Постанова від 02.07.2025 по справі 320/11900/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року

м. Київ

справа № 320/11900/24

адміністративне провадження № К/990/74/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 (головуючий суддя Марич Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Оксененко О.М.)

у справі №320/11900/24

за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

1.1. В обґрунтування позову зазначила, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, позивачка зауважила, що під час проведення камеральної перевірки суб`єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, у тому числі відповідачем не запитувались копії документів на паперових носіях, не взято до уваги пояснення суб`єкта перевірки, як наслідок, відповідачем зроблено хибні висновки про порушення позивачкою законодавства під час здійснення реєстраційних дій. Також ОСОБА_1 вказує на те, що у наказі відсутнє обґрунтування чому саме анулювання доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути застосовано. При цьому, визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачці доступ до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у оскаржуваних наказах про застосування заходу стягнення.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, позов задоволено.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Разом з тим, відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого суворого виду санкції оскаржуваним наказом, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. Відповідно до свідоцтва Міністерства юстиції України № 3993, виданого 29.05.2001, ОСОБА_1 надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення № 1471.

3.2. Наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2023 № 1854/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» призначено проведення камеральної перевірки дотримання нею вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявами №№ 50915115, 50300191, 50929034, 49804198, 50010713, 48268017, 45491511, 50656993, 50272977, 50399350, 48995832.

3.3. За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. складено акт від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23, в якому вказано, що під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50915115, №50300191, №50929034, №49804198, №50010713, №50656993, №50272977 приватним нотаріусом порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), пунктів 12, 40, 41, 77, 78, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (далі - Порядок № 1127), оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без отримання відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;

Під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48268017, №45491511 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;

Під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50399350, №48995832 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

3.4. На підставі акту від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23 Міністерством юстиції України видано наказ від 16.08.2023 № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано позивачці доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.1. Підставами касаційного оскарження Міністерством юстиції України зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України).

4.2. Зокрема, скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553).

4.3. Порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на переконання скаржника полягає у тому, що суд не дослідив зібрані у справі докази щодо встановлених порушень позивачкою норм права під час вчинення реєстраційних дій.

5. Позивачкою надано відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій без змін з огляду на дотримання цими судами норм процесуального права та правильне застосування норм матеріального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно зі статтею 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; моніторингу реєстраційних дій в реєстрах (підпункти 4 та 5 пункту 4 Порядку № 990).

Відповідно до пунктів 9, 13-1 цього Порядку камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

Згідно з пунктом 14 Порядку №990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно пункту 20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (пункт 34 Порядку №990).

11. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо невідповідності висновку судів попередніх інстанцій про невмотивованість рішення про анулювання позивачці доступу до Державного реєстру прав суд касаційної інстанції зазначає про таке.

12. Аналізуючи наведені вище норми Закону № 1952-IV та Порядку № 990, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що вони не містять прямого припису про зазначення мотивів саме у рішенні уповноваженого органу про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора. Проте вони містять припис про вмотивованість такого рішення.

13. На переконання Суду, вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з проведення камеральної перевірки, викладений в акті перевірки у формі пропозиції, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

14. У матеріалах справи наявний акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 16.08.2023.

15. Суд апеляційної інстанції встановив, що в акті від 16.08.2023 комісія зазначила таке:

а) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 09.02.2022 № 50915115, поданої Непогодовим Михайлом Миколайовичем в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Дарунок Плюс» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63438679, на підставі якого відкрито розділ № 2581433880000 на нежитлову будівлю літ. «Г», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 36-А (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46687105).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 174, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 № 838, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Довідка № 838).

Вказано, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді заяви порушено вимоги, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

б) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50300191 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності. До заяви було надано ідентичний пакет документів, як до попередньої заяви, у зв`язку з чим приватним нотаріусом допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

в) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 10.02.2022 № 50929034, поданої Рейвах Тетяною Миколаївною в інтересах товариства з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-Два» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63437062, на підставі якого відкрито розділ № 2581369080000 на будівлю водонапірної башти літ « 2К», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46685705).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: - висновок щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 10.11.2021 №531, виготовлений ТОВ «Бюро Літер «М»; інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 172, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку від 12.01.2022 №1/011222, видану товариству з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-Два» щодо обліку Об`єкта на балансі підприємства.

Вказано, що приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

г) за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №49804198, №50010713 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідні рішення, відкрито розділи та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередніх заяв, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

ґ) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2021 № 48268017, поданої Бондаренко О.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська консалтингова компанія» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.10.2021 № 60912253, на підставі якого відкрито розділ № 2478009280000 на нежитлову будівлю літ «А», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сосюри Володимира, буд. 7/1 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 44443504).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка №651); довідку про підтвердження поштової адреси від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка); інформаційну довідку від 05.10.2021 НЖ-2022 № 1667, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.

З відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що заявником до заяви не було подано, а позивачем не витребувано, документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

д) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №45491511 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередньої заяви, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127.

е) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 27.01.2022 № 50656993, поданої ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2022 № 63127434, на підставі якого відкрито розділ № 2568766180000 на нежитлову будівлю літ. «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46411056).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: інформаційну довідку від 28.01.2022 НЖ-2022 № 113, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна та підтвердження поштової адреси від 30.09.2021 № 17/09, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Довідка № 17/09).

За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

є) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50272977 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

ж) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.01.2022 № 50399350, поданої ОСОБА_5 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2022 № 62887524, на підставі якого відкрито розділ № 2558445980000 на нежитлову будівлю літ. «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46196361).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна від 17.11.2021 №231, виготовлену ФОП ОСОБА_6 ; інформаційну довідку від 13.01.2022 НЖ-2022 № 26, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.

За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

з) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №48995832 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередньої заяви, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

Тобто, відповідачем в акті зазначені допущені, на думку суб`єкта владних повноважень, порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомого майна, наведено опис відповідних нормативно-правових актів, означено їх суть та наведено мотиви, з яких цей суб`єкт прийшов до відповідного висновку.

16. Також у акті містяться аргументи стосовно застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. єдиного можливого заходу реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно, як от: системність та повторюваність порушень, які полягають у проведенні державної реєстрації права власності за відсутності документів, що підтверджують таке право; притягнення нотаріуса протягом останніх дванадцяти місяців до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі наказів Міністерства юстиції України від 07.11.2022, 23.11.2023, 27.02.2023; анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі наказів Міністерства юстиції України від 09.03.2023, 22.03.2023, 01.05.2023, 05.07.2023, 07.07.2023, 21.07.2023. Містить акт перевірки і пропозицію комісії про анулювання доступу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17. Тому, враховуючи, що акт за результатами камеральної перевірки містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно невмотивованості оскаржуваного наказу помилковими.

18. При цьому помилковим є застосування судами попередніх інстанцій до правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.07.2021 у справі № 640/25601/19, від 09.11.2020 у справі № 160/9698/19 та від 18.03.2020 у справі № 804/4518/17 щодо обґрунтованості рішення Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками камеральної перевірки, оскільки обставини вказаних справ є відмінними від обставин справи, яка розглядається. Зокрема у вказаних судових рішеннях Верховним Судом зроблено висновки про необґрунтованість оскаржених рішень Міністерства юстиції України з огляду на порушення процедури їх прийняття, зокрема, неповідомлення про призначення і проведення камеральної перевірки, і як наслідок, порушення прав державних реєстраторів на учать у розгляді справи шляхом подання пояснень, надання доказів щодо вчинення ними реєстраційних дій. Натомість у справі, яка розглядається, позивачка такі доводи не наводить, вона брала участь у розгляді справи, отримавши всі прийняті документи і рішення, подавши письмові пояснення по суті камеральної перевірки.

19. Відтак оскаржений позивачкою наказ відповідача підлягав перевірці на предмет його відповідності вимогам законодавства, яке було чинним на час вчинення реєстраційних дій, що регулюють питання державної реєстрації прав на нерухоме майно.

20. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

22. Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Як зазначалося Судом вище, у акті перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачкою вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 41, 77, 78, 79 Порядку № 1127 у редакції на час вчинення реєстраційних дій. Суть порушень, за висновками відповідача, полягала у тому, що під час вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна позивачка провела державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

24. Відтак, суди попередніх інстанцій у межах предмета спору в цій справі мали перевірити вказані висновки відповідача, надати оцінку аргументам позивачки щодо їх помилковості та аргументам відповідача на їх підтвердження. Оцінку таким доводам суди повинні відобразити у мотивувальній частині судового рішення з огляду на приписи статей 246, 322 КАС України. Проте зазначених вимог процесуального закону суди попередніх інстанцій не виконали.

25. За обставинами справи за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2021 № 48268017, поданої Бондаренко О.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська консалтингова компанія», приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.10.2021 № 60912253 з порушенням вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127. Аналогічні порушення допущені за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №45491511.

Суть вказаних порушень зводиться до того, що заявниками до заяви не було подано, а позивачкою не витребувано, документ, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

26. Правовідносини щодо вчинення вказаних реєстраційних дій регулюються нормами Закону № 1952-IV та Порядку № 1127. Зокрема, частинами 1-3 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

За змістом статті 10 Закону нотаріус є державним реєстратором. При цьому він:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 5, 6 та 8 статті 18 вказаного Закону у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

За змістом частин 1 та 2 статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав може бути, зокрема, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

27. Відповідно до пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Пунктами 40 та 41 цього Порядку встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

28. Отже, зважаючи на наведене вище правове регулювання, у межах висновків відповідача в цій частині та доводів позивача судам належало перевірити факт подання для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт серед іншого документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

29. Такими документами на час вчинення реєстраційних дій були:

декларація про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта; сертифікат щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»);

рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцевої державної адміністрації або районної у місті Києві державної адміністрації про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва про присвоєння адреси (стаття 22-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності).

При цьому вказані документи та відповідна інформація вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

30. Однак за матеріалами справи суди отримання таких документів позивачкою під час державної реєстрації права власності новозбудованих об`єктів нерухомого майна не перевіряли, як не перевіряли висновків у цій частині відповідача.

31. Суди, з посиланням на пункт 42 Порядку № 1127, спростовували висновок відповідача про необхідність подання заявником або отримання позивачкою вказаних документів. Однак застосування вказаної норми права до правовідносин, щодо яких виник спір, є неправильним, оскільки вона регулює питання державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. Між тим у справі, яка розглядається, вирішувалося питання державної реєстрації права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна, відмінні від індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудови до них, державна реєстрація яких унормована пунктом 41 цього Порядку.

32. Щодо вчинення інших реєстраційних дій, вказаних у акті перевірки від 16.08.2023, відповідачем зазначені аналогічні порушення позивачкою під час вчинення державної реєстрації права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна, які виразились у не отриманні нею з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Проте будь-яких доводів на спростування висновків відповідача з цього приводу судами попередніх інстанцій не наведено, хоч оскаржений наказ визнаний протиправним і скасований.

33. Крім того, щодо проведеної вперше державної реєстрації об`єктів нерухомого майна позивачкою за заявами від 09.02.2022 № № 50915115, 50300191, від 10.02.2022 № № 50929034, 49804198, 50010713, від 05.10.2021 № № 48268017, 54491511 відповідачем у акті перевірки зазначено про порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV. Порушення, на думку відповідача, полягає у тому, що подані заявниками для державної реєстрації документи не давали змоги державному реєстратору встановити набуття ними права власності на об`єкти нерухомого майна. Суть порушення зводиться до того, що заявниками - юридичними особами, подані для державної реєстрації права власності на нерухоме майно відомості про його створення до 05.08.1992. Проте заявники як юридичні особи були зареєстровані у часі пізніше, ніж час створення нерухомого майна.

34. На переконання відповідача у таких випадках відповідно до приписів статті 18 Закону № 1952-IV позивачка мала обов`язок перевіряти обсяг цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб шляхом отримання відомостей з відповідного державного реєстру. Проте таких дії приватний нотаріус ОСОБА_1 не вчинила. Суди попередніх інстанцій зазначених обставин не перевіряли та оцінки діям позивачки у цьому контексті не давали.

35. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність оскарженого рішення відповідача від 16.08.2023 № 2949/5 вимогам законодавства у сфері регулювання державної реєстрації права власності є передчасними, а касаційна скарга в цій частині - обґрунтованою. При цьому скарга підлягає до задоволення частково, оскільки наслідком порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, є не ухвалення нового судового рішення, а направлення справи на новий судовий розгляд.

36. Суд касаційної інстанції також позбавлений можливості перевірити зазначені обставини з огляду на норми статті 341 КАС України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції та неможливості отримувати і досліджувати докази, встановлювати обставини справи.

37. Відтак для правильного вирішення цього спору по суті судам належало встановити всі обставини справи, їх правове регулювання з огляду на приписи статей 9, 242 КАС України, які визначають завданням суду під час розгляду справи ухвалення законних і обґрунтованих рішень. Такими є лише рішення, які ухвалені судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також рішення, ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Проте у будь якому випадку такі рішення не повинні ґрунтуватися на не спростованих сумнівах.

38. Однак вказаним нормам процесуального права судові рішення, що оскаржуються, не відповідають, а зазначені вище висновки судів попередніх інстанцій є передчасними. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

39. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

40. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

41. За наведених обставин суди попередніх інстанцій внаслідок вказаних порушень норм КАС України, не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно ухвалення судового рішення щодо правильного застосування у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, норм статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 41, 77, 78, 79 Порядку № 1127 у редакції на час вчинення реєстраційних дій.

42. Зазначене відповідно до частини 2 статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 327, 343, 349, 353 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 320/11900/24 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін