Ухвала від 27.06.2025 по справі 640/22366/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 червня 2025 року Справа № 640/22366/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонікс Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтаун" (на даний час вірна назва позивача ТОВ «Оріонікс Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, і просило суд: скасувати наказ від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (у редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Гелеті С.М.

Ухвалою суду від 13.03.2025 прийнято справу до провадження в новому складі суду, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011). Ухвалою суду здійснено заміну вірної назви позивача по даній справі, а саме з ТОВ «Скайтаун» на ТОВ «Оріонікс Україна».

Позивач свої вимоги мотивує тим, що податковим органом безпідставно було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства. Підстав для проведення перевірки у відповідача були відсутні. Так, від податкового органу надійшов запит про надання документів по взаємовідносинам із контрагентом позивача, але позивач вважає такий запит неправомірним та безпідставним, суперечить положенню абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України. Зазначає, що в разі, якщо у податкового органу наявні підстави вважати про порушення контрагентом позивача норм ПК України, відповідач не позбавлений можливості витребовувати такі документи у такого підприємства, а не у позивача. Крім того, відповідачем у спірному наказі невірно визначені підстави проведення перевірки, що є підставою для недопущення до проведення перевірки.

Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що на підставі спірного наказу податковим органом проведено перевірку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому обґрунтування підстав проведеної перевірки, порушення її проведення повинно досліджуватися в справі, предметом якої є дослідження судом правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що спірний наказ є реалізованим, а тому, із врахуванням висновків Верховного Суду з аналогічних обставин, просить закрити провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, а також заявленому клопотанню представника відповідача про закриття провадження у справі, судом враховуються наступні обставини.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами абзацу 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У відповідності до пункту 78.2 статті 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З наведеного слідує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З урахуванням наведеного Верховний Суд зауважив, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 ПК України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, в різі прийняття ними відповідних актів індивідуальної дії.

Як підтверджується матеріалами справи на підставі наказу 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» була проведена перевірка позивача.

Після проведеної перевірки на підставі наказу від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», податковим органом складено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2019 № 0012910504 та № 0012920504.

Позивач реалізував своє право на судове оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року по справі № 640/3757/20 судом зазначено, що у справі № 640/22068/19 оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу № 2789 від 05.11.2019, який є предметом розгляду справи № 640/22366/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88269350).

Таким чином правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень підлягає дослідженню в межах справи №640/3757/20.

Під час розгляду справи в частині заявлених позовних вимог про скасування наказу від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» , суд враховує висновки Великої Палата Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та дійшла до висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Зазначені висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладені в постанові від 20.06.2025 по справі № 809/1656/17 адміністративне провадження № К/9901/61346/18

У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», оскільки перевірка проведена на підставі зазначеного наказу, прийняті податкові повідомлення-рішення, що в свою чергу свідчить про те, що спір в зазначеній частині позовних вимог, із урахуванням практики Верховного Суду, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Судом під час розгляду справи враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06 листопада 2023 року № 804/3951/16 касаційне провадження № К/9901/41330/18. в межах якої було закрито провадження у справі, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Верховним Судом в постанові від 06.11.2023 зазначено наступне.

«..Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду… При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного судочинства зауважує, що хоча суд касаційної інстанції закриває провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд роз`яснює, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак питання про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом».

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження в частині позовних вимог щодо про визнання протиправним та скасування наказу від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», та, із врахуванням висновків Верховного Суду, роз`яснює, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

Крім того, судом враховано, що згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріоніс України" (колишня назва ТОВ «Скайтаун», код ЄДРПОУ 38779085) та Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС зареєстровані у підсистемі "Електронний суд", а тому судом копії процесуальних документів надсилаються судом через підсистему "Електронний суд".

Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонікс Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 05.11.2019 №2789 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.М. Гелета