Рішення

від 08.12.2010 по справі 12/236пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.10 р. Справа № 12/236пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.

при секретарі судового зас ідання Левтеровой Н.Ф

за участю представників ст орін

від позивача - ОСОБА_1 з а довір

від відповідача - Темір І.К. за довір.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом фізичної

особи - підприємця ОСОБА _3, м. Маріуполь

до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

про визнання права власнос ті

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа - підприєм ець ОСОБА_3, м. Маріуполь з вернувся до господарського с уду з позовною заявою до Марі упольської міської ради, м. Ма ріуполь та просив суд визнат и за ним право власності на не житлову будівлю

( відкритий склад будматері алів) адміністративну будівл ю літ А-1, прибудову літ А1-1, тамб ур літ. а-1, майданчик літ а1, сто рожка літ Б-2, сходи літ. б, туале т літ. В-1, душ літ. Г-1, трансформа торна літ. Д-1, забор № 1, ворота № 2 та № 3, розташовані за адресою : АДРЕСА_2, загальною площе ю 135,3 кв.м.

В обгрунтування своїх позо вних вимог позивач посилаєть ся на ст. 392 ЦК України

Відповідач проти задоволе ння позову не заперечував

Дослідивши обставини спра ви, вислухав пояснення предс тавників сторін господарськ ий суд встановив

На підставі рішення Маріуп ольської міської ради від 20.05.20 08 р. за № 5/21-3752 було між позивачем та відповідачем підписано д оговір оренди земельної діля нки загальною площею 0,2455 га ( ка дастровий номер 1412300000:02:015:0395) з мет ою розміщення відкритого скл аду будівельних матеріалів у Приморському районі міста М аріуполь по вул. Бахчиванджи ,71. Договір укладено строком н а 10 років.

Було отримано дозвіл на бу дівництво ( рішення виконком у Маріупольської міської рад и від 23.10.2007 р. за № 5/15-2887)

Проект будівництва відкр итого складу будівельних ма теріалів узгоджено та затвер джено у встановленому порядк у. Отримано дозвіл на проведе ння будівельних робіт від Ін спекції державного архітек турно-будівельного контролю від 28.11.2008 р. за № 08/04/1231.

Згідно довідки Комуналь ного підприємства “Маріупол ьське бюро технічної інвента ризації” від 15.10.2010 р. за № 369 будів ництво спірної будівлі прове дено з відхиленням від робоч ого проекту.

В той же час, згідно виснов ку МПП “Аудит-проект” від 18.10.2010 р. за № 163 спірні будівлі побудо вано з додержанням будівельн их норм та правил та можуть ви користовуватися за призначе нням.

Позивач просить суд визна ти за ним право власності на в ище зазначені об”єкти нерухо мості.

Розглядаючи зазначений с пір суд виходить з наступног о

Відповідно до ст. 392 ЦК Укра їни, власник майна може пред» явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільног о кодексу України встановлює , що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 Ц К України право власності ви никає на підставах не заборо нених законом, зокрема із пра вочинів. Право власності вва жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Стаття 41 Конституції Укр аїни закріплює, що кожен має п раво вільно володіти, корист уватися і розпоряджатися сво єю власністю, право приватно ї власності набувається в по рядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.

Власник володіє, корист ується та розпоряджається св оїм майном на власний розсуд , та має право вчиняти щодо сво го майна будь-які дії, що не су перечать закону. ( ст. 319 ЦК Укра їни)

Власник використовує с воє майно для підприємницько ї діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавл ена права власності або обме жена в його здійснені лише у в ипадках, прямо передбачених законом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК У країни житловий будинок, буд івля, споруда, інше нерухоме м айно вважаються самочинним б удівництвом, якщо вони збудо вані або будуються на земель ній ділянці, що не була відвед ена для цієї мети, або без нале жного дозволу, або без належн о затвердженого проекту, або з істотним порушеннями буді вельних норм та правил.

Відповідно до положен ня, передбаченого частиною 3 с т. 376 ЦК України право власност і на самочинно збудоване нер ухоме майно може бути за ріше нням суду визнане за особою, я ка здійснила самочинне будів ництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для ці єї мети, за умови надання земе льної ділянки у встановленом у порядку особі під уже збудо ване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власнос ті на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку, якщо особа, яка здійс нила таке будівництво, отрим ає в установленому порядку з емельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об 'єктом, такого цільового приз начення, яке передбачає можл ивість будівництва на ній ві дповідного об'єкта.

Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду по зивач є користувачем земельн ої ділянки та володіє, розпор яджається та користується сп ірним майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Сторонами не було доведен о, що визнання права власност і на спірне майно порушує пра ва та законні інтереси відпо відача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірне м айно не прийнято до експлуат ації, і, саме це, є підставою дл я відмови в задоволені позов у про визнання права власнос ті на самочинне будівництво, то суд зазначає наступне.

Чинне законодавство пер едбачає декілька шляхів набу ття права власності на новос творені об'єкти нерухомого м айна.

Так, право власності на новостворене майно у разі пр ийняття його в експлуатацію виникає на підставі ст. 331 ЦК У країни.

Вимоги та умови прийня ття в експлуатацію закінчени х будівництвом об”єктів, виз начені постановою Кабінету М іністрів України за № 923 від 08.10.2 008 “Про Порядок прийняття в ек сплутацію закінчених будівн ицтвом об”єктів”. При цьому , у видачі сертіфікату відпов ідності може бути відмовлено у разі , невідповідності закі нченого будівництвом об”єкт у погодженій та затверджені й проектній документації. Ві дсутність зазначеної докуме нтації унеможливлює взагалі видачу такого сертіфікату.

В той же час, у разі ство рення об”єктів нерухомості, які були побудовані на земел ьній ділянці, що не була відве дена для цієї мети або без нал ежного дозволу чи належне за твердженого проекту, або з іс тотними порушеннями будівел ьних норм та правил, право вла сності на них може бути визна но тільки судом на підставі п риписів тільки ст. 376 ЦК Україн и .

З огляду на наведене, зд ійснення забудовником буді вництва об”єктів нерухомост і на земельній ділянці, що не б ула відведена для цієї мети а бо без належного дозволу чи н алежне затвердженого проект у, або з істотними порушенням и будівельних норм та правил , робить неможливим прийнятт я таких об”єктів до експлуат ації у встановленому законом порядку, і як наслідок, визнан ня права власності на ці об”є кти на підставі ст. 331 ЦК Україн и.

В той же час, обов'язок в ласника чи іншої зацікавлено ї особи, а також сама необхідн ість прийняття в експлуатац ію об'єктів самочинного буді вництва не врегульовано жод ним нормативним актом.

Суд зазначає, що на відм іну від ст.105 ЦК УРСР , новий Цив ільний кодекс не акцентує ув агу на необхідність знесення таких об”єктів, а закріплює ш ироке коло можливостей саме для узаконення самочинно по будованих об”єктів. При цьом у необхідними умовами такого узаконення є відведення для цієї мети у встановленому за коном порядку самочинному за будовнику земельної ділянки , відсутність заперечень з бо ку власника ( користувача зем ельної діялнки), відсутність порушення в результаті само чинної забудови прав інших о сіб. Новий Цивліьний кодекс У країни фактично змінив прак тику узаконення самочинної забудови в адміністративном у порядку. Відтепер таке узак онення має відбуватися лише за рішенням суду.

Як зазначалося вище, н а час розгляду справи і до мо менту звернення позивача до суду, власник земельної діля нки або іншій орган, не здійс нював дії та не приймав рішен ь, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинно го будівництва, та не інформу вав його власників щодо немо жливості подальшого існуван ня спірного майна.

Згідно висновку експе ртизи, спірне майно придатно до експлуатації та відповід ає будівельним нормам.

Вказаний висновок сві дчить про відсутність поруше нь основних державних будіве льних норм та можливість под альшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України за кріплює, що особа може бути п озбавлена права власності аб о обмежена в його здійснені л ише у випадках, прямо передба чених законом.

На цей час, право влас ності на спірне майно не спро стовується жодною особою.

В той же час, це право н е може бути зареєстровано з о гляду на порушення встановле ної процедури отримання дозв ільної документації для пров едення будівельних робіт.

Відсутність альтерна тивної можливості вирішити п одальшу долю об'єктів самочи нного будівництва та належни м чином оформити правоустано вчі документи на належне поз ивачу майно, заважає йому віл ьно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами нерухомості.

Стаття 376 ЦК України, п ередбачає необхідність вирі шення подальшої долі самочин но збудованого майна саме в с удовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарсько го кодексу України, кожна осо ба має право на захист свого з аконного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема шл яхом визнання права власност і.

За таких обставин, по зовні вимоги позивача є таки ми, що підлягають задоволенн ю.

З огляду на наведене т а керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 Г ПК України, господарський су д

ВИРІ ШИВ

Позов задовольнити

Визнати за фізичною особо - підприємцем ОСОБА _3 ( АДРЕСА_1) право власно сті на нежитлову будівлю ( ві дкритий склад будматеріалів ) адміністративну будівлю лі т А-1, прибудову літ А1-1, тамбур л іт. а-1, майданчик літ а1, сторожк а літ Б-2, сходи літ. б, туалет лі т. В-1, душ літ. Г-1, трансформатор на літ. Д-1, забор № 1, ворота № 2 та № 3, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 135 ,3 кв.м.

Повний текст рішення п ідписано 09.12.2010 р.

Суддя