Рішення

від 29.11.2007 по справі 1/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/126

29.11.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛАЙТ»

Про                         стягнення 94 487,12 грн.

та за зустрічним позовом

                         Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛАЙТ»

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»

про                          стягнення 28 037,07 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Островський С.Б. –представник по довіреності № 751 від 27.08.07

від відповідача           Морозюк Е.В. –представник по довіреності б/н від 09.10.2007

Обставини справи :

Первісний позов заявлено про стягнення коштів в сумі 94 487,12 грн., перерахованих позивачем відповідачу за усною домовленістю за послуги з розміщення реклами.

Відповідач по первісному позову проти його задоволення заперечує, посилаючись на повне виконання взятих на себе зобов'язань, в оплату яких були перераховані вказані кошти.

Зустрічний позов заявлено про стягнення заборгованості в сумі  28 037,07 грн. за надані за усним договором про надання Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛАЙТ»послуг з розміщення реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»щодо пасти «Сульсена»під торговою маркою «Алые паруса»на трьох українських каналах: ЗАТ «Новий канал», ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр «СТБ»та ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія «ІСТV».

Відповідач по зустрічному позову проти його задоволення заперечує, посилаючись на те, що позивачем по зустрічному позову вказані послуги надані не були, а докази, які останній надає на підтвердження їх виконання, не можуть вважатись належними.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Платіжними дорученнями № 513 від 28.01.2005 року, № 619 від 02.03.2005 року, № 726 від 05.03.2005 року, № 730 від 09.03.2005 року, № 732 від 10.03.2005 року, № 662 від 11.03.2005 року, № 674 від 14.03.2005 року, № 678 від 16.03.2005 року, № 698 від 17.03.2005 року, № 780 від 17.03.2005 року, № 857 від 14.04.2005 року, № 830 від 12.04.2005 року, № 269 від 18.04.2005 року, № 837 від 13.04.2005 року, № 317 від 27.04.2005 року, № 275 від 20.04.2005 року, № 411 від 12.05.2005 року, № 1013 від 03.08.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»(далі Товариство 1) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛАЙТ» (далі Товариство 2) 94 487,12 грн., що останнім не заперечується.

В призначеннях платежу вказаних платіжних доручень зазначено:

- плата за послуги з розміщення реклами згідно рахунку № СФ –00014 від 20.01.2005 року (платіжне доручення № 513 від 28.01.2005 року на суму                      43 521,63 грн.);

- плата за послуги з розміщення реклами згідно рахунку № СФ –00013 від 20.01.2005 року (платіжні доручення № 619 від 02.03.2005 року, № 726 від 05.03.2005 року, № 730 від 09.03.2005 року, № 732 від 10.03.2005 року, № 662 від 11.03.2005 року, № 674 від 14.03.2005 року, № 678 від 16.03.2005 року, № 698 від 17.03.2005 року, № 780 від 17.03.2005 року на загальну суму 44 416,26 грн.);

- плата за послуги з розміщення реклами згідно рахунку № СФ –00014/1 від 28.02.2005 року (платіжні доручення № 857 від 14.04.2005 року, № 830 від 12.04.2005 року, № 269 від 18.04.2005 року, № 837 від 13.04.2005 року, № 317 від 27.04.2005 року, № 275 від 20.04.2005 року на загальну суму 5 500 грн.);

- плата за послуги з розміщення реклами згідно рахунку № СФ –00012 від 20.01.2005 року (платіжне доручення № 1013 від 03.08.2005 року на суму 549,23 грн.);

- плата за послуги з розміщення реклами згідно рахунку № СФ –12 від 20.01.2005 року (платіжне доручення № 411 від 12.05.2005 року на суму 500 грн.).

До матеріалів справи долучені рахунки –фактури Товариства 2

- № СФ –00012 від 20.01.2005 року на суму 29 650,72 грн., в графі «назва»якого зазначено: послуги за розміщення реклами на каналі «Новий»«Сульсена»у лютому –березні 2005 р. ;

- № СФ –00013 від 20.01.2005 року на суму 44 416,26 грн., в графі «назва»якого зазначено: послуги за розміщення реклами на каналі «ІСТV»«Сульсена»у лютому –березні 2005 р. ;

- № СФ –00014 від 20.01.2005 року на суму 43 521,63 грн., в графі «назва»якого зазначено: послуги за розміщення реклами на каналі «СТБ»«Сульсена»у лютому –березні 2005 р. ;

Товариство 1 у первісному позові вимагає повернути перераховані Товариству 2 на підставі зазначених рахунків –фактур грошові  кошти, стверджуючи, що останній послуг з розміщення реклами не надавав.

Товариство 2 наполягає на тому, що воно такі послуги надавало на підставі наявного між сторонами усного договору про розміщення реклами Товариства 1 щодо пасти «Сульсена»під торговою маркою «Алые паруса»на трьох українських каналах: ЗАТ «Новий канал», ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр «СТБ»та ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія «ІСТV», на виконання якого Товариством 1 і були перераховані грошові кошти згідно зазначених рахунків –фактур.

Суд не може погодитися із твердженнями Товариства 2 про наявність між сторонами усного договору з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України  усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Послуги з розміщення реклами, на наданні яких наполягає Товариство 2, на думку суду, не відносяться до таких, що можуть бути надані повністю в момент досягнення усної домовленості щодо їх надання, а відтак, твердження Товариства 2 про наявність усного договору з розміщення ним реклами Товариства 1 щодо пасти «Сульсена»під торговою маркою «Алые паруса»на трьох українських каналах: ЗАТ «Новий канал», ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр «СТБ»та ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія «ІСТV», судом до уваги не приймаються, як такі, що суперечать вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як слідує з матеріалів справи, сторони вчиняли дії щодо надання Товариством 2 Товариству 1 послуг з розміщення реклами і взяли на себе зустрічні зобов'язання: Товариство 1 оплатити такі послуги, а Товариство 2 - надати їх.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Товариство 2 на підтвердження того, що воно виконало своє зобов'язання в частині надання послуг з реклами долучило до матеріалів справи Завдання, підписані Товариством 2 та ТОВ «Інтер –реклама»на розміщення на телеканалах реклами ТМ «Алые паруса», Акти здачі –приймання виконаних робіт, підписані Товариством 2 та ТОВ «Інтер –реклама», ефірні довідки телекомпаній ЗАТ «Новий канал», ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр «СТБ»та ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія «ІСТV»про розміщення реклами пасти «Сульсена»та докази перерахування Товариством 2 коштів ТОВ «Інтер –реклама»за надані рекламні послуги.

Проте, вказані докази свідчать лише про розміщення Товариством 2 на вказаних телеканалах реклами пасти «Сульсена»під торговою маркою «Алые паруса» за замовленням ТМ «Алые паруса», і докази того, що реклама розміщувалась за замовленням Товариства 1, відсутні, як відсутні і докази того, що Товариство 1 є єдиним розповсюджувачем пасти «Сульсена»під торговою маркою «Алые паруса».

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог, в тому числі, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Товариством 2 не доведений факт надання Товариству 1 послуг з розміщення реклами.

Факт наявності боргу у Товариства 2 перед Товариством 1 в сумі                      94 487,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Товариством 2 не спростований, тому позовні вимоги Товариства 1 по первісному позову про стягнення 94 487,12 грн. з Товариства 2 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по первісному позову по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок Товариства 2.

З огляду на висновки, що їх дійшов суд при вирішенні спору по первісному позову, Товариством 2 не доведено, що воно надавало Товариству 1 рекламні послуги, а відтак, його вимоги про стягнення з Товариства 1 витрат по їх оплаті визнаються судом безпідставними як такі, що не підтверджуються документальними доказами у справі.

Зустрічний позов Товариства 2 про стягнення з Товариства 1 28 037,07 грн. задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Судові витрати Товариства 2 по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на Товариство 2.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ЛАЙТ»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 32303474, р/р 2600030037703 в Київській філії банку «Кредит –Дніпро», МФО 320898, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119, кв. 109, ідентифікаційний код 32719869, р/р 260088896 у МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182) основний борг в сумі 94 487 (дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. У зустрічному позові відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник