Постанова від 02.07.2025 по справі 160/30296/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30296/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (суддя Дєєв М.В.) в справі №160/30296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування:

рішення щодо класифікації товарів від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000060-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110080/2024/000204;

рішення щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203;

рішення щодо класифікації товару від 30 серпня 2024 року №24UA11000000053-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000189;

рішення щодо класифікації товару від 30 серпня 2024 року №24UA11000000054-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000186;

рішення щодо класифікації товару від 01 жовтня 2024 року № 24UA11000000063-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225;

рішення щодо класифікації товару від 01 жовтня 2024 року №24UA11000000064-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000227;

рішення щодо класифікації товару від 04 жовтня 2024 року №24UA11000000066-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000228;

рішення щодо класифікації товару від 02 жовтня 2024 року №24UA11000000065-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000226.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №160/29967/24 роз`єднано позовні вимоги у вісім самостійних проваджень.

У справі №160/30296/24 предметом позову з рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18 вересня 2024 року № 24UA11000000061-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/000203.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18.09.2024 року № 24UA11000000061-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень? задоволено частково.

Стягнуто на користь ТОВ «А-Енергія» судові витрати у розмірі 1000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати додаткове рішення в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 375,00 грн, ухвалити у цій частині нове додаткове рішення про стягненні судових витрат з Дніпровської митниці на професійну правничу допомогу у розмірі 15 375,00 грн.

Апелянт вважає, що додаткове рішення не в повній мірі відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

Звертає увагу, що підготовка досить об`ємного тексту позовної заяви та її обґрунтування, підготовка додатків до позову зайняло значний час у адвоката, що є абсолютно співмірним з заявленими позивачем судовими витратами.

Заявлені позивачем судові витрати є абсолютно співмірними зі складністю справи та її впливом на репутацію позивача як імпортера.

Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 375,00 грн є абсолютно співмірними зі складністю справи та її значенням для позивача та підлягають компенсації відповідачем у повному обсязі.

Судом першої інстанції не обґрунтовано розумність судових витрат позивача на розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 000,00 грн та не зазначено, чому робота адвоката, який підготував правову позицію, описав її у документах по суті справи, підготував ряд процесуальних документів має коштувати 1 000,00 грн.

Зменшення судових витрат позивача судом першої інстанції не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити додаткове рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, відповідно до якої додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано копії: договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 р. №51/2019 з додатками №№1,2; акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року; рахунку на оплату від 11.12.2019 року №51/2019 від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24; платіжної інструкції від 22.11.2024 року № 4807.

Між ТОВ А-ЕНЕРГІЯ та Адвокатським об`єднанням ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ, в особі керуючого партнера Проскурні Тетяни Володимирівни 11.12.2019 року укладено договір №51/2019 про надання правової допомоги.

Згідно з актом приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року ТОВ А-ЕНЕРГІЯ прийняло надані Адвокатським об`єднанням наступні послуги згідно з договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 у рамках судової справи №160/30296/24, виходячи з розрахунку 3000 грн. за годину роботи адвоката:

1) 01.11.2024 09.11.2024 року: 6375 грн. за 2,125 год. підготовка позовної заяви до суду щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці щодо класифікації товару та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

2) 09.12.2024 року: 9000 грн. за 3 год. підготовка відповіді на відзив.

Всього - 15 375 грн.

Рахунком на оплату від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 виставлено до сплати 51000 грн.

Платіжною інструкцією від 22.11.2024 року № 4807, в призначенні платежу якої вказано оплата за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 підтверджено сплату 50000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд першої інстанції врахував, що 13.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, роз`єднано позовні вимоги у справі № 160/29967/24 у 8 самостійних проваджень.

Суд першої інстанції звернув увагу, що всі оскаржувані рішення у первісному позові прийняті з аналогічних підстав, обґрунтовуються аналогічними доводами на підтвердження яких, до позову долучено аналогічні докази.?

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд першої інстанції врахував, що дана справа в силу пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд першої інстанції вважав, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 1000 гривень.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджено документально, а саме:

договором про надання правової допомоги від 11 грудня 2019 року №51/2019, укладеним між ТОВ «А-Енергія» та адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» з додатками №№ 1, 2;

актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24 лютого 2025 року, відповідно до якого ТОВ «А-Енергія» прийнято надані адвокатським об`єднанням послуги згідно з договором про надання адвокатських послуг від 11 грудня 2019 року №51/2019 у рамках судової справи №160/30296/24, виходячи з розрахунку 3000 грн за годину роботи адвоката: 1) 01.11.2024 09.11.2024 року: 6375 грн за 2,125 год. підготовка позовної заяви до суду щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці щодо класифікації товару та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; 2) 09.12.2024 року: 9000 грн за 3 год. підготовка відповіді на відзив, всього 15 375 грн;

рахунком на оплату від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 на суму 51000 грн;

платіжною інструкцією від 22 листопада 2024 року № 4807, якою здійснена оплата за правничу допомогу в розмірі 50000 грн.

Як зазначено вище, судом першої інстанції стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 1 000,00 грн.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України встановлено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд враховує рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для спору, та доходить до висновку, що стягнутий на користь позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу (1000,00 грн) є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, стягнута судом першої інстанції сума правничої допомогу є розумною і необхідною, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду стосовно необхідності врахування критерію співмірності витрат на правничу допомогу із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Також судом враховано такий критерій, як фактичність та неминучість (необхідність) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/30296/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в справі № 160/30296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енергія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 02 липня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 липня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко