Постанова

від 16.04.2008 по справі 46/386-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

46/386-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 квітня 2008 р.                                                                                    № 46/386-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                   Дунаєвської Н.Г.,

                                                  Михайлюка М.В.,

                                        Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2008 року у справі № 46/386-07 Господарського суду Харківської  області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм”, м. Харків, до: Харківської міської ради, м. Харків, та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг”, м. Київ, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди,

за участю представників:

позивача –не з'явився                                    

відповідача 1–Маринушкіна Л.В. (дов. №08-11/4104/2-07 від 10.12.2007),

відповідача 2 - Дьомін Д.С. (дов. від 09.04.2008),

В С Т А Н О В И В:

          У вересні 2007 року позивач Товариство з обмежено відповідальністю “Струм”  звернувся у господарський суд з позовом до відповідачів: Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг”, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права користування земельною ділянкою, шляхом укладення договору оренди.

         Вказував, що 9 серпня 2006 року, на підставі рішення Харківської міської ради Харківської області "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 27.04.2005 №88/05, між ТОВ “Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг” (орендар) та Харківською міською радою  (орендодавець)  було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,8632 га., під №57 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, строком до 01.04.2030.

         Зазначений договір був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного Підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам" в Державному реєстрі земель 09.08.2006 №640667100125.

          Посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2001, укладеного з ТОВ "Другий капітал", він набув право власності на  будівлю літ. А-2, що розташована під № 57 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, і це право підтверджене рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2006 по справі №11/449-05, яке вступило в законну силу,  позивач просив визнати спірний договір недійсним та визнати за ним право користування земельною ділянкою, що розташована під вказаною нежитловою будівлею та ділянкою, яка є необхідною для обслуговування будівлі, шляхом  укладення договору оренди.

           Рішенням Господарського суду Харківської області від 7 листопада 2007 року (суддя Ільїн О.В.) позов задоволено.

   Постановлено визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.08.2006 за №640667100125 та визнати за ТОВ "Струм" право користування земельною ділянкою, що  розташована під нежитловою будівлею та земельною ділянкою, яка є необхідною для обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2, площею 6072,6 кв.м., що розташована під № 57 по пр. Тракторобудівників в            м. Харкові, шляхом укладення договору оренди.

Рішення мотивоване посиланнями на невідповідність спірного договору вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного Кодексу України та на порушення прав позивача внаслідок надання Харківською міською радою земельної ділянки під нежитловою будівлею у користування особі, яка не є її власником.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2008 року (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П.-головуючий, Лакіза В.В., Шепітько І.І.) рішення скасоване. Постановлено нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Постанова мотивована посиланнями на те, що спірний договір не порушує право землекористування позивача, оскільки він не звертався з заявою про виділення йому вказаної земельної ділянки в установленому законом порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 та ст. 120 Земельного кодексу України від 25.10.2001, в частині встановлення права позивача на земельну ділянку.  

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг" та Харківська міська рада просять залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2008  без змін,  а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки  ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

      Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судами, спірні правовідносини виникли з порушення права позивача на користування земельною ділянкою під належною йому на праві власності нежитловою будівлею, внаслідок укладенням між відповідачами спірного договору оренди.

       Судами встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 20.11.2001 між ТОВ "Струм" та ТОВ "Другий капітал" було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, за яким позивач набув у власність нежитлову будівлю Літ. А-2, яка розташована під №57 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові.                                                                                                            

        Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2002, зазначений договір було визнано недійсним, сторін повернуто в первісний стан та визнано за ТОВ "Другий капітал" право власності на згадану будівлю.                                                                                                                            

В подальшому дана будівля відчужувалась за договорами купівлі-продажу від 27.05.2003, від 7.08.2003 та від 29.09.2003. Набувачами за даними договорами були відповідно ДП "Квіза-Трейд", ЗАТ "Південь" та ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг".

27.04.2005 Харківська міська рада прийняла рішення  №88/05 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", відповідно до якого передала ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг" в користування на праві оренди до 2030 року, земельну ділянку під №57 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові.

          9.08.2006, на підставі вказаного рішення, між відповідачами було укладено спірний договір оренди вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,8632 га., в т.ч. під забудовою 0,3649 га., інших угідь 0,4983 га.,  для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, вважаючи, що вона належить ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг" на праві колективної власності.

Однак, рішенням  Господарського суду Харківської області від 11.01.2006, яке вступило в законну силу, власником нежитлової будівлі              Літ. А-2 визнано ТОВ "Струм" і встановлено, що зазначене майно вибуло з володіння власника поза його волею внаслідок постановлення Печерським районним судом м. Києва рішень, які в подальшому було скасовано, набувачі цього майна за вищенаведеними договорами купівлі-продажу не набули права власності на нього і володіли ним без відповідної правової підстави.   

      Місцевий суд, задовольняючи позов, керувався виключно положеннями ч.3 ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від  18.12.1990, який діяв на час набуття права власності ТОВ "Струм" на нежитлову будівлю та  ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001, який  діяв на час виникнення спірних правовідносин і є чинним до теперішнього часу, відповідно до яких при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

    Підставою до скасування рішення апеляційним судом стало те, що місцевий суд залишив поза увагою встановлений чинним законодавством порядок передачі в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності, і не вра хував право ради самостійно розглядати та вирішувати  питання щодо надання в користування земельної ділянки, а також компетенцію суду відповідно до чинного за конодавства лише щодо спонукання ради виконувати свої повноважень належним чином, без визна чення судом певного змісту висновку рішен ня сесії.

               Так у силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

      Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної і комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання зе мельної ділянки в оренду проводяться у по рядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони уклада ють договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищ них, міських рад у галузі земельних відно син, до яких, зокрема, належить розпоря дження землями територіальних громад; на дання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному за сіданні ради —сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Судами при розгляді даної справи вста новлено, що позивач до міської ради з відповідною заявою не звертався і нею не приймалося рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки позивачу.

Тому за змістом наведених норм апеляційний суд обґрунтовано вважав висновок суду першої інстанції, про порушення права позивача на користування земельною ділянкою, передчасним.

Правильною є позиція апеляційного суду про те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділян ки, яка перебуває у державній або комуналь ній власності, є наявність рішення відповід ного органу про надання земельної ділянки, а зобов'язання цього органу надати в користу вання земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаче ного Конституцією України, права на здійс нення права власності від імені Українсько го народу та управління землями, яке підля гає захисту.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, слід вважати такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам  матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Посилання скаржника на належність йому на праві власності будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, - не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено судами предметом даного спору є укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки, спірні правовідносини не пов'язані з правом власності на будівлю. Встановивши, що спірний договір оренди укладений відповідачами в установленому законом порядку, з дотриманням вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд обгрунтовано не вбачав підстав для визнання такого договору недійсним.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права в установленому порядку оскаржити рішення міської ради, якщо вважає його незаконним та таким, що порушує його право на отримання у користування спірної земельної ділянки.

Твердження касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст.1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.  

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм” залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2008 року у справі № 46/386-07 залишити без змін.

Судді:                                                                                        Дунаєвська Н.Г.

                                                                                                   Михайлюк М.В.

                                                                                               Самусенко С.С.