Ухвала від 03.07.2025 по справі 182/8187/21

УХВАЛА

03 липня 2025 року

м. Київ

справа № 182/8187/21

провадження № 61-6710ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 22 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 06 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровська обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку відшкодування моральної шкоди в наступному розмірі:

незаконне притягнення, як обвинуваченого, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності/перебування під слідством на протязі

173 місяців поспіль за статтю 187 КК України, кримінальна справа № 63052668 від 26 жовтня 2005 року - виходячи із розрахунку 173 місяці х 6 000 грн (мінімальна заробітна плата) = 1 038 000,00 гривень;

незаконне притягнення, як обвинуваченого, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності/перебування під слідством протягом 173 місяців поспіль за ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа № 63052652

від 22 жовтня 2005 року - виходячи із розрахунку 173 місяці х 6 000 грн (мінімальна заробітна плата) = 1 038 000,00 гривень;

незаконне затримання - 50 000,00 гривень;

катування (в разі якщо докази збереглися в експертній установі) з спричиненням тілесних ушкоджень - 200 000,00 гривень;

незаконне взяття і тримання під вартою - 50 000,00 гривень;

незаконне визнання підозрюваним - 50 000,00 гривень;

протиправну бездіяльністю стосовно зберігання та використання відомостей стосовно того, що позивач є особою, якій 11 листопада 2005 року Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого статтею 187 КК України, кримінальна справа № 63052668

від 26 жовтня 2005 року. Дніпропетровським ГУ УМВС України в Дніпропетровській області 12 листопада 2005 року пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22 жовтня 2005 року, також виходячи із розрахунку 173 місяці Х 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата) = 1 038 000,00 гривень.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 22 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Державної Казначейської служби України, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 480 533,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

11 червня 2025 року представник Дніпропетровської обласної прокуратури - Савенко О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року.

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

В порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, його місцезнаходження.

Крім того, в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській областіабо надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги цим учасникам справи.

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій необхідно зазначити всіх учасників справи, а саме відповідачів та їх місцезнаходження, а також надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 22 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 06 травня 2025 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська