Ухвала від 26.06.2025 по справі 910/6072/24

УХВАЛА

26 червня 2025 року

м. Київ

cправа №910/6072/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України

на постанову Північного апеляційного господарського суду (Мальченко А.О., Скрипка І.М., Козир Т.П.)

від 16.04.2025 (повний текст складений 02.05.2025)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Бізнес Партнер"

до Державної казначейської служби України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство "Колос-2",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест",

3. Приватне підприємство "Енерго Ліс",

4. Державна податкова служба України,

про стягнення 5 364 250,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Окко-Бізнес Партнер" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення коштів у розмірі 5 364 250,00 грн, безпідставно отриманих державою у вигляді податків і зборів.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/6072/24 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача 5 364 250,00 грн безпідставно набутих коштів, 64 371,00 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 96 556,50 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. 26 травня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, у якій просить:

- визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги та поновити його;

- прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі;

- звільнити Скаржника від сплати судового збору;

- задовольнити клопотання Скаржника та передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17361/21;

- ухвалити постанову, якою задовольнити вимоги касаційної скарги, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у частині стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача коштів у загальному розмірі 2 849 000,00 грн (єдиного соціального внеску) та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині;

- розглянути справу із повідомленням Скаржника та за участю особи, яка здійснює його самопредставництво.

5. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.

6. Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №910/6072/24 складений 02 травня 2025 року, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказану вище постанову було 22 травня 2025 року, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

7. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 26 травня 2025 року, поза межами строку на касаційне оскарження.

8. Водночас Скаржник зазначає, що повний текст постанови доставлений до його кабінету в підсистемі "Електронний суд" 07 травня 2025 року о 15:33 год., що підтверджується карткою руху судового документа.

9. Якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення судового рішення, вказане надає учасникам справи право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (частина друга статті 288 ГПК України).

10. Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 26 травня 2025 року, тобто в межах наведеного вище двадцятиденного строку.

11. Зважаючи на викладене вище, керуючись статтею 119 ГПК України, частиною другою статті 288 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання Скаржника та поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025.

12. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

13. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, - суд апеляційної інстанції помилково не застосував частини другу, третю статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", згідно з якими кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17361/21 викладений висновок про застосування статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), від якого Скаржник просить відступити.

Перш ніж подати касаційну скаргу, Скаржник встановив, що ані рішення у справі №910/6072/24, ані постанова Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17361/21, ані рішення, що ухвалюватимуться у майбутньому на підставі вказаного висновку, не можуть бути виконані в силу приписів статті 95 Конституції України та підпункту 8 пункту 9 розділу VI Бюджетного кодексу України. Ця виключна правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути. Постанова Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17361/21 є неефективною внаслідок помилковості висновків суду, адже застосування судами нижчих інстанцій сформульованих у ній правових висновків не призведе до відновлення порушених прав позивачів, за захистом яких вони звертатимуться до суду.

Скаржник ставить питання, чи може бути застосована частина перша статті 1212 ЦК України у частині покладення на державу обов`язку зі сплати коштів за рахунок Державного бюджету України, якщо такі кошти не надходили та в силу приписів законодавства не мали надходити на рахунки Державного бюджету України (зважаючи, що спірна сума коштів у розумінні Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) фактично є майновою шкодою, заподіяною протиправними діями фізичних осіб, щодо яких триває кримінальне провадження).

На думку Скаржника, держава не є особою, яка згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України набула 2 849 000,00 грн єдиного соціального внеску за рахунок Позивача без достатньої правової підстави. Питання щодо стягнення цих коштів має вирішуватися у порядку, визначеному нормами КПК України.

14. Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Скаржник вказує, що сума судового збору є безпрецедентною та не може бути сплачена ним. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі ? Порядок №590). Пунктом 19 Порядку №590 визначено черговість здійснення платежів, згідно з якою сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу. Вказане унеможливлює для Скаржника здійснити оплату судового збору. Скаржник є бюджетною неприбутковою установою та утримується винятково за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки в поточній ситуації можливості щодо збільшення ресурсної частини бюджету суттєво обмежені, Скаржник зобов`язаний особливо відповідально дотримуватися принципу суворої економії бюджетних витрат.

15. Розглянувши клопотання Скаржника, Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

16. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

17. Статтею 8 Закону №3674-VI унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).

18. Верховний Суд неодноразово зазначав, що наведені правові норми встановлюють чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити скаржника від сплати судового збору.

19. Виходячи з положень статті 8 Закону №3674-VI, суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб та лише за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

20. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи-юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону "№3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

21. Оскільки предметом спору в цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, клопотання Скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

22. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

23. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI).

24. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI).

25. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача коштів у загальному розмірі 2 849 000,00 грн (єдиного соціального внеску).

26. Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

27. З огляду на зазначене, враховуючи предмет касаційного оскарження, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 68 376,00 грн (2 849 000,00 х 1,5% х 200% х 0,8).

28. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

29. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

30. Для усунення недоліків касаційної скарги Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 68 376,00 грн із зарахуванням вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

31. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код банку отримувача (МФО): 899998

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

32. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.

33. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

34. Докази сплати судового збору мають бути подані Скаржником до Верховного Суду протягом строку, встановленого цією ухвалою.

35. Клопотання про передання справи №910/6072/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду буде розглянуте Судом за умови виконання Скаржником вимог цієї ухвали та відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання Державної казначейської служби України про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Поновити Державній казначейській службі України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №910/6072/24.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору.

4. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без руху.

5. Надати Державній казначейській службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

6. Усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб - подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 68 376,00 грн із зарахуванням вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

7. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог Верховного Суду касаційна скарга у справі №910/6072/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець