Ухвала від 27.06.2025 по справі 160/18581/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 червня 2025 року Справа №160/18581/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді Дєєва Миколи Владиславовича у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2025 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №16-дс від 16.06.2025 «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Також, 26.06.2025 представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду подано заяву про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/18581/25.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач тривалий час працював в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. У зв`язку з цим, на переконання представника відповідача, існують обґрунтовані сумніви в неупередженості суду, оскільки, по-перше, позивач перебував у службових відносинах із суддями та працівниками апарату суду, які наразі здійснюють розгляд цієї справи; по-друге, посада позивача передбачала організаційну взаємодію з суддями, зокрема, щодо забезпечення проведення судових засідань, що могло сформувати особисті або професійні зв`язки, які впливають на об`єктивність розгляду справи. З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що розгляд справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді порушує принцип безсторонності, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для відводу судді відповідно до пункту 4 частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Дєєва М.В. від 27.06.2025 визнано заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/18581/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу необґрунтованою; передано матеріали адміністративної справи №160/18581/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Дєєва М.В. визначено головуючого суддю Бондар М.В.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/18581/25, суд зазначає наступне.

Частинами першою-другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України", заява №33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у заяві про відвід судді, суд зазначає, що заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Дєєва М.В., зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у заяві про відвід суддів твердження щодо можливої неупередженості або об`єктивності судді Дєєва М.В. побудовані на припущеннях та суб`єктивній оцінці й не є достатніми для встановлення упередженості судді за суб`єктивним чи об`єктивним критеріями.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів в упередженості або об`єктивності судді Дєєва М.В., а доводи, про які зазначено у поданій заяві про відвід, не підтверджені будь-якими належними доказами.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді Дєєва М.В у справі №160/18581/25 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва Миколи Владиславовича у адміністративній справі №160/18581/25 - відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя М.В. Бондар