Постанова від 02.07.2025 по справі 160/30296/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30296/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Дєєв М.В.) в справі № 160/30296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» у межах справи №160/29967/24 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування:

рішення щодо класифікації товарів від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000060-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110080/2024/000204;

рішення щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203;

рішення щодо класифікації товару від 30 серпня 2024 року №24UA11000000053-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000189;

рішення щодо класифікації товару від 30 серпня 2024 року №24UA11000000054-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000186;

рішення щодо класифікації товару від 01 жовтня 2024 року № 24UA11000000063-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225;

рішення щодо класифікації товару від 01 жовтня 2024 року №24UA11000000064-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000227;

рішення щодо класифікації товару від 04 жовтня 2024 року №24UA11000000066-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000228;

рішення щодо класифікації товару від 02 жовтня 2024 року №24UA11000000065-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000226.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №160/29967/24 роз`єднано позовні вимоги у вісім самостійних проваджень.

У справі №160/30296/24 предметом позову з рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/000203.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18.09.2024 року № 24UA11000000061-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що рішення щодо класифікації товарів від 18 вересня 2024 року №24UA11000000061-КТ є правомірним, прийнято з урахуванням висновку управління експертиз та досліджень хімічної промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 15 серпня 2024 року №142000-3101-0457.

З урахуванням висновку СЛЕД та паспорту безпеки товар є продуктом, у складі якого ароматичні складові переважають неароматичні, а тому за правилом 1 ОПІ УКТЗЕД для класифікації товару розглядається товарна позиція 2707 «Масла та інші продукти високотемпературної перегонки кам`яновугільних смол; аналогічні інші продукти, в яких ароматичні складові переважають за масою неароматичні».

Вказує, що у висновку СЛЕД визначено необхідні характеристики заявленого до митного оформлення товару, які є визначальними для класифікації товару саме за кодом УКТ ЗЕД 2707 50 00 90.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що працівники відповідача не наділені спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновках СЛЕД хімічних та фракційних характеристик товару визначити, до якої саме товарної підпозиції (підкатегорії) відноситься спірний товар позивача, адже рішення приймається посадовими особами митниці на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.

Також вказує на помилковість висновку першої інстанції про те, що товар позивача повністю відповідає коду 27079919 за характеристиками, походженням, призначенням та хімічним складом, адже відповідно до висновку СЛЕД, згідно з поясненнями до групи 27 до товарної позиції 2707 та додаткових пояснень до товарної категорії 27075000 УКТЗЕД, які діють з 01.01.2023 та базуються на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу і затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 № 543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» та відповідно до правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації товар класифіковано в товарній підкатергорії 2707500090 згідно з УКТЗЕД.

Вважає, що лист ДП «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут» від 27.05.2024 №10/244 не впливає на прийняття класифікаційного рішення, а Роттердамська конвенція не стосується класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Вказує, що товарна позиція 2707 та підпозиція 2707 50 УКТ ЗЕД не містить застережень, чи повинен товар бути готовою продукцією, сировиною, яке його призначення, застосування тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а також урахувати при ухваленні постанови розмір понесених судових витрат ТОВ «А-Енергія» у сумі 40 269,89 грн, пов`язаних з розглядом справи.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з міжнародним договором купівлі та продажу від 05.07.2024 №WO-05072024 ТОВ А-ЕНЕРГІЯ?придбало у виробника QUIMICA DEL NALON S/A (Іспанія) масло кам`яновугільне поглинальне (Wash oil).

На виконання п. 4.1 договору виробником QUIMICA DEL NALON S/A надіслано на адресу позивача інвойс-проформу від 09.07.2024 року № 20001421 на оплату 250 000 кг (250 т) товару на загальну суму 161 250,00 євро.

Позивачем здійснено часткову оплату за кожну поставлену виробником партію товару за договором, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 19 липня 2024 року №16, від 25 липня 2024 року №17, від 23 серпня 2024 року №20, від 02 вересня 2024 року №26.

На виконання умов договору виробником QUIMICA DEL NALON S/A поставлено на адресу позивача 4 партії товару (23.07.2024 - 2 машини, 30.07.2024 - 2 машини, 28.08.2024 - 2 машини, 03.09.2024 2 машини), який пред`явлений позивачем до Дніпровської митниці? ?для митного оформлення за митними деклараціями, зокрема №24UA110080004435U9.

За митною декларацією №24UA110080004436U8 поставка товару вагою 23960 кг, зазначеного у митній декларації №24UA110080004436U8, супроводжувалась, у тому числі, наступними документами: транспортна накладна - CMR від 23.07.2024 року №0001043505; інвойс від 24.07.2023 року №2410000868/90004546; сертифікат якості від виробника від 23.07.2024 року; сертифікат походження товарів від 23.07.2024 року №А 1171128Т; європейською накладною від 24.07.2024 року №24ES003341100269B5.

При оформленні митної декларації товар класифікований як виробником, так і позивачем за кодом УКТ ЗЕД 27079919 і визначений позивачем як масло кам`яновугільне вбирне. Декларування товару за вказаним кодом здійснювалось на підставі документів, передбачених договором, що надійшли разом з товаром, зокрема сертифікатами якості з урахуванням вказаних у них фізико-хімічних властивостей товару.

Під час проведення митного оформлення на підставі зазначеної митної декларації Дніпровською митницею 06.08.2024 року від ввезеного товару відібрано проби від 06.08.2024 року №28-04-02/28-04-02/9200, які направлені на дослідження до СЛЕД Держмитслужби.

Крім того, сумісно позивачем та відповідачем відібрано контрольні проби для позивача відповідно до акту від 06.08.2024 №1/06.08.2024.

СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи склало висновок від 15.08.2024 року №142000-3101-0457.

На підставі вказаного висновку відповідачем винесено рішення щодо класифікації товару від 18.09.2024 року № 24UA11000000061-КТ, у якому товар класифікований відповідачем за кодом УКТЗЕД 2707500090 як «інші суміші ароматичних вуглеводнів…».

Також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203.

Суд першої інстанції вважав, що саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.

Товар позивача повністю відповідає коду товару 27079919 за походженням, призначенням та хімічним складом, адже не є сумішшю ароматичних вуглеводнів (2707 50), а є неочищеним маслом, хімічний та фракційний склад якого, повністю відповідає описам товарів (2707 99).

На думку суду першої інстанції, СЛЕД Держмитслужби мала б ідентифікувати спірний товар за його хімічними характеристиками та фракційним складом, натомість, у висновку СЛЕД не визначено (не ідентифіковано) конкретний вид товару, наданого на дослідження, його сферу використання, його властивості. До того ж усіма висновками СЛЕД чітко встановлено, що за своїм хімічним складом досліджений товар містив азото-, кисне- і сірковмісні гетероциклічні сполуки. При цьому, зазначається, що визначити кількісний вміст кожного з компонентів (у тому числі ароматичних вугелводнів, азото-, кисне- і сірковмісних ароматичних сполук) не видається можливим через відсутність експертних можливостей. Зазначені висновки лабораторії СЛЕД свідчать про неповноту дослідження спірного товару.

Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що працівники відповідача не наділені спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновках СЛЕД хімічних та фракційних характеристик товару визначити, до якої саме товарної підпозиції (підкатегорії) відноситься спірний товар позивача.

Враховуючи, що надані позивачем документи на товар містили інформацію про масло поглинальне (wash oil); товар не є сировиною, а є готовим продуктом, готовим для використання, має сертифікат якості на готовий продукт, має чіткі фізико-хімічні характеристики масла поглинального, використовується як технологічний поглинач для уловлювання бензольних вуглеводнів, виготовлення технічних масел, флотореагенту, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідач не повинен був відносити його до товару за кодом 27075000, адже за таким кодом товар не має вищеописаних характеристик.

Присвоївши невірний код товару, Дніпровська митниця допустила, окрім іншого, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, оскільки у зв`язку з неможливістю розмитнити товар, позивач позбавлений права на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів від 18.09.2024 року №24UA11000000061-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110080/2024/000203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «А-Енергія» подано до Дніпровської митниці? митну декларацію №24UA110080004435U9 на товар - масло кам`яновугільне поглинальне (Wash oil) вагою 23960 кг, придбане за міжнародним договором купівлі та продажу від 05 липня 2024 року №WO-05072024 у виробника Quimica del Nalon S/A (Іспанія).

Для митного оформлення декларантом подано митному органу наступні документи: транспортну накладну CMR від 23.07.2024 року №0001043505; інвойс від 24.07.2023 року №2410000868/90004546; сертифікат якості виробника від 23.07.2024 року; сертифікат походження товарів від 23.07.2024 року №А 1171128Т; європейську накладну від 24.07.2024 року №24ES003341100269B5; інвойс-проформу від 09.07.2024 року № 20001421 на оплату 250 000 кг (250 т) товару на загальну суму 161 250,00 євро; документи на підтвердження часткової оплати за кожну поставлену виробником партію товару - платіжні інструкції в іноземній валюті від 19 липня 2024 року №16, від 25 липня 2024 року №17, від 23 серпня 2024 року №20, від 02 вересня 2024 року №26.

Товар класифікований як виробником, так і декларантом за кодом УКТ ЗЕД 2707 99 19 як масло кам`яновугільне вбирне.

Дніпровською митницею 06 серпня 2024 року відібрано проби товару, про що складено акт №28-04-02/28-04-02/9200, які направлені на дослідження до СЛЕД Держмитслужби.

За участі представника позивача відібрано контрольні проби відповідно до акту від 06 серпня 2024 року №1/06.08.2024.

Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби від 15 серпня 2024 року №142000-3101-0457 товар «Промивна олива (WASH OIL)» - це суміш ароматичних вуглеводнів (у тому числі етилбензол, нафтален, 1-метилнафтален, біфеніл, 2-етилнафтален, 1,3-диметилнафтален, 2,6-диметилнафтален, 2,3,6-триметилнафтален, 4-метил-1,1-біфеніл, 4-метил-1,1-біфеніл, аценафтен, пірен), ароматичні азотовмісні гетероциклічні сполуки (у тому числі хінолін, ізохінолін, 2-метилхінолін, 7-метилхінолін), ароматичні кисневмісні гетероциклічні сполуки (дибензофуран, 4-метилдибензофуран), ароматичну сірковмісну гетероциклічну сполуку (бензо[b]тіофен), ароматичні спирти (3-етил-5-метилфенол). При температурі 250 °С переганяється 72 об.%. Густина за температури 15° С складає 1044,0 кг/м3. Не містить сполук з масовою часткою більше 50%. Не містить неароматичних вуглеводнів, газойлів та дисульфіду молібдену.

На підставі висновку СЛЕД Дніпровською митницею прийнято рішення щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ, у якому товар класифікований за кодом УКТЗЕД 2707 50 00 90 як «інші суміші ароматичних вуглеводнів…».

Дніпровською митницею видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203.

Спірним в цій справі питання класифікації товару за УКТЗЕД.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України (далі - МК України) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України установлено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Отже, класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснює декларант, а до повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю класифікації товару. Разом з тим, митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару разі встановлення порушення правил класифікації з боку декларанта.

Тобто повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 814/1256/17, від 16 грудня 2024 року у справі № 160/24963/23.

Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 (далі - Порядок №650).

Відповідно до Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:

необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

В силу приписів підпункту 3 пункту 4 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 29 травня 2013 року № 133, Спеціалізована лабораторія відповідно до покладених на неї завдань: проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів; класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до таких, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, сильнодіючі чи отруйні речовини; встановлення (перевірки) достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.

У випадку, що розглядається, СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи товару складено висновок від 15 серпня 2024 року №142000-3101-0456, який враховано при винесенні митним органом спірного рішення щодо класифікації товару.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у висновку СЛЕД не визначено (не ідентифіковано) конкретний вид товару, наданого на дослідження, його сферу використання, його властивості.

До того ж СЛЕД встановлено, що за своїм хімічним складом досліджений товар містив азото-, кисне- і сірковмісні гетероциклічні сполуки. При цьому зазначається, що визначити кількісний вміст кожного з компонентів (у тому числі ароматичних вуглеводнів, азото-, кисне- і сірковмісних ароматичних сполук) не видається можливим через відсутність експертних можливостей.

За позицією відповідача товар має кваліфікуватися за кодом УКТЗЕД 2707 50 00.

Ця товарна категорія охоплює - інші суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °С за методом ІSO 3405 (еквівалентним методу АSTM 86).

Згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій УКТЗЕД (розділ V група 27), які затвердженні наказом Держмитслужби України від 14 липня 2020 року №256, ця товарна категорія (27075000) охоплює суміші вуглеводнів, в яких домінують інші ароматичні складники, крім бензолу, толуолу, ксилолу або нафталіну, і з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °C за методом ЕN ІSO 3405 (рівнозначний методу ASTM D 86).

Тобто, в товарній категорії 27075000 кваліфікуються товари, які за своїм хімічним складом є сумішами саме вуглеводнів. При цьому інша ознака цієї товарної категорії (з яких 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °С за методом ІSO 3405 (еквівалентним методу АSTM 86), стосується саме сумішей вуглеводнів.

Відповідачем не надано доказів того, що заявлений до митного оформлення товар за своїм хімічним складом є сумішами вуглеводнів.

Проведеним СЛЕД Держмитслужби дослідженням не підтверджено того, що проби являють собою суміші ароматичних вуглеводнів.

У висновку СЛЕД не визначено коду згідно з УКТ ЗЕД наданого на дослідження товару.

Позивачем визначено код УКТЗЕД 27079919.

Додатковими поясненнями до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19 УКТЗЕД (розділ V група 27) визначено, що до продуктів, що класифікуються за цими категоріями, відносяться продукти, одержувані:

1. первинною перегонкою високотемпературної кам`яновугільної смоли. Ці високотемпературні кам`яновугільні смоли, як правило, виробляються на коксових заводах ливарних підприємств за температури більше 900 C. Продукти перегонки цих смол містять не лише вуглеводні з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також азото-, кисне- і сірковмісні сполуки і дуже часто домішки. Ці продукти, зазвичай, вимагають подальшого перероблення перед використанням;

2. відділенням бензолу (англ. debenzolіsatіon) методом промивання газу, який утворюється під час коксування вугілля; та

3. методом піролізу зношених, тобто непридатних до використання гумових шин та інших відходів та непридатних для використання гумових та пластикових товарів без подальшої обробки.

Таким чином, заявлений до митного оформлення товар міг бути кваліфікований позивачем або в товарній категорії 2707 99 11 або в товарній категорії 2707 99 19, та за умови того, що спірний товар не є легким маслом, як товар, передбачений товарною категорією 2707 99 11, то позивачем обґрунтовано кваліфіковано товар за кодом УКТЗЕД 27079919.

Отже, митним органом не доведено правомірності рішення щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №804/5227/17 та від 16 грудня 2024 року у справі №160/24963/23.

Тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення щодо класифікації товарів від 18 вересня 2024 року №24UA11000000061-КТ та картка відмови UA110080/2024/000203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апелянта про правомірність оскаржених позивачем рішень суд відхиляє як необґрунтовані, приведені апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що з метою підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем суду подано копії договору про надання правової допомоги від 11 листопада 2019 року №51/2019, акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14 травня 2025 року, рахунку на оплату від 14 травня 2025 року №262-160/30296/24, платіжної інструкції від 15 травня 2025 року № 5131.

Вартість послуг правничої допомоги позивачу в суді апеляційної інстанції склала 9000 грн.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частин третьої п`ятої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/73 9/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку необхідно стягнути на користь позивача, суд враховує рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для спору, а саме, що фактично правнича допомога полягала у підготовки відзиву на апеляційну скаргу відповідача, та доходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу (15 000 грн) не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до стягнення (9 000 грн), не може бути визнаний розумним і необхідним, такий розмір є явно неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Верховним Судом в постанові від 28 грудня 2020 року в справі № 640/18402/19 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В розглядуваному випадку, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності розміру таких послуг, фінансовий стан позивача та відповідача - суб`єкта владних повноважень, який є бюджетною установою, суд доходить до висновку, що співмірною зі складністю справи, обсягом наданих позивачу адвокатом послуг, ціною позову, значенням справи для позивача, є сума правничої допомоги в розмірі 1 000,00 грн.

Суд визнає необґрунтованими вимоги позивача про необхідність врахування, що позивачем сплачено за проведення судової експертизи 31 269,89 грн, з яких: 24 000,00 грн згідно з рахунком від 09.12.2024 №57 та 7 269,89 грн згідно з рахунком від 06.12.2024 №24-6564 (53), які надавались позивачем до матеріалів справи разом з клопотанням про зупинення провадження у справі (додатки 3, 4)), адже вимоги про розподіл цих витрат мали бути заявлені позивачем у суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в справі № 160/30296/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в справі № 160/30296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, вул. Ольги Княгині, 22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» (ЄДРПОУ 40912217, вул. Вантажна, 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50006) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 02 липня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 02 липня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов