯ України в особі відокремленого підрозділу НУБІЯ України «Бережанський агротехнічний інститут» від 29 грудня 2021 року за № 251-к. Визнано незаконним та скасовано наказ в особі відокремленого підрозділу «Бережанський агротехнічний інститут» від 28 березня 2022 року № 36-к. Поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи на посаді завідувача наукової бібліотеки відокремленого підрозділу НУБІЯ України «Бережанський агротехнічний інститут» з 30 березня 2022 року з поновленням умов праці. Стягнуто з НУБІП України в особі відокремленого підрозділу НУБІЯ України «Бережанський агротехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 127 208,79 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків і зборів та 15 000,00 грн, витрачених позивачкою на професійну правничу допомогу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року апеляційні скарги НУБІП України в особі відокремленого підрозділу НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут», ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року залишено без змін.

08 травня 2025 року НУБІП України в особі відокремленого підрозділу «Бережанський агротехнічний інститут» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків - надання документу на підтвердження доплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Заявником вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 382/1039/16 ц, від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 464/4574/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 756/17180/14-ц

від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18, від 03 жовтня 2020 року у справі № 592/5395/20, від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, від 14 вересня 2023 року у справі № 306/472/21, від 28 вересня 2023 року у справі № 487/7770/21, від 29 вересня 2023 року у справі № 359/6440/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо віднесення законодавцем необхідності приведення назви посади до вимог Закону України «Про вищу освіту» до інших причин скорочення посади, які супроводжуються змінами у складі працівників, у розумінні пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). А також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга НУБІП України в особі відокремленого підрозділу НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут» на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року, після усунення недоліків, відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1,4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

НУБІП України в особі відокремленого підрозділу НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут» заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року до закінчення касаційного провадження у справі з посиланням на те, що оскаржуване рішення підлягає до примусового виконання в частині стягнення коштів із заявника за рахунок бюджетних асигнувань, що покладе надмірний грошовий тягар на навчальний заклад та може ускладнити забезпечення навчального процесу.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами.

Враховуючи те, що поворот виконання не допускається у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, колегія суддів, з метою дотримання балансу прав й інтересів сторін під час касаційного провадження, дійшла висновку про часткове задоволення заявленого клопотання і зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у частині стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, що перевищують виплати за один місяць.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року.

Клопотання Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» до закінчення касаційного провадження задовольнити частково.

Зупинити до закінчення касаційного провадження виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року у частині стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, що перевищують виплати за один місяць (10 600,73 грн).

Надіслати іншим учасникам справи № 593/385/22 копію касаційної скарги та доданих до неї документів, встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України до 25 червня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович