Рішення від 27.06.2025 по справі 583/4063/24

Справа № 583/4063/24

2/583/665/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

учасників справи:

представника позивача Давидова А.Г. /в режимі відеоконференції/,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження в залі судового засідання в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» через свого представника Міньковську А.В. 12 серпня 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Документ сформований в системі «Електронний суд» 11 серпня 2024 року. Позовна заява обґрунтована тим, що 17 травня 2016 року ОСОБА_3 уклала з ПАТ «Банк Михайлівський» угоду № 200531496 щодо кредитування, відповідно до якої банк надав їй у користування кредитні кошти в розмірі 16348,92 грн. з встановленим строком користування з 17 травня 2016 року до 17 травня 2018 року, відповідачка в свою чергу зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки з користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі, і за вказаним кредитним договором. Додатком до договору є Реєстр кредитних договорів. Вказує, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання згідно з цим договором, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 65727,65 грн.

26вересня 2024року Охтирськимміськрайонним судомСумської областібуло ухваленозаочне рішення,яким позовнівимоги булозадоволено,стягнуто з ОСОБА_3 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року в сумі 65727,65 грн, яка складається із: суми заборгованості в розмірі 43993,11 грн, інфляційних втрат в розмірі 17769,62 грн; та суми 3% річних в розмірі 2422,40 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн / Т. 1 а.с. 194-196/.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2025 року скасовано заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2024 року / Т. 2 а.с. 17-18/.

07 квітня 2025 року від представника відповідачки, адвоката Шевченка Р.В., надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідачкою дійсно було укладено договір споживчого кредиту з ПАТ «Банк Михайлівський» на придбання 17 травня 2016 року товару в магазині ТОВ «Дієса», а саме: телевізора з кронштейном та налаштуванням обладнання на загальну суму 16998,92 грн. На виконання укладеного договору відповідачем було вчасно здійснено платежі за вказаним договором навіть з перевищенням графіку, доданого до Договору, та до 16 травня 2017 року нею було сплачено грошові кошти відповідно до укладеного Договору № 200531496 від 17 травня 2016 року на загальну суму 16690,34 грн. Кошти відповідачкою було сплачено на такі рахунки:

на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» 10 червня 2016 року в розмірі 1400 грн;

на рахунок ТОВ «ФК «ФАГОР» 12 липня 2016 року в розмірі 1400 грн; 19 серпня 2016 року в розмірі 1363 грн; 15 вересня 2016 року в розмірі 1363 грн; 11 жовтня 2016 року в розмірі 1363 грн;

на рахунок ТОВ «МІРА ФІНАНС» 15 листопада 2016 року в розмірі 1363 грн; 15 грудня 2016 року в розмірі 1363 грн; 11 січня 2017 року в розмірі 1363,34 грн; 15 лютого 2017 року в розмірі 1363 грн;

на рахунок ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОМИСЛОВІ РІШЕННЯ»- 16 березня 2017 року в розмірі 1363 грн; 14 квітня 2017 року в розмірі 1363 грн; 10 травня 2017 року в розмірі 1570 грн; 16 травня 2017 року в розмірі 50 грн.

Рахунки на оплату платежів відповідачці надавались представниками вказаних підприємств на підставі укладених Договорівфакторингу. Самі договори факторингу їй не надавались, але самим позивачем визнається в позовній заяві наявність укладених договорів факторингу, однією з яких був ПАТ «Банк Михайлівський» та в подальшому договір факторингу був укладений з ТОВ «ФК «ФАГОР».

Наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 30 травня 2016 року № 37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30 травня 2016 року № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, за умовами якого останній зобов?язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ «Банк Михайлівський», а банк зобов?язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20 травня 2016 року № 1. Посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, зважаючи на положення ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідачем в повному обсязі були виконані свої зобов?язання відповідно до укладеного договору від 17 травня 2016 року№ 200531496. Оскільки договір факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» визнано недійсним, то рішенням суду від 01 липня 2021 року на час виконання зобов?язань відповідач ОСОБА_4 не знала та не могла знати про його недійсність. Таким чином позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитнимдоговором є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем зобов?язання виконано в повному обсязі / Т. 2 а.с. 25-28/.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2025 року було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження / Т. 2 а.с. 38-39/.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідачки та витребувано від ТОВ «Міра-Фінанс» /юридична адреса: вул. Харківське шосе буд. 19, оф. 35, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 40042596/: копії документів на підтвердження факту укладення між ТОВ «Міра-Фінанс» та ТОВ «ФК ФАГОР» /код ЄДРПОУ 40202955/ в 2016 році Договору факторингу щодо права вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року, укладеним між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та ПАТ «БанкМихайлівський», з наданням копій підтверджуючих документів, та від ТОВ «Технологічні промислові рішення» /юридична адреса: вул. Святошинська, буд. 17, оф. 11, м. Вишневе Київської області, 08132, код ЄДРПОУ 39678316/: копії документів на підтвердження факту укладення між ТОВ «Міра-Фінанс» /код ЄДРПОУ 40042596/ та ТОВ «Технологічні промислові рішення» /код ЄДРПОУ 40202955/ в 2017 році Договору факторингу щодо права вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року, укладеним між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та ПАТ «БанкМихайлівський», з наданням копій підтверджуючих документів / Т. 2 а.с. 63/.

Ця ухвала суду залишилася не виконаною.

08 травня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, якою просить задовольнити позовну заяву, оскільки ТОВ «ФК «Фагор» є неналежним кредитором за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року, тому виконання зобов`язання ОСОБА_3 перед неналежним кредитором тягне за собою відповідні наслідки, тобто зобов`язання станом на сьогодні залишається не виконаним. ОСОБА_3 має вимагати від ТОВ «ФК «Фагор» повернення виконаного зобов`язання за недійсним правочином, а ТОВ «ФК «Фагор» зобов`язане повернути майно, оскільки підстава, на якій воно отримано/ договір факторингу від 19 травня 2016 року № 1905/ згодом відпала , так як цей договір визнано недійсним з моменту його укладення / Т. 2 а.с. 66-69/.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, її представник, адвокат Шевченко Р.В., в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог оскільки заборгованість за кредитним договором що був укладений з ПАТ «Банк Михайлівський» відповідачкою повністю погашена, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно із ч. 1ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_3 було укладено угоду № 200531496 щодо кредитування / далі - кредитний договір/, відповідно до якої банк надав відповідачці у користування кредитні кошти в розмірі 16348,92 грн. з встановленим строком користування з 17 травня 2016 року по 17 травня 2018 року, відповідачка в свою чергу зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки з користування кредитними коштами /Т. 1 а.с. 168-169/.

02 червня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Чернеччина Охтирського району Сумської області, зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Охтирка Сумської області, актовий запис № 70, після чого змінила прізвище на ОСОБА_8 / Т. 1 а.с. 218-220, Т. 2 а.с. 6/.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Постановою Національного Банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних ПАТ «Банк Михайлівський».

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі, і за кредитним договором укладеним із відповідачкою. Додатком до договору є Реєстр кредитних договорів.

Також дослідженими в справі доказами встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року в справі № 910/11298/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, а саме: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19 травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19 травня 2016 року № 1 та від 20 травня 2016 року № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор». Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016 року № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19 травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19 травня 2016 року № 1 та від 20 травня 2016 року № 2, актах прийому-передачі від 20 травня 2016 року до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20 травня 2016 року № 1 та додатках до нього. Вирішено питання про судові витрати / Т. 2 а.с. 85-100/.

Судовими рішеннями в господарській справі № 910/11298/16 встановлено, що 19 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (клієнт) і ТОВ «ФК «Плеяда» (фактор) укладено договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов`язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників). 20 травня 2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу № 1905. 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління Національного банку України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

На виконання своїх обов`язків, передбаченихстаттею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою, згідно з наказом від 24 травня 2016 року № 27/1 створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський». 30 травня 2016 року згідно з наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» № 37 затверджено результати проведеної перевірки, викладені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 № 1, згідно з якими встановлено нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, та прийнято рішення застосувати наслідки його нікчемності.

09 червня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» направило ТОВ «ФК «Плеяда» повідомлення про нікчемність правочинів від 01 червня 2016 року № 05-53, в якому зазначило про нікчемність договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та вимагало негайно повернути усі отримані на підставі нікчемного договору документи, але ТОВ «ФК «Плеяда» у листі від 08 липня 2016 № 1-08-07/16 повідомив банк про те, що не погоджується із визнанням договорів нікчемними, вважає їх належно укладеними та виконаними відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки законних підстав для визнання договорів нікчемними не має. Вказані обставини слугували підставою для звернення ПАТ «Банк Михайлівський» до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормамиЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1ст. 11 ЦК України).

Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями525,526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Встатті 526 ЦК Українивизначені загальні умови виконання зобов`язання а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1ст. 530 ЦК Українипередбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідност.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1 та 1ст. 598 ЦК України).

Відповідно дост. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей598,599 ЦК Україниє припинення зобов`язання.

Таким чином, з моменту виконання боржником зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення.

Статтею 545 ЦК Українипередбачено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно дост.516 ЦК України, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч.2ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В судовому засіданні під час розгляду цієї справи судом встановлено, і не спростовано відповідачем, що відповідачка ОСОБА_2 станом на 16 травня 2017 року виконала свої зобов`язання за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року, що підтверджується копіями квитанцій про погашення заборгованості /а.с. 212-214/, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, на рахунки: ПАТ «Банк Михайлівський»; Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фагор»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра Фінанс»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічні промислові рішення», які їй були надіслані.

Відповідно до вказаних квитанцій та графіку платежів по договору № 200531496 від 17 травня 2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 , відповідачка сплачувала платежі за умовами строковості та графіку платежів.

Відповідно до графіку платежів по договору № 200531496 від 17 травня 2016 року відповідачка повинна була сплачувати платежі кожного 17 числа місяця, починаючи з червня 2016 року до травня 2017 року, щоб застосовувалась нульова ставка комісії за цим договором.

Відповідно до квитанцій про погашення заборгованості за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року відповідачка сплатила: 10 червня 2016 року на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» погашення заборгованості в сумі 1400 грн;

на рахунок ТОВ «ФК «ФАГОР» в сумі 1400 грн 12 липня 2016 року, 19 серпня 2016 року в сумі 1363 грн, 15 вересня 2016 року в сумі 1363 грн, 11 жовтня 2016 року в сумі 1363 грн;

на рахунок ТОВ «МІРА ФІНАНС» 15 листопада 2016 року в сумі 1363 грн; 15 грудня 2016 року в сумі 1363 грн; 11 січня 2017 року в сумі 1363,34 грн; 15 лютого 2017 року в сумі 1363 грн;

на рахунок ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОМИСЛОВІ РІШЕННЯ» 16 березня 2017 року в сумі 1363 грн; 14 квітня 2017 року в сумі 1363 грн; 10 травня 2017 року в сумі 1570 грн; 16 травня 2017 року в сумі 50 грн,

загальна сума сплачених коштів становить 16687,34 грн / Т. 1 а.с. 212-214/, платежі здійснені за графіком та в загальній сумі, яка більша ніж сума кредитного договору 16348,92 грн.

Оскільки договір факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», визнано недійсним рішенням суду від 01 липня 2021 року, на час виконання зобов`язань відповідач ОСОБА_2 не знала та не могла знати про його недійсність, а добросовісно виконувала кредитне зобов`язання відповідно до умов укладеного договору та направлених їй вимог з вказаними рахунками.

Таким чином встановлено, що відповідачка виконала свої зобов`язання до моменту відступлення прав вимоги позивачу за договором № 7_БМ, укладеним 20 липня 2020 року, а саме відповідачка повністю погасила заборгованість 16 травня 2017 року. Позивач не перевірив фактичний кейс боргових зобов`язань відносно відповідачки, яка не мала заборгованості за кредитним договором на момент відступлення прав вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200531496 від 17 травня 2016 року є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачкою зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі та в строки вказані в графіку платежів до цього договору.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2025 року задоволено заяву представника відповідачки,адвоката ШевченкаР.В.,про забезпеченняпозову уцивільній справіза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_3 про стягненнязаборгованості закредитним договором та зупинено стягненняна підставівиконавчого листа№ 583/4063/24,виданого 28листопада 2024року Охтирськимміськрайонним судомСумської області,про стягненняіз ОСОБА_2 на користьТОВ «Діджифінанс» заборгованостів сумі65727,65грн. /Т.2 а.с. 12-13/.

Відповідно до частин 7-10 ст. 158 ЦПК у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, відповідачкою сплачено судовий збір за заяву про перегляд заочного рішення в сумі 605,60 грн /а.с. 210/. Та за забезпечення позову в сумі 605,60 грн /Т.2 а.с. 8/, які необхідно стягнути з позивача на користь відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,81,141,158, 247,265,273,274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2025 року, про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 583/4063/24, виданого 28 листопада 2024 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованості в сумі 65727,65 грн, які продовжують діяти до набрання сили рішенням суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн /одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» /юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746/.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова