Постанова

від 19.12.2007 по справі 1/533-19/104

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/533-19/104

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.12.07                                                                                           Справа  № 1/533-19/104

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Орищин Г.В.    

розглянувши апеляційну скаргу виконкому Стебницької міськради Львівської області від 02.09.2007 р. без номера

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2007 р.

у справі № 1/533-19/104

за позовом виконкому Стебницької міськради Львівської області, м.Стебник Львівської обл.

до ВАТ “ЛьвівПокізол”, м.Львів

про розірвання угоди купівлі-продажу будинку від 01.11.2007 р., зобов”язання повернути повний комплект технічної документації на 32-хквартирний житловий будинок по вул.Курбаса, 1 у м.Стебнику

За участю представників сторін:

від позивача –Комарницький Д.А. (представник, довіреність від 17.12.2007 р. № 286 в матеріалах справи);

від відповідача –Рісний М.Б. (адвокат, довіреність вих. № 52 від 05.07.2007 р. в матеріалах справи, а.с.40)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За усним клопотанням представника позивача в судовому засіданні 18.12.2007 р. оголошувалася перерва до 19.12.2007 р. для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2007 р. у справі № 1/533-19/104 (суддя Левицька Н.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Стебницької міської ради Львівської області до ВАТ «Львів-Покізол»задоволити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»міську раду та її виконавчий комітет не можна трактувати як різних осіб, в той же час у доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що Стебницька міська рада та її виконавчий комітет є різні юридичні особи та наділені різними повноваженнями. Окрім цього, у своїй апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідач при укладенні додаткової угоди від 12.05.2004 р. діяв недобросовісно та не мав на меті реального настання правових наслідків, оскільки уже 21.07.2004 р. проти відповідача порушена справа про банкрутство. У доповненнях до апеляційної скарги позивач стверджує, що судом першої інстанції неправомірно не залучено до участі в справі Стебницьку міську раду в якості третьої особи, до доповнень додана копія рішення Стебницької міської ради № 510 від 17.05.2005 р. про надання згоди на розірвання угоди від 01.11.1999 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до укладеної 01.11.1999 р. угоди купівлі-продажу будинку № 548-ДП-1 виконавчим комітетом Стебницької міської ради («Місто») продано, а Відкритим акціонерним товариством «ЛьвівПокізол»придбано 32-х квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Стебник, вул. Курбаса, 1 (п. 1.1. угоди). Згідно з п. 2.1. угоди “Місто” передає ВАТ «ЛьвівПокізол»також повний комплект технічної документації  на зазначений будинок у 4-х примірниках. Передача будинку та документації проводиться протягом 10 днів з моменту підписання угоди (п. 2.2. угоди).

Порядок розрахунків між сторонами визначений у розділі 4 угоди, відповідно до положень якого вартість недобудованого 32-х квартирного будинку оцінена сторонами на суму 148 000,00 грн. Розрахунок за даний будинок ВАТ «ЛьвівПокізол»здійснює після закінчення будинку та передачі його в експлуатацію.

Згідно п. 8.1. Угоди, дана угода може бути розірвана чи припинена на підставах, які передбачені чинним законодавством України.

Фактична передача житлового будинку за вказаною угодою була здійснена 02.11.1999 р., що підтверджується актом прийому-передачі 32-х квартирного житлового будинку.

12 травня 2004 року сторонами на виконання рішення Стебницької міської ради Львівської області від 11.05.2004 р. № 323 підписана додаткова угода до угоди купівлі-продажу будинку від 01.11.1999 р. № 548-ДП-1. Відповідно до умов даної додаткової угоди п. 4.2. розділу 4 Угоди викладено у наступній редакції: «Розрахунок за придбаний будинок проводиться шляхом передачі ВАТ «ЛьвівПокізол»Стебницькій міській раді двох двокімнатних квартир за номерами № 22, 23, загальною площею 86,42 кв.м. в житловому будинку № 1 по вул. Л.Курбаса у м.Стебнику протягом 10 днів з моменту прийняття Державною комісією будинку в експлуатацію». Також даною додатковою угодою (п. 2) встановлено, що у разі нездачі житлового будинку № 1 по вул. Курбаса у м.Стебнику до 31.12.2004 р. Державній приймальній комісії дана додаткова угода підлягає розірванню.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2007 р. у справі № 1/533-19/104 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу виконкому Стебницької міськради Львівської області - без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з ст.636 ЦК України договором  на  користь  третьої  особи є договір,  в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок  на  користь  третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. З моменту вираження  третьою  особою  наміру  скористатися своїм  правом  сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої  особи,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або законом.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що Стебницька  міська рада (третя особа, яка визначена додатковою угодою, і на користь якої відповідач повинен був виконати свої зобов'язання за угодою від 01.11.1999 р.) виразила свій намір скористатися правом на одержання двох квартир у будинку шляхом прийняття рішення № 323 від 11.05.2004 р. «Про внесення змін та доповнень до «Угоди купівлі-продажу будинку»від 01.11.1999 р. № 548-ДП-1 про умови купівлі-продажу 32-квартирного житлового будинку № 1 по вул. Л. Курбаса в м. Стебнику».

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачем не було представлено господарському суду доказів надання згоди Стебницькою міською радою на розірвання угоди. Більше того, з пояснень представника позивача, даних при розгляді справи в суді першої інстанції вбачалось, що таке рішення взагалі прийняте не було.

Покликання позивача в апеляційні скарзі про те, що така згода міської ради не потрібна з огляду на те, що виконавчий комітет Стебницької міської ради та Стебницька міська рада є однією і тією ж юридичною особою, а виконавчий комітет є лише структурним підрозділом Стебницької міської ради, є безпідставним та таким, що не відповідає нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки і  Стебницька міська рада, і її виконавчий комітет є окремими юридичними особами, які відповідно є самостійними учасниками господарських правовідносин.

Поряд з наведеним позивачем у апеляційній скарзі, в судовому засіданні 19.12.2007 р. представником позивача подана копія рішення Стебницької міської ради № 510 від 17.05.2005 р. «Про відміну рішення Стебницької міської ради від 11.05.2004 року № 323 «Про внесення змін та доповнень до «Угоди купівлі-продажу будинку»від 01.11.1999 р. № 548-ДП-1 про умови купівлі-продажу 32-квартирного житлового будинку № 1 по вул. Л.Курбаса у м.Стебнику». У порушення ч.1 ст.101 ГПК України позивачем належно не обґрунтовано поважності причин неподання такого рішення суду першої інстанції, не подано доказів на підтвердження наявності цих поважних причин, а тому дане рішення як доказ не може бути взяте судом до уваги.

Проте наявність такого рішення Стебницької міської ради не впливає на вирішення спору по суті, оскільки як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, ні угодою від 01.11.1999 р., ні додатковою угодою від 12.05.2004 р. не передбачено права позивача чи Стебницької міської ради розірвати дану угоду чи додаткову угоду в односторонньому порядку, натомість передбачено лише право виступати з ініціативою їх розірвання. А тому ні Стебницька міська рада, ні виконавчий комітет Стебницької міської ради не вправі в односторонньому порядку приймати рішення про розірвання угоди.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Претензія міського голови від 13.01.2004 р., на яку позивач покликається як на пропозицію розірвання угоди, не підтверджує факту розірвання угоди та не є належним доказом по справі, оскільки як викладено у самій претензії: «При подальшому затягуванні завершення будівництва вищезазначеного 32-квартирного житлового будинку буде ставитись питання про розірвання угоди». Таким чином, дана претензія не є пропозицією відповідачу розірвання угоди, а лише констатує той факт, що у позивача є така можливість як виступити з ініціативою розірвання угоди. Поряд з цим, позивач до відповідача з іншими претензіями з приводу розірвання угоди не звертався, судові рішення про розірвання даної угоди не приймались, що підтверджено і самим позивачем у судовому засіданні.

Більше того, після пред'явлення претензії від 13.01.2004 р. відповідачу надано дозвіл на завершення робіт згідно з рішенням виконавчого комітету Стебницької міської ради № 21 від 09.02.2006 р. «Про надання дозволу на завершення робіт реконструкції з надбудовою 4-го поверху житлового будинку № 1 по вул. Л.Курбаса», що свідчить про намір відповідача не припиняти строк дії оспорюваної угоди.

Покликання позивача на недобросовісність і відсутність у відповідача наміру реального настання правових наслідків, обумовлених угодою, свідчить про нікчемність угоди, не відповідає нормам ЦК України та матеріалам справи.

Необґрунтованими також визнаються твердження позивача про допущення зі сторони відповідача істотного порушення умов угоди, що виразилось у непроведенні оплати відповідачем на користь позивача суми в розмірі 148 000,00 грн., що передбачено п. 4.1. угоди. Позивач безпідставно вважає, що відповідачем повинен виконуватись п. 4.1. угоди саме у первинній редакції (тобто відповідачем повинна здійснюватись оплата грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача), а не у редакції, викладеній у додатковій угоді, з огляду на те, що додаткова угода, як стверджує позивач, є ніби-то розірваною згідно з претензією Стебницького міського голови від 13.01.2004 р. Однак, як уже зазначалось судом, не існує судових рішень, які набрали законної сили, про розірвання додаткової угоди від 12.05.2004 р., чим і спростовується твердження позивача про те, що додаткова угода є розірваною.

Безпідставними є покликання апелянта на ст.538 ЦК України, яка, на його думку, повинна застосовуватись до правовідносин, що виникли між сторонами згідно з укладеною угодою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у  зобов'язанні  свого обов'язку  або за наявності очевидних підстав вважати,  що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або  виконає його  не  в  повному  обсязі,  друга  сторона  має  право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що умовами угоди від 01.11.1999 р. зі змінами, внесеними згідно з додатковою угодою від 12.05.2004 р., не встановлено, що продаж та подальша передача позивачем будинку зумовлені перерахунком відповідачем на банківський рахунок апелянта коштів у сумі 148 000,00 грн. у визначений строк.

Господарським судом правомірно відмовлено і в задоволенні позовних вимог про зобов”язання відповідача повернути повний комплект технічної документації на 32-хквартирний житловий будинок, оскільки, як і в матеріалах справи, так і в судовому засіданні апеляційного господарського суду позивачем не надано жодних доказів, які б підтвердили факт передачі цієї технічної документації відповідачу.

Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення (п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (далі - ГК України) останній застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст.33 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин, судом першої інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, й обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.  

При винесенні даної постанови судом також врахована та обставина, що апеляційна скарга подана Стебницькою міською радою, як це зазначено у вступній частині апеляційної скарги, незважаючи на те, що Стебницька міська рада не є стороною по справі, а підписана дана скарга - представником Виконавчого комітету Стебницької міської ради Б.Рубель.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2007 р. у справі № 1/533-19/104 залишити без змін, а апеляційну скаргу виконкому Стебницької міськради Львівської області - без задоволення.

          2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                        М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Г.В.Орищин