Постанова від 27.06.2025 по справі 440/13361/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 р. Справа № 440/13361/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/13361/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Позивач Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" (даліПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", підприємство, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, відповідач, контролюючий орган), в якій просило визнати незаконними та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області № 139, 140, 141, 142 від 03.08.2023 про накладення штрафу на ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 по справі № 440/13361/23 позовні вимоги ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області № 139, 140, 141, 142 від 03.08.2023 про накладення штрафу на ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 та прийнятипостанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач наполягав на правомірності застосування до позивача штрафів за порушення законодавства за рекламу. Пояснив, що відповідно до п. 3.8 «Правил розміщення зовнішньої реклами на території Кременчуцької міської територіальної громади», затверджених рішенням Х сесії Кременчуцької міської ради VІІІ скликання від 16.12.2021, у разі розміщення вивіски чи таблички на будівлі (споруді) не передбаченої проектною документацією цієї будівлі, погодженої та затвердженої у встановленому порядку та такої, яка відповідає терміну «вивіска чи табличка», то її розміщення здійснюється на підставі «Довідки про реєстрацію вивіски», погодженої з управлінням містобудування та архітектури Кремечуцької міської ради, яка реєструється та видається КП «Міськоформлення» через ЦНАП. Відповідно до п. 3.6. вказаних Правил не оформлена належним чином вивіска, або така, що не відповідає діючим нормативно-правовим документам, вважається рекламою. Разом з цим, як стверджує відповідач, згідно офіційної відповіді КП «Міськоформлення» від 19.07.2023, за даними реєстру «Вивіски об`єктів в місті Кременчук» інформація про реєстрацію вивісок ПАТ «Джей Ті Інтернешл Україна» за вказаними у спірних рішеннях адресами відсутня.

Вказує, що під знаком товарів і послуг «JТІ» випускаються тютюнові вироби, що підтверджується наявністю на всій продукції, яка випускається підприємством відповідного напису («JТІ»), що дублюється з рекламними засобами, розміщеними на фасадах складських та виробничих приміщень позивача і є знаком для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими вироблено тютюнові вироби. Наведене підтверджується також, на думку апелянта, експертним висновком Громадської організації «Центр Громадянського представництва «Життя», яким констатовано, що під знаком «JТІ» випускаються тютюнові вироби, відтак на рівні з тютюновими виробами реклама торгового знаку «JТІ» заборонена.

З огляду на викладене, відповідач стверджує, що розміщення рекламних засобів у вигляді літер «JТІ» на виробничих та складських приміщеннях тютюнової фабрики є рекламними засобами в розумінні п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», що відповідно є заходом прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну в розумінні ст. 16 Закону України «про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Крім того, зауважує, що позивач, розміщуючи рекламні засоби у вигляді літер «JТІ» на виробничих та складських приміщеннях тютюнової фабрики, тобто англійською мовою, порушує вимоги ч.2 ст. 5 Закону України «Про рекламу» та ст. 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Позивач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що розміщені на власних приміщеннях логотипу у вигляді трьох латинських літер «JTI» є абревіатурою назви позивача англійською мовою та використовуються як комерційне найменування компанії. Дані логотипи не містять закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, не формують та не підтримують обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому не є рекламою і не потребують спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Вказує, що розміщені позивачем логотипи «ЈТІ» повністю відповідають вимогам п. 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2003 № 2067. Зауважує, що ані положення Закону України «Про рекламу», ані положення Типових правил розміщення зовнішньої реклами не передбачають отримання будь-яких дозвільних документів для розміщення вивіски чи таблички. Відтак, стверджує, що позивач не здійснював розміщення зовнішньої реклами без дозвільних документів, відповідно, відсутні юридичні підстави для притягнення останнього до відповідальності за порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Крім того, позивач вважає, що згадуваний відповідачем експертний висновок Громадської організації «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА «ЖИТТЯ» не можна розглядати в якості належного та допустимого доказу вини позивача, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України «Про рекламу», лише громадські об`єднання та об`єднання підприємств у галузі реклами мають право здійснювати незалежну експертизу реклами, нормативно-правових актів органів державної влади, місцевого самоврядування, проектів таких актів щодо їх відповідності вимогам законодавства. Разом з цим, Громадська організація «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА «ЖИТТЯ» не є громадським об`єднанням у галузі реклами, тому наданий нею «експертний висновок» не може вважатися експертизою розміщеного позивачем логотипу ЈТІ.

Також вказує, що позивач не випускає тютюнові вироби під знаком для товарів і послуг, іншим об`єктом права інтелектуальної власності «ЈТІ». Підприємство є належним ліцензіатом та виробником тютюнових виробів на території України наступних торгівельних марок: ASPEN, CAMEL, SCALE, GOLD COAST, MAGNA, MILD SEVEN, MONTE CARLO, MORE, SALEM, WINCHESTER, WINSTON, MEVIUS, GLAMOUR, LD, SAINT GEORGE, SOBRANIE, MACDONALD, SENATOR, RICHMOND, як окремо, так і з додатковими найменуваннями. У своїй діяльності позивач суворо дотримується вимог законодавства щодо заборони реклами тютюнових виробів, тому жодним чином не здійснює рекламу вищевказаних торгівельних марок.

Відповідач, у наданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях, окрім доводів, які дублюють зміст апеляційної скарги, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28.11.2023 року по справі № 160/3479/22, від 29.11.2022 по справі №240/401/19, від 23.12.2022 по справі № 640/19933/21, від 01.02.2023 по справі № 260/2284/21, від 01.05.2023 по справі № 520/17777/21, висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18, вказує, що здійснення контролю щодо захисту прав споживачів реклами не є заходом державного контролю господарської діяльності позивача, в даному випадку ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та відповідно дост.308 КАС Українив межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що листом № вих-01-27/07/25915 від 04.07.2023 (а.с. 35-зворот) ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило позивача, що при виконанні повноважень по контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами, працівниками ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області при огляді реклами, що розміщена на фасадах виробничих та складських приміщень за адресами: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Полковника Гегечкорі, 19 (прямо на фасаді виробничого приміщення, праворуч на фасаді виробничого приміщення та на фасаді виробничого приміщення зі сторони вул. Богдана Хмельницького) та на складському приміщені зі сторони вул. Занасипських шлях, встановлено та зафіксовано порушення рекламного законодавства, а саме:

-відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР - реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби забороняється засобами зовнішньої реклами;

- ст. 16 Закону України «Про рекламу» - відсутні дозволи на розміщення зовнішньої реклами, отриманого в установленому законом порядку від органів місцевого самоврядування.

3 огляду на вищевикладене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», висунуто вимогу усунути вищевказані порушення закону та надати відповідні письмові підтвердження до Головного Управління адресою: 36000, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7, в термін до 31 липня 2023 року, наступні документи: належним чином завірені свідоцтво про державну реєстрацію або витяг з ЄДРПОУ підприємства; діючий договір оренди або свідоцтво на право власності приміщень на яких розміщено рекламні засоби; дозвільні документи на спеціальні конструкції, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, дозволи на реєстрацію вивісок; макет замовлення на розміщення зовнішньої реклами з наданням відповідних договорів, актів, рахунків фактур, тощо, документи, які підтверджують вартість рекламних засобів; документи підтверджуючі право власності на використання знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби «ЈТІ»; надати інформацію про те, чи є підприємство замовником даної реклами, чи розповсюджує її на замовлення третіх осіб з наданням відповідних документів або інформації про замовника даної реклами; письмові пояснення з приводу виявлених порушень.

Повідомлено, що розгляд справ про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 03 серпня 2023 року, о 10:00 год. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7.

ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» листом № 23-07-258 від 28.07.2023 (а.с. 36-38) повідомило ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про те, що Товариство є господарюючим суб`єктом і його найменування с вирізняльною характеристикою з-поміж інших таких суб`єктів на території України. Так, Цивільний кодекс України передбачає, що юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Таке найменування, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності, підлягає охороні як об`єкт права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, відповідно до положень Цивільного кодексу України є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відповідно до Статуту, Товариство має наступне повне найменування англійською мовою «JT INTERNATIONAL UKRAINE» PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY, скорочене найменування «JT INTERNATIONAL UKRAINE» PJSC. Розміщені на власних приміщеннях логотипи у вигляді трьох латинських літер ЈТІ є абревіатурою назви товариства англійською мовою та використовуються як комерційне найменування компанії. Дані логотипи не містять закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, не формують та не підтримують обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому не є рекламою і не потребують спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Також зазначило, що товариство не випускає тютюнові вироби під знаком для товарів і послуг іншим об`єктом права інтелектуальної власності - «ЈТІ». Товариство є належним ліцензіатом та виробником тютюнових виробів на території України наступних торгівельних марок: ASPEN, CAMEL, SCALE, GOLD COAST, MAGNA, MILD SEVEN, MONTE CARLO, MORE, SALEM, WINCHESTER, WINSTON, MEVIUS, GLAMOUR, LD, SAINT GEORGE. SOBRANIE, MACDONALD, SENATOR, RICHMOND, як окремо, так і з додатковими найменуваннями.

Щодо вимоги про надання документів зазначено, що згідно з положенням ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Враховуючи, що підприємство не є рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами, останнє не має обов`язку надавати документи на лист №Вих-01-27/07.1/2915 від 04.07.2023.

Рішеннями №139, 140, 141, 142 від 03.08.2023, на підставі матеріалів справи та протоколів засідань, якими було встановлено порушення ч.1 ст. 16, п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: відсутність дозволів на розміщення зовнішньої реклами; реклама тютюнових виробів, знаків товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби забороняється засобами зовнішньої реклами, на ПАТ«Джей Ті Інтернешнл Україна» накладено штрафи в розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5083 грн за кожним рішенням.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про рекламу, оскільки позивач не здійснював рекламу тютюнових виробів, а лише розмістив комерційне найменування на власних приміщеннях. Суд зазначив, що логотип не містить закликів до отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1статті 26 Закону № 270/96-ВРконтроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятоїстатті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор;

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667(далі - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

За змістом пункту 2 Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

На виконання підпункту 8 пункту 6 Положення Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що заходи державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про рекламу Держпродспоживслужба має здійснювати відповідно до закону.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначеноЗаконом № 877-V.

Статтею 1 Закону № 877-Vвизначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з частинами 1статті 2 Закону № 877-Vдія цьогоЗаконупоширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

ВодночасЗакон № 877-Vу статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється.

Перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється діяЗакону № 877-V, є вичерпним та не містить обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.

ВодночасЗакон № 270/96-ВРне регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності, а саме, відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. ТакожЗакон № 270/96-ВРне містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.

Колегія суддів вважає, що діяльність відповідача з контролю за дотриманням позивачем законодавства про рекламу і виявлені відповідачем в процесі цієї діяльності порушення є формою державного нагляду (контролю), а відповідач є державним органом, який підпадає під сферу дії та зобов`язаний дотримуватися приписів вищезазначеного Закону.

З аналізу вищевикладеного випливає, що на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу, що здійснюються Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, зокрема, Головним управлінням Держспоживслужби в Полтавській області, поширюється діяЗакону № 877-V.

Колегія суддів зауважує, що Порядок № 693 лише визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку), однак саму процедуру проведення такого державного контролю не встановлює та відповідно не врегульовує порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю). А відтак, застосування відповідачем у спірних правовідносинах Порядку № 693 не виключає обов`язку відповідача дотримуватися при цьому вимогЗакону № 877-V.

