Рішення від 23.06.2025 по справі 766/7635/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/7635/17

Пров. №2/766/434/25

23 червня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (від імені яких діє їх матір ОСОБА_2 ), ОСОБА_5 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м.Херсоні ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Резтех", Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійський Союз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод гумотехнічних виробів", ОСОБА_6 про встановлення фактів проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та батьківства, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, визнання майна сумісною власністю та виділення частки майна в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 з вказаним позовом, посилаючись на те, що з травня 1999 року до початку 2003 року вона проживала разом з ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_8 . Під час реєстрації народження дитини в органах РАГСу запис про батька був зроблений за прізвищем позивачки, а ім`я та по батькові батька записано за її вказівкою, відповідно в графі батько дитини записано « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, після його смерті відкрилась спадщина. Нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька О.А., вирішуючи питання щодо розміру спадкового майна, визначила вклади ОСОБА_7 в статутні капітали Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім» «РЕЗТЕХ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЙСЬКИЙ СОЮЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів» як спільну сумісну власність подружжя спадкодавця з дружиною ОСОБА_2 , залишивши в спадковій масі частину від належних спадкодавцю часток. Також, зазначає, що до спадкової маси не включено квартиру АДРЕСА_1 та набуте нерухоме майно за час перебування у шлюбі будинок АДРЕСА_2 .

Просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_7 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати відділ державної реєстрації внести зміни до актового запису про народження дитини, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 »;

визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину від 31.03.2017 року видані ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно кожній на 3,3625% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЙСЬКИЙ СОЮЗ». Визнати за ОСОБА_13 право власності на 6,6% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЙСЬКИЙ СОЮЗ»;

визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину від 31.03.2017 року видані ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно кожній на 3% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РЕЗТЕХ». Визнати за ОСОБА_13 право власності на 6% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РЕЗТЕХ»;

визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину від 31.03.2017 року видані ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно кожній на 12,69788% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів». Визнати за ОСОБА_13 право власності на 19,39996% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

визнати за ОСОБА_13 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом;

визнати будинок АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та поділити його, виділивши ОСОБА_13 у власність 1/10 частину вказаного будинку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В.Е. від 11.05.2017 р. позовна заява залишена без руху, встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 16.05.2017 р. відкрито провадження по справі, призначене справу до розгляду у судовому засіданні.

15.05.2017 р. ОСОБА_6 звернулася з заявою про забезпечення вищевказаного позову. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 р. апеляційна скарга ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , відхилена, ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Усною ухвалою суду від 06.02.2018 р. з занесенням до протоколу судового засідання прийнята заява про збільшення позовних вимог, долучення до справи додаткових доказів.

Крім того, ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2018 р., 16.04.2018 р. витребувані докази.

15.05.2018 р. від представника третьої особи ТОВ «Торгівельний дім «РЕЗТЕХ» надійшов відзив на позовну, в якому просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих підстав, що вклад до статутного капіталу є спільною сумісною власністю подружжя, а факт батьківства не доведений належними доказами.

16.05.2018 р. від представника третьої особи ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» надійшов відзив, в якому просили в задоволенні позову відмовити за відсутності доказів батьківства та врахувати, що особистою приватною власністю померлого є лише різниця частки в статутному капіталі, яка і була поділена нотаріусом між всіма спадкоємцями.

17.05.2018 р. від представника ОСОБА_2 адвоката Літвінової Т.В. надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого вказала, що доказів сумісного проживання ОСОБА_6 та померлого ОСОБА_7 не надано. ОСОБА_7 протягом життя не визнавав батьківства. Експертний висновок про біологічне споріднення неможливо прийняти до уваги, оскільки спірні правовідносини регулюються КпШС України, який не передбачає такої підстави встановлення батьківства. Експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Споріднення неможливо встановити між особами жіночого полу. При цьому у вимогах щодо частки статутного капіталу не враховано частка відповідачки ОСОБА_2 у спільному майні подружжя.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 15.04.2019 року у зв`язку з тим, що суддя Дорошинська В.Е. не може продовжувати розгляд справи, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/7635/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 р., головуючим у справі визначена суддя Прохоренко В.В.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. від 16.04.2019 року задоволено самовідвід головуючого у справі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.

Матеріали цивільної справи передано головуючому 18.06.2019 року.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В. від 18.06.2019 р. справа прийнята в провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04.11.2019 р. виправлено описку в ухвалі Херсонського міського суду Херсонської області від 18 червня 2019 року; в задоволенні клопотання про об`єднання зі справою № 766/5601/17 відмовлено, притягнуто до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору зі сторони позивача ОСОБА_1 ; підготовче засідання відкладено.

За усною ухвалою суду з занесенням до протоколу судового засідання від 20.02.2020 р. на підставі ст.55 ЦПК України замінено відповідача Корабельний райони у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на належного - Корабельний районний у м. Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2020 р. клопотання адвоката Сергет В.В. щодо заміни позивача, залучення законного представника задоволено частково: виключено з числа третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 через наявність у нього статусу позивача у справі; в частині залучення ОСОБА_14 в якості третьої особи поставлено питання на додаткове обговорення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2020 р. прийнята заява ОСОБА_1 про збільшення/зменшення позовних вимог, яка залишена без руху, встановлений строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2020 р. продовжено розгляд справи, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2020 р. закрите підготовче провадження по справі № 766/7635/17 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до остаточних вимог просили:

- встановити факт постійного проживання однією сім`єю його матері ОСОБА_6 та померлого ОСОБА_7 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 20.05,1999 по 12.01.2003 року;

- встановити факт батьківства ОСОБА_7 відносно ОСОБА_15 ;

- визнати недійсними свідоцтва про права на спадщину від 31.03.2017 р., видані

ОСОБА_5 в частині права власності на 3,3625% частки в статутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»;

про правовласності наспільне майно,видане ОСОБА_2 на 16,8125%частки встатутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»;

про правона спадщину, видане ОСОБА_2 на 3,3625 % частки в статутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_3 на 3,3625 % частки в статутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_4 на 3,3625 % частки в статутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»;

ОСОБА_5 в частині права власності на 3% частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РЕЗТЕХ»;

про право власності на спільне майно, видане ОСОБА_2 на 15 % частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РЕЗТЕХ»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_2 на 3 % частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РІЗТЕХ»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_3 на 3 % частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РЕЕТЕХ»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_4 на 3 % частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РЕЗТЕХ»;

ОСОБА_5 в частині права власності на 12,69788% частки в статутному капіталі ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

про право власності на спільне майно, видане ОСОБА_2 на 33,5104 % частки в статутному капіталі ТОВ ««Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_2 на 12,69788 % частки в статутному капіталі ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_3 на 12,69788 % частки в статутному капіталі ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

про право на спадщину, видане ОСОБА_4 на 12,69788 % частки в статутному капіталі ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів».

- визнати за ОСОБА_15 право власності на 6,6% частки в статутному капіталі ТОВ «Таврійський Союз»

- визнати за ОСОБА_15 право власності на 6% частки в статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РЕЗТЕХ»;

- визнати за ОСОБА_15 право власності на 19,39996% частки в статутному капіталі ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів»;

- визнати за ОСОБА_15 право власності на 1/5 частинну квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом;

- визнати будинок АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та поділити його виділивши ОСОБА_15 у власність 1/10 частину будинку в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні 15.03.2021 р. позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сергет В.В. позов підтримали в повному обсязі та дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Літвінова Т.В. позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнала в повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» Литвинов О.В. вважав позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у поясненнях на позов.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що позивач ОСОБА_1 є його двоюрідним братом, а відповідачка ОСОБА_5 його бабка. ОСОБА_8 є сином його дядька ОСОБА_17 , їх родинний зв`язок визнають всі з його родини, його бабуся ОСОБА_18 . ОСОБА_11 він знає з 1999 року, коли ОСОБА_17 привів її на день народження діда та сказав, що це його дівчина (співмешканка). ОСОБА_11 та ОСОБА_19 жили на ОСОБА_20 (квартири на ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ). Йому достовірно відомо, що вони проживали як сім`я, разом покупали продукти, жили вони разом з 1999 по 2003 роки. Всі знали, що ОСОБА_23 батько ОСОБА_8 , у них були відносини як у батька та сина. Коли ОСОБА_17 вступив у шлюб, його нова дружина ОСОБА_24 заборонила йому спілкуватися з сином, але всі інші в сім`ї продовжували таке спілкування.

Свідок ОСОБА_25 при допиті ІНФОРМАЦІЯ_3 вказала, що вона сусідка померлого ОСОБА_26 по тамбуру, в своїй квартирі живе 23 роки. Стверджувала, що до Ксенії, яку він представив їй як наречену, ОСОБА_17 ні з ким не проживав. Жінки до нього ходили, але постійної співмешканки, більш того, з дитиною у нього не було.

Свідок ОСОБА_27 , яка є сусідкою ОСОБА_6 стверджувала, що ОСОБА_28 та ОСОБА_19 зустрічалися, вона завагітніла та народила ОСОБА_8 , інших чоловіків у ОСОБА_29 не було. Коли ОСОБА_8 був рік ОСОБА_23 був присутнім на дні народженні, він визнавав батьківство, в подальшому їх відносин з ОСОБА_29 вона не бачила. Мати ОСОБА_17 ОСОБА_12 давала кошти на операцію ОСОБА_8 , їй відомо, що гроші ОСОБА_17 та його родичі на утримання ОСОБА_8 клали на «книжку». Стверджувала, що ОСОБА_29 та ОСОБА_17 разом проживали до народження ОСОБА_8 , а після його народження ОСОБА_17 приходив по 4 рази на місяць та давав гроші ОСОБА_29 , а та їй і вона ходила покупала памперси.

Свідок ОСОБА_30 вказала, що вона сусідка сім`ї ОСОБА_12 , заселилася у будинок по АДРЕСА_3 ., ОСОБА_12 пізніше. Але її син навчався з 7 класу з ОСОБА_17 , тому добре знала їх родину. У ОСОБА_17 була дівчина її звали ОСОБА_31 (так всі називали ОСОБА_32 ), але бачила вона її 2-3 рази, ніколи не бачила, щоб вона жила у ОСОБА_17 , чула що вона жила у малосімейці. Також не бачила цю дівчину вагітною. Колись їй мати ОСОБА_33 говорила, що у ОСОБА_17 є дитина, яку оперували, але ОСОБА_17 дитину не визнає.

Свідок ОСОБА_34 вказала, що ОСОБА_19 хресний її сина, якого вона знає з 1994 року. У ОСОБА_17 було багато дівчат, але дома у нього ніхто, крім ОСОБА_35 (дружина) не жив. ОСОБА_11 бачила рази 2 з ОСОБА_17 , одного разу вони були на дні народження її чоловіка, а один раз в кафе, але коли вона була в гостях у ОСОБА_17 ніколи там ОСОБА_11 не бачила. ОСОБА_17 ніколи не визнавав, що у нього є син та говорив, що у нього лише дві дочки. ОСОБА_36 визнавала ОСОБА_8 онуком, а ОСОБА_17 категорично не визнавав. Вона не володіє інформацією щодо надання ОСОБА_17 матеріальної допомоги ОСОБА_8 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_37 пояснила, що її чоловік та ОСОБА_23 були близькими друзями, вона також гарно знала ОСОБА_17 з 1996 року, а ОСОБА_11 її подружка вони разом навчалися в училищі. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 співмешкали в квартирі на ОСОБА_20 то на ОСОБА_22 , то у ОСОБА_11 , у них народився син ОСОБА_8 . ОСОБА_17 спочатку визнавав ОСОБА_8 своїм сином, допомагав грошима. Батьки ОСОБА_17 , його сестра зі своїм сином підтримували відносини з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . ОСОБА_17 перераховував гроші ОСОБА_11 на картку. Після того, як ОСОБА_17 та ОСОБА_11 розійшлися, вони підтримували відносини до появи в його житті майбутньої дружини ОСОБА_24 . ОСОБА_8 схожий на ОСОБА_17 як дві краплі води. ОСОБА_17 звертався до ОСОБА_8 по імені, сином не називав.

Свідок ОСОБА_38 пояснила, що ОСОБА_8 похресник її чоловіка, син ОСОБА_39 та ОСОБА_26 , які познайомилися та почали зустрічатися приблизно у 1998-1999 роках. ОСОБА_29 та ОСОБА_17 разом проживали в квартири по АДРЕСА_2 спочатку, а потім в квартирі ОСОБА_29 . ОСОБА_8 з народження одразу з пологового будинку був переведений у лікарню. Причину розриву відносин між ОСОБА_29 та ОСОБА_17 вона не знає, але вони розійшлися коли ОСОБА_8 було 2 чи 3 роки. Взагалі ОСОБА_17 часто змінював подруг. Всі в родині ОСОБА_12 визнавали, що ОСОБА_8 син ОСОБА_17 , але ОСОБА_17 не обговорював своє батьківство ні з ким. Вказувала, що до народження ОСОБА_40 завжди привозив та забирав ОСОБА_29 з роботи. Крім нього у ОСОБА_11 нікого не було. Про народження ОСОБА_8 дізналися від ОСОБА_17 він подзвонив її чоловіку. Саме ОСОБА_17 попросив її чоловіка бути хресним ОСОБА_8 . Вона питала у ОСОБА_17 чому він не встановив батьківство, але той не відповідав, оскільки був своєрідною особою.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.

В подальшому учасники справи в судове засідання повторно не прибули про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Суд, заслухавши вступні слова сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Нормативно-правове обґрунтування та мотиви, з яких виходить суд.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Оскільки ОСОБА_41 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.2001р. Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсон (том 1 арк. справи 7), то спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України.

Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 53 КпШС України визначено чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України", яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно зі статтею 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. У необхідних випадках суд для з`ясування питань, пов`язаних із походженням дитини, може з урахуванням обставин справи призначити відповідну судову експертизу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Стороною позивача копія актового запису про народження ОСОБА_13 суду не надана та клопотань про її витребування не заявлено, тому суд позбавлений можливості встановити за яких підстав батьком дитини зазначений « ОСОБА_9 », що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-416Зсв18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18).

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів прийнято постанову Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Пунктом 3 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Суду не надано достовірних доказів, що підтверджують визнання при житті ОСОБА_7 батьківства ОСОБА_13 . Визнання позову матір`ю можливого батька ОСОБА_5 , само по собі не є визнанням батьківства її сином. Суд критично ставиться до показів свідків щодо батьківства, спільного мешкання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як до народження дитини, сумісного утримання дитини, оскільки жодний зі свідків чітко не вказав, що померлий ОСОБА_7 визнавав своє батьківство. Сумісні фотографії також жодним чином не підтверджують ні факти сумісного проживання, ні ведення спільного господарства, ні спільного утримання дитини. Докази систематичного грошового забезпечення ОСОБА_42 ( ОСОБА_43 суду не надані.

Слід зазначити, що покази свідків ОСОБА_44 , ОСОБА_34 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 є їх суб`єктивним сприйняттям, крім того, свідок ОСОБА_45 на час народження ОСОБА_8 , якого він визнає двоюрідним братом, сам був 10-річною дитиною, не жив по сусідству.

Покази вказаних вище свідків, як і покази свідка ОСОБА_27 не надають можливості достовірно встановити факт сумісного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однією сім`єю зі спільним бюджетом як до народження ОСОБА_8 , так і після. А з врахуванням показів свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_46 про відсутність постійного проживання ОСОБА_7 та будь-якої іншої особи, до його дружини Ксенії, які є сусідами за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , зацікавленість яких говорити суду неправду не встановлена, які не є подругами ОСОБА_6 , як свідки ОСОБА_44 , ОСОБА_34 , ОСОБА_37 , суд дійшов висновку про недоведеність спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до народження ОСОБА_8 , їх спільного виховання дитини.

Що стосується експертного висновку про біологічне споріднення від 22.12.2017 р., який не є висновком експерта в розумінні ст. 102 ЦПК України, тому сприймається лише як письмовий доказ, то вказаний документ не є підтвердженням того, що ОСОБА_7 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки дослідження проводилися за передбачуваною ймовірністю біологічного рідства ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Крім того, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім`ю України, чинного на момент їх виникнення, який не передбачав такої підстави для встановлення батьківства.

Будь-які інші належні докази на підтвердження спільного проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і померлим ОСОБА_7 до та після народження дитини або спільного виховання чи утримання ними дитини, а також докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства, як того вимагає законодавство, яке діяло на час народження позивача, суду надано не було. За таких обставин, ураховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання батьківства.

Оскільки інші вимоги стосуються права на спадкування та є похідними від визнання батьківства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог щодо визнання недійсними свідоцтва, виданих нотаріусом та визнання за позивачем права на частку у спадщині після смерті ОСОБА_7 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 03 липня 2025 року.

Керуючись ст.2,4,7,9,10,76-81,133,141,258,259,263,264,265,352,354,355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (від імені яких діє їх матір ОСОБА_2 ), ОСОБА_5 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м.Херсоні ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Резтех", Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійський Союз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод гумотехнічних виробів", ОСОБА_6 про встановлення фактів проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та батьківства, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, визнання майна сумісною власністю та виділення частки майна в порядку спадкування за законом відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус