Постанова від 23.06.2025 по справі 916/2596/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/2596/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат Гросман О.М.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» - адвокат Споришев М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025, суддя суду першої інстанції Рога Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 27.03.2025

по справі №916/2596/23

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД»

про стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" про стягнення плати за користування великотоннажними універсальними контейнерами у розмірі 7 849 064,29 грн, а також, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, пені у розмірі 1 193 440,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 99 037,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог Залізниця посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами Договором від 11.08.2021 №180-ЮІ, предметом якого є надання у користування великотоннажних універсальних контейнерів 1ААА 40НС для здійснення прямих змішаних перевезень вантажів по території України та у міжнародному мультімодальному сполученні, а також послуги з підготовки (очищення) та навантажувально-розвантажувальних робіт кожного контейнера, за користування яких відповідач повинен здійснювати відповідні оплати та зобов`язується повернути останні позивачу. Проте, враховуючи, що станом на 30.05.2023 у користуванні ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" на умовах Договору знаходиться 48 контейнерів, за користування якими відповідачем не сплачено, Залізниця вказує, що заборгованість відповідача за Договором становить 7 849 064,29 грн. основного боргу, на яку, як зазначалось вище, позивачем було нараховано 1 094 402,97 грн. пені та 99 037,64 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 916/2596/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції,

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" про стягнення плати за користування великотоннажними універсальними контейнерами у розмірі 7 849 064,29 грн, пені у розмірі 1 193 440,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 99 037,64 грн - відмовлено повністю.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги підтверджену належними та допустимими доказами об`єктивну неможливість виконання ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" прийнятих на себе зобов`язань за Контрактом №180-ЮІ від 11.08.2021 внаслідок існування обставин непереборної сили, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 849 064 грн 29 коп.

Суд також вказав, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та пені у даному випадку є похідними від вимоги про стягнення заборгованості, у звязку із чим також не підлягають задоволенню.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції у повній мірі проігнорував висновки Верховного Суду у даній справі, і повторно, в порушення положень статей 86 ГПК України обмежився виключно посиланнями на, начебто, наявність передбачених положеннями статті 218 ГК України, статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 7.1, 7.3, 7.7 Контракту форс-мажорних обставин, пов`язаних з війною внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, існування яких, на переконання суду, підтверджується виключно отриманими сертифікатами Одеської регіональної торгово-промислової палати, а також формальним посиланням на повідомлення щодо відміни судозаходу в Чорноморському регіоні.

Апелянт вказує, що в порушення пункту 7.5. Договору, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» не повідомлено АТ «Укрзалізниця» про дію форс-мажорних обставин в частині взятих ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» обов`язків по Договору протягом п`яти днів від дати їх настання.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції в порушення статті 86 ГПК України, у повній мірі проігноровано:

-факт повернення контейнерів Позивачу, а також фактичну можливість повернення спірних контейнерів на територію України всупереч твердженню Відповідача про існування форс-мажорних обставин в частині як повернення, так і можливості користування такими контейнерами;

-відсутність у матеріалах справи повідомлення Відповідача про настання форс- мажорних обставин у строки, передбачені Договором, що позбавляє ТОВ «Фесіт Юнайтед» права посилатися на настання таких обставин;

-умови укладеного між Сторонами Договору в частині порядку та території використання контейнерів, порядку та способу повернення контейнерів на територію України, порядку та строків повідомлення сторін про настання форс-мажорних обставин;

-відсутність у матеріалах справи доказів неможливості повернення контейнерів через інші логістичні шляхи, а не лише морські та річкові порти України;

-відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували здійснення ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» всіх можливих заходів, направлених на належне виконання взятих на себе зобов`язань, в т.ч. - врегулювання питання повернення контейнерів з власними контрагентами;

-відсутність доказів того, що спірні контейнери дійсно не перебували у використанні ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» під час спірного періоду;

-зміст сертифікату ТПП, долучений Відповідачем до матеріалів справи в частині того, чи розповсюджуються його умов на права та обов`язки, які здійснюються Сторонами поза межами України (сторони не заперечують перебування контейнерів за межами України);

-розрахунок заборгованості, акти та рахунки, направлені ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», які містять не лише штрафні санкції, від сплати яких сторону може бути звільнено внаслідок настання форс-мажорних обставин, а й суму основної заборгованості за Договором, внаслідок чого судами попередніх інстанцій помилково звільнено ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» від виконання зобов`язань повністю, а не лише в частині відповідальності за таке невиконання.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2596/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення апелянта, в яких були фактично продубльовано доводи апеляційної скарги.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23.

Відповідач вказав, що лист ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД», вих. №01/03 від 01.03.2022 є належним повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, що, зокрема вбачається зі змісту листа-відповіді Філії «ЦТС «Ліски», вих. № Ліски/К-09/51 від 04.04.2022. лист ТОВ «Фесіт Юнайтед», вих. №01/03 від 01.03.2022 року був вірно сприйнятий позивачем саме як повідомлення про початок дії форс-мажорних обставин, оскільки у своїй відповіді позивач описував саме порядок дій у випадку виникнення форс-мажорних обставин, здійснював уточнення щодо впливу на зобов`язання відповідача воєнного стану, зазначав про необхідність додаткового підтвердження наявності форс-мажору сертифікатом торгово-промислової палати.

Відповідач зазначив, що сам апелянт визнавав введення воєнного стану в Україні внаслідок збройної агресії форс-мажорними обставинами і розмістив 01.03.2022 року на своєму офіційному сайті повідомлення для всіх своїх клієнтів, користувачів, партнерів про початок дії форс-мажорних обставин, якими пояснював неможливість виконати свої договірні зобов`язання. При цьому позивачем у даному повідомленні визнавалось, що введення воєнного стану на території України є дією форс-мажорних обставин, що унеможливлюють належне та своєчасне виконання зобов`язань за укладеними контрактами (скрін повідомлення із сайту додається). Оскільки укладеним контрактом був в тому числі і Контракт з надання послуг для здійснення перевезень №180-ЮІ від 11.08.2021, то АТ "Українська залізниця" таким чином підтвердила неможливість виконання нею своїх зобов`язань через дію цих же форс-мажорних обставин по даному контракту.

Відповідач також вказує, що Контракт, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою не є договором оренди, при якому після передачі об`єкту оренди в користування орендарю ним здійснюється оплата за орендоване майно, незалежно від його використання (тобто оплата не залежить від факту використання). В даному випадку мова йде про інший договір, та за умовами цього Контракту оплата здійснюється саме за використання контейнерів для перевезень. Отримані від позивача контейнери, які знаходились на момент початку збройної агресії в Китаї, не могли бути використані ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» для перевезень вантажів через закриття шляхів сполучення по причині збройної агресії.

Крім того, відповідач зазначає, що якби на території України не було введено військового стану та не відбувались воєнні дії, працювали всі можливі транспортні шляхи сполучення, повернення контейнерів та виконання зобов`язань за Контрактом було б здійснено своєчасно та належним чином, тому введення воєнного стану в Україні та невиконання зобов`язань за Контрактом №180-ЮІ від 11.08.2021 року перебувають між собою у прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Відповідач вказав, що те, що він вживав всіх можливих заходів щодо повернення контейнерного обладнання його власнику, підтверджує той факт, що всі 96 контейнерів були повернуті «ЦТС Ліски», останній 05.06.2024.

Відповідач також послався на те, що судовим рішенням по справі №916/1360/22 від 21.11.2022 року встановлено, що обставини невиконання зобов`язань з боку ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» за Контрактом №180-ЮІ від 11.08.2021 року між ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» та філією «ЦТС Ліски» АТ "Українська залізниця" зумовлені дією форс-мажорних обставин, з якими перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку. В рішенні суду чітко зазначено, що невиконання відповідачем зобов`язань по Контракту з позивачем через збройну агресію та військовий стан на території України є викликаними форс-мажорними обставинами.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2596/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2596/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2596/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2596/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.05.2025; призначено справу №916/2596/23 до розгляду на 05.06.2025 о 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/2596/23 до 23.06.2025 о 11:00 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

23.06.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокат Гросман О.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" адвокат Споришев М.О.

Щодо заперечень відповідача проти відкриття апеляційного провадження колегія суддів зазначає наступне.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які обґрунтовані тим, що судом апеляційної інстанції було помилково визначено 16.04.2025 року неділею, та безпідставно не враховано обґрунтовані заперечення ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" щодо відкриття апеляційного провадження по справі.

Розглянувши дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 було складено та підписано 27.03.2025, тобто крайній строк на його оскарження дійсно припадав на 16.04.2025, а не на 17.04.2025, як було вказано в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

В той же час, разом з апеляційною скаргою по даній справі, було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23. Дане клопотання обґрунтовано тим, що апелянт отримав копію оскаржуваного рішення 28.03.2025 у системі електронний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 була отримана Акціонерним товариством "Українська залізниця" у системі електронний суд 29.03.2025 о 01:00, що підтверджується Довідкою Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу від 31.03.2025.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 було подано 17.04.2025, тобто на дев`ятнадцятий день з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, у апелянта була безумовна підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження, як то подання апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення. Вказана підстава визначена прямою нормою закону частиною 2 статті 256 ГПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно за наявності законних підстав у апелянта звертатися до суду з апеляційною скаргою відкрив апеляційне провадження у даній справі.

Також колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадженні у зв`язку з пропуском строку на апеляційне провадження.

Таким чином, колегія суддів відхиляє заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" проти відкриття апеляційного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ("Виконавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" ("Замовник") укладено контракт з надання послуг для здійснення перевезень №180-ЮІ (далі контракт №180-ЮІ від 11.08.2021), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець надає послуги з надання у користування великотоннажних універсальних контейнерів 1ААА 40'НС для здійснення прямих змішаних перевезень вантажів по території України та у міжнародному і мультімодальному сполученні, а також послуги з підготовки (очищення) та навантажувально-розвантажувальних робіт кожного контейнера, а Замовник зобов`язується оплачувати за користування контейнерами, підготовку (очищення) та навантажувально-розвантажувальні роботи кожного контейнера на умовах даного контракту, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан контейнерів під час їх використання та їх повернення згідно з умовами даного контракту. У розумінні цього контракту користування контейнером не є орендою майна, а плата за користування власним контейнером Виконавця не є орендною платою.

У пункті 2.1 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 визначено наступні обов`язки Виконавця: після отримання індивідуальної заявки Замовника невідкладно здійснити аналіз можливості надання у користування заявленої кількості та придатності контейнерів, та у разі її наявності та погодження Виконавцем заявки щодо можливості надання контейнерів в користування в заявленій кількості чи допустимій, надавати Замовнику на узгодженій сторонами станції Київ-Ліски або контейнерному терміналі Виконавця порожні великотоннажні універсальні контейнери з буквеним індексом UZUU відповідно до умов контракту (підпункт 2.1.1); підготувати і надавати Замовнику технічно справні універсальні контейнери, очищені від залишків перевезених вантажів і пакувальних матеріалів (підпункт 2.1.2); вести номерний облік прийому та передачі контейнерів (підпункт 2.1.3); складати балансову відомість часу перебування контейнерів у Замовника (підпункт 2.1.4); складати акти прийому-передачі контейнерів та акти наданих послуг (підпункт 2.1.5).

В силу підпунктів 2.2.6, 2.2.8, 2.2.9 пункту 2.2 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 Замовник зобов`язаний, зокрема, здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах розділу 6 цього контракту; щомісячно підписувати та повертати Виконавцю акт наданих послуг за фактично надані послуги не пізніше 7 робочих днів з моменту його одержання, а також підписувати та повертати Виконавцю акт прийому-передачі контейнерів у тимчасове користування, акт прийому-передачі (повернення), довідку про стан балансу взаєморозрахунків не пізніше 7 робочих днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 Виконавець надає послуги виключно на умовах повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски або терміналі Виконавця. Термін надання контейнерів у користування за цим контрактом обчислюється з моменту надання/відправлення контейнерів Замовнику на/із станції Київ-Ліски, або на/із терміналах Виконавця, або автомобільним транспортом Замовника, та діє до передачі Замовником контейнерів Виконавцю на станцію Київ-Ліски, про що вказується в заявці Замовника.

На підставі даних, взятих з Єдиної автоматизованої системи керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці (АСК ВП УЗ-Є) Виконавець складає зведену балансову відомість із підрахунком контейнеродіб і належних платежів за надані Замовнику послуги. Розрахунковим показником є вартість користування контейнером за добу, розрахунок доби прийому-передачі здійснюється за вартістю однієї доби (пункт 3.4 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021).

У пункті 3.5 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 узгоджено, що до 5 числа місяця, слідуючого за звітним, сторони проводять звірку контейнеродіб користування контейнерами та підписують акт наданих послуг. У випадку несвоєчасного надання інформації про місцезнаходження контейнерів Виконавець має право здійснювати розрахунок за користування і підготовку контейнерів за повний звітний місяць.

За умовами пунктів 4.1-4.3 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 факт надання послуг, зазначених у пункті 1.1, підтверджується актом наданих послуг, що підписується сторонами згідно з умовами цього контракту, та є його невід`ємною частиною. Якщо акт наданих послуг надісланий Замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий Виконавцю протягом 7 робочих днів з моменту його одержання, він вважається таким, що прийнятий Замовником та підлягає оплаті в повному обсязі. Моментом одержання акту наданих послуг вважається дата, зазначена у графі "вручено" у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 5.1-5.5 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 вартість послуг за цим контрактом погоджується сторонами, про що підписуються протоколи погодження договірної ціни (додаток №1, додаток №2), які є невід`ємною частиною цього контракту. Виконавець має право змінювати розміри цін (ставок), передбачених цим контрактом, та розмір оплати за підготовку контейнерів у разі значних змін індексу інфляції, який встановлюється Державним комітетом статистики України. Нові розміри цін (ставок) можуть збільшуватись пропорційно росту індексу інфляції в порівнянні з тим, який діяв на момент укладення контракту. У випадку перегляду та зміни цін (ставок) Виконавець повідомляє про це Замовника письмово з зазначенням розміру нових цін (ставок), дати початку терміну дії змінених ставок не пізніше ніж за чотирнадцять календарних днів до початку дії нових цін (ставок), про що сторонами підписується додаткова угода до цього контракту. Розрахунки за цим контрактом здійснюються в національній валюті України. Загальна сума контракту визначається як загальна вартість послуг, наданих Замовнику, відповідно до обсягів, що підтверджуються актами наданих послуг.

Пунктами 6.1, 6.4 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 передбачено, що Замовник здійснює 100% попередню оплату за підготовку контейнерів (в т.ч. вантажно-розвантажувальні роботи), а також здійснює оплату за надання послуг згідно з умовами цього контракту протягом звітного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку. Сторони щомісяця здійснюють звірку розрахунків на підставі підписаних ними актів наданих послуг.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за цим контрактом, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання пов`язано з дією обставин непереборної сили. Під обставинами непереборної сили слід розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, що не діяли під час підписання цього контракту та виникли незалежно від волі сторін, що не знали про їх існування та не могли вжити запобіжних заходів, що могли суттєво вплинути на їх запобігання (пункти 7.1, 7.2 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021).

В силу пункту 7.3 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 під обставинами непереборної сили в даному контракті слід розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, будь-які інші обставини зовнішнього щодо сторін характеру, обставини суспільного життя, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна було передбачити, ні уникнути, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами контракту (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими стихійними явищами природного характеру, погодними умовами, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, руйнування в результаті блискавки, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо), лиха техногенного походження (вибухи, вихід з ладу машин, обладнання тощо), а також видання актів органів державної влади, управління, зокрема, Кабінету Міністрів України та Акціонерного товариства "Українська залізниця", чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами зобов`язань за цим контрактом або перешкоджають такому виконанню тощо.

Згідно п. 7.4 Контракту сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили та в наслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за контрактом, зобов`язана негайно (протягом 5 календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону.

У п. 7.5 Контракту сторони передбачили, що у разі якщо обставини непереборної сили, що вказані вище, за умови їх належного підтвердження, продовжують діяти впродовж 3 (трьох) місяців, кожна з сторін цього контракту має право виступити з ініціативою про перегляд умов цього контракту або його припинення у відповідності до умов чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 7.7 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена сертифікатом, який надається Торгово-промисловою палатою України за місцем знаходження сторони, або іншими компетентними органами.

Відповідно до пункту 8.10 контракту №180-ЮІ замовник несе відповідальність за несвоєчасно або у неповному обсязі перераховані кошти по цьому Договору і зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки (включаючи день оплати).

У пунктах 11.1, 11.2 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 вказано, що контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Термін дії контракту може бути переглянутий і змінений за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього контракту.

Додатком №1 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 є протокол погодження договірної ціни за підготовку (очищення) кожного 40-футового контейнера (476,30 грн з ПДВ), за навантажувально-розвантажувальні роботи кожного 40-футового контейнера краном (514,43 грн з ПДВ) та за користування контейнерами (190,54 грн з ПДВ).

Додатком №2 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 значиться протокол погодження договірної ціни за надання території відділення для виконання вантажних операцій (161,95 грн з ПДВ).

28.10.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021, в якій погоджено викладення додатків №1 та №2 до вказаного контракту у новій редакції.

Відповідно до додатку №1 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 28.10.2021) ціна за підготовку (очищення) кожного 40-футового контейнера 434,63 грн без ПДВ; ціна за навантажувально-розвантажувальні роботи кожного 40-футового контейнера краном 469,42 грн без ПДВ; ціна за користування Замовником контейнерами Виконавця, починаючи з моменту фактичної передачі контейнерів та підписання акту прийому-передачі контейнерів в користування до моменту фактичного повернення контейнерів Виконавцю та підписання акту прийому-передачі контейнерів (повернення) за кожну добу користування 40-футовим контейнером 173,86 грн без ПДВ.

У додатку №2 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 28.10.2021) вказано, що ціна за надання території відділення для виконання вантажних операцій становить 147,78 грн без ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 28.12.2021 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021, зокрема, продовжено строк дії даного контракту до 31.12.2022, а також викладено окремі його положення у новій редакції.

27.01.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021, в якій погоджено викладення додатків №1 та №2 до вказаного контракту у новій редакції.

Відповідно до додатку №1 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 27.01.2022) ціна за підготовку (очищення) кожного 40-футового контейнера 518,51 грн без ПДВ; ціна за навантажувально-розвантажувальні роботи кожного 40-футового контейнера краном 560,02 грн без ПДВ; ціна за користування Замовником контейнерами Виконавця, починаючи з моменту фактичної передачі контейнерів та підписання акту прийому-передачі контейнерів в користування до моменту фактичного повернення контейнерів Виконавцю та підписання акту прийому-передачі контейнерів (повернення) за кожну добу користування 40-футовим контейнером 207,41 грн без ПДВ.

У додатку №2 до контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 27.01.2022) вказано, що ціна за надання території відділення для виконання вантажних операцій становить 176,30 грн без ПДВ.

На виконання контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" прийняло у користування великотонажні універсальні контейнери із буквенним індексом UZUU, що підтверджується відповідними актами прийому/передачі контейнерів:

- №2 від 31.08.2021 про передачу 35 контейнерів;

- №6 від 31.10.2021 про передачу 51 контейнера;

- №8 від 30.11.2021 про передачу 43 контейнерів;

- №10 від 31.12.2021 про передачу 21 контейнера;

- №12 від 24.01.2022 про передачу 5 контейнерів;

- №13 від 27.01.2022 про передачу 3 контейнерів;

- №16 від 02.02.2022 про передачу 4 контейнерів.

На підтвердження надання відповідачу послуг за Контрактом, позивачем були надані Акти наданих послуг на загальну суму 7 849 064,29 грн, а саме:

- №2986 від 30.06.2022 на суму 1 767,17 грн;

- №2987 від 30.06.2022 на суму 909 949,15 грн;

- №3471 від 31.07.2022 на суму 846 979,48 грн;

- №3472 від 31.07.2022 на суму 6 185,09 грн;

- №4055 від 31.08.2022 на суму 744 435,97 грн;

- №4503 від 30.09.2022 на суму 716 311,18 грн;

- №4986 від 31.10.2022 на суму 730 000,24 грн;

- №5585 від 30.11.2022 на суму 680 221,84 грн;

- №6038 від 31.12.2022 на суму 8 835,84 грн;

- №6040 від 31.12.2022 на суму 609 038,72 грн;

- №282 від 31.01.2023 на суму 691 882,20 грн;

- №283 від 31.01.2023 на суму 9 775,97 грн;

- №485 від 28.02.2023 на суму 597 565,92 грн;

- №593 від 21.03.2023 на суму 661 590,84 грн;

- №729 від 30.04.2023 на суму 640 249,20 грн.

ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" відповідні акти підписані не були.

На підставі зазначених актів, позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 7 849 064,29 грн, а саме:

- від 30.06.2022 №3175 на суму 909 949,15 грн;

- від 30.06.2022 №3176 на суму 1 767,17 грн;

- від 31.07.2022 №3980 на суму 846 979,48 грн;

- від 31.07.2022 №3984 на суму 6 185,09 грн;

- від 31.08.2022 №4574 на суму 744 435,97 грн;

- від 30.09.2022 №5020 на суму 716 311,18 грн;

- від 31.10.2022 №5509 на суму 730 000,24 грн;

- від 30.11.2022 №6101 на суму 674 497,32 грн;

- від 31.12.2022 №6512 на суму 8 835,84 грн;

- від 31.12.2022 №6546 на суму 609 038,72 грн;

- від 31.01.2023 №325 на суму 9 775,97 грн;

- від 31.01.2023 №323 на суму 691 882,20 грн;

- від 28.02.2023 №558 на суму 597 565,92 грн;

- від 31.03.2023 №695 на суму 661 590,84 грн;

- від 30.04.2023 №834 на суму 640 249,20 грн.

Відповідні Акти та Рахунки направлялися на адресу ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» засобами поштового зв`язку, дані обставини підтверджуються фіскальними чеками, накладними АТ «УкрПошта» та описами вкладеннями до поштових відправлень.

Всі передані на виконання контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 контейнери були повернуті відповідачем позивачу протягом 2022-2024 років, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами прийому-передачі контейнерів.

Обставини щодо строку перебування контейнерів у користуванні ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД, сторонами спору не оскаржуються.

01.03.2022 ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД направило на адресу позивача лист №01/03, відповідно до якого просив призупинити нарахування плати за користування контейнерами згідно з контрактом від 11.08.2021 №180-ЮІ до фактичної дати відновлення роботи морських портів та залізничних станцій України. Таке прохання відповідача було обґрунтовано тим, що військова агресія РФ проти України, введення з 24.02.2022 на території України воєнного привело до повної зупинки морських портів, відміни всіх судозаходів, а також відміни міжнародних контейнерних поїздів з Китаю в Україну.

У відповідь на даний лист АТ «Укрзалізниця» направила на адресу ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД лист №Ліски/К-0951 від 04.04.2022. У даному листі позивач вказав, що свої зобов`язання по Контракту Філія ЦТС Ліски виконала в повному обсязі належним чином. Станом на 14.03.2022 у користуванні ТОВ «Фесіт Юнайтед» знаходяться 147 контейнерів з буквенним індексом UZUU.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до умов Контракту, Замовник зобов`язаний сплатити за весь час користування контейнерами, при цьому Виконавець надає послуги виключно на умовах повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски, або на термінали Виконавця. Введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та пов`язані з його введенням обставини можуть виступати підставами для звільнення сторін Контракту від відповідальності за невиконання зобов`язань тільки за умови визанання таких обставин форс-мажорними для певної сторони Контракту. Тобто, лише посилання сторони на те, що оголошено воєнний стан, не достатньо для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) це ндзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Крім того, позивач просив повідомити, які саме зобов`язання по Контракту не можуть бути виконані Замовником, та які конкретні обставини вплинули на таке невиконання та повідомити про місцезнаходження наданих у користування контейнерів.

05.04.2022 ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД направив на адресу позивача лист №05/04, в якому вказав, що на всій території України відбуваються активні військові дії, що у свою чергу, є обставинами форс - мажору відповідно до норм міжнародного права та діючого законодавства України, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України (лист додається). З урахуванням вищезазначених обставин, підприємства, на пряму пов`язані з господарською діяльністю, в тому числі морські порти та залізничні станції, призупинили свою роботу, тим паче саме АТ «Укрзалізниця» повідомило, що не має можливості надати послуги своїм клієнтам саме внаслідок виникнення таких обставин непереборної сили, з підтвердженням цих обставин у листі від Торгово-промислової палати України. Відповідач вказав, що він докладає усіх зусиль для повернення всіх контейнерів, але, на превеликий жаль, Товариство об`єктивно не має змоги виконувати договірні зобов`язання за договором, що укладений між сторонами.

У зв`язку з даними обставинами відповідач просив на час дії обставин непереборної сили, до фактичного відновлення роботи підприємств, не нараховувати ТОВ «Фесіт Юнайтед» плату за користування контейнерами за договором № 180-ЮІ від 11.08.2021.

У відповідь на даний лист АТ «Укрзалізниця» направила на адресу ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД лист №Ліски/К-09/57 від 15.04.2022. В даному листі позивач вказав, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та пов`язані з його введенням обставини можуть виступати підставами для звільнення сторін Контракту від відповідальності за невиконання зобов`язань тільки за умови визнання таких обставин форс-мажорними для певної сторони Контракту. Крім того, відповідач зазначив, що задля визнання воєнного стану форс-мажорною обставиною сторона повинна довести: наявність ознак непереборної сили стосовно конкретних зобов`язань сторони, тобто визначити, які конкретно зобов`язання сторони по Контракту не можуть бути об`єктивно виконані внаслідок існування таких обставин; в чому саме полягає неможливість сторони розумно запобігти або перебороти наслідки такої обставини та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неналежним виконанням (неможливістю виконання) конкретних договірних зобов`язань; підтвердити наявність та тривалість дії непереборної сили відповідними документами, виданими компетентними органами (Сертифікатом про форс- мажорні обставини встановленої Торгово-промисловою Палатою форми).

29.04.2022 відповідач направив на адресу позивача лист №29/04, в якому вказав, що ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД докладає усіх зусиль для повернення всіх контейнерів, але, на превеликий жаль, Товариство об`єктивно не має змоги виконувати договірні зобов`язання за договором, що укладений між нами, в тому числі сплатити рахунки за користування контейнерами на час дії обставин непереборної сили до фактичного відновлення роботи підприємств.

05.05.2022 відповідач направив на адресу позивача лист №05/05, в якому вказав, що на протязі всього часу договірних відносин ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД належним чином та в повному обсязі виконує свої зобов`язання за контрактом № 180-ЮІ від 11.08.2021, та в цей нелегкий час докладає усіх зусиль для повернення всіх контейнерів, але, на превеликий жаль, ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД об`єктивно, з причин виникнення обставин непереборної сили, не має змоги виконувати договірні зобов`язання за контрактом, що укладений між нами, в тому числі сплатити рахунки за користування контейнерами на час дії обставин непереборної сили до фактичного відновлення роботи підприємств.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД декілька листів-вимог: від 07.10.2022 №Ліски/К-09/205, від 02.11.2022 № Ліски/К-09/235, від 07.12.2022 № Ліски/К-09/274, від 20.12.2022 № Ліски/К-09/318, від 05.01.2023 № Ліски/К-09/6, від 08.02.2023 Ліски/К-09/42, від 30.03.2023 Ліски/К-09/118, від 10.04.2023 Ліски/К-09/134, від 10.05.2023 Ліски/К-09/163. У вказаних листах позивач вимагав терміново сплатити заборгованість за актами наданих послуг, терміново повідомити про місцезнаходження наданих у користування контейнерів та невідкладно повернути контейнери відповідно до умов Контракту, а у разі неможливості повернення повідомити номера контейнерів, їх місцезнаходження та причину неповернення.

У відповідь на зазначені вимоги позивача ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД листами від 24.10.2022 №24/10, від 23.11.2022 №23/11, від 23.01.2023 №23/01, від 23.02.2023 №23/02, від 07.04.2023 №07/04, від 30.04.2023 №30/04 та від 24.05.2023 №24/05 тощо повідомляв позивача про виникнення обставин непереборної сили - військову агресію Російської Федерації проти України, внаслідок чого відповідач та всі підприємства, напряму пов`язані з його господарською діяльністю, в тому числі морські порти та залізничні станції, призупинили свою роботу, через що просив не нараховувати оплату за користування контейнерами на час дії обставин непереборної сили.

У матеріалах справи міститься Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.09.2022 №5100-22-0987 (вих. №2003-14/15) Одеської регіональної торгово-промислової палати, яка на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5) (із змінами та доповненнями) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили):

«військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, встановлення рівня охорони 3 (вищий) у морських та річкових портах України, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" (місцезнаходження: 68355, Украйна, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, буд. 40; код ЄДРПОУ/ІПН: 41604751) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Замовник зобов`язується користуватися великотонажними універсальними контейнерами 1ААА 40'НС, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан контейнерів під час їх використання та їх повернення згідно з контрактом у кількості 96 шт., у термін до 01.06.2022 за контрактом з надання послуг для здійснення перевезень №180-ЮІ від 11.08.2021 року, укладеним з філією "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"», відповідно до:

- Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-УІІІ;

- указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами та доповненнями);

- Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами та доповненнями);

- указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/22 від 14.03.2022;

- Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.03.2022 №2119-ІХ;

- указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/22 від 18.04.2022;

- Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 №2212-ІХ;

- указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17.05.2022;

- Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ;

- Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №2500-ІХ;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №183-р "Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України";

- довідок по прибуттю порожніх контейнерів у кількості 96 шт. на склади Тяньжіна та Тайцяня (Китай) станом на 20.08.2022;

- листа філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №09/248 від 06.12.2021 щодо зобов`язання не використовувати пункти перетину кордонів РФ, країн СНД та Балтії;

- повідомлення СМА CGM Shipping Agencies Ukraine від 25.02.2022 про ситуацію в Україні та Чорноморському регіоні;

- повідомлення MSC URRAINE IMPORTANT NOTICE ТО CUSTOMERS від 24.02.2022;

- листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" №01/03 від 01.03.2022;

- листа філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №09/57 від 15.04.2022;

- листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" №29/04 від 29.04.2022;

- довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" №28/09 від 27.09.2022 щодо маршрутів контейнерного поїзду з сполученням Китай-Україна;

- довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" №27/09 від 27.09.2022 щодо ситуації з контейнерами по контракту з надання послуг для здійснення перевезень №180-Ю від 11.08.2021;

- повідомлення СМА CGM Shipping Agencies Ukraine від 15.08.2022 №08 про ситуацію в Україні та Чорноморському регіоні, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022; дата закінчення тривають на 29.09.2022.

Крім того, Сертифікатом Одеської регіональної торгово-промислової палати №5100-25-0073 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим 16.01.2025, на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5) (із змінами та доповненнями) Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили):

«Військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, встановлення рівня охорони 3 (вищий) у морських та річкових портах України, для Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" (місцезнаходження: 68355, Украйна, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, буд. 40; код ЄДРПОУ/ІПН: 41604751) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Замовник зобов`язується користуватися великотонажними універсальними контейнерами 1ААА 40'НС, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан контейнерів під час їх використання та їх повернення згідно з контрактом у кількості 96 шт., у термін до 01.06.2022р. за Контрактом з надання послуг для здійснення перевезень №180-ЮІ від 11.08.2021 року, укладеним з філією "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"», відповідно до:

- Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями);

- Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами та доповненнями);

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/22 від 14.03.2022;

- Закону України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 р. № 2119-ІХ;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/22 від 18.04.2022;

- Закону України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 р. № 2212-ІХ;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 від 17.05.2022;

- Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 р. № 2263-ІХ;

- Закону України Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022 р.;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 757/2022 від 07.11.2022;

- Закону України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 листопада 2022 р. № 2738-ІХ;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року № 5 8/2023;

- Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 року № 2915-ІХ;

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №254/2023 від 01.05.2023;

- Закону від 02.05.2023 № 3057-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 листопада 2023 року № 734/2023;

- Закону від 08.11.2023 № 3429-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року № №49/2024;

- Закону від 05.02.2024 № 10456 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року №№ 271/2024;

- Закону від 08.05.2024 року № 3684-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 року № № 469/2024;

- Закону від 08.08.2024 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 року № № 740/2024;

- Закону від 29.10.2024 року № 4024-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- Розпорядження Кабінету міністрів України від 25 лютого 2022 р. № 183-р "Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України";

- Копії додаткової угоди № 2/1 від 28.12.2021 до Контракту з надання послуг для здійснення перевезень № 180-ЮІ від 11.08.2021;

- Копії довідок по прибуттю порожніх контейнерів у кількості 96 шт на склади Тяньжіна та Тайцяня (Китай) станом на 20.08.2022 року;

- Копії листа Філії "ЦТС "Ліски" AT "Українська залізниця" № 09/248 від 06.12.2021 року, щодо зобов`язання не використовувати пункти перетину кордонів РФ, країн СНД, та Балтії;

- Копії повідомлення СМА CGM Shipping Agencies Ukraine від 25.02.2022 року про ситуацію в Україні та Чорноморському регіоні;

- Копії повідомлення MSC UKRAINE IMPORTANT NOTICE ТО CUSTOMERS від 24.02.2022 року;

- Копії повідомлення контейнерної лінії Ocean Network Express від 24.02.2022; Копії повідомлення контейнерної лінії Hapag-Lloyd від 24.02.2022;

- Копії повідомлення контейнерної лінії ZIM від 24.02.2022; Копії повідомлення СМА CGM від 02.03.2022 з (перекладом);

- Копії повідомлення СМА CGM від 19.12.2024 з (перекладом);

- Копії інформації мережі інтернет щодо прибуття до порту Одеси першого з лютого 2022 року контейнеровозу лінії MSC від 08.07.2024;

- Копії листа ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих № 01/03 від 01.03.2022 року;

- Копії листа ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих № 05/04 від 05.04.2022 року;

- Копії листа Філії "ЦТС "Ліски" AT "Українська залізниця" № 09/57 від 15.04.2022 року;

- Копії листа Філії "ЦТС "Ліски" AT "Українська залізниця" № 09/51 від 04.04.2022 року;

- Копії листа ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих № 29/04 від 29.04.2022 року;

- Копії листа ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих № 05/05 від 05.05.2022 року;

- Копії довідки ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих 28/09 від 27.09.2022 року, щодо маршрутів контейнерного поїзду з сполученням Китай-Україна;

- Копії довідки ТОВ "Фесіт Юнайтед" вих 27/09 від 27.09.2022 року щодо місця знаходження контейнерів;

- Повідомлення СМА CGM Shipping Agencies Ukraine від 15.08.2022 року вих.: 08 про ситуацію в Україні та Чорноморському регіоні;

- Копії сертифікату Одеської регіональної торгово-промислової палати №5100-22-0987 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), вих.№ 2003-14/115 від 29.09.2022;

- Копії листа ZHEJIANG DEK LOGISTICS CO.,LIMITED від 13.06.2022 року, щодо відсутності можливості здійснити доставку контейнерів прямим сполученням та через значні затрати часу для організації доставки контейнерів не зможе забезпечити всіх контейнерів у 2022 році, доставка можлива по окремому графіку з орієнтовними датами відправки/прибуття (з перекладом);

- Копії листа офісу компанії Beijing TRANS EURASIA INTERNATIONAL LOGISTIK LTD від 07.06.2022 про неможливість організувати сервіс до України, лише до ст. Мала (Польша) і у випадку власного контейнерного обладнання (прим. не контейнерних ліній) та вік контейнеру повинен становити не більше 8 років(з перекладом);

- Копії листа офісу компанії MW CHINA LIMITED від 24.05.2022, що вік власних контейнерів 20-25 років занадто значний, такі контейнери можуть призвести до пошкодження вантажу під час транзиту, та можливість запропонувати лише власні контейнери для перевезень вантажів (з перекладом);

- Копії листа офісу компанії Changsha Transasia Transport International Logistics co.,Ltd від 11.05.2022 про неможливість організації перевезення контейнерів з ст. Мала в Україну (з перекладом);

- Копії Акту № 18-2-0405-21 огляду вантажних контейнерів від 29.11.2021 року;

- Копії Акту № 18-2-0348-21 огляду вантажних контейнерів від 01.11.2021 року;

- Копії Акту № 18-2-0463-21 огляду вантажних контейнерів від 31.12.2021 року;

- Копії листа ZHEJIANG DEK LOGISTICS CO.LIMITED від 23.01.2023 року щодо відсутності можливості здійснити доставку контейнерів прямим сполученням, альтернативним варіантом доставки контейнерів в порти Польщі та Румунії з подальшим перевантаженням на авто чи залізничний транспорт для доставки в Україну, доставка можлива з графіком (лютий -липень 2023 року) з зазначеною кількістю контейнерів (з перекладом);

- Копії довідки Тяньжін Цзиньхуа Інтернешл Лоджистік енд транспорттейшн від 10.01.2025 року про прибуття та період зберігання контейнерів в Китаї (96 контейнерів), що у період перебування контейнерів на зберіганні на складах Тяньжін Цзиньхуа Інтернешл Лоджистік енд транспорттейшн, вони були порожніми та зі складів не вивозились та не використовувались, надання погодження на видачу зі зберігання контейнерів відбувалось лише після підтвердження ТОВ «Фесіт Юнайтед» безпечного альтернативного шляху для повернення в Україну (з перекладом);

- Копії листа ZHEJIANG DEK LOGISTICS CO.LIMITED від 19.02.2024 року, щодо відсутності можливості здійснити доставку контейнеру прямим сполученням, альтернативним варіантом доставки контейнерів в порти Польщі та Румунії з подальшим перевантаженням на авто чи залізничний транспорт для доставки в Україну, найближча дата відправки контейнеру березень 2024 року (з перекладом );

- Копії довідки ТОВ "СХІД ЛАЙН" вих.№ 03 від 14.01.2025 року, щодо маршрутів контейнерного поїзду з сполученням Китай-Україна, пролягання маршрутів через країну -агресора- рф та припинення транспортування контейнерним поїздом сполученням Китай-Україна, та відсутність альтернативних шляхів прямування контейнерних поїздів прямим сполученням Китай-Україна на момент надання довідки;

- Інформаційний лист ТОВ "Фесіт Юнайтед" № 14/01 від 14.01.2025 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 24 від 30 вересня 2022 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 25 від 31 жовтня 2022 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 26 від 09 листопада 2022 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 29 від 30 листопада 2022року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 30 від 31 грудня 2022року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 31 від 31 січня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 32 від 09 травня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 33 від 14 червня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 34 від 15 червня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 35 від 16 червня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 36 від 26 липня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 37 від 27 липня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 38 від 28 липня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 39 від 31 липня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 40 від 01 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 41 від 02 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 42 від 03 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 43 від 04 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 44 від 11 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/ передачі контейнерів(повернення) № 45 від 16 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 46 від 16 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 47 від 18 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 48 від 21 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 49 від 22 серпня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 50 від 22 вересня 2023 року;

- Копії Акту прийому/передачі контейнерів(повернення) № 51 від 05 червня 2024 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року; дата закінчення 05 червня 2024 року.

Також, ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" надано суду копії:

- довідки ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" №27/09 від 27.09.2022 щодо ситуації з контейнерами; довідки №28/09 від 27.09.2022 щодо маршрутів контейнерного поїзду з сполученням Китай-Україна;

листа Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" АТ "Українська залізниця" №09/248 від 06.12.2021 щодо зобов`язання відповідача не використовувати пункти перетину кордонів РФ, країн СНД та Балтії;

- повідомлення СМА CGM Shipping Agencies Ukraine №02 від 25.02.2022 про відміну судозаходу в Україну.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою контракт №180-ЮІ від 11.08.2021 є договором про надання послуг.

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України, статтею 901 якого (що міститься в главі 63 "Послуги. Загальні положення" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право") передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальне правило статті 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Отже, укладений між сторонами контракт №180-ЮІ від 11.08.2021 став підставою виникнення господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

В силу пункту 4.1 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 факт надання послуг за цим контрактом підтверджується актом наданих послуг, що підписується сторонами згідно з умовами цього контракту, та є його невід`ємною частиною.

На виконання контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесіт Юнайтед" прийняло у користування великотонажні універсальні контейнери із буквенним індексом UZUU, що підтверджується відповідними актами прийому/передачі контейнерів: №2 від 31.08.2021 про передачу 35 контейнерів; №6 від 31.10.2021 про передачу 51 контейнера; №8 від 30.11.2021 про передачу 43 контейнерів; №10 від 31.12.2021 про передачу 21 контейнера; №12 від 24.01.2022 про передачу 5 контейнерів; №13 від 27.01.2022 про передачу 3 контейнерів; №16 від 02.02.2022 про передачу 4 контейнерів.

На підтвердження надання відповідачу послуг за Контрактом, позивачем були надані Акти наданих послуг на загальну суму 7 849 064,29 грн, а саме: №2986 від 30.06.2025 на суму 1 767,17 грн; №2987 від 30.06.2025 на суму 909 949,15 грн; №3471 від 31.07.2022 на суму 846 979,48 грн; №3472 від 31.07.2022 на суму 6 185,09 грн; №4055 від 31.08.2022 на суму 744 435,97 грн; №4503 від 30.09.2022 на суму 716 311,18 грн; №4986 від 31.10.2022 на суму 730 000,24 грн; №5585 від 30.11.2022 на суму 680 221,84 грн;№6038 від 31.12.2022 на суму 8 835,84 грн; №6040 від 31.12.2022 на суму 609 038,72 грн; №282 від 31.01.2023 на суму 691 882,20 грн; №283 від 31.01.2023 на суму 9 775,97 грн; №485 від 28.02.2023 на суму 597 565,92 грн; №593 від 21.03.2023 на суму 661 590,84 грн; №729 від 30.04.2023 на суму 640 249,20 грн.

ТОВ "ФЕСІТ ЮНАЙТЕД" зазначені акти підписані не були, а в якості підстав для їх не підписання відповідач послався на існування обставин непереборної сили військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.

Обставини щодо строку перебування контейнерів у користуванні ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД, відповідач не оскаржує та навіть підтверджує.

Пунктами 6.1, 6.4 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 передбачено, що Замовник здійснює 100% попередню оплату за підготовку контейнерів (в т.ч. вантажно-розвантажувальні роботи), а також здійснює оплату за надання послуг згідно з умовами цього контракту протягом звітного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку. Сторони щомісяця здійснюють звірку розрахунків на підставі підписаних ними актів наданих послуг.

На виконання умов Контракту, позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 7 849 064,29 грн, а саме:

- від 30.06.2022 №3175 на суму 909 949,15 грн;

- від 30.06.2022 №3176 на суму 1 767,17 грн;

- від 31.07.2022 №3980 на суму 846 979,48 грн;

- від 31.07.2022 №3984 на суму 6 185,09 грн;

- від 31.08.2022 №4574 на суму 744 435,97 грн;

- від 30.09.2022 №5020 на суму 716 311,18 грн;

- від 31.10.2022 №5509 на суму 730 000,24 грн;

- від 30.11.2022 №6101 на суму 674 497,32 грн;

- від 31.12.2022 №6512 на суму 8 835,84 грн;

- від 31.12.2022 №6546 на суму 609 038,72 грн;

- від 31.01.2023 №325 на суму 9 775,97 грн;

- від 31.01.2023 №323 на суму 691 882,20 грн;

- від 28.02.2023 №558 на суму 597 565,92 грн;

- від 31.03.2023 №695 на суму 661 590,84 грн;

- від 30.04.2023 №834 на суму 640 249,20 грн.

Однак дані рахунки не були оплачені відповідачем з посиланням на те, що у нього не виникли зобов`язання з оплати наданих послуг у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили.

Щодо посилань відповідача на обставини непереборної сили, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною другою статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною четвертою статті 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин першої, другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність.

У вирішенні цього спору колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду, зокрема, щодо застосування положень статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах.

Зокрема, Верховний Суд у своїх постановах сформулював такі загальні висновки:

"Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21)".

У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21). Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин, як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 також наголосив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Аналогічні висновки також викладено і у постановах від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1625/22, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 06.06.2024 у справі № 910/6405/23, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.

Суд також наголошує, що у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 зі спору, що виник з подібних правовідносин, пов`язаних зі встановленням наявності / відсутності форс-мажорних обставин, сформульовано такі правові висновки: 1) неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також детально виснував про те, що: 1) потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката; 2) саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору; 3) водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.

У постанові від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 Верховний Суд також наголосив на тому, що суд повинен дослідити своєчасність повідомлення стороною про виникнення форс-мажорних обставин.

У справі від 13.09.2023 № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що: "… форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 ЦК України та статтею 217 ГК України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 ЦК України та статтею 218 ГК України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми".

Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22, в якій зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Верховний Суд у постанові від 16.07.2024 по даній конкретній справі вказав:

« 7.45. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій, помилково обмежившись лише посиланнями на наявність передбачених положеннями статті 218 ГК України, статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та умовами пунктів 7.1, 7.3, 7.7 Контракту в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, пов`язаних з війною внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, існування яких підтверджується отриманим Товариством сертифікатом Одеської регіональної торгово-промислової палати від 29.09.2022 № 5100-22-0987, а також з посиланням на повідомлення щодо відміни судозаходу в Чорноморському регіоні, не врахували зазначених вище правових висновків Верховного Суду, зокрема, належним чином не дослідили умов Контракту і не надали правової оцінки його предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та не перевірили:

1) чи було стороною дотримано порядку повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин у передбачений договором строк;

2) чи мають зазначені обставини необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання Товариством зобов`язання оплати за надані послуги та / або вказані обставини у розумінні умов Контракту можуть бути підставою для звільнення від відповідальності;

3) чи викликана неможливість виконання зобов`язання саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин;

4) доводи позивача в частині можливості / неможливості використання контейнерів відповідачем поза межами України, у тому числі можливості / неможливості їх повернення будь-яким іншими логістичними шляхами ніж порти України.

7.46.Колегія суддів також зауважує, що у вирішенні спірних питань суди мають обов`язок дослідити зміст умов Договору та належним чином встановити дійсний зміст прав та взятих на себе сторонами зобов`язань.»

Відповідно до пункту 7.1. контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за цим контрактом, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання пов`язано з дією обставин непереборної сили.

Пунктом 7.2. контракту №180-ЮІ від 11.08.2021, під обставинами непереборної сили слід розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, що не діяли під час підписання цього контракту та виникли незалежно від волі сторін, що не знали про їх існування та не могли вжити запобіжних заходів, що могли суттєво вплинути на їх запобігання.

В силу пункту 7.3 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 під обставинами непереборної сили в даному контракті слід розуміти надзвичайні та невідворотні обставини, будь-які інші обставини зовнішнього щодо сторін характеру, обставини суспільного життя, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна було передбачити, ні уникнути, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами контракту (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими стихійними явищами природного характеру, погодними умовами, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, руйнування в результаті блискавки, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо), лиха техногенного походження (вибухи, вихід з ладу машин, обладнання тощо), а також видання актів органів державної влади, управління, зокрема, Кабінету Міністрів України та Акціонерного товариства "Українська залізниця", чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами зобов`язань за цим контрактом або перешкоджають такому виконанню тощо.

Згідно п. 7.4 Контракту сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили та в наслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за контрактом, зобов`язана негайно (протягом 5 календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону.

У п. 7.5 Контракту сторони передбачили, що у разі якщо обставини непереборної сили, що вказані вище, за умови їх належного підтвердження, продовжують діяти впродовж 3 (трьох) місяців, кожна з сторін цього контракту має право виступити з ініціативою про перегляд умов цього контракту або його припинення у відповідності до умов чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 7.7 контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена сертифікатом, який надається Торгово-промисловою палатою України за місцем знаходження сторони, або іншими компетентними органами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав зобов`язання щодо повідомлення позивача про виникнення форс-мажорних обставин.

01.03.2022 ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД направило на адресу позивача лист №01/03, відповідно до якого просив призупинити нарахування плати за користування контейнерами згідно з контрактом від 11.08.2021 №180-ЮІ до фактичної дати відновлення роботи морських портів та залізничних станцій України. Таке прохання відповідача було обґрунтовано тим, що військова агресія РФ проти України, введення з 24.02.2022 на території України воєнного привело до повної зупинки морських портів, відміни всіх судозаходів, а також відміни міжнародних контейнерних поїздів з Китаю в Україну.

У відповідь на даний лист АТ «Укрзалізниця» направила на адресу ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД лист №Ліски/К-0951 від 04.04.2022. У даному листі позивач вказав, що свої зобов`язання по Контракту Філія ЦТС Ліски виконала в повному обсязі належним чином. Станом на 14.03.2022 у користуванні ТОВ «Фесіт Юнайтед» знаходяться 147 контейнерів з буквенним індексом UZUU.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до умов Контракту, Замовник зобов`язаний сплатити за весь час користування контейнерами, при цьому Виконавець надає послуги виключно на умовах повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски, або на термінали Виконавця. Введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та пов`язані з його введенням обставини можуть виступати підставами для звільнення сторін Контракту від відповідальності за невиконання зобов`язань тільки за умови визанання таких обставин форс-мажорними для певної сторони Контракту. Тобто, лише посилання сторони на те, що оголошено воєнний стан, не достатньо для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) це ндзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. Також позивач просив повідомити, які саме зобов`язання по Контракту не можуть бути виконані Замовником, та які конкретні обставини вплинули на таке невиконання та повідомити про місцезнаходження наданих у користування контейнерів.

З огляду на зміст листа відповідача від 01.03.2022 та враховуючи відповідь позивача на даний лист, обидві сторони сприймали цей лист саме як повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Відсутність у даному листі прямої вказівки на форс-мажор, жодним чином не скасовує зміст даного листа.

Отже відповідачем було належним чином виконанні умови п. 7.4. та 7.6. контракту щодо повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин протягом 5 календарних днів.

На підтвердження наявності обставин непереборної сили відповідач надав:

- Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.09.2022 №5100-22-0987 (вих. №2003-14/15), виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою;

- Сертифікат Одеської регіональної торгово-промислової палати №5100-25-0073 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 16.01.2025.

В той же час, самі по собі сертифікати не є доказом існування обставин непереборної сили, які перешкоджали відповідачу належним чином виконати взяті на себе зобов`язання за контрактом.

На переконання колегії суддів, обставини, на які ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» посилається як на підставу для звільнення останнього від обов`язку виконувати умови Договору, не мають ознак абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності в контексті зумовленої ними, начебто, неможливості виконання зобов`язань з належного виконання умов укладеного Договору.

Слід зазначити, що контейнери, які є предметом Договору, передавались ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» у користування:

-для здійснення прямих змішаних перевезень вантажів по території України та у міжнародному та мультимодальному сполученні;

-на умовах повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски, або терміналі Виконавця.

В той же час, як вірно вказав апелянт, умови Договору:

-не містять обов`язку ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» використовувати контейнери виключно територією України;

-не містять обов`язку ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» використовувати виключно Одеські морські порти під час обрання логістичних шляхів перевезення під час використання контейнерів;

-не містять обов`язку ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» здійснювати повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски, або терміналі Виконавця виключно через Одеські морські порти.

З огляду на викладене вище, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» під час здійснення користування контейнерами не було обмежено у виборі логістичних шляхів для здійснення перевезень (Україна, Азія, Європа, тощо).

Крім того, відповідач не був обмежений у виборі маршруту та виду повернення таких контейнерів (морським, залізничним, річковим, автотранспортом тощо через морські порти України, Європи, Східної Європи), а обмеження згідно умов Договору поширюються виключно в частині місця, у якому має здійснюватись повернення таких контейнерів - станція Київ-Ліски, термінал Виконавця.

В той же час, незважаючи на зазначені вище умови користування контейнерами, доводи суду першої інстанції, а також всі заперечення ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» зводяться виключно до наявності факту початку військової агресії Російської Федерації на території України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні, встановлення рівня охорони 3 (вищий) у морських та річкових портах України, наявності сертифікатів ТПП, які підтверджують наявність означених двох обставин.

Однак, враховуючи те, що на момент початку збройної агресії Російської Федерації контейнери вже перебували за межами території України, що не заперечується і самим Відповідачем, то відповідно у ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» була можливість використовувати контейнери у міжнародному мультимодальному сполученні.

Крім того, беручи до уваги повернення ТОВ ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» контейнерів Позивачу фактично під час дії, начебто, форс-мажорних обставин (воєнного стану), можна дійти до висновку, що відповідач мав можливість використовувати контейнери не тільки поза межами України, а й завозити їх на територію України також.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що сертифікати, долучені до матеріалів справи, засвідчують існування форс-мажорних обставин виключно в межах території України, однак відповідач жодним чином не вказує, як такі обставини перешкоджали йому використовувати такі контейнери закордоном.

Єдиним логічним поясненням є те, що відповідач використовував дані контейнери по вибудуваним логістичним шляхам, однак введення воєнного стану обмежило можливість використовувати такі шляхи, а не самі контейнери, які є предметом контракту.

З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» не доведено як об`єктивної неможливості користування контейнерами протягом спірного періоду за межами території України, як передбачено умовами Договору, так і не доведено неможливості повернення контейнерів через дію форс-мажорних обставин, як і не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

В той же час, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» у своїх запереченнях фактично підтверджує відсутність форс-мажорних обставин в контексті спірних правовідносин, оскільки самостійно вказує причину неповернення контейнерів протягом тривалого періоду часу, а саме:

«...агент портового оператора в Китаї, з яким ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» співпрацювало по даним контейнерам, в односторонньому порядку (без отримання згоди ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД») ввело заборону на завантаження даних контейнерів до стабілізації ситуації в Україні та розмістило контейнери на зберігання в портах Китаю (Тайцянь, Тяньжін та Нінгбо). Контейнери було розміщені на зберігання без завантаження в очікуванні зміни обстановки, відновлення товарообміну та транспортного сполучення, використання контейнерів в цей період не здійснювалось.».

Слід зазначити, що матеріали справи не містять і жодних доказів того, що ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» будь-яким чином намагалось врегулювати з агентом портового оператора в Китаї питання якнайшвидшого зняття заборони на завантаження контейнерів АТ «Укрзалізниця».

Крім того, матеріали справи також не містять доказів того, шо ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» не користувалось контейнерами АТ «Укрзалізниця» поза межами України, не передавало контейнери у користування іншим юридичним особам поза межами України, оскільки, окрім іншого, ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» жодного разу в порушення пункту 2.2.5 укладеного Договору, в порядок та строки, передбачені останнім (двічі на тиждень) не повідомлено АТ «Укрзалізниця» про стан та поточні операції, які здійснювались з контейнерами протягом спірного періоду під час їх перебування поза межами території України.

Дані обставини у сукупності свідчать про відсутність обставин непереборної сили, які перешкоджали ТОВ «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» належним чином виконувати свої зобов`язання за контрактом №180-ЮІ від 11.08.2021.

Відповідач посилається на Сертифікати ТПП №5100-22-0987 від 29.09.2022 та №5100-25-0073 від 16.01.2025, в яких міститься перелік конкретних документів, які були підставою для висновків ТПП про наявність форс-мажорних обставин. Але вказані документи не були надані відповідачем до суду та не були предметом дослідження у даній справі не оцінювалися судом. Тому колегія суддів посилання відповідача на вказані документи у підтвердження існування форс-мажорних обставин не приймає до уваги.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до пункту 7.1. контракту №180-ЮІ від 11.08.2021 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за цим контрактом, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання пов`язано з дією обставин непереборної сили.

Таким чином, навіть у випадку доведення існування обставин непереборної сили, відповідач не звільняється від обов`язку виконати своє зобов`язання за договором в частині оплати послуг на суму 7 849 064,29 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 7 849 064,29 грн.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 по справі № 916/1360/22, адже у даному випадку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2024 по даній конкрентній справі було зроблено висновок щодо застосування норм права у даній справі. В свою чергу, саме висновки суду касаційної інстанції є пріоритетними при розгляді даної справи.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 99 037,64 інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.10 контракту №180-ЮІ замовник несе відповідальність за несвоєчасно або у неповному обсязі перераховані кошти по цьому Договору і зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки (включаючи день оплати).

З огляду на порушення відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд зазначає, що позивач цілком правомірно нараховує пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені, колегія суддів встановила його правильність та обґрунтованість на суму 1 094 402,97 грн.

В той же час, як було встановлено вище, відповідачем не було доведено наявність обставин непереборної сили, тому відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак це повинно здійснюватися з дотриманням не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Судова практика щодо застосування норм ГК України та ЦК України в частині зменшення неустойки наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 923/587/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 19.01.2021 у справі № 920/705/19, від 27.01.2021 у справі № 910/16181/18, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 11.03.2020 у справі № 910/16386/18, від 09.07.2020 у справі № 916/39/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 13.04.2021 у справі № 914/833/19, від 22.06.2021 у справі № 920/456/17) і відповідно до неї при визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

У даному випадку, колегія суддів враховує, що введення на території України воєнного стану, закриття портів, обмеження пересування залізничного транспорту та заборона авіасполучення дійсно ускладнила доставку та використання контейнерів на території України. Дані обставини могли зруйнувати старі логістичні шляхи відповідача, а створення нових могло зайняти певний час, адже контейнери використовувалися для доставки того чи іншого товару, а нові логістичні шляхи могли передбачати пошук нових контрагентів. Крім того, дані обставини трохи обмежили «мобільність» відповідача, оскільки певний час існувала заборона заходу суден на територію України.

В свою чергу, ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, апелянт не навів будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

В свою чергу стягнення інфляційних втрат компенсують негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

При цьому суд також бере до уваги, що пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про наявність у даному випадку правових підстав для зменшення пені на 90 %, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну оплату наданих послуг у сумі 109 440,29 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене вище, судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, судом було неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги часткове задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів покладає витрати позивача на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в частині її задоволення на відповідача, а в іншій частині дані витрати покладаються на позивача.

Крім того, враховуючи прийняття колегією суддів нового рішення по суті справи, яким було відмовлено у задоволенні частини позовних виключно з підстав зменшення розміру неустойки, витрати позивача на сплату судового збору за подачу позовної заяви у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/2596/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1.Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (02029, м. Київ, вул. Довбуша, 22, код ЄДРПОУ 40081373) задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» (68335, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 40, код ЄДРПОУ 41604751) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (02029, м. Київ, вул. Довбуша, 22, код ЄДРПОУ 40081373) основний борг у сумі 7 849 064,29 грн, інфляційні втрати у сумі 99 037,64 грн, пеню у сумі 109 440,29 грн та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 132 057,24 грн.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 984 962,68 грн.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСІТ ЮНАЙТЕД» (68335, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 40, код ЄДРПОУ 41604751) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (02029, м. Київ, вул. Довбуша, 22, код ЄДРПОУ 40081373) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 162 765,08 грн.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.07.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран