Ухвала від 30.06.2025 по справі 420/20829/25

Справа № 420/20829/25

УХВАЛА

30 червня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду до подання позовної заяви надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження шляхом:

- зупинення дії Розпорядження (рішення) ГУ ДПС в Одеській області №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 безстроково, про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі сидром та пері (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990209202100043 діє до 29.04.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування Розпорядження (рішення) №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025.

В обгрунтування заяви ТОВ «БОРОЛ ЛТД» зазначили, що оскаржуване розпорядження (рішення) №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 не відповідає вимогам закону у зв`язку із тим, що було прийнято на підставі Акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального №27990/15-32-09-04-10 від 06.06.2025, який не відповідає нормам діючого законодавства, зокрема Податкового кодексу України. У зв`язку із чим в подальшому буде подавати позов про визнання протиправним та скасування розпорядження (рішення) №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 у. Крім того, Розпорядження (рішення) №430/15-32-09-04-03 прийнято лише 26.06.2025, тобто з пропуском встановленого законодавством строку, що, в свою чергу, також свідчить про його очевидну протиправність, як такого, що прийнято з порушенням порядку його прийняття.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем в період з 01.01.2025 по 06.05.2025 здійснило реалізацію алкогольних напоїв за готівку із застосуванням реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер 3000834999) на загальну суму 3787605,06 грн. Оскільки анулювання ліцензій позивача позбавить його можливості здійснювати господарську діяльність, а оформлення нових ліцензій потребує значного часу та фінансових коштів, то без вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до набрання судовим рішенням законної сили та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, зупинення/анулювання/ припинення дії ліцензій, виданих ТОВ «БОРОЛ ЛТД», призведе до фактичного зупинення роботи підприємства, адже це є основним та єдиним видом господарської діяльності підприємства, який він може здійснювати на підставі ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 та реєстраційний номер 990209202100043 діє з 29.04.2021 до 29.04.2026. Зазначені обставини в свою чергу зумовлять неможливість виплати заробітної плати працівникам, яких на підприємстві нараховується 49, у розмірі 8081296 грн, зупинить виплату податків та інших обов`язкових соціальних платежів, що призведе до недотримання Державним бюджетом України приблизно 3454246 грн 95 коп. щомісячно.

Крім того, у підприємства наявні господарські зобов`язання перед контрагентами в межах України та з нерезидентами. Обсяг кредиторської заборгованості, яка щомісячно погашається позивачем становить близько 25000000 грн, що підтверджується Довідкою про склад кредиторської заборгованості за вих. №25/06-2025 від 06.06.2025. Зупинка господарської підприємства діяльності призведе до прострочення погашення кредиторської заборгованості, а це в свою чергу до штрафних санкцій, ще більших витрат та негативно вплине на ділову репутацію підприємства.

30.06.2025 до суду подано клопотання (вх. №65805/25) про долучення платіжної інструкції №758705713 від 27.06.2025 про сплату судового збору у розмірі 908,40 грн.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

ТОВ «Борол ЛТД» (22477145) зареєстровано 03.08.1994 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області.

Основним видом діяльності товариства обрано: 46.34 Оптова торгівля напоями.

Інші види діяльності: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 82.92 Пакування; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.

У позивача наявні ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 та реєстраційний номер 990209202100043 діє з 29.04.2021 до 29.04.2026.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 481/95-ВР, анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Виключний перелік підстав та процедура анулювання ліцензій визначені статтями 3 та 15 Закону № 481/95-ВР.

Так, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 вказаного Закону № 481/95-ВР).

Суд враховує, що ТОВ «БОРОЛ ЛТД» має намір оскаржити в судовому порядку Розпорядження (Рішення) №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208202500017 діє з 27.03.2025 безстроково, про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі сидром та пері (без додавання спирту) на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990209202100043 діє до 29.04.2026.

За частиною шостою статті 41 Закону України №3817-ІХ, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відтак, дія ліцензії №990208202500017 та №990209202100043 припинені 26.06.2025.

Отже, суд дійшов висновку, що суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність з оптової торгівлі алкогольними напоями та на право оптової торгівля сидром та перрі (без додавання спиту).

Відтак, заявник позбавлений здійснення господарської діяльності не в одній господарській одиниці, а в ряді інших господарських одиницях, та різними видами діяльності і за різними адресами, що несе ризик суттєвих негативних економічних наслідків для товариства, які складно відновити, або неможливо у повній мірі.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Надаючи оцінку характеру ймовірних наслідків спірного у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень, про зупинення дії якого просив заявник, суд виходить з того, що спірне рішення набрало чинності та створює конкретні правові наслідки у вигляді позбавлення можливості здійснювати господарську діяльність позивача до моменту перевірки правомірності прийняття рішення у судовому порядку, що в свою чергу позбавить заявника ефективного засобу захисту навіть у разі задоволення позову без застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного Розпорядження.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до значних економічних збитків для заявника, а також до розірвання договірних відносин з контрагентами й матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності з огляду на відновлення статусу позивача як покупця та продавця пального.

Невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів заявника, для захисту яких він звернувся до суду.

Подібна правова позиція ухвалена Верховним Судом у постанові від 17.04.2025 у справі №520/31993/24 щодо анулювання статусу платника єдиного податку: «Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано вважав, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.»

У даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення та ефективного захисту прав заявника до набрання судовим рішенням законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №160/11784/23, від 14 січня 2025 року у справа №280/9045/24, від 04 лютого 2025 року у справі №280/8758/24, від 20 лютого 2025 року у справі N 280/9044/24, від 06 березня 2025 року у справі №420/25688/24, від 11 січня 2023 року у справі № 640/10679/22.

Додатково суд вважає що для даних обставин справи є подібним за суб`єктним, об`єктним та змістовним критеріями висновок Верховного Суду щодо анулювання ліцензії на виробництво спирту коньячного та алкогольних напоїв, викладений у постанові від 27.06.2024 у справі №520/32871/23: «Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21), від 21 грудня 2022 року (справа №160/11995/22) від 31 січня 2023 року (справа №140/8709/21), від 22 березня 2023 року (справа №380/8301/22) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у даній справі. Отже, забезпечуючи позов шляхом зупинення дії розпорядження податкового органу щодо анулювання ліцензій на виробництво спирту коньячного та алкогольних напоїв, суди діяли відповідно до норм процесуального законодавства, вибравши вид забезпечення позову передбачений КАС України. Водночас суд апеляційної скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом зобов`язання ДПС України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформацію про зупинення дії розпорядження ДПС України від 08 листопада 2023 року N 426- р/л «Про анулювання ліцензії» до набрання законної сили рішення у справі обґрунтовано вказав, що суд першої інстанції застосував вид забезпечення позову, який не відповідає предмету оскарження Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року по справі №240/32606/23.»

Оскільки правомірність прийнятого рішення про припинення дії ліцензії щодо позивача підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на тимчасове збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі і трудовому колективу внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення судом рішення у справі щодо оскарження рішення Головного управління ДПС в Одеській області про припинення дії ліцензій, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному розпорядженню, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах у Верховного Суду, який від 14 грудня 2021 року у справі №240/16920/21, від 15 квітня 2022 року у справі №440/6755/21, від 21 грудня 2022 року у справі №160/11995/22, від 31 січня 2023 року у справі №140/8709/21, від 22 березня 2023 року у справі №380/8301/22, від 18 жовтня 2023 року у справі №ЗП/620/4/23

Суд додатково констатує, що тимчасовий процесуальний захист, як забезпечення позову, слугує превенцією (правовою гарантією) від можливих системних дій суб`єкта владних повноважень щодо зупинення господарської діяльності платника податку.

Під час ухвалення рішення про забезпечення позову суд повинен обов`язково враховувати вплив такого заходу на загальнодержавні інтереси.

Загальнодержавними інтересами у цій справі є належне здійснення операцій платником акцизного податку із продажу підакцизних товарів та повнота оподаткування таких операцій, а також своєчасна сплата податків до державного та місцевих бюджетів під час воєнного стану. Додатковим державним інтересом у даній справі є загальна превенція та податкова дисципліна для всіх платників податків щодо належного оподаткування підакцизних операцій.

Суд також зазначає, що у випадку забезпечення позову, заявник продовжить здійснювати господарську діяльність та сплачувати податки до бюджету, що забезпечить фінансування економіки держави та територіальних громад в умовах воєнного стану.

Не менш важливим для платника податку в умовах воєнного стану є збереження кадрових питань (трудового колективу).

Відповідно до статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Запропонований позивачем спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та водночас вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед зберігає існуюче становище до вирішення спору. Суд вважає, що незалежно від результатів вирішення цього спору, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову не може завдати істотної шкоди відповідачу та третім особам, тоді як протилежне вирішення клопотання позивача однозначно завдасть більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У зв`язку із цим суд вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з метою запобігання настання для позивача негативних наслідків та з урахуванням необхідності дотримання балансу інтересів сторін, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС, суд

У Х В А Л И В:

Заяву (вх. №65549/25 від 27.06.2025) товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію Рішення Головного управління ДПС в Одеській області №430/15-32-09-04-03 від 26.06.2025 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/20829/25.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА