Постанова від 18.06.2025 по справі 910/17504/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Справа№ 910/17504/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Бутко Д. Г.

від відповідача-1: Вербицький Я. В.

від відповідача-2: Вербицький Я. В.

від третьої особи: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2024 (повний текст рішення підписано 26.07.2024)

у справі № 910/17504/23 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка"

2) ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса КМНО Гончар Ганни Володимирівни

про визнання рішення Загальних зборів недійсним та скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (далі за текстом - ЖБК "ЧЕРВОНА ЗІРКА"; відповідач-1), ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 ; відповідач-2) про:

визнання недійсним рішення загальних зборів ЖБК "ЧЕРВОНА ЗІРКА" (ідентифікаційний код 22885855): "Передати квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність члену ОСОБА_3 (паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав: 8017, дата видачі 02.07.2020; реєстраційний номер облікової карти платника податку: НОМЕР_2 )", оформлене у Протоколі;

визнання недійсним рішення загальних зборів ЖБК "ЧЕРВОНА ЗІРКА" (ідентифікаційний код 22885855): "Уповноважити голову загальних зборів співвласників ЖБК "Червона Зірка" ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.09.1997, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) підписати Акт прийому-передачі квартири 166 від ЖБК "Червона Зірка" до ОСОБА_2 та здійснити всі необхідні дії стосовно державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 та знесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, в тому числі підписання заяв, подачі та отримання необхідних документів, вчинення всіх інших юридично значимих дій, безпосередньо пов`язаних з державною реєстрацією прийнятого рішення з правом передоручення таких повноважень" та Акт прийому-передачі квартири 166 від ЖБК "Червона Зірка" до ОСОБА_2 ", оформлене у Протоколі;

скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67185958 від 12.04.2023 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Гончар Ганни Володимирівни про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач довідався про те, що 10.04.2023 ОСОБА_2 незаконно стала власником квартири АДРЕСА_5 , що є спільним сумісним майном ЖБК "ЧЕРВОНА ЗІРКА". 17.03.2023 на загальних зборах ЖБК "Червона зірка", членом якого є позивач, прийнято рішення, зокрема щодо безоплатної передачі вказаної квартири у власність ОСОБА_2 . Позивач вказує, що загальні збори ЖБК "Червона зірка", на яких прийнято спірне рішення, були проведені з порушеннями порядку їх скликання, права участі позивача, як члена цього кооперативу, в засіданні загальних зборів, а також з перевищенням повноважень, передбачених статутом ЖБК "Червона зірка". Крім того позивач вказує, що загальні збори ЖБК "Червона зірка" 17.03.2023 були неправомочними вирішувати питання через відсутність кворуму.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/17504/23 у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав його необґрунтованості та недоведеності порушень прав позивача, як члена кооперативу. Спірні рішення прийняті загальними зборами кооперативу у межах повноважень та за наявності визначеного статтею 15 Закону України "Про кооперацію" кворуму.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/17504/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

судом першої інстанції не було взято до уваги те, що загальні збори кооперативу, що були скликані 17.03.2023 не були правомочні вирішувати жодних питань порядку денного за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, що підтверджується інформаційними довідками з ЄДР та БТІ;

підписи, проставлені в реєстрі особами, які не є власниками квартир чи нежитлових приміщень, не можуть враховуватися під час голосування та визначення кворуму;

суд не врахував, що скликання позачергових загальних зборів ініціювало правління, повноваження якого закінчились 19.05.2021;

спірним рішенням загальних зборів кооперативом передано квартиру у власність безоплатно, що суперечить нормам ст. 191 Закону України "Про кооперацію";

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Владимиренко С. В., Демидової А. М.) за клопотанням ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2024, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17504/23 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2025; зупинено дію оскарженого рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 за клопотання представника позивача розгляд справи постановлено здійснювати у режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 відкладено розгляд справи на 02.04.2025 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 02.04.2025 протокольно оголошено перерву до 14.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 розгляд справи відкладено на 18.06.2025.

У судовому засіданні 18.06.2025 у режимі відеоконференції взяв учать представник позивача, який підтримав апеляційну і просив її задовольнити.

У судовому засіданні 18.06.2025 взяв учать представник відповідачів, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи.

31.03.2025 позивач подав через систему "Електронний суд" клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчених заяв свідків від 26.03.2025.

Відповідно до частин першої - третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17).

Водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №924/232/18, від 16.04.2024 у справі №922/331/23).

Враховуючи наведене і те, що надані позивачем заяви свідків датовані після ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення, колегія суддів вирішила відхилити зазначені докази.

Щодо долучених до апеляційної скарги Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

11.03.2025 представник відповідачів заявив клопотання про відмову в залученні зазначених доказів з підстав недотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частин першої та третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини третьої статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 822/1736/18).

У даному випадку в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк і не надано відповідних доказів, які підтверджують неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення з підстав, що об`єктивно не залежали від нього, що виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику справи більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи (постанова Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 910/9742/22).

З наведених підстав колегія суддів вирішила відхилити зазначені докази.

Обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

27.03.1998 за адресою: АДРЕСА_6 було створено ЖБК "Червона зірка", відомості про який були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформаційною довідкою.

Згідно статуту, затвердженого 18.04.2015 протоколом загальних зборів №1 членів ЖБК "Червона зірка" (протокол № 1) та зареєстрованого 27.07.2015 відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - статут) 27.03.1998 на підставі протоколу загальних зборів організований та продовжує свою діяльність ЖБК " Червона зірка".

Згідно рішення правління № 01/03 від 01.03.2023 були скликані загальні збори членів кооперативу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2023 відбулися загальні збори ЖБК "Червона зірка", оформлені відповідним протоколом, на яких, зокрема, вирішено:

"Передати квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність члену ОСОБА_3 (паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав: 8017, дата видачі 02.07.2020; реєстраційний номер облікової карти платника податку: НОМЕР_2 )";

"Уповноважити Голову Загальних зборів співвласників ЖБК "Червона Зірка" ОСОБА_4 підписати Акт прийому-передачі квартири №166 від ЖБК "Червона Зірка" до ОСОБА_2 , та здійснити всі необхідні дії стосовно державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, в тому числі підписанні заяв, подачі та отримання необхідних документів, вчинення всіх інших юридично значимих дій, безпосередньо пов`язаних з державною реєстрацією прийнятого рішення з правом передоручення таких повноважень.

На загальних зборах членів ЖБК "Червона зірка", були присутні 118 членів кооперативу із 216 членів ЖБК "Червона зірка".

Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підставою для внесення запису приватним нотаріусом КМНО Гончар Ганною Володимирівною, про право власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_2 є такі документи: акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2023, видавник: ЖБК "Червона Зірка"; довідка про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2023, видавник: ЖБК "Червона Зірка".

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_7 , що підтверджується договором дарування квартири від 10.11.2009 не погоджується із прийнятим рішенням загальних зборів ЖБК "Червона зірка" та передачею у власність ОСОБА_2 відповідної квартири, наводячи такі обґрунтування:

- був відсутній кворум;

- норми, які надають загальним зборам ЖБК право передачі у власність об`єктів, що перебувають у спільній власності членів кооперативу іншим членам кооперативу, будь-якій фізичній чи юридичній особі статут не містить;

- майно передане у власність ОСОБА_2 не було ним викуплене, що порушує вимоги ст. 191 ЗУ "Про кооперацію";

- порушено право позивача на участь у зборах;

- порушено порядок скликання загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, 06.03.2023 на адресу останнього, як члена кооперативу ЖБК "Червона Зірка" та власника квартири в даному будинку, було направлено невідомою позивачу, за його твердженнями, особою, ОСОБА_5 повідомлення про проведення загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка", з якого слідувало, що 17.03.2023 о 10.00 за адресою: АДРЕСА_8 відбудуться загальні збори членів ЖБК "Червона Зірка". Загальні збори проводяться за ініціативи правління на підставі п.9.9 статуту ЖБК "Червона Зірка".

З пояснень позивача слідує, що 17.03.2023 на запрошення, він прибув на збори, які фактично не відбулись, оскільки належної кількості осіб для наявності кворуму не було. Люди, що прийшли в недостатній кількості для проведення зборів, поспілкувались між собою і розійшлись. Позивачем було проведено відеозйомку на мобільний телефон та долучено з позовом.

Позивач зауважує, що у порядку денному було запропоновано 11 питань, тоді як на спірних зборах розглянули лише 3 питання, одне з яких стосувалося передачі у власність квартири ОСОБА_2 та яке не було вказано у переліку питань порядку денного який пропонувався до цього.

Позивач заперечує щодо кількості осіб, які взяли участь у зборах, стверджуючи, що їх не було у тій кількості, яка вказано у спірному протоколі від 17.03.2024, а тому загальні збори ЖБК "Червона зірка" 17.03.2023 були неправомочними вирішувати питання через відсутність кворуму.

За твердженнями позивача загальними зборами не може вирішуватися питання щодо передачу у право власності майна, яке належить до сумісної власності усіх членів ЖБК, відповідно до умов статуту. Крім того, кооператив безоплатно передав у власність спірну квартиру, що суперечить вимогам ст. 191 Закону України "Про кооперацію", статуту та грубо порушує корпоративні права на спільне майно.

Обґрунтовуючи порушення права позивача на участь у зборах, останній у позові вказав таке: "як видно із відео, мені перешкоджали в участі у зборах, також я був обмежений у праві приймати рішення". Натомість, жодних інших обґрунтувань з цього приводу позивач суду не надав.

Щодо порушення порядку скликання спірних зборів, то позивач вказує на те, що на момент скликання загальних зборів 17.03.2023 строк повноважень правління вже закінчився, а отже правління не мало повноважень скликати (вимагати скликання) загальних зборів. Останні загальні збори ЖБК "Червона зірка", на яких порушувалося питання щодо обрання Правління кооперативу, відбулися 19.05.2016. А отже, під час скликання спірних загальних зборів було грубо порушено п. 9.13 статуту ЖБК "Червона зірка".

ЖБК "Червона зірка" заперечуючи проти вимог позивача зазначив, що:

позивача було повідомлено про скликання Загальних зборів належним чином, шляхом направлення йому відповідного запрошення, яке він отримав про що сам підтверджує у позовній заяві;

станом на 17.03.2023 членами (учасниками) ЖБК "Червона Зірка" було 216 осіб, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 68960032911 станом на 17.03.2023;

внаслідок чого згідно ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та п. 9.10 статуту кооперативу для наявності правомочності для прийняття рішень (кворуму) необхідно присутність більше половини від загальної кількості членів Кооперативу, що становить щонайменше 109 членів Кооперативу;

17.03.2023 під час проведення реєстрації на зборах члени кооперативу на підтвердження присутності на загальних зборах членів ЖБК "Червона Зірка" проставляли підпис у реєстрі членів кооперативу, які присутні на загальних зборах членів;

ОСОБА_1 прийшовши на збори відмовився від реєстрації на них та проставлення підпису в реєстрі присутніх, намагався завадити проведенню зборів. Намагався конфліктувати та вступати в суперечки з присутніми. У зв`язку з небажанням у реєстрації на зборах та участі у голосуванні - залишив місце проведення зборів до їх початку та в подальшому не брав у них участі;

збори були розпочаті після прибуття членів кооперативу, достатніх для їх проведення члени правління повідомляли, що збори можуть бути розпочаті виключно за наявності кворуму. Після реєстрації в реєстрі присутніх 118 членів було оголошено про відкриття зборів;

за пропозицією члена ЖБК "Червона Зірка" ОСОБА_6 було запропоновано розглянути виключно питання порядку денного: "Вирішення питання щодо майна ЖБК "Червона Зірка"" з огляду на важливість і значущість, інші питання не розглядались і по ним рішення не приймались. Присутні члени кооперативу підтримали пропозицію. Жодних заперечень виявлено не було;

у доданому позивачем відеозаписі, без вказівки часу - відображено виключно процес підготовки до зборів та початку реєстрації на них, при цьому на відеозаписі неможливо встановити кількість осіб, які почали реєстрацію на зборах. На відеозаписі відсутній процес закінчення реєстрації, відкриття зборів і голосування на них.

ЖБК "Червона Зірка" звертає увагу, що Правління ЖБК було повноважним скликати спірні Загальні збори у зв`язку з чинністю протоколу №1 загальних зборів членів кооперативу від 19.05.2016 де було обрано склад правління в особі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та обрано голову правління ОСОБА_2 .

05.03.2020 позивач звертався до господарського суду м. Києва про визнання недійсним рішення загальних зборів ЖБК "Червона зірка", які були оформлені Протоколом № 1 загальних зборів від 19.05.2016, однак рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2020 по справі №910/3416/20, залишеного в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 та постановою Верховного Суді в задоволенні позову відмовлено повністю.

ЖБК "Червона Зірка" також зауважувало, що позивачем неодноразово подавались позовні заяви про визнання недійсним рішень Загальних Зборів ЖБК, разом з тим не сплачує обов`язкові внески на утримання будинку і прибудинкової території, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2023 у справі №761/40061/20.

ОСОБА_2 не погоджуючись із позовними вимогами у своєму відзиві на позов зазначає про те, що не є належним відповідачем у цій справі, позивачем не зазначається в чому полягають порушення ОСОБА_2 та якими її діями нанесено шкоди позивачу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Спірні правовідносини у цій справі виникли між житлово-будівельним кооперативом та його членом.

Предметом спору у справі є вимога про визнання недійними рішень загальних зборів членів ЖБК "Червона зірка", оформлених протоколом від 17.03.2023, в частині передачі квартири АДРЕСА_5 у приватну власність ОСОБА_2 , уповноваження голови загальних зборів ОСОБА_4 на підписання акта приймання-передачі квартири від ЖБК "Червона зірка" до ОСОБА_2 та вчинення дій щодо державної реєстрації.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 18.09.2019 року у справі №902/671/18, від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 05.07.2022 у справі №911/2269/20, від 25.05.2023 у справі №916/636/22, від 04,05.2023 року у справі №911/3656/20 та інших.

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України "Про кооперацію" є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос). Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів (частина 3 статті 12 Закону України "Про кооперацію"). Частиною третьою статті 41 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що до приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону. Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

По суті, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 грудня 2018).

З викладеного вбачається, що саме на ЖБК "Червона зірка" покладений обов`язок забезпечення належної процедури скликання загальних зборів членів кооперативу для реалізації ними свого права на участь в управлінні кооперативом.

У ст. 1 Закону України "Про кооператив" (далі - Закон) зазначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Зі змісту ст. 6 цього Закону кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Стосовно кількості членів кооперативу на спірних зборах та кворуму.

Відповідно до положень п. 9.10 статуту загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Згідно з п. 9.10.1 статуту рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю, а про прийняття статуту кооперативу, прийняття до кооперативу та виключення з кооперативу - не менше 3/4 голосів, присутніх на загальних зборах членів кооперативу (зборів уповноважених ).

Відповідно до п. 9.12 статуту рішення, які прийняті на загальних зборах, оформлюються відповідними протоколами, які підписуються головою загальних зборів та секретарем загальних зборів і підлягають постійному збереженню.

З долученого ЖБК "Червона Зірка" до справи копії списку його членів, затвердженого протоколом загальних зборів членів ЖБК від 26.05.2021 до складу ЖБК "Червона Зірка" входить 216 членів.

Згідно протоколу загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка", підписаного головою та секретарем зборів на загальних зборах кооперативу 17.03.2023 були присутні та прийняли участь у голосуванні: 118 (сто вісімнадцять) членів кооперативу.

Внаслідок чого згідно ст. 15 Закону України "Про Кооперацію" та п. 9.10 статуту для наявності правомочності для прийняття рішень (кворуму) необхідно присутність більше половини від загальної кількості членів кооперативу, що становить щонайменше 109 членів кооперативу.

Відповідно до пит.1 було обрано головою загальних зборів членів кооперативу ОСОБА_4 - члена кооперативу, власника кв. № 19 , секретарем загальних зборів ОСОБА_8 - члена кооперативу, власника кв. АДРЕСА_10 , та було уповноважено їх підписати протокол загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка" ("ЗА" проголосувало по (сто десять) голосів членів кооперативу. "ПРОТИ" - 8 (вісім) голосів членів ЖБК. "УТРИМАЛОСЬ" - 0 (нуль) голосів членів ЖБК).

Зазначене також підтверджується реєстром голосування членів кооперативу, які присутні на загальних зборах членів та проголосували на зборах щодо порядку денного та заявами свідків, нотаріально оформлених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 .

За результатами дослідження наданого позивачем відеозапису суд першої інстанції зробив висновок про непідтвердження обставини недопуску позивача до зборів, а відео зйомка здебільшого велась на вулиці біля під`їзду будинку, знімалась вулиця та околиці.

Позивач зазначає, що ним під час вивчення копії реєстру голосування членів співвласників кооперативу, що у голосуванні на загальних зборах брали участь особи, право власності яких не відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна. На підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи відповідну інформаційну довідку № 368331599 від 04.03.2024.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про кооператив" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідно до п. 5.4 статуту кожний власник квартири, жилого або нежилого приміщення в будинку кооперативу на момент реєстрації цього статуту є членом кооперативу. Членство в кооперативі новий власник набуває з моменту набуття права власності на приміщення за будь-яких підстав передбачених чинним законодавством.

З долученого ЖБК "Червона Зірка" до справи копії списку членів цього кооперативу, затвердженого протоколом загальних зборів членів кооперативу від 26.05.2021 до його складу входить 216 членів.

Спірні збори відбулися 17.03.2023, тоді як надана позивачем інформаційна довідка була сформована станом на 04.03.2024, тобто, майже через рік.

Також із наданої інформаційної довідки не відображається дата коли саме особи набували право власності на майно.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що частина осіб, які брали участь у голосуванні не були членами кооперативу.

Крім того, матеріали справи підтверджують, що позивача було заздалегідь повідомлено про скликання спірних зборів, про що останній сам зазначив у позові.

А тому твердження позивача, що було порушено його право на участь у спірних зборах судом першої інстанції правомірно відхилені, як недоведені та необґрунтовані.

Однією із підстав, на яку посилається позивач, для визнання спірних зборів недійсними це порушення порядку їх скликання, оскільки на момент скликання Зборів строк повноважень попереднього правління минув, а нового не було обрано.

За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу.

Згідно з ч. 1, 5 та 6 статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до п. 9.13.1 статуту ЖБК "Червона Зірка" членами правління можуть бути члени кооперативу, що не мають заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги перед кооперативом та разом з головою правління обираються Загальними зборами членів кооперативу у кількості не менше 3 чоловік. Члени правління та голова правління обираються строком на 5 (п`ять) років.

Так, протоколом № 1 загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка" від 19.05.2016 згідно пит.4 було обрано склад Правління в особі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та обрано Голову Правління ОСОБА_2 .

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що строк повноважень членів правління та голови правління кооперативу визначається статутом кооперативу, у статуті ЖБК "Червона Зірка" строк повноважень членів правління та голови правління кооперативу визначений на 5 років. Разом з цим в законі визначений присічний строк повноважень членів правління та голови правління кооперативу, на який вони можуть бути обрані, що складає п`ять років. Однак, ні норми Закону України "Про кооперацію", ні положення статуту ЖБК "Червона Зірка", не передбачали автоматичного припинення повноважень членів правління та голови кооперативу у зв`язку зі спливом встановленого законом присічного строку їх повноважень та у зв`язку з поданням ними за власною ініціативою заяв про дострокове припинення їх повноважень, з огляду на що необхідно вважати, що ці повноваження продовжуються і після спливу встановленого законом присічного строку, на який вони можуть бути обрані, та після подання ними зазначених заяв. Враховуючи те, що відповідно до положень Закону України "Про кооперацію" вирішення питань про обрання членів правління та голови кооперативу належить виключно до компетенції загальних зборів членів кооперативу, що є вищим органом управління кооперативу, повноваження членів правління та голови кооперативу після спливу встановленого законом присічного строку, на який вони можуть бути обрані, а також у разі подання ними за власною ініціативою заяв про дострокове припинення їх повноважень, є дійсними до прийняття загальними зборами членів кооперативу рішень про обрання нових членів правління та голови правління кооперативу.

У зв?язку з цим, суд першої інстанції правильно зазначив, що правління є виконавчим органом, яке діє до обрання нового складу правління загальними зборами. Такі збори не проводились та позивачем не скликались, що вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи.

Відповідні обставини не можуть бути підставою для скасування спірного рішення загальних зборів.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Натомість, позивачем не доведено жодними належними та допустимими докази, що кворум на спірних загальних зборах не відбувся.

Таким чином, 17.03.2023 були скликані та проведені загальні збори членів ЖБК "Червона Зірка" з дотриманням вимог ст. 15 Закону України "Про Кооперацію" та пунктів 9.8 - 9.10 статуту.

Щодо тверджень позивача що у порядку денному не було прописано питання щодо передачі у власність майна ОСОБА_2 , то як вбачається із наявного у справі повідомлення про проведення загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка" у п. 10 вказано: "Вирішення питання щодо майна ЖБК".

Таким чином, вирішення питання щодо майна ЖБК "Червона Зірка" було включено до проекту денного, проголосовано, що підтверджується протоколом загальних зборів членів ЖБК "Червона Зірка", підписаних головою зборів та секретарем зборів згідно п. 9.12 статуту кооперативу. Реєстром голосування членів кооперативу, які присутні на загальних зборах членів та проголосували на зборах щодо порядку денного та заявами свідків.

З приводу твердження позивача, що відсутні норми статуту, які б надавали загальним зборам кооперативу право передачі у власність об`єктів, що перебувають у спільній власності членів кооперативу іншим членам кооперативу, будь-якій фізичній чи юридичній особі.

Відповідно до п. 4.5 статуту володіння, користування та розпорядження майном Кооперативу здійснюють органи управління Кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Зі змісту ст. 15 Закону вбачається, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

З наведеного вбачається, що до компетенції загальних зборів кооперативу належить право розпоряджатися його майном, у тому числі, вирішувати питання щодо порядку його передачі.

Отже, виходячи з оцінки наданих сторонами до матеріалів справи доказів, за їх належністю, допустимістю, достовірністю, вірогідністю (статті 76 - 79 ГПК України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у задоволенні позову.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 звертав увагу на те, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Також, Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8311/20).

Позивач не обґрунтував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають скасування рішення загальних зборів від 17.03.2023.

Доводи апеляційної скарги не отримали підтвердження, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга є необґрунтованою, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/17504/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 27.06.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова