Вирок від 30.06.2025 по справі 127/3273/16-к

Справа №: 127/3273/16-к

Провадження №: 1-кп/127/112/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010007860 від 20.11.2015 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Погребище Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із середньою освітою, одруженого, українця, громадянина України,

раніше судимого:

?11.01.1995 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі. Звільнений 26.07.1996 по відбуттю строку покарання;

?24.03.1997 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі. Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області звільнений від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію»;

?07.04.1997 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 45 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

?12.03.1998 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.07.2000 на підставі постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.07.2000 з невідбутим строком покарання 2 роки 8 місяців 6 днів;

?26.12.2000 Залізним районним судом м. Львів за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 31.01.2004 по відбуттю строку покарання;

?26.04.2004 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. 395 КК України (в редакції 1960 року) до 2 місяців арешту. Звільнений 04.08.2004 по відбуттю строку покарання;

?10.12.2004 Оратівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 09.08.2006 умовно-достроково на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 02.08.2006 з невідбутим строком покарання 10 місяців 16 днів;

?13.06.2013 Козятинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 14.08.2015 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Терешпіль Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого, із середньою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, в період з 15 по 17 листопада 2015 року, під час неодноразових розмов про матеріальне становище ОСОБА_10 , зокрема, про наявність у нього постійного джерела заробітку та кредитної картки, на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 25 000 грн., між особою, матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла попередня змова про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 з метою заволодіння його майном.

Діючи по обумовленому раніше плану та реалізуючи зазначену змову, 18.11.2015 близько 01:00 год., достовірно знаючи про перебування ОСОБА_10 за місцем свого тимчасового мешкання у домоволодінні АДРЕСА_4 , діючи з прямим умислом та з корисливими мотивом і метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, підійшли до вказаного помешкання та почали діяти згідно із заздалегідь розподіленими ролями.

ОСОБА_6 , який до цього проживав разом із ОСОБА_10 та не хотів бути викритим, залишився на вулиці поблизу вищевказаного домоволодіння з метою убезпечення ОСОБА_5 та особи матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, від викриття сторонніми особами.

ОСОБА_5 та особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, будучи раніше ознайомлені ОСОБА_6 із зовнішнім виглядом домоволодіння АДРЕСА_4 та його внутрішньою будовою і розташуванням у ньому кімнат та меблів, через незачинені вхідні двері незаконно безперешкодно проникли до зазначеного помешкання під приводом їх роботи в правоохоронних органах по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. Після проникнення до будинку ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 про викриття факту зберігання ним психотропної речовини, після чого ОСОБА_5 схопив ОСОБА_10 , заклав йому руки за спину, надягнув на них заздалегідь заготовлене спеціальне знаряддя - кайданки, вчинивши таким чином відносно потерпілого насильницькі дії, які були небезпечними для життя та здоров`я останнього в момент їх вчинення, та обмеживши ОСОБА_10 у пересуванні та можливості чинити опір. Далі ОСОБА_5 кинув ОСОБА_10 на підлогу та почав вимагати передати нападникам банківську кредитну картку та повідомити пін-код до неї, що надало б можливість зняти з цієї картки готівкові кошти.

При цьому ОСОБА_5 почав шукати зазначену кредитну картку серед речей, які знаходились у помешканні. В ході пошуків останній серед речей ОСОБА_10 знайшов належну йому кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 1 000 гривень, якими незаконно заволодів.

Далі ОСОБА_5 висунув до ОСОБА_10 вимогу негайно повідомити пін-код до знайденої кредитної картки, на що останній відмовився. Тоді ОСОБА_5 повторив свою вимогу та наніс ОСОБА_10 декілька ударів руками та ногами по різних частинах голови і тулуба, а також ногах.

Будучи підданим насильству, обмеженим у пересуванні та можливості чинити опір нападникам, ОСОБА_10 вимушено повідомив ОСОБА_5 пін-код до кредитної картки. Останній передав картку особі матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, повідомивши названий ОСОБА_10 пін-код.

Після цього ОСОБА_5 залишився утримувати ОСОБА_10 на випадок повідомлення ним неправильного пін-коду та з метою недопущення його звільнення, повідомлення про напад до правоохоронних органів та викриття нападників, а особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, вийшов з помешкання, поблизу якого на вулиці останній разом зі ОСОБА_6 викликали таксі, на якому поїхали до найближчих банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованих по вулиці Пирогова, буд. 111 та Пирогова, 29 у м. Вінниці.

Приїхавши на таксі до банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці, особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, підійшли до банкомату та спробували зняти готівку з кредитної картки ОСОБА_10 . Однак, повідомлений останнім пін-код виявився неправильним, про що особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_5 , який у зв`язку з цим знову наніс ОСОБА_10 кілька ударів кулаками рук в обличчя та тулуб, на що ОСОБА_10 вимушено повідомив ОСОБА_5 правильний пін-код.

Внаслідок цих ударів, нанесених ОСОБА_10 ОСОБА_5 , а також ударів, раніше нанесених ОСОБА_5 ОСОБА_10 під час цього ж нападу, ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, у вигляді крововиливу в м`які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синця в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; саден в лівій виличній ділянці (1), на кінчику носа (І), на підборідді по центру та дещо справа (3), в правій надключичній ділянці (1), в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні (1); крововиливу на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Далі ОСОБА_5 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомив особі матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 правильний пін-код, після чого останні о 01:20 год. з банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці почергово зняли з належної ОСОБА_10 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4 000 та 5 000 грн., відповідно, таким чином заволодівши ними.

Потім особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 повернулися до автомобіля таксі, на якому поїхали до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» по вул. Пирогова, 29 у м. Вінниці, де о 01.35 год. зняли з належної ОСОБА_10 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 700 грн., таким чином заволодівши ними. Відтак, загалом особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи належними ОСОБА_10 грошовими коштами на загальну суму 10 700 грн.

Про зняття усіх сум грошових коштів особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_5 , після чого повернулися до автомобіля таксі, на якому приїхали до домоволодіння АДРЕСА_4 .

Вийшовши з автомобіля таксі, особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 підійшли до вказаного домоволодіння та зайшли на подвір`я. Особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження увійшов до помешкання, з якого повернувся разом із ОСОБА_5 . Тоді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, розподілили між собою належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10 700 грн., якими в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

Крім того,в ході вчинення зазначеного нападу, ОСОБА_5 , 18.11.2015, перебуваючи за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_10 у домоволодінні АДРЕСА_4 , дізнавшись близько 01:35 год. в телефонній розмові з особою матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 про повідомлення ОСОБА_10 правильного пін-коду і фактичне заволодіння вказаними спільниками чужими грошовими коштами, тобто усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше обумовленої в попередній змові з особою матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_11 , вирішив вчинити дії, не обумовлені цією змовою, а саме - умисно протиправно заподіяти ОСОБА_10 смерть з метою приховати вже вчинений щодо нього злочин.

Діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 з метою приховати раніше вчинений щодо останнього розбійний напад, ОСОБА_5 взяв до рук чоловічу куртку, яка знаходилась у помешканні АДРЕСА_4 , скрутив її, обв`язав її зашморгом навколо шиї ОСОБА_12 , перехрестивши кінці цієї куртки, та стискав їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого, до появи ознак настання наслідків такого удушення, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання.

Внаслідок таких дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_10 помер на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м`які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під`язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_10 , мала ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок.

В подальшому після повернення на місце події ОСОБА_6 та особи матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, останній увійшов до будинку АДРЕСА_4 та ОСОБА_5 вийшов на подвір`я вказаного помешкання разом із ним. На подвір`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, розподілили між собою належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10 700 грн., після чого особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, одразу покинув місце події, а ОСОБА_5 разом зі ОСОБА_6 винесли тіло ОСОБА_10 з будинку та перенесли його до автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_6 покинув місце події. Далі ОСОБА_5 на зазначеному автомобілі вивіз тіло ОСОБА_10 до лісосмуги поблизу будинку АДРЕСА_5 , де, прикривши його листям, залишив.

Цього ж дня, 18.11.2015 в період часу з 20:50 год. до 22:00 год. ОСОБА_5 разом з особою матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, з метою приховання тіла ОСОБА_10 прибули до місця, де його напередодні залишив ОСОБА_5 , перенесли його на поле неподалік та ОСОБА_5 закопав це тіло в ґрунт.

Крім того, ОСОБА_5 , 18.11.2015 близько 01:00 год. на території домоволодіння АДРЕСА_4 за попередньою змовою із особою матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 вчинив напад на ОСОБА_10 з метою заволодіння майном останнього, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, тобто розбій, за вказаних вище обставин.

З метою приховати вчинений щодо ОСОБА_10 18.11.2015 розбій, цього ж дня ОСОБА_5 близько 01:35 год. вчинив умисне вбивство ОСОБА_10 за описаних вище обставин.

Після настання смерті ОСОБА_10 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_13 , яким користувався ОСОБА_10 , який був помічений ОСОБА_5 під час вчинення нападу на ОСОБА_10 та про місцезнаходження ключа від замка запалення якого ОСОБА_5 дізнався піл час вчинення указаного нападу, з метою полегшення приховання раніше вчинених щодо ОСОБА_10 розбою та умисного вбивства.

Реалізовуючи цей злочинний умисел та переслідуючи вищевказану мету, діючи всупереч волі власника зазначеного автомобіля, ОСОБА_5 , після того, як він разом зі ОСОБА_6 винесли тіло ОСОБА_10 з будинку

АДРЕСА_4 , перенесли його до вищезазначеного автомобіля та після того, як ОСОБА_6 покинув місце події, повернувся до вказаного будинку, взяв серед речей ОСОБА_10 ключ від замка запалення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , запустив цим ключем двигун та покинув місце події на цьому автомобілі, таким чином незаконно заволодівши ним.

В подальшому ОСОБА_5 використав вказаний автомобіль для приховання тіла ОСОБА_10 та виїхав на цьому транспортному засобі з міста Вінниці до міста Боярки Київської області, де розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши таким чином власнику автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_13 значної матеріальної шкоди на суму 138 360 грн., яка у понад 227 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2025 ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 396 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 396 КК України закрито.

Допитаний у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_5 , вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, цивільний позов потерпілої не визнав та суду надав наступні показання.

Так, 17.11.2015 вранці ОСОБА_5 прийшов на автомийку, де працював разом зі ОСОБА_6 , відпрацювавши весь день, останні разом із адміністратором автомийки вирішили подивитись на роботі футбольний матч, також до них приєднався друг ОСОБА_5 - ОСОБА_14 .

Після перегляду футбольного матчу ОСОБА_5 із ОСОБА_14 пішли додому, ОСОБА_6 також пішов додому, однак в іншому напрямку. На півдорозі ОСОБА_5 із ОСОБА_14 наздогнав ОСОБА_6 , який був напівроздягнений та попросився переночувати у ОСОБА_5 , оскільки не хотів конфліктувати зі своїм сусідом ОСОБА_10 . Тоді ОСОБА_5 запропонував врегулювати конфлікт із сусідом, що б не було сварок та ОСОБА_6 ночував у себе вдома.

Після чого, вони утрьох пішли до будинку, де проживав ОСОБА_6 , який повідомив, що двері будинку відчинені та ОСОБА_10 перебуває на кухні. Тоді ОСОБА_6 разом із ОСОБА_14 залишились очікувати на вулиці, а ОСОБА_5 сам пішов до будинку.

Знаходячись у будинку, між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 виник конфлікт, у ході якого останній штовхнув обвинуваченого, при спробі штовхнути його другий раз, ОСОБА_5 з метою запобігання нанесення собі тілесних ушкоджень, вдарив ОСОБА_10 один раз в пах, та один удар кулаком в голову, від отриманих ударів потерпілий впав на підлогу.

Коли ОСОБА_5 хотів перекласти ОСОБА_10 лежачого на підлозі зі сторони в сторону, останньому на шию потрапила куртка і він почав задихатись. Обвинувачений намагався допомогти потерпілому, робив масаж серця, штучне дихання, однак це не допомогли та ОСОБА_10 помер.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що зашморг на шиї потерпілого він не робив, куртку не стискав, останній сам зачепився за куртку шиєю та коли ОСОБА_5 шляхом ривка дьоргнув куртку, що б взяти її собі, ОСОБА_10 почав задихатись. Наміру душити чи вбивати потерпілого, обвинувачений не мав, ОСОБА_10 сам зачепився.

Тоді, ОСОБА_5 вийшов на вулицю, закурив та сказав ОСОБА_14 і ОСОБА_6 , що необхідно поїхати до нього додому та взяти грошові кошти, на що ОСОБА_6 повідомив, що можна нікуди не їхати, оскільки є грошові кошти на картці та виніс із будинку банківську картку.

Потім, ОСОБА_14 разом зі ОСОБА_6 поїхали знімати грошові кошти, а через хвилин 20-30 повернувся лише один ОСОБА_6 , однак скільки грошових коштів він привіз, ОСОБА_5 не запитував.

Після чого, ОСОБА_5 розповів ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_10 помер та що потрібно вивезти його тіло, ОСОБА_6 вказав, що в дворі будинку знаходиться автомобіль ОСОБА_10 , в який вони разом помістили тіло потерпілого.

ОСОБА_5 вивіз тіло потерпілого, а наступного дня спільно із ОСОБА_14 закопали тіло на полі, автомобіль ОСОБА_5 відвіз у м. Боярку.

Допитаний у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 , вину в інкримінованому йому злочині не визнав, цивільний позов потерпілої не визнав та суду надав наступні показання.

Так, у листопаді місяці 2015 року ОСОБА_6 працював на автомийці, також там працював ОСОБА_5 . Ввечері адміністратор автомийки ОСОБА_15 запропонував обвинуваченим разом подивитись футбольний матч в приміщенні автомийки, до них також прийшов друг ОСОБА_5 ОСОБА_14 .

Пізно ввечері, після закінчення перегляду матчу, всі розійшлись, ОСОБА_6 також пішов додому, де проживав разом із ОСОБА_10 . Зайшовши до будинку, обвинувачений помітив, що потерпілий на кухні в той час розпивав алкогольні напої та був в агресивному стані. Тоді ОСОБА_6 задля того, що б не продовжувати конфлікт, вийшов із будинку та вирішив наздогнати ОСОБА_5 із ОСОБА_14 та попросити переночувати у них. ОСОБА_5 відповів, що не має можливості аби ОСОБА_6 ночував у нього та в свою чергу запропонував піти до будинку останнього та поспілкуватись із ОСОБА_10 , що б той себе нормально поводив.

Після чого, ОСОБА_5 вмовив ОСОБА_14 піти до будинку ОСОБА_6 щоб поспілкуватись із ОСОБА_10 та всі разом пішли до будинку. Коли прийшли до подвір`я, ОСОБА_6 залишився чекати на вулиці, ОСОБА_14 обходив подвір`я та дивився, як там все облаштоване, а ОСОБА_5 сам пішов до будинку. Через хвилин 15 ОСОБА_5 вийшов із будинку та повідомив, що йому негайно потрібно потрапити додому, що б взяти грошові кошт та наказав ОСОБА_6 залишитись вдома та чекати на нього. Потребу коштів він обґрунтував тим, що потерпілому різко стало погано та необхідні грошові кошти, що б заплатити лікарям на швидкій медичній допомозі.

В сою чергу, ОСОБА_6 запропонував скористатись грошовими коштами, які були наявні на його банківській картці, оскільки вважав, що так буде швидше, однак дана картка належала ОСОБА_10 , на неї останній разом із ОСОБА_6 вносили порівну грошові кошти, що б у подальшому використовувати на спільні закупівлі для будинку. Після чого, до них підійшов ОСОБА_14 , і ОСОБА_5 наказав йому поїхати разом із ОСОБА_6 до банкомату, що б зняти грошові кошти.

Потім ОСОБА_6 разом із ОСОБА_14 поїхали до банкомату, де останній повідомив, що банкомат не видав кошти, та вони під`їхали до іншого, де ОСОБА_14 зняв грошові кошти, пароль від банківської картки йому повідомив ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_14 поїхав до себе додому, а ОСОБА_6 поїхав до свого будинку, де перебували ОСОБА_5 із ОСОБА_10 . Загальну суму грошей, яку вони зняли із картки, ОСОБА_6 не пам`ятає, але це було близько 10000 грн., оскільки зняття грошей здійснював лише ОСОБА_14 , якому ОСОБА_6 повідомим пароль від картки.

Коли ОСОБА_6 приїхав додому, він почув крики ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , а через кілька хвилин із будинку вийшов ОСОБА_5 та повідомив, що намагався привести потерпілого до тями, однак у нього не вийшло. У ОСОБА_5 були тілесні ушкодження на руках, на обличчі були подряпини, одяг був порваний. Швидку медичну допомогу ніхто не викликав.

Коли ОСОБА_6 зайшов на кухню в будинок, там було все розкидано, стіл, стільці, посуд, їжа, пляшки, на підлозі була кров, а поруч на підлозі лежав мертвий ОСОБА_10 , обличчя та одяг якого також були у крові.

В подальшому, ОСОБА_5 сказав, що потрібно заховати тіло ОСОБА_10 , інакше всі потраплять до в`язниці, тоді ОСОБА_6 згадав, що у потерпілого наявний автомобіль, який знаходився неподалік будинку, тоді обвинувачені загрузили тіло ОСОБА_10 в автомобіль, тіло попередньо обмотали в ковдру, туди ж кинули банківську карту та грошові кошти, які знімали. Потім ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля та поїхав, куди саме не повідомляв, а ОСОБА_6 повернувся до будинку та прибирав гармидер, який там був, мив підлогу від крові, що б було чисто.

З розповіді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зрозумів, що конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 почався через некоректну та агресивну поведінку останнього.

Також ОСОБА_6 зазначив, що на початку кожного місяця давав ОСОБА_10 грошові кошти, для того, що б він розраховувався за оренду будинку та закуповував продукти для всіх. Пін-код ОСОБА_6 був відомий, оскільки він даною карткою неодноразово розраховувався за продукти спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , який також із ними проживав.

Крім того, обвинувачений зазначив, що під час свого допиту на досудовому розслідуванні він говорив не правду.

Потерпіла ОСОБА_13 у судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила суд проводити розгляд кримінального провадження у її відсутність, просила цивільний позов задовольнити та призначити обвинуваченим найсуворішу міру покарання (том 6 а.с. 183).

Потерпілий ОСОБА_17 у судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд кримінального провадження у його відсутність та просив суд призначити обвинуваченим найсуворішу міру покарання. (том 6 а.с. 184).

Разом з тим, судом неодноразово здійснювались виклики потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_17 у судові засідання шляхом надсилання повісток поштовим зв`язком, шляхом надсилання смс-повісток на номери їх мобільних телефонів на кожне судове засідання, шляхом здійснення дзвінків, що підтверджується неодноразовими телефонограмами, наявними в матеріалах кримінального провадження, однак потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_17 в телефонному режимі у грубій, категоричній формі відмовлялись від участі у судових засіданнях, зазначаючи, що з`являлись постійно до суду у інших складах суду та що виклики їх у судові засідання, які тривають понад 9 років є знущанням над ними та над їх покійним сином.

Допитаний у ході судового провадження свідок ОСОБА_18 , суду надав наступні показання, що він працював разом із ОСОБА_10 на автомийці «Фаворит».

Свідку ОСОБА_18 відомо, що ОСОБА_10 до свого вбивства проживав спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_19 , вони утрьох орендували будинок та всі разом із ОСОБА_18 працювали на автомийці «Фаворит». У власності ОСОБА_10 перебував автомобіль, він на ньому постійно приїздив на роботу.

У листопаді 2015 року, точної дати свідок не пам`ятає, всі працівники автомийки отримали заробітну плату, в тому числі і потерпілий, а наступного дня ОСОБА_10 уже не вийшов на роботу, його батьки почали шукати ОСОБА_10 , дзвонили на автомийку, ці пошуки тривали кілька днів, а потім повідомили, що ОСОБА_10 вбили.

ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_18 кілька разів бачив, він інколи приходив на автомийку до ОСОБА_10 , зокрема, наступного дня після зникнення потерпілого, ОСОБА_6 знову приходив до автомийки, де разом із іншими працівниками обговорювали, куди міг зникнути ОСОБА_10 , на що ОСОБА_6 говорив, що йому теж не відомо, де він.

Допитаний у ході судового провадження експерт ОСОБА_20 , суду надав наступні показання, що у ході виконання своїх посадових обов`язків, він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_10 про що 28.01.2016 було складено висновок експерта № 967.

Так, експерт зазначив, що механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї ОСОБА_10 зашморгом була здійсненна предметом одягу, дане тілесне ушкодження не можливо отримати внаслідок здійснення легкого одноразово стиснення одягом шиї потерпілого, а лише шляхом прикладання значних зусиль та тривалого часу. Тобто, для того, що б задушити і таким чином вбити людину, використовуючи зашморг на шиї, що і було зроблено із ОСОБА_10 , потрібно було протягом тривалого часу, а саме близько 2 хвилин та більше, тривати зашморг на шиї покійного, при цьому прикладаючи значну силу.

Отримати такого роду тілесне ушкодження та від нього померти, не можливо випадково, шляхом зачіплення за одяг, або шляхом ривка зашморгу, а їх можна тримати виключно шляхом докладання суттєвої фізичної сили протягом тривалого часу.

Смерть ОСОБА_10 таким чином, як повідомляє ОСОБА_5 , а саме, що він взяв куртку, яка була на підлозі та потягнувши за неї, шляхом ривка зачепив шию померлого, а потім відпустив, фізично неможлива, для настання асфіксії потрібна суттєва фізична сила та тривалий час душіння. При цьому сила душіння була такою сильною, що зламала під`язикову кістку.

Експерт ОСОБА_20 пояснив, що не завжди носіння кайданок залишає по собі сліди, тому на ОСОБА_10 могли були бути надягнені кайданки, однак враховуючи, що між його смертю та проведенням експертизи пройшов певний час, сліди від кайданок могли зникнути або взагалі не утворитись.

Також, експерт повідомив, що на тілі та обличчі ОСОБА_10 були наявні множинні синці, які були нанесені йому в день настання смерті.

Крім того, у ході судового провадження, судом неодноразово вживались заходи для виклику свідків у судові засідання, однак з урахуванням значного спливу часу, частина свідків виїхала для постійного проживання за межі території України, місце перебування іншої частини свідків не вдалось встановити, зокрема свідок ОСОБА_21 за єдиною відомою адресою суду, не проживає, що підтверджується рапортом працівників поліції, встановити місце знаходження свідків ОСОБА_22 не представилось можливим, свідок ОСОБА_23 виїхав за кордон до початку повномасштабного вторгнення, свідок ОСОБА_19 не проживає та ніколи не проживав за єдиною відомою суду адресою та встановити його місце знаходження не можливо, свідок ОСОБА_15 виїхав за кордон до початку повномасштабного вторгнення та не повертався на територію України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України, свідок ОСОБА_24 загинув у зоні проведення активних бойових дій, ймовірно у 2023 році.

Враховуючи вказані обставини, прокурор ОСОБА_7 у ході судового розгляду, заявив клопотання про прослуховування звукозапису судового засідання під головуванням судді ОСОБА_25 на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_15 .

Учасники судового провадження не заперечували щодо прослуховування звукозапису та врахування вказаних показів під час ухвалення вироку, а тому суд ухвалив заявлене клопотання прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 по справі № 750/5745/15-к, де зазначено, що суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі.

Так, свідок ОСОБА_15 суду повідомив, що восени 2015 року він працював на автомийці в с. Агрономічному спільно зі ОСОБА_6 та ОСОБА_5

17.11.2015 він був на одній зміні разом з обома вищевказаними обвинуваченими. Того для відбулась трансляція футбольного матчу за участю збірної України в рамках Чемпіонату світу. Вони вирішили після роботи спільно подивитись матч. В гості до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшов їх знайомий ОСОБА_14 . Вони принесли із собою пиво, яке всі вживали під час перегляду футбольного матчу. Після завершення телевізійної трансляції матчу, вони разом вийшли з автомийки та пішли по домівках. Свідок вказав, що він провів обвинувачених до перехрестя, а потім повернувся.

На наступний день обвинувачені з`явились на роботі у другій половині дня, при чому ОСОБА_6 через деякий час пішов додому, а ОСОБА_5 та ОСОБА_14 залишились. Ввечері свідок почувши у приміщенні автомийки роботу компресора, вийшов до зали та побачив, як ОСОБА_5 та ОСОБА_14 мили своє взуття зі шлангу під напором. При цьому свідок вказав, що він бачив на білих резинових чоботях, у які були одягнені обвинувачені, крім звичайного бруду, плями, схожі на кров. Злякавшись побаченого, свідок вийшов з приміщення. Після вказаних подій він більше не бачив обвинувачених.

Також судом у ході судового провадження безпосередньо досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення, а саме:

? протокол огляду місця події від 20.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди ОСОБА_19 оглянуто житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: мікрооб`єкти (волосся), станок для гоління, зубну щітку;

? протокол огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди ОСОБА_19 оглянуто житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: мікрооб`єкти із комірця светру білого кольору, чоловічий светр білого кольору, в`язану шапку, один змив з підлоги житлової кімнати, два змиви з підлоги ванної кімнати, змив з коврика ванної кімнати;

? протокол огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих оглянуто приміщення автомийки «Аква+» за адресою: Вінницька область Вінницькій район с. Агрономічне, пров. Сучасний, 7 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: пару резинових чобіт чорного кольору, пару резинових чобіт темно-зеленого кольору, куртку синього кольору, штани з підтяжками синього кольору, покривало коричневого кольору з візерунками;

? протокол огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю ОСОБА_14 оглянуто ділянку місцевості, яка розташована через дорогу автосоше «Вінниця-Гнівань» напроти домогосподарства № 26 по вул. Молодіжна у с. Агрономічне Вінницький район Вінницька область із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду було вилучено: ковдру коричневого кольору, простирадло зеленого кольору, а також труп чоловічої статі направлено на експертизу;

?виписка по картковому рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 із фотокопіями транзакцій та відеоматеріалими з камер спостереження відділень банку, які було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_26 оглянуто оптичний диск на якому зображено 82 фотофайли на яких зображено фігури двох осіб чоловічої статі, яку користуються послугами банкомату з 01:20 год. по 01:35 год. 18.11.2015;

? протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_26 оглянуто оптичний диск із камер спостереження магазину «АТБ», що по вулиці Пирогова, 126 у м. Вінниці за 18.11.2015 з 01:15 год. по 01:20 год., де двоє осіб чоловічої статі заходять у магазин, рухаються всередині та покидають його приміщення із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? фототаблиця та копія відеозапису огляду місця події, що здійснювалась 25.11.2015 по факту виявлення трупа ОСОБА_27 за адресою: Вінницька область Вінницький район с. Агрономічне, вул. Молодіжна, які було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? протокол огляду трупа від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю медичного-експерта оглянуто приміщення Вінницького обласного бюро СМЕ в якому на секційному столі знаходиться труп ОСОБА_10 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду було вилучено: одяг трупа, зрізи нігтьових пластин з обох рук трупа, зрізи волосся з ділянок голови;

? документи на автомобіль марки ЗАЗ SENS, відповідно до яких власником являється ОСОБА_13 ;

? протокол обшуку від 01.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих проведено обшук у квартирі АДРЕСА_6 у якій проживають ОСОБА_28 та ОСОБА_14 . У ході проведення обшуку було вилучено кросівки;

? протокол огляду місця події від 26.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди власника квартири ОСОБА_21 проведено огляд квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У ході проведення огляду було вилучено: бритву для гоління, зубну щітку, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданого на ім`я ОСОБА_5 ;

? протокол огляду документів від 06.12.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_26 оглянуто сім картку оператора стільникового зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_5 ;

? протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та захисника, ОСОБА_14 розповів та показав як відбувались події щодо вчинення злочину відносно ОСОБА_10 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю захисника, ОСОБА_6 розповів та показав як відбулись події вчинення злочину відносно ОСОБА_10 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю захисника, ОСОБА_5 розповів та показав як відбулись події вчинення злочину відносно ОСОБА_10 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;

? протокол відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_14 відібрано зразки крові для проведення судових експертиз;

? протокол відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_6 відібрано зразки крові для проведення експертизи;

? протокол відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_5 відібрано зразки крові для проведення судових експертиз;

? висновок експерта № 483 від 17.12.2015, відповідно до якого кров ОСОБА_14 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО;

? висновок експерта № 11 від 20.01.2016, відповідно до якого кров ОСОБА_10 відноситься по ізосерологічній системі АВО до групи о з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. В слідах на штанах-комбінезоні, вилучених під час огляду автомийки «Аква +» знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени А та В. Таким чином, якщо кров у вказаному об`єкті походить від однієї людини та група крові її АВ. Якщо ж, кров походить від двох або декілька осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути будь-які люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-А, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ і походження її від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виключається;

? висновок експерта № 12 від 18.01.2016, відповідно до якого в слідах на футболці належній потерпілому ОСОБА_10 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений лише антиген Н. Таким чином кров в даному об`єкті може походити від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її від потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_14 не виключається;

? висновок експерта № 13 від 19.01.2016, відповідно до якого в слідах на светрі виявлена кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її як від потерпілого ОСОБА_10 так і від ОСОБА_14 не виключається;

? висновок експерта № 14 від 19.01.2016, відповідно до якого в слідах на ковдрі знайдена кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її від потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_14 не виключається;

?відомості з Єдиного державного реєстру МВС України, відповідно до яких транспортний засіб ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_13 ;

? висновок експерта № 967 від 28.01.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м`які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під`язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_10 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17.11.2015 по 18.11.2015. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 також виявлені тілесні ушкодження: крововилив в м`які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синець в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; садна в лівій виличній ділянці, на кінчику носа, на підборідді по центру та дещо справа, в правій надключичній ділянці, в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні; крововилив на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові властивості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень при яких він не міг здійснювати активні дії до розвитку механічної асфіксії та в причинному зв`язку зі смертю не стоять. Характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи на площину. При судово-медичній експертизу трупа ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_10 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті;

? висновок експерта № 160,161 від 26.11.2015, відповідно до якого на під`язиковій кістці ОСОБА_10 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитоподібному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м`які тканини. Вище зазначені переломи утворилися в результаті деформації згину, однак встановити напрямок травмуючої дії за наявними ознаками не є можливими;

? висновок експерта № 2832 від 08.12.2015, відповідно до якого експерт провів судово-медичну експертизу шматочків: головного мозку 1, легень -2, серця 1, шкіри 1, наднирника 1, особи, яка була виявлена закопана з ознаками насильницької смерті та було встановлено, що набряк та повнокрів`я м`якої мозкової оболонки. Поодинокі периваскулярні крововиливи у речовині головного мозку. Вогнища гострої альвеолярної емфіземи та набряку у паренхімі легень. Поширені крововиливи у паренхімі. Недокрів`я судин строми міокарду. Спастичний стан мілких артеріол. Набряк строми. Вогнищева фрагментація кардіоміоцитів. Деякі ознаки функціональної напруги у наднирнику. У доставленому шматочку шкіри ознаки тиснення з клітинною реакцією. Поширений інфільтруючий крововилив у підшкірній клітковині;

? висновок експерта № 2848 від 01.12.2015, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_10 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

? висновок експерта № 23 від 10.02.2016, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «ЗАЗ Sens», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 18.11.2015 в технічно-справному стані складає 138360 грн.;

? протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_5 із номера: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;

? протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_14 із номера НОМЕР_9 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;

? протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_6 із номера НОМЕР_10 у період час з 00:00 01.06.2015 по 00:00 25.11.2015;

? протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «МТС Україна», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_5 із номера: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;

? протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар» щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_10 із номерів: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 у період часу з 00:00 17.09.2015 по день тимчасового доступу.

Аналізуючи всі докази у їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

Так, у ході судового провадження обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину в інкримінованих їм злочинах не визнали, категорично заперечивши свою причетність до вчинених злочинів, оскільки із показів останніх вбачається, що ОСОБА_6 не заперечує лише факт зняття грошових коштів із банківської картки потерпілого, зазначаючи, що ця картка була їх спільною, а ОСОБА_5 взагалі вказував, що намагався допомогти ОСОБА_10 надати допомогу, однак останній заплутався у одязі та випадково помер. Водночас, вина обвинувачених у інкримінованих їм злочинах повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження, з огляну на наступне.

Висновки суду за ч. 3 ст. 187 КК України.

У ході судового провадження було встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 спільно проживали, оскільки орендували будинок за адресою: АДРЕСА_4 , тобто останньому достеменно було відомо, що у власності потерпілого наявний автомобіль, яким він постійно користувався та який знаходився на подвір`ї орендованого домоволодіння. Також, враховуючи факт тривалого спільного проживання ОСОБА_6 достеменно знав та розумів матеріальне становище потерпілого та його уклад життя, години коли він був вдома та навпаки був відсутній за адресою проживання.

Обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_5 були колегами по роботі, спільно працювали на автомийці, там же і працював ОСОБА_10 . ОСОБА_5 також товаришував із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, що він і підтвердив у ході судового розгляду та що вбачається із вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.06.2013, згідно якого вони були визнані винними та засуджені за вчинення спільного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Так, 17.11.2025 працівники автомийки, серед яких були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 вирішили на роботі подивитись футбольний матч, потім до них приєднався особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та всі разом розпивали пиво, після закінчення матчу розійшлись по домівках, при цьому ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, пішли в одному напрямку, а ОСОБА_15 в іншому, що і підтвердив останній у своїх показах.

Свідок ОСОБА_18 будучи також працівником автомийки, у ході судового провадження, повідомив, що у листопаді 2015 року (у зв`язку із значним плином часу, точної дати не пам`ятає) всі працівники автомийки, в тому числі і ОСОБА_10 отримали заробітну плату, а наступного дня останній вже не вийшов на роботу та його почали всі шукати.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_10 , згідно висновку експерта № 967 від 28.01.2016 помер в період часу між 17.11.2015 та 18.11.2015, тобто 18.11.2015 він не вийшов на роботу, суд приходить до висновку, що заробітну плату працівники автомийки отримували 17.11.2015, а беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 також являлись працівниками автомийки, їм було відомо, що ОСОБА_10 17.11.2015 повернувся додому із суттєвою сумою грошових коштів.

Згідно показів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після перегляду матчу вони розійшлись по домівках, а потім ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_5 і особу, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та попросився переночувати у когось із них, оскільки в його будинку ОСОБА_10 перебуває у п`яному вигляді та конфліктує зі ОСОБА_6 .

Водночас, суд ставиться критично до вказаних показів та до уваги їх не приймає з огляду на наступне.

Дійсно, відомо, що всі троє разом вийшли з приміщення автомийки та пішли по домівках, однак в певній точці розійшлись, ОСОБА_6 пішов додому в одному напрямку, а ОСОБА_5 і особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження у іншому напрямку, при цьому останні двоє не стояли весь час на одному місці, а продовжували рух в напрямку домівок. ОСОБА_6 навпаки, згідно своєї версії подій, встиг прийти до свого будинку, роздягнутись (враховуючи, що це був кінець листопада місяця і ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_6 наздогнав їх напівроздягнений), побути там певний час, поспілкуватись із ОСОБА_10 , навіть вступити із ним у конфлікт такою мірою, що б зрозуміти, що не хоче продовжувати даний конфлікт, та в напівроздягненому вигляді бігти настільки швидко, що б мати можливість наздогнати ОСОБА_5 і особу, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження не лише до того місця, де вони розійшлись, а й набагато більше, оскільки вони протягом тривалого часу продовжували рух.

Згідно відкритих даних мережі інтернет, у м. Вінниці вночі 18.11.2015 була хмарна погода з дощем, температура повітря +4 градуси, а тому обвинувачений ОСОБА_6 не міг при даній температурі повітря, бігти настільки велику дистанцію, в напівроздягненому вигляді, а потім, ще з ОСОБА_5 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, знову проходити достатньо велику відстань в напрямку будинку.

Незрозумілим для суду є і той факт, що ОСОБА_6 , навіть якщо і не хотів продовжувати конфлікт із ОСОБА_10 , міг спокійно піти до своєї кімнати в спільному орендованому будинку, зачинитись там та лягти відпочивати, тим самим «вигаданий» конфлікт було би закінчено.

Спростовуються покази ОСОБА_6 і в тій частині, що ОСОБА_10 тієї ночі розпивав алкогольні напої, а тому і був агресивний, оскільки згідно висновку експерта № 2848 від 01.12.2015 при судово-хімічній експертизі трупа ОСОБА_10 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.

Тобто, спростовуючи усі надані обвинуваченими покази, враховуючи той факт, що вони знали про отриману ОСОБА_10 того дня зарплатню, про наявність у нього автомобіля, який знаходився на подвір`ї, наявність кредитної картки із грошовими коштами, відсутність в будинку третього проживаючого ОСОБА_19 , який тієї ночі вдома не ночував, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, цілеспрямовано йшли вчиняти розбійний напад на потерпілого з метою заволодіння його майном, при цьому заздалегідь розподіливши ролі між собою.

Так, ОСОБА_6 залишився чекати на вулиці, з метою запобігання його викриття потерпілим, та з метою, що б протиправні дії обвинувачених та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, не викрили сторонні особи.

ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зайшли до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де перебував лише ОСОБА_10 , відповідно, зрозуміло стає, що останній злякався, коли серед ночі до його будинку заходить двоє дорослих чоловіків, які застосували до потерпілого кайданки, про що свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Вказаний протокол також підтверджує і те, що кайданки заздалегідь підготував і мав при собі ОСОБА_5 , а також те, що всі троє домовлялись про вчинення злочину, розподіляли ролі кожного та цілеспрямовано бажали вчинення злочину.

Після чого, ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, одягнувши потерпілому кайданки, позбавивши таким чином чинити опір, вільно пересуватись, кликати на допомогу, повалив ОСОБА_10 на землю та заздалегідь знаючи про наявність у останнього банківської картки із особистими та кредитними коштами, про що повідомив ОСОБА_6 , почав вимагати у потерпілого його банківську картку, а також пароль від неї, однак останній відмовлявся повідомляти пароль.

Тоді, ОСОБА_5 продовжував наносити ОСОБА_10 тілесні ушкодження в різні частини тіла до тих пір, поки останній не повідомить пароль від банківської картки, про що свідчить висновок експерта № 967 від 28.01.2016, згідно якого у трупа ОСОБА_10 були виявлені множинні тілесні ушкодження, переломи ребер, садна, крововиливи на всіх ділянках тіла, характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи у площину. Тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено.

У своїх показах ОСОБА_5 вказував, що наніс потерпілому один удар в пах та один в голову, натомість вказаний вище висновок експерта повністю спростовує версію подій, вказану обвинуваченим.

Не враховує суд і покази обвинувачених, що їм необхідна була кредитна картка ОСОБА_10 для того, що б зняти грошові кошти, потім викликати швидку допомогу, та розрахуватись з лікарями за надання медичної допомоги потерпілому, оскільки життєвий досвід, базове навчання в школі, дорослий вік обвинувачених та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, не можуть не свідчити про те, що їм відомий той факт, що виклик швидкої медичної допомоги та лікування на території України завжди було безкоштовним.

Не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду і покази обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що банківська картка потерпілого, з якої він мав знімати грошові кошти, була спільною та йому був відомий від неї пін-код, оскільки згідно виписки із банківського рахунку на ім`я ОСОБА_10 , 18.11.2015 вночі, перші спроби зняття грошових коштів з рахунку були невдалими через невірно вказаний пін-код картки.

Після чого, згідно протоколів тимчасових доступів до інформації операторів мобільного зв`язку, 18.11.2015 ОСОБА_6 спілкується по мобільному телефону із ОСОБА_5 12 разів перебуваючи на вулиці Келецькій та на площі Гагаріна, де й знаходились банкомати, з яких знімались грошові кошти, мобільний телефон ОСОБА_14 також фіксується поруч із вказаними банкоматами.

Враховуючи вказане, зізвонювання один між одним 12 разів та перші спроби невірного введення пін-коду до банківської картки ОСОБА_10 , свідчить про явне невірне повідомлення останнім ОСОБА_5 пароля від своєї банківської картки, та подальші «вибивання» шляхом нанесення тілесних ушкоджень, вірного паролю.

Про виключно корисливий мотив на вчинення злочину у діях обвинувачених та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження свідчить і той факт, що ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, знімали грошові кошти із банківської картки потерпілого до тих пір, допоки там не закінчились грошові кошти, знявши таким чином 9700 грн., після чого повернулись до будинку, де знаходився ОСОБА_5 , швидку медичну допомогу, так ніхто і не викликав, лише поділили між собою грошові кошти.

Про наявність спільного умислу на вчинення розбійного нападу в діях ОСОБА_6 , хоч той безпосередньо і не заходив в будинок та не наносив тілесні ушкодження, свідчить і той факт, що останній, згідно наданих показів, перебуваючи на подвір`ї домоволодіння чув крики свого сусіда ОСОБА_10 , однак не намагався припинити протиправні дії ОСОБА_5 , а продовжував спостерігати, що б їх дії не викрили сторонні особи. А після того, як ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про смерть потерпілого, та обвинувачений на підлозі у кухні побачив мертвого ОСОБА_10 , він знову ж таки, не викликав поліцію чи швидку медичну допомогу, а навпаки підказав ОСОБА_5 , де знаходиться автомобіль потерпілого, допоміг занести труп в авто, а потім всю ніч, прибирав гармидер на кухні та відмивав підлогу і меблі від крові.

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до формального (усіченого) складу злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Однак з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу.

Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 187 КК України, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, або погроза застосування такого насильства.

Верховний Суд у своєму рішенні від 28.09.2021 справа № 629/7158/18 підкреслив, що під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

Разом з цим насильством, що є ознакою об`єктивної сторони вказаного складу злочину, також є насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. До нього слід відносити, зокрема, і здавлення шиї, тощо.

Отже, у ході судового провадження повністю доведено вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, логічними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, а позицію обвинувачених суд розцінює виключно, як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений ними злочин.

Крім того, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 зазначав, що у ході досудового розслідування під час свого допиту говорив не правду.

Водночас, суд під час постановлення вироку, не бере до уваги покази, які надавались обвинуваченим під час його допиту на досудовому розслідуванні, оскільки показання судом сприймаються лише безпосередньо.

Висновки суду за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Так, у ході судового провадження, обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому злочині не визнав, зазначив, що вбивство ОСОБА_10 не вчиняв та розповів свою версію подій, згідно якої обвинувачений хотів перекласти лежачого на підлозі потерпілого зі сторони в сторону, однак останньому на шию потрапила куртка і він почав задихатись. Зашморг на шиї потерпілого він не робив, куртку не стискав, ОСОБА_10 сам зачепився за куртку шиєю та коли обвинувачений шляхом ривка дьоргнув куртку, що б її взяти собі, потерпілий почав задихатись. ОСОБА_5 намагався допомогти ОСОБА_10 : робив масаж, штучне дихання, проте це не допомогло і потерпілий помер.

Судом вже було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, враховуючи, що ОСОБА_10 знав ОСОБА_5 , оскільки вони працювали на одній автомийці, а тому міг викликати поліцію та розповісти, як відбувались події і вказати на осіб причетних до їх вчинення, ОСОБА_5 на переконання суду, вирішив приховати вчинений злочин, для чого йому необхідно було вбити потерпілого.

Тоді, ОСОБА_5 взяв до рук куртку, яка разом із іншими речами знаходилась в будинку, розуміючи, що ОСОБА_10 в силу отриманих від обвинуваченого множинних тілесних ушкоджень та перебуваючи у кайданках, не може чинити опору, скрутив куртку, обв`язав зашморгом навколо шиї ОСОБА_10 , перехрестивши кінці цієї куртки, та стисках їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого до тих пір, поки останній не перестав дихати та подавати ознаки життя.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказував, що наніс потерпілому виключно два удари, один в пах, інший в голову, натомість обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що перебуваючи на вулиці біля будинку чув крики ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , а через кілька хвилин вийшов ОСОБА_5 у якого одяг був порваний, на руках були наявні тілесні ушкодження, на обличчі були подряпини. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , аж ніяк не могли утворитись від двох незначних ударів та вказують на тривале, систематичне, множинне побиття потерпілого.

Про тривалий час нанесення тілесних ушкоджень і так зване «вибивання» із потерпілого пін-коду до банківської картки свідчить і обстановка, яка була на кухні будинку, куди після вбивства зайшов ОСОБА_6 : все було розкидано, стіл, стільці, посуд, їжа, пляшки, на підлозі була кров, а поруч на підлозі лежав мертвий ОСОБА_10 , обличчя та одяг якого також були у крові. Все прибирав ОСОБА_6 .

Версія подій вказана ОСОБА_5 повністю спростовується висновком експерта № 967 від 28.01.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м`які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під`язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_10 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17.11.2015 по 18.11.2015. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок.

Висновком експерта № 160, 161 від 26.11.2015 також констатовано, що на під`язиковій кістці ОСОБА_10 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитоподібному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м`які тканини. Вище зазначені переломи утворилися в результаті деформації згину.

Не логічну та не послідовну версію подій ОСОБА_5 , про те, що ОСОБА_10 сам зачепився за куртку, а коли обвинувачений шляхом ривка її дьоргнув, потерпілий помер, повністю спростував допитаний експерт ОСОБА_20 .

Так, експерт зазначив, що механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї ОСОБА_10 зашморгом була здійснена предметом одягу, дане тілесне ушкодження не можливо отримати внаслідок здійснення легкого одноразового стиснення одягом шиї потерпілого, а лише шляхом прикладання значних зусиль та тривалого часу. Тобто, для того, що б задушити і таким чином вбити людину, використовуючи зашморг на шиї, що і було зроблено із ОСОБА_10 , потрібно було протягом тривалого часу, а саме понад 2 хвилини тримати зашморг на шиї покійного, при цьому прикладаючи значну силу.

Смерть ОСОБА_10 таким чином, як повідомляє ОСОБА_5 , фізично не можлива, для настання асфіксії потрібно суттєва фізична сила та тривалий час душіння, при цьому сила душіння ОСОБА_10 була настільки сильною, що зламала під`язикову кістку потерпілого.

Таким чином, у ході судового провадження повністю знайшла своє підтвердження винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки дослідженими доказами, які я належними та допустимими повністю встановлено, що обвинувачений, з метою приховати вчинений ним та ОСОБА_6 раніше розбій, використовуючи куртку, скрутивши із неї зашморг на шиї ОСОБА_10 душив його понад дві хвилин із такою сильною силою, що зламав під`язикову кістку останньому та робив це до тих пір, поки останній не перестав подавати ознаки життя.

Після вчиненого умисного вбивства, ОСОБА_5 спільно зі ОСОБА_6 помістили тіло померлого в його ж автомобіль, вивіз його до лісосмуги, а ОСОБА_6 в цей час прибирав будинок та відмивав все від слідів крові.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України настає відповідальність за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.

Для кваліфікаціїумисного вбивстваяк такого,що вчиненез метоюприховати інший злочин, не маєзначення, чибув виннийпричетним дозлочину,який приховується.Якщо вінвчинив умисневбивство з метоюприховати ранішевчинений нимзлочин,його діїкваліфікуються затією статтею КК,якою передбаченовідповідальність заприховуваний злочин,та зап.9ч.2ст.115КК України.

Висновки суду за ч. 2 ст. 289 КК України.

Так, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України він не визнає, хоча під час своїх показів зазначив, що після смерті ОСОБА_10 на його ж автомобілі вивіз тіло потерпілого у поле, де його закопав, а автомобіль відвіз у м. Боярку.

Обвинувачений ОСОБА_6 також підтвердив ті обставини, що останній автомобілем потерпілого ОСОБА_10 користувався ОСОБА_5 , який на даному авто вивіз тіло потерпілого із будинку, більше автомобіль він не бачив.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України, транспортний засіб ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_13 , тобто матері потерпілого ОСОБА_10 .

Відповідно до висновку експерта № 23 від 10.02.2016 ринкова вартість автомобіля ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 в технічно справному стані складає 138360 грн.

Таким чином, у ході судового провадження винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України повністю знайшла своє підтвердження, доводиться дослідженими судом доказами, які є належними та допустимими, а також фактично не заперечується і самим обвинуваченим, який зазначив, що автомобіль марки ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 відвіз до м. Боярки Київської області та де на даний час знаходиться вказаний автомобіль, так і не встановлено.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 звернули увагу суду, що під час зміни прокурором обвинувачення у даному кримінальному провадженні, копія зміненого обвинувального акту не була вручена потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_17 , останні не висловили свою позицію щодо підтримання первинного або зміненого обвинувачення, що на думку сторони захисту, є істотним порушення норм КПК України.

Водночас, суд звертає увагу сторони захисту на положення ч. 2 та ч. 3 ст. 338 КПК України, які передбачають, що дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог ст. 341 КПК України складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

Так, на виконання вимог ч. 2 ст. 338 КПК України судом було надіслано потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_17 копію змінено обвинувального акту, про що в матеріалах справи міститься відповідний супровідний лист, а також рекомендовані повідомлення, які повернулись на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом також вживались заходи щодо повідомлення потерпілих в телефонному режимі про зміну прокурором обвинувачення, однак останні в категоричній формі відмовляються спілкуватись із працівниками суду, блокують їх номери мобільних телефонів, кидають трубку, мотивуючи це тим, що тривалий розгляд кримінального провадження є знущанням над ними та пам`яттю їхнього покійного сина.

Щодо посилання захисника ОСОБА_8 на те, що потерпілі не висловили свою думку щодо того обвинувачення, яке вони підтримують, первинного або зміненого, суд акцентує увагу захисника, що під час зміни обвинувачення прокурором фактично було збільшено обсяг обвинувачення ОСОБА_5 , а норми ч. 3 ст. 338 КПК України зобов`язують суд роз`яснювати потерпілому його право підтримувати обвинувачення у зміненому обвинуваченні або первинному обвинуваченні виключно у разі зміни обвинувачення на менш тяжке, а не навпаки, як у даному кримінальному провадженні.

Водночас, судом неодноразово наголошувалось захиснику ОСОБА_8 та його підзахисному на положеннях КПК України, які вказують, що з`являтись у судові засідання є правом потерпілих, а не їх прямими обов`язком. У суду відсутні будь які заходи примусу до потерпілих, які б зобов`язували останніх з`являтись у судові засідання. Суд вкотре наголошує, що вживались усі можливі заходи для виклику потерпілих у судові засідання, зокрема смс-повістки на кожне судове засідання, поштові повістки, телефонні дзвінки з різних номерів телефону (оскільки потерпілі блокують номери телефону після здійснення дзвінків із суду), надсилання листів до органів поліції для зобов`язання останніх вручити потерпілим повістки, проте, знову ж таки, потерпілі у судові засідання так і не з`явились.

Крім того, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 просили суд витребувати із Вінницької обласної прокуратури докази, які б підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно з`явився до органів прокуратури та зізнався у вчиненому злочині.

Вказане клопотання обвинуваченого було залишено без розгляду, оскільки, як вже зазначалось, розгляд даного кримінального провадження триває понад 9 років, а заявлення подібного роду клопотань зі сторони обвинуваченого є нічим іншим, як затягуванням розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, та обставина, що ОСОБА_5 добровільно з`явився до органів прокуратури та повідомив про вчинення ним злочину, не оспорюється жодним учасником судового провадження та доводиться дослідженими судом письмовими доказами. Добровільне з`явлення обвинуваченого до органів прокуратури через два тижні після вчинення злочину та його тривалий розшук працівниками поліції, фактично змусили останнього добровільно з`явитись до органів досудового розслідування, водночас дана обставина не може бути розцінена судом як обставина, що пом`якшує покарання та врахована під час постановлення вироку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

А тому дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати:

?за ч. 3 ст. 187 КК України, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло;

?за ч. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з метою приховати інший злочин;

?за ч. 2 ст. 289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати:

?за ч. 3 ст. 187 КК України, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд враховує, що у постановах Верховного Суду звернута увага на те, що відповідно до ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Таким чином, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий. Згідно довідки Погребищенської центральної районної лікарні від 27.11.2015 ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та за допомогою до закладу не звертався. Відповідно до довідки Погребищенської центральної районної лікарні від 27.11.2015 ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за допомогою не звертався. Згідно довідки Погребищенської центральної районної лікарні від 03.12.2025 ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Відповідно до довідки Погребищенської центральної районної лікарні від 03.12.2015 ОСОБА_5 на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває.

Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1 від 11.01.2016 ОСОБА_5 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 може стати перед слідством та судом.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує рецедив злочинів.

Також, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Відповідно до довідки комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» № 20-1046 від 03.03.2016 ОСОБА_6 на обліку у закладі не перебуває. Згідно довідки комунального закладу Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 594 від 29.02.2016 ОСОБА_6 на диспансерному наркологічному обліку у закладі не перебуває.

Так, у матеріалах кримінального провадження наявні квитанції, згідно яких мати обвинуваченого ОСОБА_6 перерахувала на відділення «Укрпошти» на ім`я потерпілої ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 10000 грн. та на ім`я ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 10000 грн. Водночас, суду не надано жодних доказів, які б підтвердили отримання потерпілими вказаних грошових коштів, оскільки, як показує практика, особи, в такий спосіб не забирають кошти на відділеннях пошти та вони повертають відправнику.

Водночас, навіть, якби таке відшкодування відбулось, воно було здійснено не самим обвинуваченим ОСОБА_6 , а його матір`ю, а тому не дані обставини не можуть враховуватись судом, як обставини, що пом`якшують покарання.

Отже, обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 злочинів, його особу, а саме те, що останній раніше неодноразово судимий, 14.08.2015 звільнився з місць позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, однак на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вже через 3 місяці вчинив аналогічний особливо тяжкий злочин (ч. 3 ст. 187 КК України) та ще два злочини, серед яких особливо тяжкий злочин вбивство людини (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України), ставлення до вчиненого, поведінку у ході судового провадження, думку потерпілих в частині призначення міри покарання, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_5 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , тяжкість вчиненого злочину, те, що останній раніше не судимий, ставлення до вчиненого, поведінку в ході судового провадження, думку потерпілих в частині призначення міри покарання, позицію Вінницького апеляційного суду, викладену у постанові від 11.02.2022, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_6 з конфіскацією всього майна належного на праві власності буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_6 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами.

У ході судового потерпілою ОСОБА_13 заявлений цивільний позов про стягнення на її користь з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження завданої злочином матеріальної шкоди на суму 169 325 грн., моральної шкоди на суму 200 000 грн.

Так, суд приймає до уваги положення ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, а також те, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від злочину, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом було встановлено, що протиправними діями обвинувачених, ОСОБА_13 було завдано матеріальної шкоди на суму 169325 грн., яка складається із 138360 грн. завданої вчиненням ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, 20265 грн. витрати на поховання, які були зумовлені вчиненим ОСОБА_5 злочину, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, а тому підлягають стягненню із останнього в загальній сумі 158625 грн. А також, потерпілій ОСОБА_13 вчиненим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України було завдано матеріальної шкоди у сумі 10700 грн., а тому позов в цій частині підлягає солідарному стягненню із обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Приймаючи до уваги позицію викладену у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, внаслідок вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, потерпілій ОСОБА_13 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у самому факті вбивства її сина, що у свою чергу призвело до нервових переживань, моральних страждань, погіршення здоров`я та психологічного стану, у зв`язку з втратою дитини. Суд, виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, враховуючи принцип співмірності завданої шкоди заявленій до відшкодування суми моральної шкоди вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілої ОСОБА_13 є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 200 000 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 у розмірі 150000 грн. та ОСОБА_6 у розмірі 50 000 грн.,

Крім того, у матеріалах справи наявні квитанції, згідно яких мати обвинуваченого ОСОБА_6 перерахувала на відділення «Укрпошти» на ім`я потерпілої ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 10000 грн. та на ім`я ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 10000 грн. Водночас, суду не надано жодних доказів, які б підтвердили отримання потерпілими вказаних грошових коштів, оскільки, як показує практика, особи, в такий спосіб не забирають кошти на відділеннях пошти та вони повертають відправнику.

Більше того, такий переказ був здійснений не самим обвинуваченим, а його матір`ю, а тому, навіть у разі отримання потерпілим даних грошових коштів, суд не може враховувати їх як відшкодування завданої ОСОБА_6 шкоди.

У порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2016 підлягає скасуванню.

Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

?за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності;

?за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, без конфіскації майна;

?за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.

ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим та приєднанням додаткового покарання, визначити остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироку законної сили.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_13 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_13 158 625 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарнона користь ОСОБА_13 10700 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_13 150 000 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_6 накористь ОСОБА_13 50 000 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Речові докази,а саме:

?два оптичних диска, сім картку оператора «Київстар» з серійним номером « НОМЕР_13 » з абонентським номером НОМЕР_5 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

?пакет ЕС № 2090080 в який поміщено: мікрооб`єкти ОСОБА_10 , станок ОСОБА_10 , який поміщено до паперового конверту, зубну щітку ОСОБА_10 , яку поміщено до паперового конверту, мікрооб`єкти, які поміщено до спеціального пакету ЕС МВС № 0000388, в`язану шапка ОСОБА_10 , яку поміщено до спеціального пакета ЕС МВС № 0819757, один змив речовини з підлоги, який поміщено до паперового конверту, два змиви речовини з коврика, які поміщено до паперового конверту, два змиви речовини з підлоги ванної, які поміщено до паперового конверту, нігті з обох рук ОСОБА_10 , які поміщено до конверту, зразки волосся трупа ОСОБА_10 , які поміщено до паперового пакету, одну пару шкарпеток, яку поміщено до спеціального пакету ЕС МВС № 3182387, труси ОСОБА_10 , які поміщені до спеціального пакету ЕС МВС № 3182388, одну пару чорних туфель, поміщену до спеціального пакету ЕС МВС № 2105601, куртку ОСОБА_10 , поміщену до спеціального пакета ЕС МВС № 2105600, покривало, яке поміщено до спеціального пакета ЕС МВС № 2105598, одну пару чобіт чорного кольору, поміщену до спеціального пакету ЕС МВС № 2090037, одну пару чобіт зеленого кольору, поміщену до спеціального пакету ЕС МВС № 2105599, зразки крові ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які поміщені до поліетиленових пакетів, куртка та штани (із авто мийки «Аква +»), светр, футболка, спортивні та джинсові брюки ОСОБА_29 , куртка та светр ОСОБА_10 , простирадло та ковдра, які зберігаються в камері схову Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведену експертизу у сумі 537,60 грн.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2016 скасувати.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили залишити без змін тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання попереднє ув`язнення з моменту затримання, тобто з 30.11.2015 по день набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання попереднє ув`язнення з моменту затримання, тобто з 25.11.2015 по день звільнення з під варти, тобто по 20.05.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку обвинуваченим та прокурору негайно.

Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: