Постанова від 01.07.2025 по справі 285/3847/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/3847/24 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.

Категорія 72 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,

з участю секретаря

судового засідання Смоляра А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 285/3847/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, орган опіки Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Гладченко Альони Валеріївни на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Літвин О.О. у місті Звягелі,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити розмір аліментів, які він сплачує на її утримання за рішенням суду, на 1/4 частку від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно.

Позов мотивувала тим, що перебуваючи і відповідачем у зареєстрованому шлюбі із 14 липня 2016 року у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 .

В липні 2019 року сторони припинили подружні відносини та заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року (справа№ 285/568/20) шлюб між ними було розірвано, а проживання доньки ОСОБА_4 визначено разом з матір`ю.

Відповідно до виконавчого листа № 285/1663/20 від 11 червня 2020 року, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом 17 липня 2020 року, ОСОБА_2 мав сплачувати на її користь аліменти на утримання Емілії у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Даний виконавчий лист знаходиться на виконанні в Любарському відділі ДВС у Житомирському районі та області Центрального МУ МЮ (м. Київ).

Вказувала, що відповідач вихованням та утриманням дитини не займається, матеріально її не забезпечує, нехтує своїми батьківськими обов`язками, тому з метою захисту прав доньки, вона змушена звернутись до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Також, визначений судовим рішенням у 2020 році розмір аліментів не дозволяє забезпечити матеріально дитину усім необхідним, оскільки змінився її матеріальний стан в сторону погіршення, так як спільна з відповідачем дитина стала старша та потребує більшого розміру утримання, зросли ціни на продукти та одяг.

Сума стягуваних аліментів є недостатньою при тому, що з часу ухвалення судом рішення матеріальний стан відповідача покращився, він офіційно працевлаштувався, є військовослужбовцем.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Суд ухваливзмінити розмір аліментів та стягнув із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліттядо ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виконавчий лист №285/1163/20 від 11 червня 2020 року, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом, відкликано після сплати ОСОБА_2 заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а у випадку відсутності боргу після набрання даним рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини відмовлено, а також вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі, представник відповідача адвокат Гладченко А.В. просить його скасувати у частині зміни способу стягнення аліментів, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не прийнято до уваги, що на момент подачі позовної заяви відповідач вже сплатив всю заборгованість по аліментам, як на утримання дитини, так і самої позивачки.

ОСОБА_2 не є боржником в жодному виконавчому провадженні,

Зазначає, що місцевим судом не прийнято до уваги тяжкий стан здоров`я відповідача, що виник внаслідок його бойової травми. Вказані обставини підтверджуються наданими медичними документами.

На даний час ОСОБА_2 продовжує лікування, в тому числі, постійно проводяться хірургічні втручання (операції). Наразі відповідач потребує подальшого лікування та догляду, так як може пересуватися тільки у візку.

Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 22 вересня 2023 року було укладено шлюб, зареєстрований Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дитина ОСОБА_6 . На даний час дружина відповідача перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Крім того, ОСОБА_5 має малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка знаходиться також на вихованні та утриманні відповідача.

Дружина та малолітні діти також потребують матеріальної допомоги ОСОБА_2 . Вони орендують житло відповідно до договору найму житлового приміщення від 11 травня 2024 року та сплачують щомісячно кошти за оренду, що суттєво впливає на фінансове навантаженням на сім`ю Відповідача.

Звертає увагу, що ОСОБА_2 намагається забезпечити свою сім`ю та доньку ОСОБА_4 всім необхідним, однак це відбувається в міру його можливостей. На даний час на протязі вже року він знаходиться на лікуванні, не ходить, потребує постійної сторонньої допомоги, а в подальшому є велика вірогідність ампутації ноги та отримання групи інвалідності.

Вважає, що розмір аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача поставить останнього у значно гірше матеріальне становище від положення позивача та дитини, а тому не відповідатиме засадам розумності, виваженості і справедливості.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

У судовому засіданні в режимі відео-конференції представник відповідача адвокат Гладченко А.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити і надала пояснення, які відповідають доводам поданої скарги.

Позивач скаргу не визнала, вважає її необґрунтованою, просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у його відсутність, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно допункту 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі представник відповідача оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині зміни способу стягнення аліментів. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зміни способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину, місцевий суд мотивував своє рішення необхідністю якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також врахував визначений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; працездатний вік обох батьків; потребу позивача у достатній фінансовій допомозі з боку відповідача, який зобов`язаний брати участь у забезпеченні благополуччя своєї доньки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 14 липня 2016 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.10), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду у справі №285/568/20 від 26 березня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано. Місце проживання дитини судом було визначено разом із матір`ю (а.с.13).

Згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду у справі №285/1663/20 від 11 червня 2020 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідач проживає окремо від своєї дитини. Місце реєстрації та проживання Емілії разом із матір`ю.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частини 8, 9 статті 7 СК України).

Позивачка зазначала, що визначений судовим рішенням у 2020 році розмір аліментів не дозволяє забезпечити матеріально дитину усім необхідним, оскільки змінився її матеріальний стан в сторону погіршення, так як спільна з відповідачем дитина стала старша та потребує більшого розміру утримання, зросли ціни на продукти та одяг.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ухвалюючи рішення про зміну розміру стягуваних аліментів, суд першої інстанції врахував те, що визначений судом в 2020 році розмір аліментів з урахуванням зростання споживчих товарів і послуг, інфляції тощо, не є достатнім розміром для задоволення розумних потребшестирічноїдитини. Окрім того, відповідач є військовослужбовцем, яких на сьогоднішній день держава належним чином матеріально забезпечує.

Незважаючи на юридично закріплений принцип гендерної рівності (частина 6 статті 7 СК України), у переважній більшості випадків догляд за дитиною здійснює той з батьків, з ким вона проживає.

Встановлено, що станом на 21 липня 2023 року борг відповідача по сплаті аліментів становив 82 642,40 грн, тобто він добровільно їх не сплачував. На момент ухвалення рішення заборгованість погашена.

Однак, суд наголошує, щообов`язок по утриманню дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одного з батьків.

Кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідач є молодою особою 31 року, будучи військовослужбовцем, має належне щомісячне грошове забезпечення від держави та на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У матеріалах справи наявні копії документів, які підтверджують отримання відповідачем наскрізного поранення під час виконання обов`язків військової служби і проходження ним лікування (а.с.119-140).

Доказів встановлення ОСОБА_2 інвалідності чи ступеню втрати працездатності матеріали справи не містять.

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що доказів наявності в нього на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб суду першої інстанції також надано не було.

До апеляційної скарги представником відповідача долучено копії наступних документів: свідоцтва про шлюб, яким підтверджено реєстрацію шлюбу 22.09.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; свідоцтв про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де його батьком зазначено відповідача; довідки ТОВ «Новус Україна» від 25.03.2025 № 857 про те, що ОСОБА_5 із 14.10.2024 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років: копію договору найму житлового приміщення від 11.05.2024 (а.с.173-177).

Проте, слід зазначити, що зміна сімейного стану ОСОБА_2 , народження від іншого шлюбу дитини, його бойова травма,не може бути підставою для обмеження прав його доньки ОСОБА_4 у належному фінансовому утриманні зі сторони як батька, так і її матері.

Досліджені копії документів щодо необхідності лікування відповідача внаслідок отримання бойової травми, наданих його представником, не містять відомостей про розмір понесених ОСОБА_2 матеріальних витрат на лікування, а також розмір цих витрат у майбутньому.

Крім того, відповідачем та його представником не надано доказів розміру його щомісячного доходу.

Із урахуванням наведеного та виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, апеляційний суд вважає, що рішення суду про зміну способу стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі у розмірі1/4частини всіхвидів йогозаробітку (доходу)щомісячно,алене менше50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікудо досягнення дитиною повноліття є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги містять суб`єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гладченко Альони Валеріївни залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 03 липня 2025 року.