Постанова від 02.07.2025 по справі 320/11799/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11799/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Явор" до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоріті Явор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2022 №00216560704 та від 12.09.2022 №00216570704.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11 жовтня 2024 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що не погоджується з зазначеним рішенням суду, оскільки вважає, що висновки, викладені в ньому, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено підстав невідповідності оскаржуваного рішення вимогам ч. 3 ст. 242 КАС України, оскільки відповідач лише цитує норми процесуального законодавства та не вказує, які саме докази не були взяті до уваги судом першої інстанції. Позивач вказав, що Головне управління ДПС у м. Києві лише зазначає про ймовірність існування доказів, які, на думку відповідача, не були досліджені судом першої інстанції. Проте, які саме докази не були досліджені і мають істотне значення для вирішення справи, відповідач так і не зазначає.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Пріоріті Явор" зареєстровано як юридична особа 08.11.2019, є платником податку на додану вартість з 01.12.2019.

Основним видом господарської діяльності ТОВ "Пріоріті Явор" є код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

На підставі наказу від 20.06.2022 №2051-1 та повідомлення від 24.06.2022 №348/26-15-07-04-01 та на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 cт. 78, п. 79.1 cт. 79 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Пріоріті Явор" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2022 №9036190546 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

Результати перевірки оформлені Актом перевірки від 22.07.2022 №17091/26-15-07-04-01/43339763, у висновках якого вказано про порушення позивачем вимог п.44.6 ст.44 та п.85.2 ст.85, п. 198.6 ст. 198, п.200.4 ст.200 Кодексу, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року на 361 019 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2022 року на 699 535 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 12.09.2022 №00216560704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 361019 грн та штрафні санкції в розмірі 90 254,75 грн;

- від 12.09.2022 №00216570704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 690 535 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 62 ПК України передбачено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому, пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має на це право. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та, відповідно, нікчемності її правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №1570/7146/12, від 06.03.2018 у справі № 805/2307/17-а, від 05.05.2018 справа № 810/3188/17, від 02.05.2018 справа № 804/3006/17.

В даній справі в Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що на порушення п.44.6 ст.44 та п.85.2 ст.85, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Кодексу, ТОВ "Пріоріті Явор" не надано до перевірки документи, що підтверджують ведення фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення та заявленого бюджетного відшкодування у вказаних періодах, а саме: договори господарської діяльності, акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки, штатний розпис, табель робочого часу, оборотно-сальдові відомості загальні та по рахунках 10, 11, 12, 15, 20, 23, 24, 26, 28, 311, 361, 3711, 631, 685, за періоди, що перевіряються, та інші документи, які не зазначені у переліку, але безпосередньо пов`язані із декларуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року на 361019 грн. та завищення на 699535 грн внаслідок завищення показника рядка 19 та рядка 20.2 Декларації.

Фактично висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року на 361 019 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2022 року на 699 535 грн зроблені у зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів ТОВ "Пріоріті Явор".

Судом встановлено, що ТОВ "Пріоріті Явор" не було надано до податкової перевірки жодних первинних бухгалтерських документів у зв`язку з неповідомленням останнього про проведення ГУ ДПС у м. Києві перевірки, не вручення наказу, повідомлення про перевірку та не вручення запиту про надання інформації/документів.

Позивач пояснював, що в період з 25.05.2022 по теперішній час усі працівники позивача перебувають на дистанційний роботі у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України.

Як зазначав позивач, про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало відомо лише 31.10.2022 в день відображення оскаржуваних рішень в особистому кабінеті платника податків. Про підстави проведення перевірки та висновки податкового органу стало відомо лише 15.12.2022 в день отримання відповіді від ГУ ДПС у м. Києві на лист ТОВ "Пріоріті Явор".

Контролюючий орган, у свою чергу стверджує, що у зв`язку з відсутністю ТОВ "Пріоріті Явор" за юридичною адресою, він направляв листи щодо надання документів, а також щодо прибуття службових осіб до контролюючого органу.

Перевіривши доводи сторін та наявні у матеріалах справи докази колегія суддів встановила наступне.

01.06.2022 в.о. начальника ГУДПС у м.Києві видано наказ №1730-П по проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Пріоріті Явор" з 15.06.2022.

Посадовими особами ГУДПС у м.Києві було здійснено виїзд за податковою адресою позивача та встановлено відсутність підприємства та посадових осіб останнього за адресою, про що складено Акт від 15.06.2022 №1857/26-15-07-04-01.

20.06.2022 в.о. начальника ГУДПС у м.Києві видано наказ № 2051-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Пріоріті Явор" з 11.07.2022.

24.06.2022 на адресу Товариство було надіслано копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, запит про надання документів, повідомлення про проведення 11.07.2022 перевірки в приміщенні контролюючого органу та про необхідність з`явитись для ознайомлення з результатами перевірки.

Разом з тим, дослідивши надані контролюючим органом копії конвертів та повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів встановила, що у наданих повідомленнях не зазначено у відповідній графі про його невручення, не зазначено причини невручення, а також відсутній підпис працівника поштового зв`язку.

Також колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази направлення контролюючим органом вказаних документів засобами електронного зв`язку в електронній формі до електронного кабінету позивача.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять також і будь-яких доказів, що позивач повідомляв податковий орган про вимушену зміну порядку та способу комунікації з контролюючим органом, зокрема і в частині неможливості отримання кореспонденції за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.

Колегія суддів зазначає, що фактично податковим органом було проведено перевірку про яку позивач взагалі не був повідомлений.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справі первинні документи бухгалтерського обліку, які стосувались питань досліджуваних контролюючим органом під час проведення перевірки.

З огляду на те, що в період з 25.05.2022 по теперішній час усі працівники позивача перебували на дистанційний роботі у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України, що унеможливило платника податків бути обізнаним про проведення перевірки та про необхідність вчинення будь-яких процесуальних дій пов`язаних із нею, враховуючи те, що позивач не знав та не міг знати про необхідність подання відповідних документів з огляду на неотримання відповідного запиту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для прийняття долучених до позовної заяви документів та надання їм відповідної оцінки.

Перевіривши всі долучені до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку, детально описавши їх, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що ТОВ "Пріоріті Явор" підтверджено первинними документами, формування задекларованих показників в Деклараціях з ПДВ за січень 2022 року, а саме заявленого бюджетного відшкодування за січень 2022 в розмірі 361 019 грн та сформованого від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2022 року на 699 535 грн.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у м.Києві не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.09.2022 №00216560704 та від 12.09.2022 №00216570704, а тому наявні підстави для скасування ППР та задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю. Коротких