Рішення

від 07.12.2010 по справі 2/122-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10

          Справа № 2/122-10.

За позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Шостка, Сумська область    

до відповідачів: 1.Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Сумська філія, м.Суми

                            2.Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

                            3.Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Свема», м.Шостка, Сумська область

про визнання права власності  

                                                                            СУДДЯ           СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

                                                      при  секретарі судового засідання Волоховій Н.В.  

Представники сторін:

від позивача:            ОСОБА_2, довіреність № 2321 від 06.12.2010 року

від відповідачів: 1. не з’явився

           2. не з’явився

           3. не з’явився  

         Суть спору: позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно – окремо розташовану нежитлову будівлю інв. № 566, позначену на плані БТІ літерою А-1, площа забудови 34,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 03.12.2010 року, в якому зазначає, що ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Сумська філія  не може бути відповідачем, так як не є власником, розпорядником майна, а лише надавало послуги по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, належним відповідачем є ВАТ «АК «Свема», однак просить визнати право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю, позначену на плані БТІ літерою А-1, площею забудови 34,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 як добросовісним набувачем.  

Третій відповідач – ВАТ «АК «Свема» направив клопотання б/н від 07.12.2010 року, в якому просить розглянути справу у відсутності його представника, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представники відповідачів в засідання суду не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

09.09.2010 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Сумська філія на засіданні конкурсної (тендерної) комісії Головного управління юстиції в Сумській області Протокол № 33 отримало право на реалізацію нежитлового приміщення за інв. № 566, яке належало боржникові ВАТ АК «Свема».

Між Відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області та Приватним підприємством «СП «Юстиція» Сумською філією був підписаний договір № 04/230-10-А від 09.009.2010 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

27.09.2010 року Сумською філією ПП СП «Юстиція» були проведені прилюдні торги. Згідно акту про прилюдні торги від 27.09.2010 року, затвердженого начальником підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Литвиненко О.О., на прилюдних торгах позивач придбав арештоване нерухоме майно – окремо розташовану нежитлову будівлю, позначену на плані БТІ літерою А-1, площею забудови 34,9 кв.м., фундамент і цоколь – стрічковий, шлакобетонний з цегельної щебінки, стіни - шлакоблокові, перекриття -  залізобетонне, підлога – бетонна, дах – азбофанера, стіни ззовні обкладені плиткою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ВАТ «АК «Свема», за ціною 3100, 00 грн., яка сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

 Як зазначає позивач, при зверненні до нотаріуса щодо оформлення своїх прав їй було відмовлено та роз’яснено, що оскільки в акті про прилюдні торги не зазначено правовстановлюючі документи на будівлю, які б підтверджували право власності ВАТ «АК «Свема», то нотаріус не може видати свідоцтво.

Крім того, в акті про прилюдні торги від 27.09.2010 року, була допущена описка - прізвище покупця зазначено, як «Куропаткіна», відповідно до паспортних даних прізвище позивача - ОСОБА_1.

Проведені відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги позивач вважає дійсними, правочин був спрямований на настання реальних наслідків, що обумовлені ним, а тому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - окремо розташовану нежитлову будівлю інв. № 566 (колишній магазин квіти), позначену на плані БТІ літерою А-1, площа забудови 34,9 кв.м, фундамент і цоколь - стрічковий, шлакобетонний з цегельної щебінки, стіни - шлакоблокові, перекриття - залізобетонне, підлога - бетонна, дах - азбофанера, стіни ззовні обкладені плиткою, знаходиться за адресою." АДРЕСА_1.

Позивач придбав нерухоме майно з прилюдних торгів, які відповідно до ст. 202 ЦК України є правочином, а підставою визнання правочину недійсним, відповідно до ст. 205 ЦК України є недодержання вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України в момент укладення правочину. Даний правочин вчинено особами, волевиявлення яких були вільними і відповідали їх внутрішній волі, правочин був направлений на настання реальних наслідків.

Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області при здійсненні арешту майна та його опису, підготовки його до реалізації, а також при укладенні договору на продаж майна з прилюдних торгів, прийомі-передачі майна на реалізацію і безпосередньому виконанні умов договору і здійсненні реалізації ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» не було встановлено наявність правовстановлюючих документів, які б стверджували право власності боржника на нерухоме майно.

Оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження, тому не мав можливості знайомитися з матеріалами, зміст інформаційного повідомлення, що було надруковане в засобі масової інформації, також не давало можливості виявити допущену помилку.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положення ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права, а ст.392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає право власності.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 є  добросовісним набувачем нерухомого майна.

Перший відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог не заперечує та просить позов задовольнити.

Третій відповідач – ВАТ «АК «Свема» (попередній власник нерухомого майна) також не заперечує факту відчуження цього майна та набуття його у власність позивачем.

Другий відповідач не скористався наданим йому правом та не заперечив проти позову.  

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно – окремо розташовану нежитлову будівлю інв. № 566, позначену на плані БТІ літерою А-1, площа забудови 34,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду належні докази, які об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтверджують  його позицію.                              

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд, -                    

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (41100, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) право  власності на нерухоме майно – окремо розташовану нежитлову будівлю інв. № 566, позначену на плані БТІ літерою А-1, площа забудови 34,9 кв.м., що знаходиться за адресою: 41100, АДРЕСА_1.

          СУДДЯ                                                                           О.Ю.  СОП’ЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.12.2010 року.

    Суддя