Постанова

від 11.01.2008 по справі 46/386-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/386-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2008 р.                                                           Справа № 46/386-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Лакіза В.В. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Кононенко О.М.

за участю представників сторін:

позивача –Сивак А.Ю., дор. від 13.09.2007 р. (після перерви не з'явився)

1-го відповідача –Кулінічева Н.О., дор. № 08-11/4116/2-07 від 10.12.2007 р.,

2-го відповідача  - Зубець М.П., дор.  від 13.09.2007 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача вх. № 3506Х/1-10 та апеляційну скаргу першого відповідача вх. № 3698Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.07 р. по справі № 46/386-07

за позовом  ТОВ “Струм”, м. Харків

до 1. Харківської міської ради, м. Харків

    2. ТОВ “Дольове комерційне підприємство “Укржитлоспецхолдинг”,  м. Київ

про визнання  недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права на користування земельною ділянкою шляхом укладання договору оренди

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07 (суддя Ільїн О.В.) задоволені позовні вимоги позивача - визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,8632 га, в тому числі під забудовою 0,3649 га, інших угідь 0,4983 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, укладений між Харківською міською радою та ТОВ “Дольове комерційне підприємство “Укржитлоспецхолдинг”, та зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастра при Державному комітеті по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель 09.08.2006 р. за № 640667100125. Крім того, визнано право ТОВ “Струм” на користування земельною ділянкою, розташованою під нежитловою будівлею, та земельною ділянкою, яка є необхідною для обслуговування нежитлової будівлі літ. “А-2” площею 6072,6 м2, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, шляхом укладення договору оренди.

          Другий відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги другий відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинами справи та порушені норми матеріального  та процесуального права.

Другий відповідач також вказує, що спір про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.08.2006 р., який був укладений між Харківською міською радою та ТОВ “Дольове комерційне підприємство “Укржитлоспецхолдинг”, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому господарський суд, прийнявши позовну заяву позивача, повинен був припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Перший відповідач також не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги 1-й відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального права.

Крім того, перший відповідач вказує, що в рішенні суду першої інстанції не вказано, якої з вимог, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України сторонами не було дотримано при укладенні договору оренди землі від 09.08.2006 р. і які б стали підставою визнання його недійсним.

Позивач надав відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07 залишити без змін, а апеляційні скарги відповідачів без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обгрунтованим.

Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу другого відповідача, в якому повністю підтримує його апеляційну скаргу та також просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційні скарги відповідачів подані на одне рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р., колегія суддів дійшла висновку про об'єднання апеляційних скарг першого та другого відповідачів в одне апеляційне провадження.

В судовому засіданні 09.01.2008 р. було оголошено перерву до 10:00 год. 11.01.2008 р. для виготовлення повного тексту постанови.

          Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,8632 га, в тому числі під забудовою 0,3649 га, інших угідь 0,4983 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, укладений між Харківською міською радою та ТОВ “Дольове комерційне підприємство “Укржитлоспецхолдинг”, що був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастра при Державному комітеті по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель 09.08.2006 р. за № 640667100125, та  визнати право ТОВ “Струм” на користування земельною ділянкою, розташованою під нежитловою будевлею, та земельною ділянкою, яка є необхідною для обслуговування нежитлової будівлі літ. “А-2” площею 6072,6 м2 за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, шляхом укладення договору оренди.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2006 р. по справі № 11/449-05, залишеного без змін постановою Верховного Суду України від 03.10.2006 р., було визнано право власності ТОВ “Струм” на нежитлову будівлю літ. “А-2” загальною площею 6072,6 м2, яка розташована у м. Харкові, пр. Тракторобудівників, 57, витребувано на користь ТОВ “Струм” з чужого незаконного володіння ТОВ “Квіза-Трейд”, ТОВ “ДКП “Укржитлоспецхолдинг”, ТОВ “ВК “Маркет” зазначену нежитлову будівлю шляхом виселення відповідачів та вселення в неї ТОВ “Струм”. Право власності на нежитлову будівлю відповідно до вказаних судових документів було зареєстровано за ТОВ “Струм” в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 29.11.2006 р.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р., який діяв на момент набуття права власності ТОВ “Струм”на нежитлову будівлю, розташовану по пр. Тракторобудівників, 57 у м. Харкові, встановлено, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.  Вказана норма кореспонудється з нормою ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р.  За таких обставин позивач вважає, що Харківська міська рада не мала права надавати земельну ділянку загальною площею 0,8632 га по пр. Тракторобудівників, 57 у м. Харкові в оренду ТОВ “ДКП “Укржитлоспецхолдинг”, оскільки відповідно до наведених положень Земельного кодексу України право користування зазначеною земельною ділянкою виникло у ТОВ “Струм”.

Виходячи з викладених обставин, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.08.2006 р., укладений між Харківською міською радою та ТОВ “Дольове комерційне підприємство “Укржитлоспецхолдинг”.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2001 р. між ТОВ “Струм” (покупець) та ТОВ “Другий капітал” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до якого позивач купив нежитлову будівлю, зареєстровану під літ.“А-2”, загальною площею 6072, 6 м2, розташовану у м.Харкові по пр. Тракторобудівників, 57 (а.с. 19-20).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р., який діяв на момент набуття права власності ТОВ “Струм” на нежитлову будівлю, встановлено, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Позивач зазначає, що право користування земельною ділянкою загальною площею 0,8632 га по пр. Тракторобудівників, 57 у м. Харкові виникло у ТОВ “Струм” разом з укладенням договору купівлі-продажу від 20.11.2001 р.

Однак, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Таким чином, право користування земельною ділянкою згідно із Земельним кодексом України в редакції від 18.12.1990 р. виникало лише після укладення договору оренди земельної ділянки, а ст. 30 цього Кодексу лише встановлює право особи на оформлення оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

          Частиною  1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. встановлено, що  передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

          Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. право користування земельною ділянкою виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

          Як зазначено в ч. 2 статті 126 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р., право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

          27.04.2005 р. 35 сесією Харківської міської ради Харківської області 4 скликання було прийнято рішення № 88/05 “Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам”. Відповідно до п. 1.24 додатку 2 до рішення ТОВ “ДКП “Укржитлоспецхолдинг” було надано в оренду  строком до 01.04.2030 р. земельну ділянку загальною площею 0,8632 га по пр. Тракторобудівників, 57 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину.

Слід зазначити, що вказане рішення Харківської міської ради не було оскаржено та не визнано недійсним у встановленому законом порядку.

На виконання рішення № 88/05 від 27.04.2005 р. між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ “ДКП “Укржитлоспецхолдинг” (орендар) 09.08.2006 р. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,8632 га, в тому числі під забудовою 0,3649 га, інших угідь 0,4983 га (а.с. 32-36). Вказаний договір був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастра при Державному комітеті по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель 09.08.2006 р. за № 640667100125.

Таким чином, на момент укладення договору оренди землі від 09.08.2006 р. другим відповідачем були подані документи та здійснені всі дії, встановлені чинним законодавством,  для укладення договору. Договір був укладений з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, тобто  у відповідності до норм Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, що діяли на момент укладення; сторони мали необхідний обсяг дієздатності для укладення вказаного договору; укладення договору відбувалося шляхом вільного волевиявлення сторін; договір було укладено у письмовій формі та зареєстровано у Харківській Регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”. Земельна ділянка фактично була передана у користування орендаря, як було обумовлено договором, а орендар в свою чергу виконував свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки, зокрема, сплачував орендні платежі, дотримувався встановлених обмежень та режиму використання земельної ділянки, використовував земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У своїй позовній заяві ТОВ “Струм” не зазначило яку саме з вимог, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, сторонами по договору не було дотримано саме під час укладення договору оренди землі від 09.08.2006 р. В рішенні господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. також не зазначено які саме вимоги, передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України були порушені сторонами при укладенні договору оренди землі від 09.08.2006 р.

Крім того, слід зазначити, що ні станом на 27.04.2005 р. (дату прийняття рішення Харківською міською радого про надання земельної ділянки в оренду), ні станом на 09.08.2006 р. (дату укладення договору оренди земельної ділянки) ТОВ “Струм” не мало оформленого в установленому порядку  права користування земельною ділянкою загальною площею 0,8632 га, розташованою за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, тому у позивача відсутні правові підстави стверджувати, що договір оренди від 09.08.2006 р. порушує його права, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 09.08.2006 р. є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з позовною заявою було встановлено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 вказаного Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Як вже зазначалося, частиною  1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. встановлено, що  передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства Харківська міська рада на своїй сесії може прийняти рішення про надання земельної ділянки в оренду. Однак позивач не надав  доказів, які могли б підтвердити той факт, що ТОВ “Струм” зверталося до Харківської міської ради із заявою про надання  земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, в оренду та доказів того, що Харківською міською радою було прийняте відповідне рішення. Позивачем також не було надано доказів щодо вжиття ним заходів, які передують укладенню договору оренди.

За таких обставин вимога ТОВ “Струм” про визнання права на користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 5 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України  обов'язком позивача є визначення в позовній заяві обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, а судом розглядаються позовні вимоги та досліджуються обставини справи в межах предмета та підстав позову.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не заявляв позовних вимог про визнання договору недійсним з тих підстав, що договір оренди від 09.08.2006 р. підписано неналежною посадовою особою з боку першого відповідача, тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача про визнання договору оренди від 09.08.2006 р. недійсним з підстав, зазначених позивачем у відзиві на апеляційні скарги від 09.01.2008 р.

Колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи другого відповідача про те, що зазначений спір не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки зазначений спір підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Тобто зі змісту адміністративного договору вбачається наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від цивільних угод. У разі ж укладання цивільної угоди між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності договірні відносини між сторонами грунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договірних відносин за договором оренди землі від 09.08.2006 р. Харківська міська рада не здійснює владних управлінських функцій. Таким чином, договір оренди від 09.08.2006 р., укладений за правилами Цивільного кодексу України, не є адміністративним, тому спір підлягає розгляду у господарському суді.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07 прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та невірному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

                    Враховуючи викладене та керуючись статтями  99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційні скарги першого та другого відповідачів задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. по справі № 46/386-07  скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Головуючий суддя                       (підпис)                              Бондаренко В.П.  

                                 суддя                      (підпис)                                Лакіза В.В.  

                                 суддя                      (підпис)                               Шепітько І.І.

Постанову підписано 11.01.2008 р.