Рішення від 24.06.2025 по справі 640/21197/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/21197/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

представника позивача Поліщука П.Я.,

представника відповідача Бондара П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов адвоката Поліщуком Павлом Ярославовичем в інтересах Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.08.2019 № 10652615140106, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.08.2019 № 10662615140106, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 12.07.2019 №417/26-15-14-01-06/04012744 (далі також Акт) у відповідності до якого стосовно Позивача встановлено порушення: п 44.1, п. 44.2, ст. 44, ст. 134, п. 138.1, ст. 138 Податкового кодексу України, п. 30 Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі МСФЗ) 1, абзаців Г5, Г6, Г8 МСФЗ 1,п. 27МСФЗ 13, п. 40, п. 50, п. 56 МСБО 40, п. 30 МСБО 36, п. 51, п. 60, п. 61 МСБО 16, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1552225 грн: за 2016 рік на суму 613164 грн, за 2017 рік на суму 326686 грн, за 2018 рік на суму 612374 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2019 року у сумі - 2856763 грн.

Відповідачем 31.07.2019 надано відповідачу заперечення на акт перевірки.

14.08.2019 позивачем отримало лист ГУ ДФС у м. Києві № 152393/10/26-15-14-01-06 від 12.08.2019, в якому викладено результати розгляду заперечень, а саме висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 10652615140106 від 15.08.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1940280 грн, з яких 1552224 грн за основним податковим зобов`язанням та 388056 грн - за штрафними санкціями;

- № 10662615140106 від 15.08.2019 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 1 кв. 2019 року на суму - 2856763 грн.

23.08.2019 позивачем подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві № 10652615140106 та № 10662615140106 від 15.08.2019.

21.10.2019 ДФС України прийнято рішення № 6223/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

В якості порушень відповідач зазначає, що позивачем занижено показники фінансового результату в декларації з податку на прибуток через заниження амортизації, нарахованої в бухгалтерському обліку у спірний період.

Відповідач в акті перевірки визнав необґрунтованим визначення балансової вартості інвестиційної нерухомості станом на 01.01.2016, яка була наведена відповідачем в Акті для визначення річної суми амортизації.

Позивач зазначає, що датою переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності підприємством обрано 01.01.2012 та на цю дату позивач застосував справедливу вартість нерухомих об`єктів основних засобів та інвестиційної нерухомості як його доцільну собівартість (параграф Г5 «Звільнення від вимог інших МСФЗ» МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»).

Різниця в оцінках об`єктів за МСФЗ (справедлива вартість на дату переходу) та оцінками за Національними положеннями (стандартами) України на цю дату була визнана нерозподіленому прибутку у звіті про фінансовий стан (Балансі), як цього вимагає МСФЗ 1.

Наказом про облікову політику Підприємства визначено здійснювати облік інвестиційної нерухомості у відповідності з положеннями МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» - на дату балансу відображати у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів".

Фактично при оцінці об`єктів нерухомості станом на 01.01.2012 був застосований порівняльний (ринковий) підхід. Даний підхід базується на порівнянні вартості об`єктів, аналогічних оцінюваному, для яких є інформація про реальні пропозиції купівлі-продажу, а його зміст ґрунтується на припущенні, що нормально мотивований покупець, спираючись на інформацію ринку, не сплатить за об`єкт нерухомості суму більшу, ніж та, яку треба сплатити, щоб придбати аналогічний за якістю та функціональними показниками об`єкт.

В Акті Відповідачем зазначено, що при переході від складання фінансової звітності за П(С)БО до складання фінансової звітності за МСФЗ та первісної оцінці інвестиційної нерухомості занижено балансову вартість інвестиційної нерухомості на суму 298.054.483,61 грн. Вказану суму визначено на підставі розрахунків «майбутні економічні вигоди» від використання нерухомості. Розрахунок або формули, якими користувалися фахівці, що складали акт, в акті не наведені. Також відсутні будь-які звіти про оцінку чи посилання на такі звіти, на підставі яких відповідач зробив висновок про вартість інвестиційної нерухомості. Але зі змісту висновку випливає, що в основу розрахунку покладені загальна площа об`єктів, ціна встановлена за оренду 1 кв. м приміщень станом на 01.01.2016 та залишковий термін використання об`єктів за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2012.

При цьому балансова вартість об`єктів про які йдеться в акті, наприклад, станом на 01.01.2016 становить 47.535.318,25 грн. Тому покладений в основу спірних податкових повідомлень висновок відповідача, що балансову вартість занижено на 298.054.483,61 грн позивач вважає таким, що містить очевидну математичну помилку.

Неналежним вважає також підхід Відповідача до визначення балансової вартості необоротних активів. Так, на сторінках 19 та 21 Акту в таблицях замість балансової вартості зазначена первісна/переоцінена вартість будівель без вирахування зносу.

Відповідач позов не визнав та 26.11.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що ПРАТ «ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД» за перевіряємий період з 01.01.2016 по 31.03.2019 проведено ремонт та поліпшення основного засобу (Адмінспоруда за адресою: м. Київ, вул. Спаська 31 Б) на загальну суму 409209 грн, що відображено на рахунку 949 «Витрати на основні засоби, що здаються в оренду». Листом від 26.06.2019 № 127 на запит від 25.06.2019 підприємство повідомило, що при розрахунку модернізації основного засобу в грудні 2017 року виникла технічна помилка в розрахунку амортизації.

Також встановлено, що для нарахування амортизації основних засобів в податковому обліку використовувати прямолінійний метод та норми, що передбачені п. 145.1.5-145 1.7.145.1.9 Податкового кодексу України (редакція до 01.01.2015) виходячи з вартості, що амортизується. Перевіркою встановлено, ще ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД» застосовувало неправильний розрахунок сум амортизації за рік, та занизило показники на суму 425923,66 гривень в рік, тобто в порушення п. 138.1. ст.138. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового кодексу України, занижено показники рядка 1.1.1. «Різниці, на які ЗБІЛЬШУЄТЕСЯ фінансовий результат» додатку РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток в загальному розмірі 1 384251,91 грн, в т.ч.: за 2016 рік у розмірі 425923,66 грн, за 2017 рік у розмірі 425923,66 грн, за 2018 рік у розмірі 425 923,66 грн, за 1 кв. 2019 року - 106 480,92 гривень.

У 2012 році позивач здійснив перехід від складання фінансової звітності за П(С)БО до складання фінансової звітності за МСФЗ. Перевіркою встановлено, що ПРАТ «ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД» при переході від складання фінансової звітності за П(С)БО до складання фінансової звітності за МСФЗ та первісній оцінці інвестиційної нерухомості, в порушення п.27 МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», п. 40, п.50, п.56 МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість», п. 30 МСБО 36 «Зменшення корисності активів», п. 30 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», абзац Г8 МСФЗ 1, занижено балансову вартість інвестиційної нерухомості на суму 298 054 483,61 грн.

Таким чином, в порушення п. 138.1. ст.138, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. ст. 134 Податкового кодексі України позивачем занижено показники рядка 1.1.1. «Різниці, на які збільшується фінансовий результат» додатку Р1 до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток у розмірі 9 686 770,72 грн, у т.ч.: за 2016 рік у розмірі 2 980 544,84 грн, за 2017 рік у розмірі 2980544,84 грн, за 2018 рік у розмірі 2980544,84 грн, за 1 кв. 2019 року - 745136,21 гривень.

Також зазначає, що до перевірки не було надано типові форм обліку основних засобів ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-6, затверджених Наказом Міністерства статики України від 29.12.1995 № 352, або інших документів щодо ведення в обліку основних засобів, в тому числі і оцінки інвестиційної нерухомості.

Представником позивача 16.07.2020 подано відповідь на відзив, у якій вказано, що посилання відповідача на ненадання йому окремих документів (службових записок, актів обліку основних засобів тощо) щодо ремонту даху будинку за адресою м. вул. Спаська 31-Б у 2018 році на суму 409308,67 грн не підтверджується ні актом перевірки ні іншими матеріалами справи, з яких не вбачається, що відповідач звертався з запитом на отримання зазначених документів та не отримав будь-яких з них. Окрім того посилання на неповноту документів не стосується предмету спору, оскільки відповідач визнає факт та повноту витрат не ремонт даху позивачем у 2018 році на суму 409308,67 грн. Спір виник щодо віднесення таких витрат позивачем до витрат поточного періоду. Порушення позивачем будь-яких норм законодавства та МСФЗ при віднесенні витрат на поточний ремонт даху до витрат поточного періоду ні; перевірки ні у відзиві на позовну заяву відповідач не доводить. Зазначає, що спір виник у зв`язку з відсутністю правових підстав у податкового інспектора проводити самостійно експертну оцінку нерухомого майна. Відомості про призначення відповідачем експертизи для визначення вартості спірного майна не надано, а самостійно здійснювати таку оціночну діяльність посадові особи відповідача не мають повноважень.

Представниками сторін неодноразово надавались додаткові пояснення у справі, які за змістом відповідали раніше наданим.

Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 20.01.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2020.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", прийнято адміністративну справу до провадження та продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, замінено первісного відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) на належного - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011), розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, 18.03.2025, клопотання сторін задоволено та вирішено підготовче засідання в адміністративній справі №640/21197/19 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 13.05.2025.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті спору на 03.06.2025.

Через неявку представника відповідача розгляд справи відкладено на 09.06.2025.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" (далі ПрАТ "Трест Київспецбуд") є юридичною особою, ідентифікаційний код 04012744, місцезнаходження: вул. Спаська, буд.31-Б, м. Київ, основний вид діяльності 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, серед інших видів діяльності є також 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Позивач є платником податків та перебуває на обліку Головного управління ДПС у м. Києві.

Наказом генерального директора ПрАТ "Трест Київспецбуд" № 212 від 30.12.2011 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» визначено, зокрема, дату переходу на Міжнародні стандарті фінансової звітності (МСФЗ) 01.01.2012. Вступний звіт про фінансове становище Підприємства на 01.01.2012 - дату переходу на МСФЗ складається у відповідності з МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Підприємство використовує справедливу вартість у своєму звіті про фінансовий стан за МСФЗ на початок періоду як доцільну собівартість нерухомих об`єктів основних засобів та інвестиційно нерухомості (параграф Г5 «Звільнення від вимог інших МСФЗ» МСФЗ 1). Для нарахування амортизації основних засобів в податковому обліку використовувати прямолінійний метод та норми/положенния, що не суперечать п. 145.1 ПК України. Первісна вартість основних засобів збільшується па суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкові, вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Здійснювати облік інвестиційної нерухомості у відповідності з положеннями МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». На дату балансу відображати у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів" (том 1 арк. спр. 153-164).

У період з 15.07.2013 по 23.08.2013 посадовими особами Податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (код за ЄДРПОУ 04012744) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки № 893/26-56-22-01-03/04012744 від 02.09.2013 (додаток до клопотання позивача від 13.05.2025 електронний доказ).

Згідно розділу 3.1.3 Акта перевірки перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 не встановлено їх завищення або заниження.

Генеральним директором ПрАТ "Трест Київспецбуд" 30 грудня 2015 року видано наказ № 60 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» (том 1 арк. спр. 165-177).

ПрАТ "Трест Київспецбуд" у встановлені Податковим кодексом України подавались до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств, у тому числі за 2016 рік (том 1 арк. спр. 116-124) за 2017 рік (том 1 арк. спр. 125-132), за 2018 рік (том 1 арк. спр. 133-142) та за 2019 рік (том 1 арк. спр. 143-152).

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Трест Київспецбуд" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2019 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 12.07.2019 № 417/26-1 5-14-01-06/04012744 (том 1 арк. спр. 11-56).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. ст. 138 п. 138.1. ст. 138. Податкового кодексу України, п.30 МСФЗ 1. абзаців Г5, Г6, Г8 МСФЗ 1, п. 27 МСФЗ 13, п. 40, п.50, п.56 МСБО 40, п.30 МСБО 36, п.51, п.60, п.61 МСБО 16, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся на 1552225 грн, в т.ч. по періодам: за 2016 рік на суму 613164 грн, за 2017 рік на суму 326686 грн, за 2018 рік на суму 612374 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2019 року у розмірі -2 856 763 грн.

ПрАТ "Трест Київспецбуд" подано заперечення на акт перевірки від 12.07.2019 №417/26-1 5-14-01-06/04012744 (том 1 арк. спр. 76-86), які податковим органом залишені без задоволення, про що повідомлено листом Головного управління ДПС у м. Києві від 12.08.2019 № 152393/10/26-15-14-01-06 (том 1 арк. спр. 87-93).

На підставі акт перевірки від 12.07.2019 №417/26-1 5-14-01-06/04012744 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення рішення від 15.08.2019:

№ 10662615140106, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. ст. 138 п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, п.30 МСФЗ 1. абзаців Г5, Г6, Г8 МСФЗ 1, п. 27 МСФЗ 13, п. 40, п.50, п.56 МСБО 40, п.30 МСБО 36, п.51, п.60, п.61 МСБО 16, зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2019 року у розмірі 2856763,00 грн (том 1 арк. спр. 72-73);

№ 10652615140106, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. ст. 138 п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, п.30 МСФЗ 1. абзаців Г5, Г6, Г8 МСФЗ 1, п. 27 МСФЗ 13, п. 40, п.50, п.56 МСБО 40, п.30 МСБО 36, п.51, п.60, п.61 МСБО 16, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1552224,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 388056,00 грн (том 1 арк. спр. 74-75).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ПрАТ "Трест Київспецбуд" подано 21.08.2019 на них скаргу до ДФС України (том 1 арк. спр. 94-106).

Державна податкова служба України рішенням № 6223/6/99-00-08-05-01 від 21.10.2019 податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2019 №10652615140106 та № 10662615140106 залишила без змін, а скаргу без задоволення (том 1 арк. спр. 109-115).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спірних відносин).

Статтею 4 Податкового кодексу України закріплено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно пункту44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Абзацом 1 пункту 44.2 статті 44 ПК України установлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено П(С)БО 7 «Основні засоби».

Відповідно до пунктів 14 і 15 зазначеного П(С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Статтею 6 Закону № 996-XIV встановлено, що державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності,Міністерство фінансів України наказом від 30 вересня 2003 року № 561затвердило Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методичні рекомендації № 561).

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановленихпідпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 №779 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2007 за № 823/14090 (далі - П(С)БО 32) інвестиційною нерухомістю є власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу.

Відповідно до п.8 П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 16 П(С)БО 32 підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об`єктів інвестиційної нерухомості.

Згідно п. 17 та п. 18 П(С)БО 32 оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю повинна застосовуватися до дати вибуття, переведення інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості та такої, що утримується для продажу, або, якщо стає не можливим достовірно визначити її справедливу вартість на дату балансу.

Інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає.

Методологічні засади бухгалтерського обліку об`єктів, віднесених до інвестиційної нерухомості, регламентується П(С)БО 32, згідно з яким, як зазначалося вище, інвестиційною нерухомістю визнається насамперед нерухомість як власна, так і орендована на умовах фінансової оренди, що утримується підприємством з метою передачі в оренду та отримання орендних платежів. Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, і її первісна вартість може бути достовірно визначена.

Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 9 П(С)БО 32).

Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земельна ділянка, будівля (частина будівлі) або їх поєднання, а також активи, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки.

У разі якщо інвестиційну нерухомість підприємство створює самостійно, то її первісною вартістю є вартість, визначена на дату початку використання такої нерухомості виходячи із загальної суми витрат на її створення.

Тобто, з вищевказаного вбачається, що П( С )БО 32 встановлює дві моделі оцінки інвестиційної нерухомості:

-за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити;

-за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення.

Суд зазначає, що наказом по підприємству № 212 від 30.12.2011 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» визначено здійснювати облік інвестиційної нерухомості у відповідності з положеннями МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» - на дату балансу відображати у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів". За наявності ознак, за якими об`єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, критерієм щодо їх розмежування є частки загальної площі об`єкту. Методи нарахування амортизації, строк корисного використання, ліквідаційна вартість об`єктів інвестиційної нерухомості визначаються в порядку, передбаченому даним Наказом для основних засобів.

Згідно МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання. Для деяких активів та зобов`язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов`язань може не бути ринкової інформації або ринкових операцій, інформація про які є відкритою. Проте мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операціяпродажу активу чи передачі зобов`язання міжучасниками ринкуна дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов`язання).

Згідно наказу по підприємству № 212 від 30.12.2011 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» позивачем визначено здійснювати облік інвестиційної нерухомості у відповідності з положеннями МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». На дату балансу відображати у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів".

Згідно п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2003 № 288/4509 (далі -П(С)БО 7) сума дооцінки залишкової вартості об`єкта основних засобів включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки - до складу витрат крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення.

Пунктом 20П(С)БО 7передбачено, що у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об`єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об`єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об`єкта і вигід від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об`єктаосновних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об`єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об`єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що у випадку, коли підприємство обирає оцінку за справедливою вартістю, то на кожну дату балансу сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості відображатиметься у складі іншого операційного доходу або інших витрат від операційної діяльності відповідно. Якщо ж підприємством буде обрано оцінку за первісною вартістю, то об`єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації за одним із методів, наведених у п. 28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92.

В акті перевірки Головного управління ДФС у м. Києві № 417/26-1 5-14-01-06/04012744 від 12.07.2019 зазначено, що відповідно до п. 30 МСФЗ №1, перша фінансова звітність Суб`єкта господарювання, складеної за МСФЗ, по кожній статті у звіті про фінансовий стан, на початок періоду мають розкривати суму справедливих вартостей.

Згідно абзацу Г8. №1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» Суб`єкт господарювання, який уперше застосував МСФЗ, може встановити доцільну собівартість за попередніми ЗІ1БО для деяких абр всіх своїх активів та зобов`язань, оцінюючи їх за їхньою справедливою вартістю на одну певну дату, внаслідок такої події, як приватизація або початкова відкрита пропозиція.

а) Якщо дата оцінки припадає на дату переходу на МСФЗ або передує їй, то суб`єкт господарювання може використати такі викликані подією оцінки справедливої вартості як доцільну собівартість для МСФЗ на дату такої оцінки.

б) Якщо дата оцінки пізніша, ніж дата переходу на МСФЗ, але у періоді, що його охоплює перша фінансова звітність за МСФЗ, то викликані подією оцінки справедливої вартості можуть бути використані як доцільна собівартість на і ату події. Суб`єкт господарювання визнає коригування внаслідок цього безпосередньо у нерозподіленому прибутку (або, якщо доцільно, в іншій категорії власного капіталу) на дату оцінки. На дату переходу на МСФЗ суб`єкт господарювання або встановлює доцільну собівартість, застосовуючи критерії в параграфах Г5 - Г7, або оцінює активи і зобов`язання відповідно до інших вимог цього МСФЗ.

Тобто ПрАТ "Трест Київспецбуд" при переході від складання фінансової звітності за П(С)БО до складання фінансової звітності за МСФЗ та первісній оцінці інвестиційної нерухомості, в порушення п.27 МСФЗ 13, п. 40, п.50, гі.56 МСБО 40, п. 30 МСБО 36, п. 30 МСФЗ 1, абзац Г8 МСФЗ 1, занижено балансову вартість інвестиційної нерухомості на суму 298 054 483,61 грн.

Суд звертає увагу на те, що у період з 15.07.2013 по 23.08.2013 посадовими особами Податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (код за ЄДРПОУ 04012744) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки № 893/26-56-22-01-03/04012744 від 02.09.2013.

Згідно розділу 3.1.3 Акта перевірки перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 не встановлено їх завищення або заниження.

Незважаючи на вказане, контролюючий орган, формулюючи висновок про заниження податку на прибуток у період 2016-2018 роки та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за І квартал 2019 року послався на неправомірне визначення позивачем вартості основних засобів станом на 01.01.2012 та заниження балансової вартості інвестиційної нерухомості.

Суд зазначає, що формулюючи вищезазначений висновок у 2019 році про порушення ПрАТ "Трест Київспецбуд" у 2012 році порядку оцінки інвестиційної нерухомості, що привело до заниження балансової вартості інвестиційної нерухомості на суму 298054483,61 грн, податковий орган фактично вийшов за межі своїх повноважень та здійснив такі висновки поза строками, встановленими статтею 102 Податкового кодексу України, а тому такі висновки визнаються судом безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що податковий орган здійснив розрахунок балансової вартості інвестиційної нерухомості ПрАТ "Трест Київспецбуд" без зазначення методики, яка ним використана та використовуючи інформацію про вартість оренди 1 кв.м нерухомості за договорами оренди станом на 01.01.2016, що зазначено в акті перевірки № 417/26-1 5-14-01-06/04012744 від 12.07.2019 (том 1 арк. спр. 34-35).

При цьому відповідачем не враховано те, що в оренду передано не весь об`єкт нерухомості, а лише окремі його частини, а ціна оренди, вказана у договорах станом на 01.01.2016, не може бути екстрапольовано на весь період корисного використання нерухомості, який становить від 59 до 95 років.

Суд вважає, що до спірних правовідносинах має бути застосований також принцип презумпції правомірності рішень платника податку, у зв`язку з чим, контролюючий орган, в цьому випадку, мав прийняти рішення саме на користь платника податку.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 по справі № 817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17) суди при вирішенні податкових спорів виходять з презумпції добросовісності платника податків. Так, у площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.08.2019 № 10652615140106 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1.552.224,00 грн та застосування штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 388056,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи висновок суду про протиправність податкового повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 10652615140106 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, то податкове повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 10662615140106 про зменшеня від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2019 року у розмірі 2.856.763,00 грн також підлягає скасуванню як взаємопов`язане, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положеньстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини безумовно свідчать про прийняття відповідачем рішення за скаргою, розгляд якої не віднесено законодавством до його компетенції, а інші вказані в позовній заяві обставини не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 19210,00 грн (платіжне доручення № 911 від 31.10.2019).

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19210,00 грн.

Згідно зістаттею 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позові позивачем зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу складають 20000,00 грн, однак, жодних доказів понесення зазначених витрат суду не надано, а тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись вимогами ст.ст.2,5 - 11,19,72 - 77,90,139,241 - 246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (місцезнаходження: вул. Спаська, буд.31-Б, м. Київ, ідентифікаційний код 04012744) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 43141267) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.08.2019 № 10652615140106 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1552224,00 грн та застосування штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 388056,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.08.2019 № 10662615140106 про зменшеня від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2019 року у розмірі 2856763,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" судовий збір у розмірі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.07.2025.

Суддя Т.В. Смішлива