Рішення від 27.06.2025 по справі 320/11115/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 року справа № 320/11115/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих підпунктів наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 5.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 "Про результати службового розслідування, призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113";

- визнати протиправним та скасувати підпункт 6.4.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 "Про результати службового розслідування, призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 5.3 пункту 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».

Визнано протиправним та скасовано підпункт 6.4.1 підпункту 6.4 пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 952,40 грн (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві грн 40 коп.).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2024 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/11115/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих підпунктів наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

05.02.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Антонеску О. Г. від 28.01.2025 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами за результатом розгляду справи №320/11115/23 та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 21 452,40 грн, з них витрати на надання правничої (правової) допомоги позивачу 18 500,00 грн.

З матеріалів справи та поданої заяви вбачається, що представником позивача адвокатом Антонеску О.Г. у судовому засіданні 22.09.2023 було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву за вих. № 77-вих.23 від 20.09.2023 про вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат між сторонами по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу.

У заяві зазначено, що 05.02.2023 між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Антонеску та Партнери" було укладено договір про надання правової допомоги №26, на виконання якого 08.02.2023 видано ордер серії АА №1276850. Вказані документи уповноважують адвоката Антонеску О.Г. на представництво інтересів позивача, у тому числі на подання заяв по суті справи, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду.

Заявник посилається на положення частини 7 статті 139 та статей 132, 134, 143 КАС України, відповідно до яких судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у разі задоволення позову. У судовому засіданні 03.08.2023 представником позивача до початку судових дебатів було заявлено про намір стягнення судових витрат. До позовної заяви долучено копії договору про надання правової допомоги, прейскуранта, протоколів попереднього розрахунку, акту наданих послуг, ордера, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та платіжних документів.

У заяві зазначено, що відповідно до акту наданих послуг від 18.09.2023 загальна вартість наданої правової допомоги становить 18 452,40 грн, зокрема: підготовка та подання позовної заяви 4 000 грн, заяви про забезпечення позову 1 500 грн, відповіді на відзив 4 000 грн, участь у судових засіданнях - 6 000 грн, компенсація судового збору 2 952,40 грн. Крім того, згідно з протоколом попереднього розрахунку від 18.09.2023, за участь у судовому засіданні 22.09.2023 підлягає оплаті ще 3 000 грн.

Позивачем здійснено оплату правової допомоги в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.02.2023 на суму 8 452,40 грн та від 19.09.2023 на суму 13 000 грн, а також розпискою про отримання коштів. Відповідно до умов договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту наданих послуг, який може відрізнятися від попереднього розрахунку, але є підставою для остаточної оплати.

Заявник також посилається на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою витрати підлягають відшкодуванню лише в разі, якщо вони були фактичними, неминучими та обґрунтованими. У зв`язку з цим, заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 21 452,40 грн, з яких 2 952,40 грн судовий збір, а

18 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання заперечень щодо заяви представника позивача - адвоката Антонеску О.Г. від 20.09.2023 про розмір судових витрат в адміністративній справі №320/11115/23 протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

07.07.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу (правову) допомогу, в якому зазначено, що 11.10.2023 на адресу Військової частини НОМЕР_1 надійшли ухвала суду від 25.09.2023 та заява позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, до якої були долучені копії документів, що підтверджують понесені витрати на правничу допомогу. Відповідач, ознайомившись із зазначеними матеріалами, не погоджується із заявленою до стягнення сумою в розмірі 21 452,40 грн, вважаючи її завищеною.

Зокрема, Військова частина НОМЕР_1 вказує, що надані документи не містять відомостей про кількість годин, витрачених адвокатом Антонеску О.Г. на підготовку процесуальних документів, участь у судових засіданнях та інші дії, пов`язані з представництвом інтересів позивача. Відповідач наголошує, що всі документи по справі були надані ним за адвокатськими запитами або усними клопотаннями під час судових засідань, а тому обсяг фактично виконаної адвокатом роботи не є значним. Крім того, на думку відповідача, складання документів, пов`язаних із відшкодуванням витрат на правничу допомогу, не може вважатися складовою самої правничої допомоги, оскільки такі документи є стандартними та готуються перед кожною оплатою гонорару.

Військова частина НОМЕР_1 посилається на положення частин 3 та 5 статті 134 КАС України, відповідно до яких розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи, обсягом та характером виконаних робіт, а також часом, витраченим на їх виконання. Відповідач вважає, що дана справа не є складною, а тому витрати на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі не відповідають критеріям співмірності. Також зазначено, що заявником не надано детального опису виконаних робіт із зазначенням часу, витраченого на кожну дію, що унеможливлює перевірку обґрунтованості витрат.

Окремо відповідач звертає увагу на те, що стягнення повної суми витрат у розмірі 21 452,40 грн становитиме надмірний тягар для Військової частини НОМЕР_1 , що суперечить принципу справедливого розподілу судових витрат. У зв`язку з викладеним, Військова частина НОМЕР_1 просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, на 95 відсотків.

Представник позивача адвокат Антонеску О. Г. подала до суду заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу (правову) допомогу, в якому зазначено, що 05.02.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Антонеску та Партнери" було укладено договір про надання правової допомоги №26, на виконання якого 08.02.2023 видано ордер серії АА №1276850. Адвокат Антонеску О.Г. діяла на підставі цього договору та ордера, що підтверджує її повноваження на представництво інтересів позивача, включаючи подання заяв по суті справи, що відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Заявник вказує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 адміністративний позов було задоволено повністю, а також стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 2 952,40 грн. У зв`язку з цим, 20.09.2023 представником позивача було подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача загальної суми 21 452,40 грн, яка включає витрати на правничу допомогу та судовий збір. До заяви додано копії договору, акту наданих послуг, протоколу попереднього розрахунку, платіжних доручень та розписки про отримання коштів.

Заявник заперечує проти доводів відповідача щодо відсутності інформації про кількість витрачених адвокатом годин, посилаючись на умови договору, відповідно до яких оплата послуг здійснюється у фіксованому розмірі згідно з прейскурантом (Додаток №1), який є комерційною таємницею. Вартість послуг, передбачених у договорі, не залежить від кількості витраченого часу, а визначається заздалегідь погодженими умовами. Заявник також зазначає, що в акті наданих послуг та протоколі попереднього розрахунку не зазначено складання адвокатських запитів або витрат на копіювання документів, тому доводи відповідача щодо цього є безпідставними.

У запереченні також наголошується, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відсутність детального опису витраченого часу не є перешкодою для визначення розміру витрат на правничу допомогу, якщо гонорар встановлено у фіксованій формі. Суд не має повноважень втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару, а правомірне очікування сторони, яка виграла справу, на відшкодування витрат не повинно обмежуватися з формальних причин.

Заявник також вказує, що твердження відповідача про надмірний тягар є необґрунтованим, оскільки саме внаслідок протиправних дій посадових осіб військової частини, які видали незаконні накази, його було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, що спричинило щомісячні відрахування з грошового забезпечення. Лише після ухвали суду про забезпечення позову ці відрахування були припинені. Таким чином, звернення за правничою допомогою було вимушеним заходом захисту порушених прав. Крім того, заявник зазначає, що військова частина має право на регресне відшкодування шкоди з винних посадових осіб, а не перекладати фінансовий тягар на позивача.

У зв`язку з викладеним, заявник просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до змісту вказаної статті додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Щодо витрат на сплату судового збору суд зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 320/11115/23 було вирішено питання компенсації судового збору, а саме: вирішено стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 952,40 грн.

З огляду на це вимога, що міститься в заяві представника позивача в частині стягнення судового збору, задоволенню не підлягає.

Щодо витрат на правничу (правову) допомогу суд зазначає таке.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено в частині 5 статті 134 КАС України.

Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15.05.2018 по справі №821/1594/17, належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи, в яких конкретизовано справу, по якій таку допомогу надано.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи в суді в розмірі 18 500,00 грн суду надано наступні докази, а саме копії: договір про надання правової допомоги №26 від 05.02.2023; прейскурант надання правової допомоги (послуг); протокол попереднього розрахунку наданих послуг (Додаток №2 до договору про надання правової допомоги №26 від 05.05.2023) ЗРАЗОК; Акт наданих послуг (Додаток №3 до договору про надання правової допомоги №26 від 05.02.2023) ЗРАЗОК; Ордер серії АА №1276850; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000278 від 31.08.2018; протокол попереднього розрахунку наданих послуг від 05.02.2023 на загальну суму 8 452,40 грн; протокол попереднього розрахунку наданих послуг від 05.02.2023 на загальну суму 3 000,00 грн; Акт наданих послуг від 18.09.2023 на загальну суму 18 452,40 грн; розписка про отримання коштів (на виконання п. 4.8 Договору про надання правової допомоги №26 від 05.02.2023).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

У цьому зв`язку, оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на підготовку та подання позовної заяви, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18 500,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що в даному випадку, стягнення сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 500,00 грн, має відбуватися за рахунок Військової частини НОМЕР_1 .

В іншій частині заяви про стягнення судових витрат слід відмовити, оскільки судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 952,40 грн (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві грн 40 коп.) був стягнутий рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023.

Керуючись статтями 139, 242, 252, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Антонеску О.Г. про вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами за результатом розгляду справи №320/11115/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

3. У задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Кушнова А.О.