Постанова

від 15.01.2008 по справі 46/401-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/401-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 15.01.08 р.          № 46/401-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Шипка  В.В.

 суддів:                                          Розваляєвої  Т.С.

                                        Борисенко  І.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Лукашкова І.О. – (дов. № б/н від 09.04.2007р.)

 від відповідача - Білецький В.В. – (дов. № 2382/9/110 від 09.07.2007р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Босна Ел Джі"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2006  

 у справі № 46/401-А (Шабунін С.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Босна Ел Джі"

 до                                                   Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва

 про                                                  визнання недійсним рішень

 Постанова приймається 15.01.2008р. у зв'язку з оголошенням у судовому засіданні 18.12.2007р. перерви відповідно до ст. 150 КАС України. 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Босна Ел Джі” звернулось до Господарського суду м. Києва з  позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання  недійсним рішень.

23.10.2006р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог в якій просив суд визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення – рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000082380/0 від 15.03.2006р., № 000008280/1 від 07.04.2005р., № 0000082380/2 від 15.06.2006р., № 0000232381/2 від 15.06.2006р., № 0000082380/3 від 31.08.2006р., № 0000232381/3 від 31.08.2006р. в частині донарахування податку на прибуток підприємств та штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку в повному обсязі.

Постановою Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі № 46/401-А у позові відмовлено повністю.

Повернуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Босна Ел Джі” 4153,28 грн. зайво сплаченого державного мита.

Позивач, не погоджуючись із згаданою постановою суду, звернувся  з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, в якій, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення – рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000082380/0 від 15.03.2006р., № 000008280/1 від 07.04.2005р., № 0000082380/2 від 15.06.2006р., № 0000082380/3 від 31.08.2006р. в частині донарахування податку на прибуток підприємств та штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку в сумі 361654 грн., в т.ч. 271452 грн. основного платежу та 90202 штрафних санкцій та податкові повідомлення – рішення № 0000232381/2 від 15.06.2006р., № 0000232381/3 від 31.08.2006р.  в повному обсязі у сумі 47095 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2007 р. у справі № 46/401-А було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Босна Ел Джі”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. у справі № 46/401-А було закінчено підготовку справи та призначено до апеляційного розгляду.

17.04.2007 р. у справі № 46/401-А ухвалою Київського апеляційного господарського суду було зупинено апеляційне провадження у справі № 46/401-А до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз призначеної судово-бухгалтерської експертизи.

28.11.2007р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надав суду висновок № 6047/6048 від 10.09.2007р. судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 46/401-А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2007р. поновлено апеляційне провадження та призначено розгляд у справі № 46/401-А.

Від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких він просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

15.01.2008р. в судовому засіданні від представника відповідача надійшли заперечення на висновок судово-бухгалтерської експертизи № 6047/6048 від 10.09.2007р.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги   та наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі акту № 381/23-30525505 від 07.03.2006р. про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Босна Ел Джі” за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р. відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 00000082380/0 від 15.03.2006р., яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 368573 грн., в т.ч. основний платіж 277112 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 91461 грн.

Вказане податкове повідомлення – рішення було оскаржено позивачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА у м. Києві. Рішення про результати розгляду скарги від 13.06.2006р. № 1498/10/25-114 ДПА у м. Києві залишила скаргу позивача без задоволення та збільшила суму штрафних санкцій по податку на прибуток на 47095 грн.

ДПА України залишила без змін податкове повідомлення – рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2006р. № 0000082380/0 з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 13.06.2005р. № 4120/7/25-114 прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення – рішення від 15.06.2006р. № 0000082380/2 та № 0000232381/2), а скаргу залишила без задоволення.

На підставі зазначеного рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва видала податкові повідомлення – рішення № 0000082380/2 від 15.06.2006р., яким донараховано податок на прибуток в сумі 277112 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 91461 грн. та № 0000232381/2 від 15.06.2006р. збільшено суму штрафних санкцій по податку на прибуток на 47095 грн.

Апеляційна колегія не погоджується з висновком відповідача в акті перевірки, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, перевіркою позивача встановлено завищення скоригованих валових витрат в частині визначення убутку балансової вартості товарів (рядок 04.2. Декларації з податку па прибуток підприємства). В акті зазначено, що балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок звітного періоду, різниця не включена позивачем до складу валових витрат платника в сумі: 1 півріччя 2003 р. - 40 100 грн. за 2003 р.- 74 100 грн.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. (зі змінами та доповненнями) транспортно-заготівельні витрати є однією із складових, що формують первину вартість запасів; в податковому обліку вказані витрати повинні приймати участь в перерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, відповідно до п.5.9. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями): при застосуванні методики розрахунку частки витрат ) виробництві готової продукції перевіркою встановлено: завищення валових доходів у 1 кварталі 2003р. на 2518 грн., завищення валових витрат у слідуючих періодах: 1 півріччя 2004р.- 2462 гри. - 9 місяців 2004р. - 4678 грн.

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих. що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі . запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, виграти на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість, запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включаєтеся.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів га кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість па початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів па кінець звітного період) є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу) валових втрат платника податку у такому звітному періоді.

Оборотно-сальдова відомість “Валові доходи”, за який би період вона не складалася, не містить у собі показників балансової вартості запасів підприємства, а формує інформацію щодо вартості реалізованого товару та обсягу валових доходів за період. Тому з даного регістру обліку не можливо отримати інформацію щодо балансової вартості запасів підприємства.

Слід зазначити, що в Додатку К1/1 показники податку на прибуток за звітний період не відображаються. Сума 352 300,00грн. є величиною балансової вартості запасів на кінець 1 кварталу 2003 року. Зазначена балансова вартість запасів станом на 01.04.2003р. у сумі 436 055,00 грн. складається з вартості сировини та матеріалів (сальдо рахунку 20 “Запаси”) в сумі 113 800 грн. та повної вартості готової продукції (дебетове сальдо по рахунку 26 “Готова продукція”) на кінець звітного періоду в сумі 322 274,21грн. Дані величини наведені і підтверджені і у Висновку спеціаліста від 18.11.2006 р. - в Додатку 4 до висновку (Показники 1 кварталу 2003 року) та в Додатку 7 до висновку (Показники станом на 01.04.2003р.).

Однак, податковим органом до складу залишків готової продукції на кінець звітного періоду було необґрунтовано включено повну вартість готової продукції, а не її матеріальної складову, як це передбачено п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями), згідно до якого „платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції...”. Тобто, норми Закону передбачають включення у розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів тільки матеріальної складової в залишках готової продукції, а не в цілому вартості готової продукції, до якої крім матеріальної складової включаються витрати на отримання (сплату) послуг, заробітної плати, відрахувань до соціальних фондів. Виходячи з цього, до розрахунку приросту (убутку) за 1 квартал 2003 року повинна бути включена не вартість готової продукції на кінець звітного періоду в сумі 322274,21грн., а лише її матеріальна складова в сумі 234 583,40грн.

Розрахунок визначення матеріальної складової у складі готової продукції за період 2003 - 9 місяців 2005рр. Також наведений у Додатках 4-6 до Висновку спеціаліста від 18.11.06р. і врахований у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів за зазначений період (Додаток 10-12 до Висновку спеціаліста).

Крім цього, місцевим судом зроблено описку розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за 9 місяців 2003 року. При цьому балансова вартість запасів в сумі 392702,00грн. була в обліку підприємства не на 01.07.03р., як зазначено в Рішенні, а станом на 01.01.2003р.

Щодо включення податковим органом та судом в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за 1 квартал 2003 року (останній абзац аркуша 2 Постанови) транспортно-заготівельних витрат у сумі 2518,00грн., то ні в Акті перевірки, ні в Постанові не робиться посилання на дослідження та наявність первинних документів, які б підтверджували здійснення підприємством транспортно-заготівельних витрат.

Спеціалістом - експертом у висновку підтверджено, що в обліку підприємства у 1 кварталі 2003 року відсутні взагалі транспортно-заготівельні витрати в зв'язку з тим, що підприємству послуги по транспортуванню запасів не надавались.

Аналогічно необґрунтовано, без посилання на докази, судом і податковим органом включено в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості товарів транспортно-заготівельні витрати і не доведено відповідачем у чому саме і на підставі чого встановлене порушення підприємством застосування методики розрахунку частки витрат у виробництві готової продукції, які призвели до завищення підприємством валових доходів у 1 кварталі 2003 року на 2518,00грн., завищення валових витрат у 1 півріччі 2004 року на 2462,00грн., за 9 місяців 2004 року на 4678,00 грн. (абз.4 аркуш 3 Постанови).

Позивачем віднесено до складу валових витрат послуги по міжміським телефонним розмовам (США, Канада, Швейцарія. Сірія, Ізраїль, Єгипеї, Індонезія, Йорданія, Іспанія Італія, Нідерланди), які на думку відповідача не пов'язані з господарською діяльністю підприємства (контракти не укладались, взаємовідносини відсутні) в сумі 12003,13 грн., в тому числі за 2003 рік -4536,64 грн. за 2004 рік-4357,98грн. за 9 місяців 2005 року -3113,51грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п.5.3.1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках. передбачених нормами цього Закону.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, в 2003 році на підприємстві діяли Накази по підприємству № 6/1 -Б від 03.01.2003р. “Про надання дозволу на користування особистим майном” та  №7/1-Б від 11.01.2003р. “Про використання глобальної комп'ютерної мережі “Інтернет” в господарській діяльності підприємства”.

Так, п. 1 Наказу №7/1 -Б від 11.01.2003р. передбачено, що з метою отримання необхідної інформації, пов'язаної з діяльністю підприємства, для здійснення маркетингових, збутових та інших функцій, а також для здійснення функціональних зобов'язань адміністративно-управлінським персоналом ноутбуки, які на праві власності належать Лембергу Володимиру Борисовичу підключаються до глобальної мережі Інтернет.

В п.3,5 Наказу № 7/1-Б від 11.01.2003р. зазначається: “Забезпечити використання глобальної системи мережі Інтернет виключно для розміщення інформації на сайті підприємства, здійснення маркетингових досліджень, а саме вивчення нових ринків збуту продукції, ведення листування з контрагентами. пошуку новітніх технологій для мінімізації витрат на виробництво продукції, для підбору персоналу. Забороняється використання глобальної мережі Інтернет в цілях, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства”.

Контроль за виконанням Наказу покладено на директора. Доступ до системи Інтернет обмежений системою технічного контролю. Надання та оплата послуг здійснювалась підприємством на підставі договору з ЗАТ “Український цент маркетингу та зв'язку” та виставлених ним рахунків

Крім цього, на підприємстві діяв Наказ № 6/1-Б від 03.01.2003р. “Про надання дозволу на користування особистим майном”, відповідно до якого у зв'язку із службовою необхідністю комерційному директору надано право на користування особистим майном (ноутбуки Samsung P-28, toshiba), принтер (lazer get). Технічне обслуговування та поточний ремонт, як зазначено в Наказі (п.2), здійснюється за рахунок підприємства.

Також, починаючи з 2004 року на підприємстві діяв договір позички б/н від 02.01.2004р. укладений між ТОВ “Босна Ел Джі” в особі Бариніна Олександра Сергійовича (Користувач) та Лембергом Володимиром Борисовичем                      (Позичкодавець). Відповідно до п. 1.1. наданого Договору, “Позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим Договором, позичку, яку користувач зобов'язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором”. В п.1.2 зазначено: “Предметом позички за цим Договором є два ноутбуки (Samsung P-28, toshiba), принтер (lazer get) вартість яких на момент передачі користувачу становить п'ятнадцять тисяч гривень”.

Вищезазначена комп'ютерна техніка була використана в тому числі і для підключення до мережі Інтернет.

Сплата послуг Інтернет підтверджена наведеними у акті перевірки, платіжним дорученнями. Також в первинних документах підприємства наявні акти здачі - приймання наданих послуг.

В зв'язку  з  вищевикладеним,  висновки податкового  органу  щодо  неможливості використання в господарській діяльності послуг Інтернет в зв'язку з відсутністю на рах. 10 “Основні засоби в деталізованому переліку комп'ютерної техніки є необґрунтованими.

В Акті від 07.03.2006р. № 387/23-30525505 (аркуш Акту 12) зазначено, що підприємством в порушення п.1.32 ст.1, п. 5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями) до складу валових витрат віднесено послуги по міжміським  телефонним розмовам,  які не пов'язані з господарською діяльністю  (контракти не укладалися, взаємовідносини відсутні).

Фактично підприємство відносило до складу валових витрат підприємства витрати на послуги міжміського та міжнародного зв'язку на підставі Договору про надання послуг № 1033 від 26.11.2001р. , укладеного з ЗАТ “Українські комунікації”, Наказу № 207-Б від 01.11.2001р. “Про використання міжміського та міжнародного зв'язку в цілях господарської діяльності”, рахунків за надані послуги, платіжних доручень на перерахування грошових коштів за отримані послуги зв'язку.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), на який посилається податковий орган як на порушену норму, валові витрати виробництва та обігу -- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт Закону не визначає склад валових витрат та обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, я лише визначає термін “валові витрати виробництва та обігу”.

Витрати на оплату послуг міжнародного зв'язку платник податку відносив до складу валових витрат, керуючись пп.5.2.1 п 5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), який дозволяє платникам податку включати до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених  п.5.3 - п. 5.8 цієї статті.

Витрати на сплату послуг міжнародного зв'язку підтверджені первинними бухгалтерськими документами - Журнал обліку телефонних розмов з зазначенням мети дзвінка не є тим документом, обов'язковість ведення і зберігання якого передбачена правилами податкового обліку. У п.5.3 - 5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості послуг міжнародного зв'язку.

Виходячи з вищенаведеного, і враховуючи, що податковим органом не встановлені факти щодо порушення Наказу по підприємству № 207-Б від 01.11.2001р.. висновки податкового органу щодо безпідставного включення витрат по сплаті послуг з міжнародного зв'язку є необґрунтовані.

Крім цього, висновком спеціаліста документально підтверджено нарахування податку на прибуток за 2005ріку сумі 5 660 грн., в тому числі по терміну сплати за перший квартал 2005 року - 1262 грн., за півріччя - 4398 грн.. Виходячи із кількості просрочених періодів по сплаті платежів повинна бути застосована штрафна санкція за 1 квартал 2005р. у ромірі 30% заборгованості, за півріччя – у розмірі 20%, всього повинно бути нараховано штрафної санкції у сумі 1259 грн. (1262х30%=379 грн., 4398х20%=880 грн.).

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявний висновок судово-бухгалтерської експертизи № 6047/6048 від 10.09.2007р., яким встановлено, що висновки акту перевірки № 381/23-30525505 від 07.03.2006р. “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового  та валютного законодавства ТОВ “Босна Ел Джі” за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р.” щодо заниження валових доходів, завищення валових витрат у порушення п.1.32 ст. 1, п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.7.1 п.5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.1, п.п. 7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, в результаті чого донараховано податок на прибуток, документально не підтверджені.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу,  апеляційна скарга підлягає задоволенню, отже постанова суду першої інстанції повинна бути скасовано.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Босна ЕлДжі” задовольнити повністю, постанову Господарського суду м. Києва  від 20.11.2006 р. у справі № 46/401-А скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Босна Ел Джі” до  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсним рішень задовольнити.

Визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення – рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000082380/0 від 15.03.2006р., № 000008280/1 від 07.04.2005р., № 0000082380/2 від 15.06.2006р., № 0000082380/3 від 31.08.2006р. в частині донарахування податку на прибуток підприємств та штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку в сумі 361654 грн., в т.ч. 271452 грн. основного платежу та 90202 штрафних санкцій та податкові повідомлення – рішення № 0000232381/2 від 15.06.2006р., № 0000232381/3 від 31.08.2006р.  в повному обсязі у сумі 47095 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Босна Ел Джі” 3,70 грн. витрат по сплаті держаного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції та 1,70 грн. витрат по сплаті держаного мита за розгляд справи судом першої інстанції.

Доручити господарському суд м. Києва видати наказ.

  Матеріали справи № 46/401-А повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя          Шипко  В.В.

 Судді

           Розваляєва  Т.С.

          Борисенко  І.В.