Рішення від 19.06.2025 по справі 908/598/25

номер провадження справи 5/29/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2025 Справа № 908/598/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (електронна пошта: info@zp.gov.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан-ЄС" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_2; вул. Карпенка Карого, буд. 52, офіс 2, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 41224215)

про стягнення 310 911,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Михайловський Д.С., посвідчення №1108 від 17.02.2023;

від відповідача: Саланська І.Л., договір №26/03 від 26.03.2025, посвідчення №ЗП001431 від 02.10.2017.

СУТЬ СПОРУ

11.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан-ЄС" про стягнення 310 911,61 грн.

11.03.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/598/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 08.04.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

03.04.2025 від ТОВ "Октан-ЄС" до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке ухвалою суду від 11.04.2025 задоволено, розгляд справи № 908/598/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 908/598/25 в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.05.2025 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 12.05.2025 оголошено перерву до 28.05.2025 об 11 год. 00хв.

Ухвалою суду від 28.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Октан-ЄС" від 26.05.2025 про зупинення провадження у справі №908/598/25. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.06.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

В судовому засіданні 11.06.2025 судом оголошено перерву до 19.06.2025 об 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 19.06.2025, яке відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК України, здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд", судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ТОВ «ОКТАН-ЄС», код ЄДРПОУ 41224215 (до зміни назви товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОГ-1, код ЄДРПОУ 41224215») є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Зазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1. Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ОКТАН-ЄС» вказаної земельної ділянки відсутнє, що свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ОКТАН-ЄС» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Згідно інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області № 10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, ТОВ «ОКТАН-ЄС» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:006:0174 за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата. Згідно розрахунку Позивача, складеного на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2024 № НВ-300005492024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області №10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 склав 310 911,61 грн. Посилаючись на керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», п.п. 14.1.125, 14.1.136, 14.1.54 ст. 14, 265, п.271.1 ст. 271, ст. 288 Податкового кодексу України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, просить стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 в розмірі 310 911,61 грн.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши що він користується спірною земельною ділянкою з 21.03.2018. Ще 30.12.2024 ТОВ «ОКТАН-ЄС» було укладено з Запорізькою міською радою Договір оренди землі № 202401000100218, предметом якого є спірна земельна ділянка площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1. Також Позивач не додав до позовної заяви копію Договору купівлі-продажу серія та номер 383, виданого 21.03.2018, з якого вбачається, що на момент укладення даного договору об`єкти нерухомого майна Відповідача були розташовані на земельній ділянці площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018, а не на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га. З моменту набуття права власності на нерухоме майно Відповідач звертався до Позивача із заявами про передачу йому в оренду частини земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0018: листом від 07.05.2018 № 07/05-18 Відповідач звернувся до міського голови та просив передати в оренду строком на 10 років земельну ділянку орієнтовною площею 1,0000 га. З такими ж заявами до міської ради звернулись два інші власники нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці - ТОВ «Ортус ЛТД» та гр. ОСОБА_1 . Проте лише через три роки Запорізька міська рада прийняла рішення № 52/75 від 29.09.2021, яким надала згоду на поділ земельної ділянки територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (кадастровий номер 2310100000:01:006:0018) по АДРЕСА_1 площею 2,3800 га для розташування майданчика газетного виробництва, на окремі земельні ділянки. Проте ТОВ «ОКТАН-ЄС», ТОВ «Ортус ЛТД» та гр. ОСОБА_1 лише у грудні 2022 року змогли укласти з ФОП Штанько В.В. Договір на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0018) по АДРЕСА_1 площею 2,3800 га. Рішенням Запорізької міської ради від 05.10.2023 № 50 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання (поділу) земельної ділянки по АДРЕСА_1. Встановлено та затверджено зовнішні межі та розміри земельних ділянок загальною площею 2,3800 га по АДРЕСА_1 для розташування майданчика газетного виробництва, які утворилися в результаті поділу згідно з планами, що додаються до землевпорядної документації таким чином, зокрема,: - земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:006:0174) площею 0,0616 га. Передано в оренду строком на 10 років земельні ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 2,2396 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для розташування майданчика газетного виробництва) за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі: ТОВ «ОКТАН-ЄС» (і.к.41224215) земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га. Спірна земельна була сформована як об`єкт цивільних прав лише 31.01.2023. згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5600066132023 від 31.01.2023. До цієї дати спірна земельна ділянка не могла бути об`єктом оренди. Стверджу, що Позивач діє недобросовісно, оскільки на протязі трьох років на вчиняв дій щодо поділу земельної ділянки та передачі її частини в оренду ТОВ «ОКТАН-ЄС». Після формування та реєстрації спірної земельної ділянки Позивач більше року не підписував з Відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки, наполягаючи на зміні її цільового призначення. Позивач відмовився підписувати з ТОВ «ОКТАН-ЄС» договір оренди земельної ділянки, оскільки дійшов до висновку про необхідність зміни її цільового призначення. Позивач свою думку щодо цільового призначення спірної земельної ділянки змінив та лише 30.12.2024 підписав з ТОВ «ОКТАН-ЄС» договір оренди землі, про що повідомив Відповідача листом від 31.12.2024 № 8667/01/01-07. Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», спірна земельна ділянка на дату її реєстрації (31.01.2023) належала до категорії «Інші земельні ділянки м. Запоріжжя», для яких згідно рішення міської ради від 28.11.2018 № 26 встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Зміна цільового призначення земельної ділянки відбулась лише 04.12.2024 та тільки з цієї дати розмір орендної плати за спірну земельну ділянку має становити 6% від нормативної грошової оцінки. Вказує, що у період з дати реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 в Державному земельному кадастрі (31.01.2023) та до дати зміни її цільового призначення (04.12.2024) розмір недоотриманих доходів має розраховуватись виходячи з 3 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Таким чином розмір недоотриманих доходів Позивача має складати 44 080,13 грн. Відповідно до Витягу № НВ-2300005492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, гривень: 1 007 689,76 грн., що в повній мірі відповідає формі Додатку № 17 до Методики. За таких обставин ТОВ «ОКТАН-ЄС» позбавлене будь-якої можливості оцінити та пересвідчитися у правильності розрахунку НГО, зокрема, у правильності застосування коефіцієнтів. Зважаючи на відсутність інформації про вихідні дані, які були застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, ТОВ «ОКТАН-ЄС» вважає незаконним та недоведеним складений Позивачем розрахунок суми недоотриманих доходів. Посилаючись на ст.ст.1,9 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.3 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.1, 3, 4, 9,79,79-1 Земельного кодексу України, враховуючи правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19, рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив Позивач заперечив проти доводів відповідача, вказавши, що відповідно до частини першої статті 79-1 Земельного кодексу України Верховного Суду викладених у постанові № 318/1274/18 від 20.01.2021, при Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та положень глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем цієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розміщений, а відносини з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом умовними. Необхідність встановлення сформованості земельної ділянки, як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи. Для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки. Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку). Саме такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21, від 9 листопада 2021 року у справі № 9051680/20, провадження № 12-48гс21, від 21 лютого 2024 року у справі № 646/4738/19, провадження № 61-14023св23. Що стосується розміру земельної ділянки, якою користується відповідач, то позивачем надаються скріншоти веб-сторінок та інформація, яка міститься у відкритому доступі на сайті «Kadastr.live», які зроблені картографічним веб-сервісом у різні проміжки часу, зокрема: 19.03.2020, 05.06.2018, та з яких можна побачити, що відповідач користувався без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди, земельною ділянкою, саме у тих межах та розмірах, які зареєстровані у державному земельному кадастрі за кадастровим номером: 2310100000:01:006:0174. Верховний суд у постанові від 20.06.2023 у справі №420/4540/22 вказав, що враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами. Вважає, що Запорізькою міською радою доведено користування ТОВ «ОКТАН-ЄС» спірною земельною ділянкою до її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі. 21.03.2018 між ТОВ «ПРОМНАФТОХІМ» (Продавець) та ТОВ «ЗОГ-1» (Покупець) було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці, за умовами якого відповідач набув право власності на автозаправну станцію, що розташована на спірній земельній ділянці, та використовував спірну земельну ділянку саме для функціонування автозаправної станції. Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», чинним на момент набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомості, та рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», Запорізька міська рада встановила річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. Зокрема, за користування земельними ділянками, наданими для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій річний розмір орендної плати становить 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач помилково вважає, що вид цільового призначення земельної ділянки впливає на розмір процентної ставки, яка встановлюється за користування відповідною земельною ділянкою. Насправді ж, вид цільового призначення земельної ділянки впливає на один із коефіцієнтів, що, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, враховуються Держгеокадастром при обчисленні нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки. Для обчислення розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем спірною земельною ділянкою, позивачем використовувався витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2024 № НВ-2300005492024, відповідно до якого, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки (до зміни виду цільового призначення) становила 1 007 689,76 грн. При укладенні договору оренди землі № 202401000100218 від 30.12.2024 про передачу відповідачеві в оренду спірної земельної ділянки, використовувався витяг № НВ-2300231452024 від 18.12.2024 (після зміни виду цільового призначення земельної ділянки), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2 099 352,64 грн. З таким витягом відповідач погодився, оскільки не оскаржив у судовому порядку та підписав договір оренди землі. Також, відповідач не обґрунтовує, в зв`язку з чим виникли сумніви у правильності розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до витягу від 16.01.2024. Зазначає, що 30.06.2015р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016р. Рішенням Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018р. «Про встановлення розміру орендної плати за землю», керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 ПК України та п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019р. (п. 3 Рішення). Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України). Посилаючись на 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 , п.п. 288.5, 288.5.1, 288.5.2 ст.288 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, розмір земельного податку та ставок орендної плати за землю є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею в межах та на виконання норм ПК України. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Відповідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки - 1,0, за 2021 рік - 1,1, за 2022 рік 1,15, а 2023 рік - 1,051. Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель: для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, розмір орендної плати якої складає 6% від нормативної грошової оцінки. 28.11.2018р. Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» річний розмір орендної плати за земельну ділянку, надану для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015р. №7 та від 28.11.2018р. №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними. Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №804/937/16, від 23.06.2022р. у справі №160/8668/19, вказано, що нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Тобто, з 2016р. по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації. Саме тому для отримання нормативної грошової оцінки за попередні роки Позивач ділив нормативну грошову оцінку на коефіцієнти індексації за попередні роки. Також вважає, що ця справа не подібна справам №908/929/24 та №280/325/24, переглянутим Верховним Судом, на які посилається Відповідач, а тому не має підстав враховувати висновки суду касаційної інстанції при розгляді даної справи.

В свою чергу Відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив з доводами Позивача знову не погодився та вказав, що єдиний доказ, який Позивач надав на обґрунтування заявлених позовних вимог - це Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300005492024 від 16.01.2024. Земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 у періоді зокрема з 21.03.2018 по 31.01.2023, коли дана земельна ділянка не існувала як об`єкт цивільних прав та не мала кадастрового номеру. Відповідно для періоду з 21.03.2018 по 31.01.2023 Витяг з НГО № НВ-2300005492024 від 16.01.2024 не може бути визнаний допустимим доказом ані площі, ані вартості земельної ділянки. Скріншоти веб-сторінок та інформацію, яка міститься у відкритому доступі на сайті «Kadastr.live» змінюють підставу позову. У даній справі доказування Позивача ґрунтується на припущеннях, що з наданих Позивачем скріншотів можна побачити, що Відповідач користувався без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди, земельною ділянкою, саме у тих межах та розмірах, які зареєстровані у державному земельному кадастрі за кадастровим номером: 2310100000:01:006:0174. Вказує, що при переході за наданим Позивачем посиланням на безкоштовний картографічний веб-сервіс від компанії Google можна побачити не лише будівлі Відповідача, а також будівлі ТОВ «Ортус ЛТД» та гр. ОСОБА_1 , які знаходяться на спільній земельній ділянці загальною площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018. Межі землекористування власників будівель на наданих Позивачем скріншотах не визначені та не встановлені. Відповідач відхиляє як необґрунтоване посилання Позивача на те, що для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки посилаючись на постанову Верховного Су від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19. Повторно наголошує на тому, що до 04.12.2024 спірна земельна ділянка не надавалась Відповідачу для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, відповідно підстави для застосування річного розміру орендної плати у 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відсутні. Спірна земельна ділянка на дату її реєстрації (31.01.2023) належала до категорії «Інші земельні ділянки м. Запоріжжя», для яких згідно рішення міської ради від 28.11.2018 № 26 встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Тільки з 04.12.2024 для спірної земельної ділянки почала діяти ставка орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки, згідно п.1 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Зазначає, що ТОВ «ОКТАН-ЄС» подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Витягу № НВ-2300005492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:01:006:0174, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 16.01.2024. Також наголошує, що до спірних правовідносин на підставі ч.4 ст.236 ГПК України, підлягає застосуванню висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 25.02.2025 у cправі № 908/929/24 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «Гранум-Еліт» про стягнення коштів. Також зазначає, що з розрахунку Позивача вбачається, що за 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 ним нараховано 50 023,90 грн., відповідно 41 686,58 грн. нараховані Позивачем за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, в якому у ТОВ «ОКТАН-ЄС» був відсутній обов`язок по сплаті плати за користування спірною земельною ділянкою. Враховуючи наведене, у ТОВ «ОКТАН-ЄС» відсутній обов`язок по сплаті плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, та відповідно дії Відповідача не можуть бути кваліфіковані як безпідставне набуття майна. Також Відповідач відхиляє твердження Позивача про те, що правовідносини зі стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання норм п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. Посилаючись на норми ст.1212 ЦК України, Позивач здійснює розрахунок суми безпідставно збережених коштів на підставі норм Податкового кодексу України. Наявність чи відсутність у Відповідача договору оренди землі не змінює чинності звільнення від орендної плати у період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Також аналогічні твердження Відповідач висловив у своїх поясненнях від 26.05.2025р. та додатково послався на практику Верховного суду у постановах від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 , від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, та вказав, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Отже вважає недоведеним допустимими доказами користування ТОВ «ОКТАН-ЄС» земельною ділянкою саме площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1, до її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, у періоді з 21.03.2018 по 31.01.2023.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТАН-ЄС», код ЄДРПОУ 41224215 (до зміни назви товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОГ-1, код ЄДРПОУ 41224215») є власником нерухомого майна, реєстраційний номер 1064690123101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 383, виданий 21.03.2018, посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Тип об`єкта: будівля операторської АЗС літ. Я, навіс літ. Ж2, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: загальна площа будівлі операторської АЗС літ. Я складає 15,4 кв.м.

Зазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1. Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності.

Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ОКТАН-ЄС» земельної ділянки загальною площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє.

Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 413123638 від 13.02.2025.

Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.

Згідно Витягу № НВ-2300005492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.01.2024р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1, складає 1 007 569,76 грн.

Вказане на думку Позивача свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ОКТАН-ЄС» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Згідно інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області №10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, ТОВ «ОКТАН-ЄС» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:006:0174 за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата.

Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ОКТАН-ЄС», земельною ділянкою площею 0,0616 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, за адресою: АДРЕСА_1, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.03.2018 по 31.07.2024, а саме:

- За 2018 рік з 21.03.2018 по 31.12.2019 - 35 451,96 грн.;

- За 2019 рік з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 45 476,27 грн.;

- За 2020 рік з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 41686,58 грн.;

- За 2021 рік з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 45 476,27 грн.;

- За 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 50 023,90 грн.;

- За 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 57 527,48 грн.;

- За 2024 рік з 01.01.2024 по 31.07.2024 - 35 269,15 грн.

Загальний розмір недоотриманих доходів за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 складає 310 911,61 грн. (триста десять тисяч дев`ятсот одинадцять грн. 61 коп.).

Зазначений розрахунок зроблено на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2024 № НВ-2300005492024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області №10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023р.

Позивач вважає, що оскільки за вказаний період часу відповідач користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а саме без договору оренди, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 310 911,61 грн. грн.

13.01.2025р. листом № 02/02-11/0048 Позивач вимагав від Відповідача сплатити вказану суму, але вказана вимога залишена Відповідачем без задоволення.

Приймаючи рішення у цій справі суд враховує, що правовідносини сторін щодо оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ "Податок на майно") об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що Відповідачем на дату прийняття рішення у цій справі речові права на вказані земельні ділянки не оформлено та не зареєстровано.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З наведених матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що Відповідач у період часу з 21.03.2018 по 31.07.2024 здійснював користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 без чинного договору оренди, а отже не був власником чи постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, а тому не було суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.

Згідно положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, з наведеного суд дійшов висновку, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вказані правові позиції при розгляді аналогічних спорів неодноразово наводилися у висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Таким чином, з часу виникнення у ТОВ «ОКТАН-ЄС» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виник і обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Проте, ТОВ «ОКТАН-ЄС» як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшив вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати).

З огляджу на викладене суд погоджується з доводами Позивача, що в спірних правовідносинах має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «ОКТАН-ЄС» за рахунок міської ради.

Суд враховує, що згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, у спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації та на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2024 № НВ-2300005492024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області №10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023р., здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ОКТАН-ЄС» спірною земельною ділянкою що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 21.03.2018 по 31.07.2024, в розмірі 310911,61грн.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «ОКТАН-ЄС» у період часу з 21.03.2018 по 31.07.2024 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшених на суму сплаченого земельного податку, за указаний період у розмірі 310 911,61 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичних добросовісний землекористувач.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з наступних підстав.

1. Щодо дати формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Як вбачається з Договору купівлі-продажу серія та номер 383 від 21.03.2018, посвідченого Буцикіною Л.О, на момент укладення даного договору об`єкти нерухомого майна Відповідача були розташовані на земельній ділянці площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018, а не на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га.

Відповідач звертався до Позивача із заявами про передачу йому в оренду частини земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0018. Так, листом від 07.05.2018 № 07/05-18 Відповідач звернувся до міського голови та просив передати в оренду строком на 10 років земельну ділянку орієнтовною площею 1,0000 га. З такими ж заявами до міської ради звернулись два інші власники нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці - ТОВ «Ортус ЛТД» та гр. ОСОБА_1 .

Проте лише через три роки Запорізька міська рада прийняла рішення № 52/75 від 29.09.2021, яким надала згоду на поділ земельної ділянки територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (кадастровий номер 2310100000:01:006:0018) по АДРЕСА_1 площею 2,3800 га для розташування майданчика газетного виробництва, на окремі земельні ділянки.

Як стверджує відповідач, через встановлення карантину та обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а згодом введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, ТОВ «ОКТАН-ЄС», ТОВ «Ортус ЛТД» та гр. ОСОБА_1 лише у грудні 2022 року змогли укласти з ФОП Штанько В.В. Договір на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0018) по АДРЕСА_1 площею 2,3800 га.

Рішенням Запорізької міської ради від 05.10.2023 № 50 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання (поділу) земельної ділянки по АДРЕСА_1. Встановлено та затверджено зовнішні межі та розміри земельних ділянок загальною площею 2,3800 га по АДРЕСА_1 для розташування майданчика газетного виробництва, які утворилися в результаті поділу згідно з планами, що додаються до землевпорядної документації таким чином, зокрема: - земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:006:0174) площею 0,0616 га. Передано в оренду строком на 10 років земельні ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 2,2396 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для розташування майданчика газетного виробництва) за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі: - товариству з обмеженою відповідальністю «ОКТАН-ЄС» земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га.

Відповідач вказує, що за приписами ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст.9 зазначеного Закону).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Нормами ст. 3 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, які перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З наведених вище норм матеріального права слідує висновок, що об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Зазначене на думку Відповідача свідчить про те, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:01:006:0174, була сформована як об`єкт цивільних прав лише 31.01.2023, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5600066132023 від 31.01.2023. До цієї дати спірна земельна ділянка не могла бути об`єктом оренди.

Також Відповідач вказує, що наданий Позивачем - Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300005492024 від 16.01.2024. не може бути визнаний допустимим доказом ані площі, ані вартості земельної ділянки, оскільки предметом позову є стягнення недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ОКТАН-ЄС» саме земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 у періоді зокрема з 21.03.2018 по 31.01.2023, коли дана земельна ділянка не існувала як об`єкт цивільних прав та не мала кадастрового номеру. Отже є недоведеним користування ТОВ «ОКТАН-ЄС» земельною ділянкою саме площею 0,0616 га до її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, у періоді з 21.03.2018 по 31.01.2023.

При цьому посилається на постанову Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, в якій міститься висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах: «… спірна земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав».

Однак з вказаними доводами суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

При цьому правовідносини, які виникли між сторонами безпосередньо у цій справі, щодо виникнення прав у відповідача на земельну ділянку, слід рахувати від дати реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові № 318/1274/18 від 20.01.2021, при відсутності окремої цивільно-правової угоди, щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) виклала правовий висновок про те, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомо ще за часів Давнього Риму (superficies solo cedit - будівництво приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він передбачений як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь- яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто, крім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, інакше вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем цієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розміщений, а відносини з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом умовними.

Суд погоджується з доводами Позивача, що відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку; за умов правового регулювання статті 83 ЗК України право власності територіальної громади (комунальної власності) на земельні ділянки в межах населених пунктів становить презумпцію, яка відповідачами не спростована.

Використання землі в Україні є платним (ч.1 ст.206 ЗК України) та за відсутності обов`язку сплати земельного податку через відсутність зареєстрованого за ними речового права, відповідачі не звільнені від необхідності внесення плати за землю у вигляді орендної плати.

За встановлених обставин, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно (2018 рік) у відповідачів виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речові права відповідачами на земельну ділянку не зареєстровано та не ініційовано питання розроблення технічної документації та виготовлення її нормативно-грошової оцінки, як передумови укладення договору оренди.

Отже правова підстава для набуття (збереження) майна, спірної земельної ділянки, у відповідачів відсутня, а у Запорізької міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Вказаний правовий висновок міститься і у Постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2025 по справі № 645/1040/19, а також аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц (провадження № 61-6606св20), від 06 грудня 2023 року у справі № 643/12527/18 (провадження № 61-11783св23).

Необхідність встановлення сформованості земельної ділянки, як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.

Згідно із частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки.

Так, ч. 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Саме такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21, від 9 листопада 2021 року у справі № 9051680/20, провадження № 12-48гс21, від 21 лютого 2024 року у справі № 646/4738/19, провадження № 61-14023св23.

Судом також встановлено, що придбане Відповідачем нерухоме майно за Договором купівлі-продажу № 383 від 21.03.2018 було розташовано на земельній ділянці площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018, що свідчить про те, що ця земельна ділянка була сформована та існувала як об`єкт цивільних прав на вказану дату.

Подальший її поділ між трьома власниками нерухомості та привласнення земельній ділянці, на якій розташовані об`єкти нерухомості ТОВ «ОКТАН-ЄС», кадастрового номеру 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га, свідчить не про формування нової земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а приведення у відповідність до фактичного землекористування землевпорядної документації з метою розмежування прав та обов`язків кожного з власників нерухомого майна.

Вказане свідчить про те, що Відповідач з дати набуття у власність об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018, був зобов`язаний вжити заходів щодо належного оформлення власного землекористування та сплачувати орендну плату (земельний податок).

Наведені ним доводи щодо зволікання з тих чи інших причин в укладенні договору оренди, а також формування земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:006:0174 лише 31.01.2023, не звільняють його від обов`язку сплати вказаних сум до місцевого бюджету саме з дати набуття права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності з тим чи іншим кадастровим номером.

З огляду на викладене суд вважає правомірним нарахування Позивачем суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю згідно підтвердженої земельним кадастром розміру земельної ділянки № 2310100000:01:006:0174 площею 0,0616 га. Вказане нарахування жодним чином не порушує прав Відповідача, оскільки Позивач не нараховував такі суми за більшу площу, ніж та, що є фактично у користуванні Відповідача.

Суд також не приймає посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19 оскільки наведена Позивачем судова практика Верховного Суду 2021-2023 років є пізнішою, а тому актуальною дату прийняття рішення у цій справі.

2. Щодо здійсненого Позивачем розрахунку недоотриманих доходів.

Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку, Позивачем розмір недоотриманих доходів розраховано виходячи з 6% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» та від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю».

Реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 в Державному земельному кадастрі була здійснена лише 31.01.2023, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5600066132023 від 31.01.2023, в якому зазначено вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для розташування майданчика газетного виробництва.

Протягом трьох років Позивач не вчиняв дій щодо поділу земельної ділянки та передачі її частини в оренду ТОВ «ОКТАН-ЄС». Після формування та реєстрації спірної земельної ділянки Позивач більше року не підписував з Відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки, наполягаючи на зміні її цільового призначення. При цьому сам же Позивач визначив цільове призначення спірної земельної ділянки при її поділі рішенням Запорізької міської ради від 05.10.2023 № 50.

Проте згодом Позивач свою думку щодо цільового призначення спірної земельної ділянки змінив та лише 30.12.2024 підписав з ТОВ «ОКТАН-ЄС» договір оренди землі, про що повідомив Відповідача листом від 31.12.2024 № 8667/01/01-07. Копії листів Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 11.09.2024 № 5913/01/01-07, від 07.10.2024 № 6506/01/01-07 та від 17.10.2024 № 6781/01/01-07/9398 з вимогою про зміну цільового призначення земельної ділянки додаються.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», спірна земельна ділянка на дату її реєстрації (31.01.2023) належала до категорії «Інші земельні ділянки м. Запоріжжя», для яких згідно рішення міської ради від 28.11.2018 № 26 встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Відповідач вважає, що оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 відбулась лише 04.12.2024, то тільки з цієї дати розмір орендної плати за спірну земельну ділянку має становити 6% від нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що дійсно рішенням Запорізької міської ради від 23.10.2024 № 94/81 надано дозвіл ТОВ «ОКТАН-ЄС» на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:006:0174) площею 0,0616 га по АДРЕСА_1 (наданої для розташування майданчика газетного виробництва) для розташування автозаправного комплексу та подальшого надання її в оренду.

В подальшому рішенням Запорізької міської ради від 04.12.2024 № 109/23 затверджено проект землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельної ділянки по АДРЕСА_1 ТОВ «ОКТАН-ЄС». Передано в оренду строком на 19 років ТОВ «ОКТАН -ЄС» зі зміною цільового призначення земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:006:0174) площею 0,0616 га (землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу 12.11) по АДРЕСА_1 для розташування автозаправного комплексу.

Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500833962024 від 13.12.2024, після прийняття Запорізькою міською радою рішення від 04.12.2024 № 109/23, було змінено Вид цільового призначення спірної земельної ділянки - на 12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, для розташування автозаправного комплексу.

Відповідач вважає, що тільки з 04.12.2024 для спірної земельної ділянки почала діяти ставка орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки, згідно п.1 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Тому у період з дати реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 в Державному земельному кадастрі (31.01.2023) та до дати зміни її цільового призначення (04.12.2024) розмір недоотриманих доходів має розраховуватись виходячи з 3 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю».

Згідно здійсненого Відповідачем контррозрахунку вказана сума всього має складати 44 080,13 грн.: з 31.01.2023 по 31.12.2023: 958 791,40 грн. * 3% (за 11 місяців та 1 день) = 26 445,56 грн.; з 01.01.2024 по 31.07.2024: 1 007 689,76 грн. * 3% (за 7 місяців) = 17 634,57 грн. В іншій частині позовні вимоги Запорізької міської ради вважає незаконними та необґрунтованими.

З вказаними доводами суд також не погоджується, оскільки судом встановлено, що 21.03.2018р. між ТОВ «ПРОМНАФТОХІМ» (Продавець) та ТОВ «ЗОГ-1» (Покупець, в подальшому ТОВ «ОКТАН-ЄС») було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, Продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець зобов`язався прийняти у власність нерухоме майно: будівля операторської АЗС літ.Я, навіс літ.Ж2, зі всіма будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці площею 2,3800 га, кадастровий номер 2310100000:01:006:0018 розташована будівля операторської АЗС літ.Я площею 15,4 кв.м. До покупця перейшло право власності на склад літ.Я1, площею 5,0 кв.м., бензозаправлювальні колонки № 11, 12, ємності ПММ № 13,14, паркан № 18, паркан № 27, цоколь паркана № 28, асфальтне замощення ІІІ, замощення з тротуарної плитки IV.

Отже, за вказаним договором купівлі-продажу відповідач набув право власності на автозаправну станцію, що розташована на спірній земельній ділянці, та використовував спірну земельну ділянку саме для функціонування автозаправної станції, яка була споруджена та ви користувалася як така і попереднім власником.

Доказів знесення автозаправної станції на спірній земельній ділянці, використання останньої для інших цілей Відповідачем суду не надано.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», чинним на момент набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомості, та рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», Запорізька міська рада встановила річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. Зокрема, за користування земельними ділянками, наданими для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій річний розмір орендної плати становить 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами Позивача, що ТОВ «ОКТАН-ЄС» помилково вважає, що вид цільового призначення земельної ділянки впливає на розмір процентної ставки, яка встановлюється за користування відповідною земельною ділянкою.

Вид цільового призначення земельної ділянки впливає лише на один з коефіцієнтів, який відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, враховуються Держгеокадастром при обчисленні нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.

З огляджу на викладене суд дійшов висновку, що визначальним для встановлення розміру орендної плати згідно з рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» є саме мета та фактичне використання земельної ділянки, а не цільове призначення земельної ділянки, що вказане у земельному кадастрі.

Факт прийняття Запорізькою міською радою рішення від 04.12.2024 № 109/23, про зміну Вид цільового призначення спірної земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0174 - на 12.11 «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, для розташування автозаправного комплексу», свідчить лише про приведення у відповідність до фактичного цільового призначення земельної ділянки у кадастровій документації з метою укладення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене суд вважає доводи відповідача щодо не вірного застосування у розрахунку заборгованості процентної ставки безпідставними.

3. Щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки

Відповідач вказує, що згідно до Витягу № НВ-2300005492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 16.01.2024, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області: Кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:01:006:0174 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, гривень: 1 007 689,76 грн.

Вказаний Витяг в повній мірі відповідає формі Додатку № 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, тобто містить лише кадастровий номер ділянки та розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в гривнях, без зазначення складових чинників (коефіцієнтів), які були використані при розрахунку.

За таких обставин ТОВ «ОКТАН-ЄС», як платник плати за землю комунальної форми власності, позбавлене будь-якої можливості оцінити та пересвідчитися у правильності розрахунку НГО, зокрема, у правильності застосування коефіцієнтів, на що вказував Запорізький окружний адміністративний суд у рішенні від 06.06.2023 по справі №280/1490/21, яке набрало законної сили. Тому ТОВ «ОКТАН-ЄС» має обґрунтовані підстави вважати, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки є завищеною.

Представником в інтересах ТОВ «ОКТАН-ЄС» направлено запити до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області адвокатський запит про надання інформації та до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, а також подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування Витягу № НВ-2300005492024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 16.01.2024, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, на підставі якого Позивачем здійснений розрахунок суми недоотриманих доходів.

В цій частині суд зазначає, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300005492024, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, який оскаржено відповідачем у справі № 280/3761/25 складено - 16.01.2024.

Тобто до подачі цього позову до адміністративного суду відповідач не заперечував проти результату проведення вказаної нормативної грошової оцінки, що також підтверджується направленням адвокатських запитів до відповідних державних органів вже після відкриття провадження у цій справі.

Якщо Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/3761/25 буде задоволено позов ТОВ "ОКТАН-ЄС" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Витягу з НГО №НВ-2300005492024 від 16.01.2024 та зобов`язання вчинити певні дії, то вказані обставини можуть стати підставою для перегляду судового рішення у цій справі №908/598/25 за нововиявленими обставинами в порядку статті 320 ГПК України.

Також суд погоджується з доводами Позивача в цій частині, що Відповідачем не обґрунтовано в зв`язку з чим у нього виникли сумніви у правильності розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до витягу від 16.01.2024, оскільки ще не отримавши відповіді щодо складових коефіцієнтів такого витягу, повідомив суду про незгоду з такою оцінкою та подальше його оскарження не залежно від того, чи вірно визначений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилання Відповідача на рішення від 06.06.2023 у справі №280/1490/21 Запорізького окружного адміністративного суду є безпідставним, оскільки вказаний спір не стосується прав та обов`язків ТОВ «ОКТАН-ЄС», оскільки у ній позов було пред`явлений ПрАТ «СК «Укррічфлот» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, а тому не стосується прав та обов`язків Відповідача у справі № 908/598/25, а тому не має преюдиційного значення.

Також суд враховує, що відповідно до ст.ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

30.06.2015р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016р.

Рішенням Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018р. «Про встановлення розміру орендної плати за землю», керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 ПК України та п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019р. (п. 3 Рішення).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.п. 288.5, 288.5.1, 288.5.2 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону).

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, розмір земельного податку та ставок орендної плати за землю є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею в межах та на виконання норм ПК України.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки - 1,0, за 2021 рік - 1,1, за 2022 рік 1,15, а 2023 рік - 1,051.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015р. №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016р. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015р. року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015р. Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель: для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, розмір орендної плати якої складає 6% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018р. Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельну ділянку, надану для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015р. №7 та від 28.11.2018р. №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Відповідно до витягу НВ-2300005492024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:006:0174, загальною площею 0,0616 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, становить 1 007 689,76 грн. у цінах 2024 року.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №804/937/16, від 23.06.2022р. у справі №160/8668/19, вказано, що нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Тобто, з 2016р. по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для отримання нормативної грошової оцінки за попередні роки Позивач правомірно поділив нормативну грошову оцінку 2024 року на коефіцієнти індексації за попередні роки.

4. Щодо застосування висновків Верховного Суду.

Відповідач вказує, що у Постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у cправі №908/929/24 у справі за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «Гранум-Еліт» про стягнення коштів зроблено наступний висновок: « 51. З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, Суд вказує на те, що Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя.

52. Відповідно до правового висновку Касаційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 22.11.2024 у справі № 280/325/24: " Аналіз вказаних положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин свідчить про те, що платники податків (плати за землю, орендної плати), які задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом та орендної плати за земельні ділянки до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (який набрав чинності 06.05.2023) мають право відкоригувати такі нараховані податкові зобов`язання за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій».

53. Як убачається з установлених судами обставин, відповідач 05.12.2023 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 1 825 536,34 грн. Суди попередніх інстанцій на вказане увагу не звернули, а відтак дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Ради в частині стягнення орендної плати на суму 1 825 536,34 грн.

54. При цьому, доводи Ради, а також висновки суду апеляційної інстанції відносно того, що зміни до Договорів №№1-3 щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Радою не приймалося, не узгоджують з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в наведених вище постановах від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23, від 22.11.2024 у справі № 280/325/24, відповідно до якої правом на подання уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов`язань можуть скористатися також платники орендної плати за договорами оренди.»

В цій частині суд виходить з того, що згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосування таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норма права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертої статті 403 ЦПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВП ВС, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини. Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21).

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 522/23679/17).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.

Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі №910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі №910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16 тощо);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі №760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах №305/1180/15-ц і №369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах №308/6914/16-ц, №569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі №697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц тощо).

Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункти 38-39 постанови від 12 жовтня 2021 року).

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з метою оцінювання правовідносин на предмет подібності суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Отже судом встановлено, що правові висновки що містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.11.24 у справі № 280/325/24 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 25.02.25 у справі № 908/929/24 не є релевантними до правовідносин у справі № 908/598/25.

Так, предметом цієї справи є стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, тобто, стягнення грошових коштів, які відповідач мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач; між сторонам у даній справі відсутній укладений договір оренди землі, а тому, правовідносини між сторонами є кондикційними і підпадають під предмет регулювання глави 83 Цивільного кодексу України як такі, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, а спір є приватно-правовим.

В той же час у справі № 908/929/24 між позивачем - Запорізькою міською радою та відповідачем було укладено договір оренди землі; предметом позову було стягнення заборгованості за договором оренди землі; підстави позову - неналежне виконання умов договору оренди землі; правовідносини сторін регулювались нормами загальних та спеціальних положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також Податкового кодексу України.

Оскільки, правовідносини у даній справі не регулюється приписами податкового законодавства, про що виснував Верховний Суд у постанові від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20, то справа №908/929/24 не є подібною до цієї справи.

Так само і справа №280/325/24 не є подібною до даної справи, оскільки предметом позову у справі №280/325/24 є стягнення податкового боргу, зокрема і орендної плати за землю, підстави позову - порушення податкових зобов`язань, правовідносини сторін регулюються виключно положеннями Податкового кодексу України. Різними є також і суб`єктний склад учасників справи - відповідачем є податковий орган, чию податкову вимогу оскаржує позивач.

Таким чином, справа № 908/598/25 не подібна справам №908/929/24 та №280/325/24, переглянутим Верховним Судом, а тому не має підстав враховувати висновки суду касаційної інстанції при розгляді даної справи.

Також суд бере до уваги, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1196/24 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" 18 637 481,78 грн. безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2022 по 31.01.2024. Позов мотивовано тим, що відповідач, без належних на те правових підстав, користувався земельної ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" м. Запоріжжя на користь Запорізької міської ради м. Запоріжжя до місцевого бюджету безпідставно збережені кошти за період з 01.07.2022 по 31.01.2024 в розмірі 18 637 481 грн. 78 коп.

Постановою Центральний апеляційний господарський суду 27.03.2025 року у справі № 908/1196/24 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 - задоволено частково, а саме скасовано в частині стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в сумі 6 986 511,84 грн. та змінити в частині судового збору. Ухвалено у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в сумі 6 986 511,84 грн. - відмовлено. В іншій частині - рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1196/24 - залишено без змін.

Ухвалою від 27 травня 2025 року у справі № 908/1196/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відклав її розгляд до 08 липня 2025 року.

Тобто, станом на 19.06.2025р. Верховним судом не прийнято остаточне рішення у справі № 908/1196/24 та не сформовано правовий висновок у подібних правовідносинах, а саме щодо правомірності стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, коли законодавцем на період дії воєнного стану у м. Запоріжжі (Запорізькому районі) фактично введено мораторій на стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Інші доводи Відповідача судом не приймаються в силу викладеного, оскільки не спростовують висновків суду.

Також суд зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому несплата Відповідачем орендної плати за спірну земельну ділянку є неприпустимою, як і утримання безпідставно набутих коштів, внаслідок несплати орендних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН-ЄС» (код ЄДРПОУ 41224215, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого буд. 52 оф. 2) на користь Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, м Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 206, код ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 21.03.2018 по 31.07.2024 в розмірі 310 911 (триста десять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 61 коп. (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН-ЄС» (код ЄДРПОУ 41224215, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого буд. 52 оф. 2) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206), судовий збір (розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) за подання позову в розмірі 3 730 (три тисячі сімсот тридцять) грн. 94 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 30.06.2025.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.