Постанова

від 15.01.2008 по справі 30/229-07-6374

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/229-07-6374

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Шевченко В.В.

                                    Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Яковлева А.О.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Громадської організації „Одеський клуб любителів бігу „Бріз”

на рішення господарського суду Одеської області

від 26.11.2007 року                    

у справі № 30/229-07-6374                                                                                                                                                                                                                                                                         

за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: Громадської організації „Одеський клуб любителів бігу „Бріз”

про виселення

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У липні 2007 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Жовтневого клубу аматорів бігу „Бриз” (далі - Клуб) про виселення із займаного нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 151,71 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 22.

          Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 23.05.1995 року між відповідачем та Відділом нежитлового фонду виконкому Одеської міської ради (правонаступником якого є позивач) було укладено договір № 38\6 оренди зазначеного нежитлового приміщення. Строк дії даного договору закінчився 23 травня 2007 року. Листами № 01-13\4898 від 11.05.2007р.  та № 01-13/5970 від  07.06.2007 р. позивач попереджав відповідача про те, що договір не буде продовжений на новий строк, однак, Клуб не повернув орендоване приміщення та продовжує ним користуватися.

Клуб заперечував проти позову посилаючись на те, що він добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди, а протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди № 38\6 від 23.05.1995 р. ніяких заяв позивача про припинення даного договору не отримував. Раніше, 17.05.2007 року Клубом було отримано повідомлення позивача про відмову від продовження строку дії договору № 38\6 від 23.05.1995 р. оренди вищевказаного нежитлового приміщення.

В процесі розгляду даної справи у зв'язку з заміною свідоцтва про державну реєстрацію відповідача господарським судом було змінено його найменування, а саме: Громадська організація „Одеський клуб любителів бігу „Бріз”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2007 року у справі (суддя – Рога Н.В.) позов задоволено з мотивів визнання закінчення строку дії договору оренди спірного нежитлового приміщення і доведеності відмови орендодавця від продовження терміну оренди цього приміщення.

          В апеляційній скарзі Клуб посилаючись на те, що зазначене рішення прийнято судом внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Представництву у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначає, що від Представництва на адресу Клубу протягом місяця після закінчення терміну дії договору не надійшло жодного листа про припинення дії договору оренди. Лист Представництва  від 11.05.2007 року про відмову від продовження дії договору оренди, на думку скаржника, не можна вважати дотриманням процедури розірвання договору, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства, окрім того, викладені в зазначеному листі підстави відмови від продовження дії договору є надуманими і нічим не підтверджуються.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином. Проте 15.01.2008 року до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи № 30/229-07-6374 призначеної на 15.01.2008 року на іншу дату у зв'язку з загрозливою аварійною ситуацією, що створилася на водопровідній мережі.

          Зазначене клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на  те, що по –перше: воно об'єктивно нічим не підтверджено, а по –друге: зайнятість керівника юридичної особи не є достатньою підставою для відкладення судового розгляду справи, оскільки представництво інтересів відповідача може здійснюватися також іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті.

          Нез'явлення у судове засідання представника Клубу, належним чином повідомленого про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає апеляційному розгляду справи по суті згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23 травня 1995 року між Відділом нежилого фонду Одеської міської ради (орендодавець) та Одеським міським клубом любителів бігу „Бриз” (орендар) було укладено договір № 38\6 оренди нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 151,71 кв.м., розташованого в м. Одесі, вул. Єврейська, 22, для використання під клуб, строком на три роки.

          Розпорядженням виконкому Одеської міської ради „Про органи, що виконують функції орендодавця нежилих споруд та приміщень міської комунальної власності” від 10.12.1996 р. № 1166 функції орендодавця нежитлових споруд та приміщень, які відносяться до міської комунальної власності, покладено на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а відділ нежитлового фонду міськвиконкому ліквідовано.

          Отже, права та обов'язки орендодавця за договором № 38\6 від 23.05.1995р. перейшли до Представництва.

          В послідуючому за погодженням сторін зазначений договір оренди тричі продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором.

          Повідомленням № 01-13\4898 від 11.05.2007р. Представництво попередило Клуб про те, що строк дії договору оренди № 38\6 від 23.05.1995 р. закінчується 23 травня 2007 року і на новий термін продовжуватися не буде та виклало вимогу до 31 травня 2007 року передати займане нежитлове приміщення співробітникам Представництва.

          Доказом надсилання відповідачеві зазначеного повідомлення є касовий чек  №  3622 від 11.05.2007 року виданий відділенням поштового зв'язку Одеса – 39.

          Клуб не заперечує факту отримання вказаного повідомлення 17.05.2007 року.

          Оскільки відповідач вимоги позивача не виконав та у встановлений строк займане приміщення не звільнив, то 07.06.2007 року Представництво вдруге надіслало Клубу повідомлення № 01-13/5970 аналогічного змісту, яке останній теж залишив без відповіді та задоволення.

          Доказом надсилання відповідачеві зазначеного відправлення є повідомлення № 122440 відділення поштового зв'язку Одеса –39.

          Вказані повідомлення підписані від імені Представництва заступником начальника, який на підставі довіреностей від 24.05.2006 р. та від 21.05.2007 р.         мав право направляти Контрагентам заяви про припинення договорів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон про оренду), договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

          Така ж сама норма міститься у ч. 2 ст. 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

          Правові наслідки припинення договору оренди безпосередньо врегульовані ч. 1 ст. 27 Закону про оренду, ч. 1 ст. 785 ЦК України та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення  договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону про оренду, у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Вказана норма кореспондується з ч. 1 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          Умовами п. 3.10 договору оренди № 38\6 від 23.05.1995 р. визначено, що після закінчення строку дії договору, якщо немає згоди про його продовження на новий строк, орендар зобов'язаний у 15-денний строк здати за актом орендодавцю приміщення у повному обсязі з усіма зробленими в ньому поліпшеннями.

          Таким чином, на момент вирішення даного спору відповідач займає спірне нежитлове приміщення без будь –яких правових  підстав, а тому позовні вимоги Представництва про його виселення звідти є обґрунтованими і правильно були задоволені місцевим господарським судом.

          Доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень про те, що оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, а саме: з 23.05.2007 р. по 23.06.2007 р., ніяких заяв Представництва про припинення даного договору Клуб не отримував, то в нього є всі підстави вважати вищезгаданий договір продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором, обґрунтовано судом не були прийняті до уваги.

          Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України,     ч. 4 ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону про оренду.    

          Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує   користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Аналогічні норми містяться у ч. 4 ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону про оренду, відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Із змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як в період дії договору так і протягом одного місяця після закінчення строку договору.

          Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

          Господарським судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що повідомленнями № 01-13\4898 від 11.05.2007р.  та № 01-13/5970 від  07.06.2007 р. Представництво двічі попереджало Клуб про те, що після закінчення 23 травня 2007 року строку договору оренди № 38\6 від 23.05.1995 р. він на новий строк продовжуватися не буде у зв'язку з тим, що орендар під час дії даного договору не виконував належним чином свої зобов'язання за цим договором.

          Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного і у повному обсязі внесення орендної плати за користування об'єктом оренди та наявність простроченої заборгованості по орендній платі станом на 16.03.2007 року підтверджується листом Представництва № 01-15/353 від 22.03.2007 року, що надсилалося відповідачеві.

          Посилання відповідача на те, що після припинення договору оренди він продовжував сплачувати орендну плату орендодавцеві, не приймається судом до уваги, оскільки не свідчить про продовження орендних відносин. Зазначені платежі вносилися відповідачем на власний розсуд, за фактичне користування нежитловим приміщенням і сплати орендної плати за припиненим договором оренди Представництво від нього не вимагало.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача про продовження терміну дії договору оренди у встановленому законом порядку з посиланням на ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 1 ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону про оренду, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи є наслідком помилкового довільного тлумачення відповідачем змісту вказаних норм права, якими врегульована можливість продовження користування майном після закінчення строку договору оренди за умови відсутності заперечень проти цього з боку орендодавця, але аж ніяк не автоматичного поновлення договору оренди, якщо проти цього заперечує орендодавець і такі заперечення висловлювалися ним як паротягом дії такого договору, так і протягом місяця після закінчення строку договору оренди.

Інші доводи скаржника також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, всебічно, повно і об'єктивно встановлених господарським судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що в процесі розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами в обґрунтування своїх доводів і заперечень доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення не вбачається.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2007 року у справі № 30/229-07-6374 залишити без змін, а апеляційну скаргу Громадської організації „Одеський клуб любителів бігу „Бріз”- без задоволення.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                     Бєляновський В.В.

Судді                                                                             Шевченко В.В.

                                                                                                                                   Мирошниченко М.А.