Рішення від 17.06.2025 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року Справа № 915/1097/20(915/56/21)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.,

за участю:

представника позивача: Царюка В.В. (в залі суду),

представника відповідача: Лушнікова В.П. (в залі суду),

представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Миколаївська обласна державна адміністрація: не з`явився,

представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Миколаївська районна державна адміністрація: не з`явився,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області: не з`явився,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІШ-ЛОГІСТІКС» : не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, e-mail: msz@ukroboronprom.com),

до відповідача:Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (57515, Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Захисників України, 126),

треті особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача:

1. Миколаївська обласна державна адміністрація (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22),

2. Миколаївська районна державна адміністрація (вул. Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 04056500),

треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача:

1. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (Відділ в Очаківському районі) (57508, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Лоцманська, 3),

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" (вул. Приморська, 31, с. Бурлача Балка, Одеська область, м. Чорноморськ, код ЄДРПОУ 41039432).

про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2" (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2" (код ЄДРПОУ 14313240).

Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 36/02 від 11.01.2021 (вх. № 559/21) до Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, в якій просило скасувати право власності на земельну ділянку 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 зареєстровану за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, про що здійснено запис 06.08.2020 № 37705610.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано для розгляду головуючому судді - Адаховській В.С.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 (суддя Адаховська В.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/56/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2021.

25.02.2021 до суду від Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою з огляду на наступне.

У відзиві зазначає, що спірна земельна ділянка сформована із земель запасу, є комунальною власністю, належить ОТГ, яка мала право зареєструвати це право власності та розпоряджатись нею у встановленому Законом порядку і ніколи не передавалась в користування позивачу. Також вказує, що план зовнішніх меж в державному акті позивача підтверджує те, що ділянка позивача межує з землями запасу, які не передавались позивачу в користування. Звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка не є сформованою відповідно до ст. 79-1 ЗК України, не має кадастрового номеру, не внесена в державний земельний кадастр, не перенесена в натурі на місцевість з установкою межових знаків, на цю земельну ділянку не має жодної землевпорядної документації. Також вважає наданий позивачем План визначення (узгодження) меж земельної ділянки бази відпочинку Чорноморка за фактичним використанням території з урахуванням зареєстрованих земельних ділянок в державному земельному кадастрі не може бути належним та допустимим доказом того, що позивач отримав в користування землі запасу, що межують з його земельною ділянкою. Вважає, що наданий позивачем Кадастровий план земельної ділянки не може бути належним та допустимим доказом тверджень позивача, оскільки не відповідає опису меж в державному акті позивача та й взагалі не є документом відповідно до Закону. Відповідач у відзиві звертає увагу також на ту обставину, що при виготовленні проекту спірної земельної ділянки кути поворотів та розташування земельної ділянки позивача перевірялись землевпорядниками при виготовленні планів та інших графічних матеріалів і на цьому відрізку межа наданої позивачу в користування земельної ділянки повністю співпадає з парканом побудованим самим позивачем. Просить у задоволенні позову відмовити.

В подальшому, за результатами повторного автоматизованого розподілу, справу №915/56/21 було передано для розгляду судді Ткаченко О.В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Ухвалою суду від 02.03.2021 (суддя Ткаченко О.В.) прийнято матеріали справи №915/56/21 до розгляду в межах справи №915/1097/20 про банкрутство ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер - 915/1097/20 (915/56/21). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зупинено провадження у справі №915/1097/20 (915/56/21) до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 у справі №915/1097/20 про відкриття провадження у справі та введення процедури розпорядження майном.

05.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач вказує, що із земельною ділянкою позивача межують землі запасу, які знаходяться в межах села Чорноморка і є власністю Чорноморської ОТГ. Межі запасу межують із земельною ділянкою позивача, але територія земель запасу від А до В розташована поза межами наданої в постійне користування ділянки 12, 5 га. Вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а реєстрація спірної в Державному земельному кадастрі за номером 48225184800:04:2820 та видача свідоцтва на право власності здійснено з порушенням прав позивача.

Ухвалою суду від 06.05.2021 (суддя Ткаченко О.В.) поновлено провадження у справі №915/1097/20(915/56/21). Підготовче засідання у справі призначено на 19.05.2021.

31.05.2021 до суду від позивача надійшли: заява про виклик в судове засідання в якості свідка - ОСОБА_1 ; клопотання про доручення до матеріалів справи копій документів: Витягу з технічного паспорту від 15.02.2006 з планом земельної ділянки; ситуаційний план від 04.08.2020, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, пояснювальна записка директора б/о Чорноморка, докази надіслання заяви про уточнення позовних вимог сторонам у справі.

31.05.2021 позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить відповідно до ст. 152 ЗК України усунути порушення права позивача в користуванні земельною ділянкою 0,1391 га з кадастровим номером 48225184800:04:2820, скасувавши згідно ч.1 ст. 155 ЗК України право власності на земельну ділянку 0,1391 га з кадастровим 48225184800:04:2820 зареєстровану за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, про що здійснено запис 06.08.2020 № 37705610.

31.05.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить, зокрема долучити до матеріалів справи документи, зокрема: рішення Очаківської районної ради № 10 від 26.10.2018, рішення Чорноморської сільської ради № 2 від 03.08.2018, рішення Чорноморської сільської ради № 14 від 28.07.2020, викопіювання з стереотопографічної зйомки Генерального плану с. Чорноморка.

Ухвалою суду від 02.06.2021, зокрема відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 31.05.2021 про виклик свідка; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Миколаївську обласну державну адміністрацію.

22.06.2021 до суду від третьої особи Миколаївської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення щодо позову.

У поясненнях вказує, що Миколаївська облдержадміністрація не надала позивачу згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 12,5 га, оскільки на земельну ділянку з кадастровим номером 48225184800:04:2820 зареєстровано право власності за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, про що здійснено запис від 06.08.2020 № 37705610. Водночас, вказує, що вилучення та формування спірної земельної ділянки Чорноморською сільською радою відбулося з порушенням вимог чинного законодавства. Спірна земельна ділянка не вилучалась та не передавалась у встановленому законом порядку відповідачу. За твердженнями третьої особи, якщо в процесі розгляду справи судом буде виявлено, що мало місце незаконне вилучення спірної земельної ділянки із земель, що знаходяться у постійному користуванні позивача, то вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

13.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи договору від 04.08.2020 з додатковими угодами, лист щодо виготовлення технічної документації від 22.07.2020 №26/326/1, технічне завдання від 04.08.2020, схеми та дані прив`язки поворотних точок.

20.09.2021 від позивача до суду надійшли:

- заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: відповідно до ст. 152 ЗК України усунути порушення права позивача в користуванні земельною ділянкою 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 скасувавши згідно ч.1 ст. 155 ЗК України: право власності на земельну ділянку 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 зареєстровану за Чорноморською сільською об?єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, про що здійснено запис 06.08.2020 № 37705610; рішення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 26.03.2020 р. № 8 «Про розробку проекту землеустрою»; рішення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 28.07.2020 р. № 14 «Про затвердження проекту землеустрою»; рішення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 22.10.2020 р. № 20 «Про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону»;

- клопотання про призначення судової експертизи;

- додаткові пояснення до відповіді на відзив Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 10.11.2021 (суддя Ткаченко О.В.) клопотання позивача від 16.09.2021 №36/384 про призначення експертизи задоволено. Постановлено призначити у справі №915/1097/20(915/56/21) судову експертизу, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (54038, м.Миколаїв, вул.Карпенка, 27). На вирішення експертизи поставити наступне питання: 1) чи входить земельна ділянка площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, зареєстрована за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради до земельної ділянки площею 12,5 га, наданих у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (стара назва - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2») згідно державного акту на право постійного користування від 03.10.1997р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №85? Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

10.12.2021 матеріали справи разом з ухвалою було направлено до експертної установи - Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.02.2022 від експертної установи до суду надійшло клопотання про забезпечення прибуття (вибуття) експерта на (з) об`єкт (у) дослідження, безперешкодний доступ до об`єкта (земельної ділянки площею 12,5 га, розташованої в Миколаївській області, Очаківському районі, на території Чорноморської сільської ради), а також належні умови для його роботи в присутності сторін по справі. У вказаному клопотанні також зазначено, що проведення експертизи (огляд об`єкту) відбудеться 17 лютого 2022 року з 10 год. 00 хв. (орієнтовно).

Ухвалою суду від 03.02.2022 (суддя Ткаченко О.В.) клопотання Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.01.2022 №07.19/21-1011 задоволено. Зобов`язано сторін забезпечити прибуття (вибуття) експерта на (з) об`єкт (у) дослідження, безперешкодний доступ до об`єкта (земельної ділянки площею 12,5 га, розташованої в Миколаївській області, Очаківському районі, на території Чорноморської сільської ради), яке заплановано на 17 лютого 2022 року з 10 год. 00 хв., а також належні умови для його роботи в присутності сторін по справі.

12.08.2022 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов супровідний лист № 07-19/21-1011 від 28.02.22 разом з висновком експерта №21-1011 від 28.02.2022 та матеріалами справи №915/1097/20 (915/56/21).

Ухвалою суду від 10.01.2023 (суддя Ткаченко О.В.) поновлено провадження у справі.

Підготовче засідання призначено на 15.02.2023.

15.02.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Позивач у поясненнях вказує, що ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі рішення Очаківської районної ради від 28.08.1997 № 11 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 12,5 га для розміщення бази відпочинку «Чорноморка», розташованої за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, буд. 29. Вказана база відпочинку належить на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказує, що позивач є суб`єктом права постійного користування землею 12, 5 до якої входить спірна ділянка площею 0,1391 га. Також посилається на висновки експерта, відповідно до яких земельна ділянка площею 0,1391 га входить до земельної ділянки 12,5 га наданих у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно державного акту на право постійного користування від 03.10.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 85. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

27.03.2023 до суду від відповідача надійшли зауваження до висновку експерта № 21-1011 від 28.02.2022 та клопотання, в якому останній просить призначити у справі повторну земельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставити теж саме питання, з посиланням на те, що вважає висновок експерта необгрунтованим, таким, що прямо суперечить матеріалам справи, сумнівним, зробленим з порушенням діючого законодавства щодо цілей, змісту та принципів судової експертизи.

07.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову у справі.

Позивач просить викласти предмет позову (його прохальну частину) в наступній редакції:

« 1. Витребувати земельну ділянку, площею 0, 1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 з незаконного володіння Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації та належить на праві постійного користування - Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 53548027 від 11.08.2020, про що здійснено запис № 37705610 від 06.08.2020.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 55907146 від 24.12.2020, про що здійснено запис № 39895089 від 18.12.2020».

07.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача та відповідача: Миколаївську районну державну адміністрацію (вул. Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 04056500) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" (код ЄДРПОУ 41039432).

20.11.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача про призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи. Позивач просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання відповідача. Посилався на те, що відсутні підстави для призначення повторної судової експертизи. Щодо висновку судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) № 21-1011 від 28.02.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по матеріалам господарської справи № 915/1097/20(915/56/21) в сукупності з матеріалами справи, вважав, що експертом був проведений докладний опис дослідження та надана обґрунтована відповідь на поставлене експертній установі питання. Вказав, що висновок здійснений компетентним експертом, є повним та обґрунтованим, оскільки: всі надані на експертне дослідження матеріали були досліджені; на поставлене перед експертом питання надана вичерпна та одностайна відповідь, висновок є ясним та викладеним чітко. Зазначив, що доказів, що спростовують доводи експерта відповідачем до суду надано не було.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.

Окрім того, за вказаним розпорядженням всі судові справи в межах судової справи про банкрутство або стороною в яких є боржник у справі про банкрутство мають бути передані головуючим суддям, які будуть визначені автоматизованою системи документообігу для розгляду судових справ про банкрутство.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024 справу № 915/1097/20(915/56/21) передано судді Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 09.10.2024 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання 23.09.2024 не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді. Наступне судове засідання призначено на 12.11.2024.

Ухвалою суду від 12.11.2024 підготовче засідання за клопотанням відповідача відкладено на 16.12.2024.

Ухвалою суду від 16.12.2024 задоволено заяву Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2" про зміну предмету позову та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням наступних вимог:

1. Витребувати земельну ділянку, площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 з незаконного володіння Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації та належить на праві постійного користування - Державному підприємству "ІНФОРМАЦІЯ_2";

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 53548027 від 11.08.2020, про що здійснено запис № 37705610 від 06.08.2020.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 55907146 від 24.12.2020, про що здійснено запис № 39895089 від 18.12.2020.

Також задоволено заяву Державного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2" про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача та відповідача: Миколаївську районну державну адміністрацію (вул. Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 04056500) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" (код ЄДРПОУ 41039432). Підготовче засідання відкладено на 04.02.2025.

Ухвалою суду від 04.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2025.

11.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів направлення копій матеріалів справи на адресу залучених третіх осіб.

Ухвалою суду від 31.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 06 травня 2025 року.

Ухвалою суду від 06.05.2025 за результатами розгляду клопотання відповідача про призначення повторної експертизи у задоволенні клопотання відповідача Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 27.03.2023 про призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи відмовлено.

Ухвалою від 06.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 16.06.2025.

05.06.2025 до суду від третьої особи - Миколаївської районної державної адміністрації надійшла заява, в якій третя особа просить провести розгляд справи без участі представника Миколаївської районної військової адміністрації, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 16.06.2025 представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 16.06.2025 судом проголошено, що ухвалення судового рішення відкладено на 17.06.2025.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" свого представника до суду не направило, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося судом належним чином.

Так, ухвала суду від 16.12.2024, якою, зокрема залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ухвала від 04.02.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті, ухвала-повідомлення від 31.03.2025, ухвала - повідомлення від 06.05.2025, направлялися третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" засобами поштового зв`язку за юридичною адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" про час та місце розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена ВС в постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Тому Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-ЛОГІСТІКС" не було позбавлено права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Треті особи - Миколаївська обласна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, треті особі - Миколаївська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є користувачами ЄСІТС, зареєстровані в Електронному суді та мають власний кабінет в Електронному суді.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Ухвали суду були вручені третім особам - Миколаївській обласній державній адміністрації та Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками суду про доставку документа в кабінет електронного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників у справі, суд вважає, що треті особи є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

17.06.2025 у судовому засіданні судом проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.06.1997 році Миколаївською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук була виконана технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування землею, фактично зайнятою базою відпочинку «Чорноморка», загальною площею 12.5 га в межах Очаківської районної ради Миколаївської області.

Матеріали технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею були розглянуті і погоджені Очаківською районною радою, районним відділом земельних ресурсів, Очаківською міжрайонною Державною екологічною Інспекцією Мінекобезпеки України в Миколаївській області, архітектором району, районною санітарно-епідеміологічною станцією (абз.7 Пояснювальної записки технічної документації).

У складі вказаної технічної документації є План меж земельної ділянки та Акт встановлення меж бази відпочинку «Чорноморка» по фактичному користуванню в межах Очаківської районної ради Миколаївської області, погоджені головою Очаківської районної ради та начальником Очаківського районного відділу земельних ресурсів.

Рішенням ХІІІ сесії 22 скликання Очаківської районної ради від 28.08.1997 затверджено технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею, базою відпочинку «Чорноморка» Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_3» загальною площею 12,5 га, в тому числі під забудовою 12,5 га на Лагерній косі.

03.10.1997 Очаківською районною радою Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_3» було видано державний Акт (серія МК № 85) на право постійного користування землею, відповідно до якого землекористувачу надано у постійне користування 12,5 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення бази відпочинку відповідно до рішення Очаківської районної Ради народних депутатів від 28.08.1997 № 11.

Станом на 15.02.2006 Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (реєстровий № 2-ю 259) на базу відпочинку «Чорноморка», розташовану в с. Чорноморка, Лагерна коса, буд. 29; власником значиться Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_3»; розмір частки - ціла.

26.06.2009 виконавчим комітетом Чорноморської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (серія САВ № 940363) - комплекс, нерухоме майно бази відпочинку «Чорноморка», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, буд. 29, загальна площа 14725,30 кв.м., форма власності - державна, власники - держава в особі Міністерства промислової політики України в повному господарському віданні ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3».

На підставі вказаного свідоцтва про право власності серії САВ № 940363 Очаківською районної філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації проведена реєстрація права власності на нерухоме майно - комплекс, нерухоме майно бази відпочинку «Чорноморка», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, буд. 29, загальна площа 14725,30 кв.м., відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 23141341 від 26.06.2009).

18.12.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Пастух Л.М. здійснена державна реєстрації права власності об`єкту нерухомого майна - комплекс, нерухоме майно бази відпочинку «Чорноморка», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, буд. 29, загальна площа 14725,30 кв.м.; власник - Держава в особі в особі Державного концерну «ІНФОРМАЦІЯ_1», форма власності - державна; розмір частки - 1/1, відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 31602435, дата формування: 24.12.2014),

Відповідно до наказу № 297 від 28.08.2017 було змінено найменування Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (номер витягу 155310764, дата витягу 06.02.2019), вбачається, що власником комплексу, нерухомого майна бази відпочинку «Чорноморка» (заг. площею 14725,3 кв.м.) є Держава в особі Державного концерну «ІНФОРМАЦІЯ_1», а правокористувачем - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Рішенням Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 03.08.2018 № 2 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області»:

- погоджено проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, розроблений ФОП Гацком Ю.В.;

- вирішено подати проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на розгляд та погодження Очаківської районної державної адміністрації;

- після погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Очаківською райдержадміністрацією, подати його на розгляд і затвердження Очаківській районній раді.

Рішенням Очаківської районної ради Миколаївської області від 26.10.2018 № 10 затверджено проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту села Чорноморка Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області загальною площею 3649,9980 га.

Рішенням Чорноморської сільської ради Миколаївської області від 26.03.2020 № 8 «Про розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для продажу прав оренди на земельних торгах, розташованої в селі Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, Лагерна коса», вирішено:

- розробити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,1391 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для продажу прав оренди на земельних торгах, розташованої на Лагерній косі в селі Чорноморка, в межах Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області;

- замовити в землевпорядній організації розробку проєкту землеустрою.

Також як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України 22.07.2020 звертався до сертифікованого інженера - землевпорядника - ФОП ОСОБА_1 з метою розробки технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення бази відпочинку «Чорноморка» за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Лагерна коса, буд. 29, та між підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ФОП ОСОБА_1 було укладено відповідний договір. Підтвердженням вказаного є лист ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (від 22.07.2020 № 36/326/1), адресований ФОП ОСОБА_1., договір № 41 від 04.08.2020, укладений між підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2» (замовник) та ФОП ОСОБА_1. (підрядник), додатки до договору, додаткові угоди до договору, технічне завдання на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 04.08.2020, схеми та дані щодо прив`язки поворотних точок.

В матеріалах справи міститься кольорова копія Плану визначення (узгодження) меж земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка» за фактичним використанням території з урахуванням зареєстрованих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, складеним інженером - землевпорядником ОСОБА_1, де червоною лінією позначено межі земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка» згідно з даними земельно- кадастрової документації 1997 року та державного акта на право постійного користування землею та в якому зроблено примітку щодо реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за номером 4825184800:03:000:2820: «реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за номером 4825184800:03:000:2820 ймовірно здійснена з порушенням прав землекористувача - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2»; скасування реєстрації даної земельної ділянки має бути вирішено в судовому порядку».

Також з наявних матеріалах справи доказів вбачається, що листом №36/357 від 07.08.2020 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» звертався до Миколаївської обласної адміністрації, в якому просив видати розпорядження щодо надання згоди на відновлення меж земельної ділянки відповідно до п.г ст. 55 Закону від 22.05.2003 №858-ІV «Про землеустрій» для можливості внесення даних щодо земельної ділянки до Державного земельного кадастру України, отримання кадастрового номеру земельної ділянки та в подальшому здійснення реєстрації права постійного користування землею.

У відповідь на лист ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 07.08.2020 № 36/357 та від 11.08.2020 № 36/362 Миколаївська обласна державна адміністрація надала відповідь від 22.09.2020 №05-53/2641/5-20, відповідно до якої повідомила, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначена земельна ділянка площею 12,5 га відноситься до земель державної власності, категорія земель - землі рекреаційного призначення, перебуває у постійному користуванні ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3», згідно з державним Актом на право постійного користування землею серії МК, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 30.10.1997 № 85. Відповідно до даних Публічної кадастрової карти, земельна ділянка з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 відноситься до земель комунальної власності, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель. Повідомлено, що Миколаївською обласною державною адміністрацією направлено листи до прокуратури Миколаївської області та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області для розгляду фактів, викладених у зверненні та вжиття відповідних заходів реагування, в межах повноважень цих органів та запропоновано звернутися до облдержадміністрації з приводу надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 12,5 га після вирішення питання щодо правомочності вилучення спірної земельної ділянки площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820.

Рішенням Чорноморської сільської ради № 14 від 28.07.2020 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для продажу прав оренди на неї на земельних торгах за цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 0,1391 га за кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 на Лагерній косі в селі Чорноморка в межах Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Рішенням Чорноморської сільської ради від 22.10.2020 № 20 вирішено, крім іншого:

- включити до переліку земельних ділянок комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами земельну ділянку, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, село Чорноморка, Лагерна коса, 29/6, кадастровий номер: 4825184800:03:000:2820 площею 0,1391 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови / категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- продати право оренди терміном на 7 років на земельних торгах у формі аукціону земельну ділянку, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, село Чорноморка, Лагерна коса, 29/6, кадастровий номер: 4825184800:03:000:2820 площею 0,1391 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови / категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Також матеріали справи містять листи ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1», адресовані голові Чорноморської сільської ради (від 17.11.2020 № 36/508) та начальнику управління Держгеокадастру у Очаківському районі Миколаївської області (від 17.11.2020 № 36/509).

В листі від 17.11.2020 № 36/508 підприємство зазначає, що в процесі підготовчих робіт для виготовлення землевпорядної документації із землеустрою щодо відновлення меж з метою здійснення державної реєстрації земельної ділянки виявлено, що на публічній кадастровій карті в межах земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка» зареєстрована земельна ділянка площею 0,1391 га за кадастровим номером 4825184800:03:000:2820. Просить прийняти до уваги додані документи, що підтверджують право постійного користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» земельною ділянкою бази відпочинку «Чорноморка», в тому числі і частиною, яка наразі зареєстрована в Державному земельному кадастрі, як вільна від оформлених прав на неї. Також вказує, що згідно даних ДЗК земельна ділянка віднесена до категорії «землі житлової та громадської забудови», цільове призначення земельної ділянки визначене 03,15 «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», що не відповідає дійсності. Земельна ділянка вільна від капітальної забудови. Фактично земельна ділянка розташована на узбережжі Березанського лиману, використовується для обслуговування бази відпочинку і є землями рекреаційного призначення. Вказує, що проєкт землеустрою щодо встановлення меж вищезазначеної земельної ділянки, виготовлений ФОП Пономарьов А.О. виконано з порушеннями, керівництво заводу не надавало заяви на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 0,1391 га в окрему та не погоджувало межі земельної ділянки. У листі просило сприяти реєстрації земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка» ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», з метою приведення у відповідність даних Державного земельного кадастру та подати заяву до Управління Держгеокадастру у Очаківському районі Миколаївської області про скасування реєстрації земельної ділянки площею 0,1391 га за кадастровим номером 4825184800:03:000:2820.

В листі від 17.11.2020 № 36/509 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» просив Держгеокадастр у Очаківському районі Миколаївської області скасувати реєстрацію земельної ділянки площею 0,1391 га за кадастровим номером 4825184800:03:000:2820.

Також матеріали справи містять лист від 25.11.2020 № 360.103-20 Держгеокадастр у Очаківському районі Миколаївської області, в якому Держгеокадастр повідомив позивача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820.

Листом від 15.12.2020 № 995/04.03 Чорноморська сільська рада повідомила позивача, що земельна ділянка площею 01,1391 з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 знаходиться за межами земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка»; 15.12.2020 земельна ділянка виставлена на аукціон на продаж права оренди на земельних торгах.

У відповідь на лист від 15.12.2020 № 995/04.03 позивач надіслав на адресу Чорноморської сільської ради звернення, в якому повідомив про незгоду з вилученням спірної земельної ділянки площею 0,1391 га та з метою завершення розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі з подальшим отриманням кадастрового номеру та здійснення її реєстрації просить допустити вилучення цієї земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки.

ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» звертався до відповідача з листом від 24.12.2020 № 39/ГИ, в якому просив допустити вилучення спірної земельної ділянки з загальної площі земельної ділянки.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-9930202192023, дата формування: 20.10.2023), земельна ділянка з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, площею 0,1391 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , віднесена до категорії «землі житлової та громадської забудови», цільове призначення земельної ділянки: 03.15 «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови»; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 03.04.2020; фізична особа підприємець Пономарьов А.О.; орган, який зареєстрував земельну ділянку: відділ в Очаківському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 13.07.2020.

Матеріали справи містять витяг із Державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки: 351202931, дата формування 20.10.2023), з якого вбачається, що державним реєстратором Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Наумовою Т.С. 06.08.2020 було зареєстровано право власності (розмір частки 1/1) на земельну ділянку (кадастровий номер 4825184800:03:000:2820, площею 0,1391 га) за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, підставою виникнення права власності на земельну ділянку є рішення Очаківської районної ради № 10 від 26.10.2018 (номер запису про право власності: 37705610).

11.08.2020 рішенням державного реєстратора Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Наумової Т.С. за № 53548027 зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 39895089, дата державної реєстрації: 18.12.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Новоодеської міської ради Котович Г.В. було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,1391 га, дата укладання договору: 15.12.2020, строком на сім років, дата закінчення дії: 15.12.2027; орендар: ТОВ «ФІШ-ЛОГІСТІКС»; орендодавець: Чорноморська сільська об`єднана територіальна громада в особі Чорноморської сільської ради.

Позивач зазначає, що земельна ділянка площею 12,5 га, відведена позивачу у постійне користування з володіння (користування) останнього не вибувала та не була вилучена, ані позивач, ані власник земельної ділянки - Миколаївська районна державна адміністрація, не надавали згоди на вилучення частини цієї земельної ділянки або всієї земельної ділянки. Вказує, що Чорноморська сільська рада приймаючи рішення від 26.10.2018 № 10, що стало підставою для реєстрації права власності спірної земельної ділянки, на підставі, зокрема ч.2 ст. 186 ЗК України, не погодила з позивачем встановлення (зміну) меж села Чорноморка автоматично вилучивши частину земельної ділянки площею 12,5 га, відведеної позивачу у постійне користування, із земель державної власності, приєднавши спірну земельну ділянку до земель комунальної власності.

Предметом позову є вимоги позивача про витребування земельної ділянки, площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 з незаконного володіння Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації та належить на праві постійного користування - Державному підприємству "ІНФОРМАЦІЯ_2"; скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки.

У статті 4 ГПК передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1,2 статті 5 ГПК України).

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

За змістом положень статей 14, 269 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, предметом позову у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2025 у справі № 921/88/20.

Також у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц вказано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та багатьох інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 (пункт 146) у справі № 359/3373/16-ц, зазначила, що набуття особою права володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 та інших.

У пункті 147 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункти 84- 87) звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Так, у справі, що розглядається, позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, зокрема, як витребування з чужого незаконного володіння відповідача спірної земельної ділянки площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 у власність держави та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, що обґрунтовано обставинами незаконного заволодіння відповідачем частиною земельної ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування на підставі державного Акта на право постійного користування землею.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 статті 92 Конституції України).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 317, 319, 321 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1 статті 11 ЦК). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 статті 328 ЦК).

Отже, за загальним правилом цивільні права, зокрема право власності, виникають із правомірних дій.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

У відповідності до п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевої державної адміністрації входить зокрема, розпоряджання землями державної власності відповідно до закону.

Згідно положень ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Нормою ч. 1 ст. 117 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї ж статті ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Постановою Верховної ради України № 807-IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» утворено, зокрема:

- п.п. 14 п. 1 у Миколаївській області:

Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» (далі - Розпорядження) здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.

Пунктом 3 вказаного Розпорядження установлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

Згідно Додатку 1 до Розпорядження, Очаківська райдержадміністрація реорганізована шляхом приєднання до Миколаївської райдержадміністрації.

Отже, повноваження з розпорядження землями державної власності в межах Чорноморської територіальної громади (с. Чорноморка), належить Миколаївській районній державній адміністрації.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 03.10.1997 Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_3» Очаківською районною радою було видано державний Акт (серія МК № 85) на право постійного користування землею, відповідно до якого землекористувачу надано у постійне користування 12,5 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення бази відпочинку відповідно до рішення Очаківської районної Ради народних депутатів від 28.08.1997 № 11.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК). Цей спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна (подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди;

д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2-3 ст. 152 ЗК України визначено, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Як встановлено судом, земельна ділянка площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, яка на праві власності зареєстрована за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради, фактично входить до складу земельної ділянки загальною площею 12,5, наданої у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно державного Акту на право постійного користування землею № 85.

Такі обставини підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема судовою експертизою, проведеною в межах цієї справи.

За результатами проведеного дослідження та співставлення наданих матеріалів, відповідно до державного акту на право постійного користування землею видано базі відпочинку «Чорноморка» державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_3» Очаківського району та виписки з рішення від 19.07.86р. за № 155 Очаківського районної ради, Плану визначення (узгодження) меж земельної ділянки бази відпочинку «Чорноморка» за фактичним використанням території з урахуванням зареєстрованих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, земельна ділянка з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, зареєстрована за Чорноморською сільською об?єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради відповідно до публічної кадастрової карти України, та наданого на дослідження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для продажу прав оренди на неї на земельних торгах, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на Лагерній косі в с.Чорноморка в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Земельна ділянка з кадастровим 4825184800:03:000:2820 зареєстрована за Чорноморською сільською об?єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради відповідно до публічної карти входить до земельної ділянки 12,5 га наданої у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно державного акту на право постійного користування.

Згідно висновку № 21-1011 від 28.02.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по матеріалам господарської справи № 915/1097/20(915/56/21) за результатами проведеного дослідження та співставлення наданих матеріалів, експерт дійшов висновку, що земельна ділянка площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, зареєстрована за Чорноморською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чорноморської сільської ради відповідно до публічної кадастрової карти України, входить до земельної ділянки 12,5 га наданої у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (стара назва - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3») згідно державного Акту на право постійного користування землею за № 85.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що земельна ділянка позивача не є сформованою відповідно до ст. 791 ЗК України, не має кадастрового номеру, не внесена в державний земельний кадастр, не перенесена в натурі (на місцевість) з установкою межових знаків, на земельну ділянку не має жодної землевпорядної документації, а тому, на думку відповідача, не має жодного допустимого доказу, що спірна ділянка була надана в користування позивачу.

Згідно п. 2 Розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об`єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у постійне користування зазначеній особі.

Отже, земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні позивача відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 03.10.1997 № 85 та до складу якої входить спірна земельна ділянка, вважається сформованою.

Більш того, як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, 20.06.1997 Миколаївською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук була виконана технічна документація по складанню державного Акту на право постійного користування землею, фактично зайнятою базою відпочинку «Чорноморка», загальною площею 12.5 га в межах Очаківської районної ради Миколаївської області. Матеріали технічної документації по складанню державного Акту на право постійного користування землею були розглянуті і погоджені Очаківською районною радою, районним відділом земельних ресурсів, Очаківською міжрайонною Державною екологічною Інспекцією Мінекобезпеки України в Миколаївській області, архітектором району, районною санітарно-епідеміологічною станцією (абз.7 Пояснювальної записки технічної документації). У складі вказаної технічної документації є План меж земельної ділянки та Акт встановлення меж бази відпочинку «Чорноморка» по фактичному користуванню в межах Очаківської районної ради Миколаївської області, погоджені головою Очаківської районної ради та начальником Очаківського районного відділу земельних ресурсів.

Надалі, Очаківською районною радою на підставі рішення ХІІІ сесії 22 Очаківської районної ради від 28.08.1997 № 11 був виданий державний Акт на право постійного користування землею бази відпочинку «Чорноморка» ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3» площею 12,5 га., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 03 жовтня 1997 за № 85.

Таким чином, вказане вище спростовує доводи відповідача, що на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні позивача та до складу якої входить спірна земельна ділянка, відсутня землевпорядна документація та її межі не переносились в натурі (на місцевість).

Відповідно до ч. 2 ст. 186 ЗК України комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани території:

- у частині формування земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом для погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджуються з їх власниками, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб, - також підлягають погодженню із землекористувачами;

- затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Чорноморська сільська рада приймаючи рішення від 26.10.2018 № 10, що стало підставою для реєстрації права власності спірної земельної ділянки, на підставі зокрема, ч. 2 ст. 186 ЗК України не погодила з позивачем встановлення (зміну) меж села Чорноморка автоматично вилучивши частину земельної ділянки, площею 0,1391 га (спірна земельна ділянка), яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 12,5 га, відведеної позивачу у постійне користування, із земель державної власності, приєднавши спірну земельну ділянку до земель комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Керуючись даною нормою права суд вважає, що позивач згідно зі ст. 387 та ч. 3 ст. 388 ЦК України має право на витребування від відповідача земельної ділянки, яка вибула з володіння держави поза її волею та була набута Чорноморською сільською радою як землі комунальної власності та не маючи при цьому, права відчужувати цю ділянку.

Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель рекреаційного призначення.

Таким чином, з огляду на викладене та те, що земельна ділянка площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, суд дійшов висновку, що існують всі правові підстави для витребування спірної земельної ділянки площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, яка належить на праві постійного користування - Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», з незаконного володіння Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації на підставі ст. 388 ЦК України.

Судом враховується, що доказів на спростування обставин незаконності вибуття спірної земельної ділянки з власності держави до матеріалів справи відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) (постанова Верховного Суду від 22.08.2022 у справі № 597/977/21).

Враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позовна вимога позивача до відповідача про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, є похідною від його позовної вимоги до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 площею 0,1391 га, і направлена на повне поновлення порушених прав і інтересів позивача, як користувача спірної земельної ділянки, що в свою чергу є законною і обґрунтованою, то суд дійшов висновку про її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, виходячи з предмету та підстав даного позову, необхідним є встановлення і доведення обставин, які передусім, свідчать про порушення відповідачем умов користування земельною ділянкою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Як вже зазначалось вище, поняття "інтереси держави", відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 4 цієї ж статті ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 80, 86, 129, 219, 220, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати земельну ділянку, площею 0,1391 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820 з незаконного володіння Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377184, 57515, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Чорноморка, вул. Захисників України, 126) у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04056500, 54036, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, 18-А) та належить на праві постійного користування - Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2».

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 53548027 від 11.08.2020, про що здійснено запис № 37705610 від 06.08.2020.

4. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,1391 га, яка розташована на Лагерній косі в межах населеного пункту с. Чорноморка на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 4825184800:03:000:2820, здійснену на підставі рішення державного реєстратора № 55907146 від 24.12.2020, про що здійснено запис № 39895089 від 18.12.2020.

5. Стягнути з Чорноморської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377184, 57515, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Чорноморка, вул. Захисників України, 126) на користь Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) витрати на оплату судового збору у розмірі 6810,00 грн та 11532,19 грн - витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Миколаєву повний текст рішення складено та підписано 30.06.2025.

Суддя Т.М. Давченко