З огляду на вищевикладене, посилання апелянта на нерозповсюдження нормЗакону № 877-Vна спірні правовідносини є хибними та такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм чинного законодавства України, в свою чергу також свідчить про недоречність наведених відповідачем правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 28.11.2023 року по справі № 160/3479/22, від 29.11.2022 по справі №240/401/19, від 23.12.2022 по справі № 640/19933/21, від 01.02.2023 по справі № 260/2284/21, від 01.05.2023 по справі № 520/17777/21, висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18, оскільки вони стосуються правовідносин щодо примусового стягнення органами Держпродспоживслужби штрафу за порушення законодавства про рекламу, які не є тотожними до тих, що розглядаються в межах даної справи.

Таким чином, діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже він зобов`язаний дотримуватися вимогЗакону № 877-V.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17, яка в силу приписів ч. 5ст. 242 КАС Українипідлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Положеннями частини 1статті 4 Закону № 877-Vпередбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Нормами частини 1статті 6 Закону № 877-Vвстановлено підстави для здійснення позапланових заходів.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 3статті 6 Закону № 877-V).

На виконання частин 1 та 2статті 7 Закону № 877-Vдля здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина 6статті 7 Закону № 877-V).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу на підставі спірних рішень відбулося всупереч вищенаведених нормЗакону № 877-V. Зокрема, за відсутності наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не пред`явили представнику позивача перед початком здійснення заходу посвідчення (направлення), яке повинно містити передбачену законом інформацію, у тому числі підстави для здійснення заходу, та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу. Такий захід проведений за відсутності уповноваженої позивачем особи. За результатами заходу не складено акту з використанням його уніфікованої форми.

Вказане підтверджується, як не оформленням контролюючим органом розпорядчих документів на здійснення контролю у цій сфері, так і відсутністю матеріалів відповідної перевірки.

Отже, встановлені обставини, які не спростовані відповідачем, свідчать про те, що у спірних правовідносинах відповідачем проведено захід державного контролю (нагляду) без достатніх для цього правових підстав та без дотримання процедури, визначеноїЗаконом № 877-V.

У свою чергу, невиконання або порушення вимогЗакону № 877-Vпри призначені та проведенні заходу державного контролю (нагляду) призводить до визнання такого заходу незаконним та відсутності правових наслідків такого, оскільки такий захід державного контролю не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такого заходу контролю.

При цьому, колегія суддів зауважує, що законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.

Колегією суддів встановлено, що приймаючи спірні рішення про накладення штрафів відповідач послався на порушення позивачем ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» - відсутні дозволи на розміщення зовнішньої реклами отриманогов установленому законом порядку від органів місцевого самоврядування; п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» - реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускається тютюнові вироби забороняється засобами зовнішньої реклами.

Так, зі змісту наявних в матеріалах справи протоколів про порушення законодавства про рекламу № 118 від 03.07.2023, № 119 від 03.07.2019, №120 від 03.07.2023, № 121 від 03.07.2023, № 154 від 03.08.2023, № 155 від 03.08.2023, № 156 від 03.08.2023, № 157 від 03.08.2023 (а.с. 64-65, 73-74, 76-79, 81-82, 84-87, 89-90, 92-95), вбачається, що їх складено відносно зовнішньої реклами у вигляді напису «JTI», що розміщена на фасадах складських приміщень тютюнової фабрики ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна».

Саме вказаний напис кваліфіковано відповідачем як зовнішню рекламу тютюнових виробів.

Мотивуючи наявність підстав для накладення на підприємство штрафу за порушення вказаних норм, відповідач у наведених протоколах, зокрема, стверджує, що розміщення рекламних засобів у вигляді «JТІ» на виробничих та складських приміщеннях тютюнової фабрики є рекламними засобами у розумінні п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», що відповідно є заходом прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну в розумінні ст. 16 Закону України «про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Колегія суддів вважає необґрунтованим наведене твердження відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 6статті 9 Закону України «Про рекламу»вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.

Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2003 № 2067 визначено, що вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з аналізу наведених норм слідує, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Верховний Суд, в постанові від дійшов висновку, що інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні ч. 6 ст.9 Закону України «Про рекламу».

Колегія суддів, дослідивши додані до вказаних протоколів фотознімки складських приміщень ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», на фасадах яких розміщено напис «JTI», зазначає, що такий напис не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, він не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством.

Як стверджує позивач, логотип «JTI» є абревіатурою назви підприємства англійською мовою та використовується як комерційне найменуванням компанії.

Отже, з урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що розміщення логотипу «JTI» на фасадах складських приміщень ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» не є рекламою, а тому і не потребує спеціального дозволу від органів місцевого самоврядування на розміщення зовнішньоїреклами, що в свою чергу виключає можливість застосування до позивача штрафу за порушення ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

З приводу встановлення відповідачем порушення ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» приписів п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», шляхом розміщення на фасадах своїх складських приміщень логотипу «JTI», який, за твердженням ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, є знаком для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими вироблено тютюнові вироби, оскільки на всій продукції, яка випускається ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», а саме тютюнових виробах, міститься напис «JTI», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі засобами зовнішньої реклами.

Як стверджує позивач, та не заперечує відповідач, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» не виробляє тютюнові вироби під знаком для товарів і послуг, іншим об`єктом права інтелектуальної власності - «JTI». ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» є належним ліцензіатом та виробником тютюнових виробів на території України наступних торгівельних марок: ASPEN, CAMEL, SCALE, GOLD COAST, MAGNA, MILD SEVEN, MONTE CARLO, MORE, SALEM. WINCHESTER, WINSTON, MEVIUS, GLAMOUR, LD, SAINT GEORGE, SOBRANIE, MACDONALD, SENATOR, RICHMOND, як окремо, так і з додатковими найменуваннями.

Верховний Суд в складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.08.2021 № 323/809/17 зробив висновок, що інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.

Разом з цим, як зазначалось вище, розміщений позивачем на своїх складських приміщеннях логотип «JTI» є комерційною назвою підприємства, яка очевидно, жодним чином не вказує на конкретний, індивідуально визначений товар, до виробництва якого має відношення ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна».

У зв`язку з чим, неприйнятними є доводи відповідача про те, що розміщення логотипу «JTI» на всій продукції, яка випускається ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», а саме тютюнових виробах, вказує на те, що наявний на фасадах складських будівель такий логотип є безпосередньою рекламою тютюнових виробів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не здійснював рекламу тютюнових виробів, а лише розмістив комерційне найменування на власних приміщеннях, оскільки логотип не містить закликів до отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою.

Посилання відповідача на порушення підприємством вимог ч.2 ст. 5 Закону України «Про рекламу» та ст. 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», шляхом розміщення рекламних засобів у вигляді літер «JТІ» на виробничих та складських приміщеннях тютюнової фабрики, тобто англійською мовою, колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, вказаний напис за висновком суду не є рекламою, по-друге, обставини щодо порушення вказаних норм відсутні в оскаржуваних рішення про накладення штрафу, що виключає необхідність надання їм оцінки.

Неприйнятним є також посилання відповідача на експертний висновок Громадської організації «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА «ЖИТТЯ», як на доказ вчинення позивачем порушень законодавства про рекламу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказаною громадською організацією було надано на звернення ГУ Держпродспоживслужби лист № 45 від 30.06.2023 (а.с. 124), в якому викладено судження про порушення ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» Закону України «Про рекламу», шляхом розміщення знаку для товарів і послуг «ЈТІ» на будівлях підприємства. Жодного експертного висновку від вказаної організації чи будь-якої іншої відповідачем до матеріалів справи не надано. Таким чином, підстави для врахування висновків Громадської організації «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА «ЖИТТЯ» під час вирішення спірних правовідносин відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи, що розміщений на складських приміщеннях позивача напис «ЈТІ» не є рекламою взагалі та, зокрема, тютюнових виробів, відтак його розміщення не потребує отримання спеціального дозволу, що в свою чергу виключає можливість накладення на ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» штрафу за порушення приписів ч.1 ст. 16, п. 6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 139, 140, 141, 142 від 03.08.2023 про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна".

Відповідно до пункту першого частини першоїстатті 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зістаттею 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положеннястатті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року по справі № 440/13361/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк