Ухвала від 01.07.2025 по справі 639/3019/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2025 року

м. Харків

справа № 639/3019/22

провадження № 22-ц/818/337/25

Харківський апеляційний суд

у складі: головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів Пилипчук Н.П., Савенко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харків клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» про залучення правонаступника відповідача,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.62-00/08-КІ, за умовами якого позичальник отримала від банку грошові кошти у розмірі 2 424 000,00 грн. Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язання між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 15.62-00/08-Д101, предметом якого була нежитлова будівля літ. «С-2» загальною площею 1476,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі іпотечного договору внесені відомості до Державного реєстру іпотек, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, у зв`язку із чим банк був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з неї та поручителів заборгованості. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року позовні вимоги банку задоволені в повному обсязі і стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 694 575,15 грн. Рішення суду дотепер не виконано. Зазначив, що 08 липня 2014 року постановою Господарського суду Харківської області у справі № 922/2459/14 відкрито ліквідаційну процедуру банкрута Повного товариства «Євтушенко і КО». Зазначений вище предмет іпотеки нежитлова будівля був включений до ліквідаційної маси банкрута. Щодо нього були скасовані обтяження. Він був реалізований на відкритих торгах, переможцем яких став ОСОБА_6 , який 01 жовтня 2014 року зареєстрував за собою право власності на це майно. Указував, що 25 лютого 2015 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 922/2459/14 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року, припинено провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство Повного товариства «Євтушенко і КО». У подальшому 02 листопада 2015 року вищезазначена нежитлова будівля зареєстрована як вклад до статутного капіталу ТОВ «Кепітал Естейт». Зазначив, що 18 листопада 2015 року та 27 червня 2016 року на підставі договорів про відступлення прав вимоги він придбав у банку права вимоги до ОСОБА_7 за кредитним договором та іпотечним договором від 27 червня 2008 року. Указував, що постановою Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі № 639/5409/18, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсними відкриті тоги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року та свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_6 , а також витребувано зазначену нежитлову будівлю з незаконного володіння ТОВ «Кепітал Естейт». Зазначив, що 16 грудня 2021 року проведено поділ нежитлової будівлі на дві групи нежитлових приміщень загальною площею 741,7 кв.м. та 734,8 кв.м., право власності на які зареєстровано за ТОВ «Кепітал Естейт». 31 січня 2022 року право власності на зазначені нежитлові приміщення на підставі судових рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_3 . Указував, що кредитний договір та договір іпотеки є чинними, визнання недійсними торгів, на яких було реалізовано предмет іпотеки, свідчить про фактичне відновлення іпотеки з 27 червня 2008 року. Поділ предмета іпотеки та зміна власника не впливають на чинність іпотеки. Проте, у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку, він позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 та застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення. Вважав, що строк позовної давності, на його думку, не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції помилково застосував наслідки спливу строку позовної давності. Суд не врахував, що недійсність торгів з реалізації предмета іпотеки свідчить про те, що жодних їх наслідків не настало, зокрема, припинення іпотеки, незалежно від того, хто їх оскаржив і з яких підстав. Іпотека вважалась припиненою внаслідок проведення торгів з 24 вересня 2014 року до 13 травня 2021 року, коли торги визнані недійсними, і фактично відновлена з моменту укладення договору. Він звернувся до суду з вимогами про визнання прав іпотекодержателя за договором іпотеки, а не з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому строк позовної давності не залежить від дати невиконання боржником основного зобов`язання. Обмеження будь-яким строком позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачено. Вирішуючи спір про визнання права іпотекодержателя, суд вказав про відлік строку позовної давності щодо вимог про оскарження припинення іпотеки та інших вимог. Строк позовної давності не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені та у нього з`явилось право на позов. До того ж, 16 грудня 2021 року предмет іпотеки поділений на два окремих об`єкти, що повністю виключило можливість внести відомості про іпотеку до реєстру на підставі договору іпотеки. Він мав намір реалізувати своє право на реєстрацію іпотеки у реєстрі у позасудовому порядку шляхом звернення до реєстратора, однак втратив оригінал договору іпотеки та з липня 2020 року по жовтень 2022 року вживав заходів щодо отримання дублікату. Суд не надав належної оцінки його клопотанню про поновлення строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року рішення суду скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові з інших підстав.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що права позивача, як нового іпотекодержателя не порушені, він не позбавлений можливості реалізувати право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник ТОВ «ФК «Поліс» - адвокат Тута І. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначав неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 квітня 2021 року в справі № 552/6997/19, від 11 серпня 2021 року в справі № 725/2206/19, від 21 березня 2018 року в справі № 761/22232/15-ц, від 13 лютого 2020 року в справі № 140/2015/17, від 22 квітня 2022 року в справі № 344/17217/15-ц, від 16 червня 2022 року в справі № 308/8837/17, від 31 жовтня 2018 року в справі № 367/6105/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 796/1272/14-ц, від 29 грудня 2020 року в справі № 909/1165/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010, від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19, від 04 жовтня 2023 року в справі № 906/1026/22, від 23 жовтня 2023 року в справі № 922/3537/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

02.05.2025 до суду апеляційної інстанції від Кривутенка А.А., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс» надійшло клопотання про витребування доказів , в якому просив витребувати у Відокремленого підрозділу П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію про спадкоємців (прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації місця проживання), які подали заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №181/2024, яка була відкрита 09.05.2024 після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 травня 2025 року клопотання Кривутенка А. А., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» задоволено.

Витребувано у Відокремленому підрозділі П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори: -Інформацію про спадкоємців (прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації місця проживання), які подали заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); -Належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №181П/2024, яка була відкрита 09.05.2024 після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

Згідно з відповіді відокремленому підрозділі П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори: від 15.05.2025/П №50/01-16 вбачається, що 09 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 (т. 5 а.с. 21)

Листом від 03.06.2024/П №_722/02-14 відокремлений підрозділ П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори повідомив, що оскільки у ОСОБА_1 відсутній родинний (шлюбний) зв`язок з померлим ОСОБА_2 , тому після 6-ти місячного строку, необхідно надати до нотаріальної контори копію рішення суду або звернутись до нотаріальної контори для отримання відмови у вчиненні нотаріальних дій.

01.07.2025 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс» надійшло клопотання про залучення правонаступників відповідачів ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та Харківську міську раду. Клопотання обґрунтовано тим, що єдиною спадкоємицею, якою було подано заяву про прийняття спадщини стала ОСОБА_1 -особа, яка проживала з ОСОБА_2 (власником предметів іпотеки) однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Враховуючи що, в матеріалах справи відсутнє рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та постанови про відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, тому з метою уникнення наслідків пред`явлення позову до неналежного відповідача у вигляді відмови в позові, позивач просить залучити до участі Харківську міську раду.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання колегія суддів доходить висновку про необхідність залучення у справі правонаступників ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та Харківську міську раду.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України)

Згідно частини другої статті 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно достатті 1277ЦК Україниу разівідсутності спадкоємцівза заповітомі зазаконом,усунення їхвід правана спадкування,неприйняття нимиспадщини,а такожвідмови відїї прийняттяорган місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини,а якщодо складуспадщини входитьнерухоме майно-за йогомісцезнаходженням,зобов`язанийподати досуду заявупро визнанняспадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи що 09 травня 2024 року ОСОБА_1 , звернулась до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Листом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори повідомлено, що оскільки у ОСОБА_1 відсутній родинний зв`язок із померлим, тому після спливу 6-ти місячного строку , необхідно надати до нотаріальної контори копію рішення суду або звернутись до нотаріальної контори для отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (т. 3 а.с. 22).

Згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу в період з 2005 р. по 09.05.2024 р.

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єюзадоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу в період з 2006 по 09.05.2024.

В іншій частині вимог відмовлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 23 ЗУ «Про Іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Таким чиному разівідсутності у ОСОБА_2 інших спадкоємцівза заповітомабо законом,що підтверджуєтьсяматеріалами спадковоїсправи №181П/2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,має правона спадкуваннямайна тазобов`язань ОСОБА_2 у межах вартості цього майна та є особою, яка прийняла спадщину.

Разом з тим у разі відмови останньої від спадщини та відстутнності інших спадкоємців за заповітом або законом та з огляду на те, що з дати смерті ОСОБА_2 минув строк понад один рік, а також враховуючи положення статті 1277 ЦК України, наявні правові залучення правонаступника ОСОБА_2 . Харківську міську раду.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне застосувати процесуальне правонаступництво, відповідно до вимог ст. 55 ЦПК України, які допускають залучення до участі у справі правонаступників на будь-якій стадії процесу, а тому до участі у справі необхідно залучити правонаступників, ОСОБА_2 а саме ОСОБА_1 та Харківську міську раду.

Також апеляційний суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 55, 367, 368 , 53, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання про залучення правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс»-задовольнити.

Залучити до участі у цивільній справі №639/3019/22 як правонаступників відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) та Харківську міську раду (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, вул. Квітки- Основ`яненка,7, 2-й пов).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді Н.П. Пилипчук

М.Є. Савенко