Постанова від 03.06.2025 по справі 910/9275/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. Справа№ 910/9275/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаренко Н.А. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Панченко О.М. (поза межами приміщення суду);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025

про відмову задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення

у справі № 910/9275/22 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок»

до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад»

про стягнення 424 629,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» 285 433,03 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 38 742,22 грн компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, 5 701,11 грн 10% річних, 4 802,49 грн інфляційних втрат, 5 020,18 грн судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

27.05.2024 до Господарського суду міста Києва від представника Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у задоволенні заяви Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 залишено в силі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Приватне підприємство Виробничо-торгівельна фірма «Абад» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі; задовольнити апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на ухвалу господарського суду м. Києва у справі № 910/9275/22 від 17.04.2025 та скасувати зазначену ухвалу. Задовольнити заяву Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/9275/22 від 07.12.2022. Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 197 ГПК України суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. Це пряма норма процесуального закону, тому винахід суду, який сформульований таким чином (описки в тексті ухвали збережені): «Що стосується постановлення ухвали про допуск представника заявника адвоката Панчено О.М. до участі у справі в режимі відеокрнференції поза межами приміщення суду з використанням сласних технічних засобів, то суд вказує, що в ухвалах від 16.01.2025 та від 13.02.2025 міститься повідомлення наступного змісту: «Повідомити сторонам, що у разі наявності заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) поданої у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання проводитимуться судом в режимі відеоконференції без винесення окремого процесуального документу.» - є нічим іншим як прямим порушенням ч.3 ст. 197 ГПК України, а тому не може бути прийнято до уваги як виправдання протиправної бездіяльності судді, який полегшує собі життя, вигадуючи неіснуючі правила. Це є незаконним «спрощенням» судового процесу, яке призвело до порушення прав учасників справи. Отримавши заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд мав постановити відповідну ухвалу, якою дозволити участь представника - адвокатки Панченко О.М. у судовому засіданні в режимі ВКЗ. Однак суд такої ухвали не прийняв, про допуск представника не повідомив, а тому ніхто й не чекав на зв`язку у призначений час судового засідання 17.04.2025 о 10:50. Побачивши виклик, представниця заявника Панченко О.М. відкрила ВКЗ, але об 11:03 зв`язок вже був відключений. Щодо іншого представника - директора підприємства «АБАД» Бакая Д.О., то 16.04.2025 було направлено разом із клопотанням про перенесення судового засідання на інший час судову повістку, отриману саме у цей день Бакаєм Д.О., про виклик у судове засідання по кримінальній справі 760/7643/25 на 10:00 17.04.2025. Скаржник вважає, що це беззаперечно поважна причина неявки до судового засідання, яку суд не мав права ігнорувати.

Скаржник вказує на те, що обидва представника заявника були відсутні у судовому засіданні з поважної причини, неявка була першою, адже у минулому судовому засіданні представник заявника Д.О.Бакай був присутнім, що у відповідності до ст. 202 ГПК України не надає суду права розглянути справу у відсутності учасника справи. Таким чином, суд нехтував фундаментальним правом особи бути заслуханим (почутим) як складової права на судовий захист. Це право випливає з основоположних засад судочинства, що, зокрема, expressis verbis викладені у приписах частини другої статті 129 Конституції України (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист), і реалізація цього права не залежить від його встановлення та/чи детальної регламентації у спеціальному законодавстві. Тільки за умови дотримання права особи бути заслуханою у суді суд може виконати свій конституційний обов`язок - незалежно і неупереджено, ураховуючи точку зору заінтересованої особи, розглянути всі конкретні аспекти у справі та на підставі цього видати обґрунтоване (умотивоване) рішення суду. (абзац другий підпункту 6.3 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024). Крім того, в ухвалі суд згадує про надходження додаткових пояснень від представника заявника 16.04.2025. Разом з тим, суд не приймає з цього приводу жодного процесуального рішення, не надає цим додатковим поясненням жодної правової оцінки, що є суттєвим порушенням процесуального закону.

На думку скаржника, суд не прийняв до уваги (про це йдеться, зокрема, у додаткових поясненнях), що згідно п.п. 9.10.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716) формування оціночних даних комерційного обліку здійснюється ППКО (у ролі ОДКО) та АКО, зокрема, в таких випадках: 4) якщо відсутні результати вимірювання та відповідні дані комерційного обліку з будь-яких підстав (через неможливість доступу до приміщення, де фізично розташований вузол обліку, або якщо при доступі до цих приміщень не вдалося отримати дані з лічильників, або з інших причин). Наразі виявилися обставини, які є підставою для перегляду рішення суду, адже лише з моменту отримання повідомлення від ПАТ «Запоріжжяобленерго» - 10.04.2024 стала відома обставина, яка існувала, - адже об`єктивно споживання електричної енергії після окупації м. Бердянська не відбувалося у зв`язку з припиненням господарської діяльності підприємства, але не була встановлена судом, та не була і не могла бути відома відповідачу, адже доказ був отриманий лише після ухвалення рішення суду.

Скаржник заперечує сам факт здійснення господарської діяльності через окупацію м. Бердянська 28.02.2022 року, захоплення належних позивачу об`єктів господарювання, відсутність можливості зняття показань споживання електричної енергії з лічильника, тощо. Проте, на думку скаржника, суд не хоче брати до уваги такі доводи і не надає їм правової оцінки, які мали б бути розглянуті при задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами та вирішенні справи по суті.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що листом від 26.06.2024 року за вих. № 007-66/2736 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» повідомила ПАТ «ЕК «БАРВІНОК», що «…Зазначені в актах споживачів ФОП БАКАЙ Д.О., ПП ВТФ «АБАД», ТОВ ВТФ «АЛЕКС І К» дані не мають підстав для коригування обсягів за відповідні періоди. Відповідно до вищезазначеного, у зв`язку з відсутністю підстав для здійснення валідації, ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» виконає коригування обсягів спожитої електричної енергії за період квітень-липень 2022 року по споживачам ФОП Бакай Д.О., ПП ВТФ «АБАД», ТОВ ВТФ «АЛЕКС І К» та звернеться до АКО для перезавантаження відповідних даних комерційного обліку постачальника ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» на платформі MMS за відповідний період до первинних даних, згідно таблиці у додатку 1.». Листом від 26.06.2024 за вих. № 342 ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» надано свою згоду на коригування обсягів квітня-липня 2022 року у бік збільшення по Споживачам: ФОП Бакай Д.О. (РНОКПП НОМЕР_1 ), ПП ВТФ «АБАД» (ідентифікаційний код 31508355), ТОВ «ВТФ «АЛЕКС і К» з 0 кВт*год до 158 990 кВт*год. Із зазначеного вбачається, що: - судом першої інстанції прийнято рішення від 07.12.2022 та ухвалу від 18.04.2025 (якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) у відповідності до доказів наявних в матеріалах справи; - фактичний обсяг споживання ПП ВТФ «АБАД» за період квітень-липень 2022 року, як на момент вирішення справи судом першої інстанції, так і на сьогоднішній день становить 100 120 кВт*год., інших нововиявлених доказів матеріали справи не мають.

Також позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (на професійну правничу допомогу), які ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» очікує понести у зв`язку із розглядом справи № 910/9275/22 в суді апеляційної інстанції - від 7 500,00 грн (із розрахунку 5 000,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та 2 500,00 грн. за участь в 1 судовому засіданні), що передбачено додатковою угодою № 13-1 від 26.11.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9275/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22. Призначено справу № 910/9275/22 до розгляду у судовому засіданні 03.06.2025.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та від 02.06.2025 задоволені заяви Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» та Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Явка представників сторін та позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні 03.06.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на ухвалу господарського суду м. Києва у справі № 910/9275/22 від 17.04.2025 та скасувати зазначену ухвалу. Задовольнити заяву Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/9275/22 від 07.12.2022. Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» 285 433,03 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 38 742,22 грн компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, 5 701,11 грн 10% річних, 4 802,49 грн інфляційних втрат, 5 020,18 грн судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

27.05.2024 до Господарського суду міста Києва від представника Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 за нововиявленими обставинами.

Так, предметом спору у справі № 910/9275/22 було стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачем (приєднання) № 0705129 від 12.12.2018, яка виникла на підставі Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг за період з квітня 2022 по липень 2022 та не була оплачена відповідачем на дату подання позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 позовні вимоги було задоволено частково.

Як на підставу для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 Приватне підприємство Виробничо-торгівельна фірма «Абад» посилається на наступні обставини:

- ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі наданих ПП ВТФ «Абад» Актів про спожиту електроенергію провело коригування плати за послуги з розподілу електроенергії за період з квітня по липень 2022 року та згідно п. 9.1.4 ККОЕЕ звернулося до АКО (адміністратора комерційного обліку) для перезавантаження відповідних даних комерційного обліку постачальника ПАТ «ЕК «Барвінок» на платформі ММ8 за відповідний період;

- обсяги ПАТ «ЕК «Барвінок» поставленої ПП ВТФ «Абад» електроенергії за період квітень - липень 2022 року згідно даних з розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» дорівнює « 0» кВт;

- у даній справі, стягнення судом першої інстанції заборгованості з відповідача, відбулося без належного аналізу усіх обставин щодо підтвердження позивачем обсягів поставленої електроенергії, тому зазначене рішення суду від 07.12.2022 року підлягає скасуванню.

Натомість, Приватне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Барвінок» заперечує щодо наявності підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у задоволенні заяви Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 залишено в силі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частиною 1 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

З наведеного слідує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) існування таких обставин на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини (факти) не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно із ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Такі правові висновки викладені в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 07.06.2023 справі № 925/615/20, від 06.07.2022 у справі № 922/1562/19.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наведені ПП ВТФ «Абад» у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України, враховуючи наступне.

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

У поданій заяві заявник вказує, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» було відкореговано обсяги розподілу електричної енергії ПП ВТФ «Абад» за період:

- квітень 2022 року - мінус 23870 кВт.

- травень 2022 року - мінус 15769 кВт.

- червень 2022 року - мінус 32887 кВт.

- липень 2022 року - мінус 27594 кВт.

За твердженнями заявника обсяги ПАТ «ЕК «Барвінок» поставленої ПП ВТФ «Абад» електричної енергії за період квітень-липень 2022 року згідно даних з розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» дорівнює « 0» кВт, на підтвердження зазначених обставин, заявником надано повідомлення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 10.04.2024 № 007-66/1461 щодо коригування обсягів квітня-липня 2022 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» та коригуючі акти на 5 арк.

Відповідь ОСР надається споживачу на звернення ПП ВТФ «Абад» від 29.02.2024 за вих. № 1. Тобто, споживач (заявник у справі) звернувся до Оператора системи розподілу майже через 2 роки, після споживання електричної енергії та вже після винесення судом рішення у справі.

Таким чином, обставини, на які посилається заявник не існували під час розгляду справи та не могли бути предметом розгляду під час винесення рішення від 07.12.2022.

При цьому, як вбачається із актів коригування, вони складені між ОСР (ПАТ «Запоріжжяобленерго») і споживачем (ПП ВТФ «Абад») на виконання договору від 01.01.2019 № 831, водночас, предметом розгляду справи була заборгованість ПП ВТФ «Абад», яка виникла на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705129 від 12.12.2018 укладеним між ПАТ «ЕК «Барвінок» та ПП ВТФ «Абад».

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, у листі Адміністратора комерційного обліку НЕК «Укренерно» № 01/19507 від 02.04.2024, надано роз`яснення, у разі отримання уточнених даних комерційного обліку та необхідності їх коригування, ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язаний провести їх валідацію відповідно до п. 9.6.1, п. 9.6.2 ККОЕЕ, а також згідно п. 9.1.4 ККОЕЕ, звернутись до АКО для перезавантаження відповідних даних комерційного обліку, зазначивши причину коригування та додавши документи, що підтверджують необхідність перекладки, період та перелік ТКО, а також надати скориговані звітні документи сторонам в ТКО на підставі скоригованих даних.

Також у листі зазначено, що рішень АКО щодо зобов`язання проведення коригування даних комерційного обліку по постачальнику ПАТ «ЕК «Барвінок» за період квітень-липень 2022 року не приймалось.».

Враховуючи викладене, обставини на які посилається заявник не спростовують доводів, викладених у рішенні від 07.12.2022 щодо наявності заборгованості відповідача за договором про постачання електричної енергії споживачем (приєднання) № 0705129 від 12.12.2018, при цьому, наведені заявником обставини не існували на час розгляду справи судом, відповідно не могли бути враховані при ухваленні судового рішення, тобто, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини та те, що наведені заявником обставини не існували на час розгляду справи судом, тобто, є новими, а не нововиявленими обставинами, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22 задоволенню не підлягає, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, господарським судом першої інстанції призначені судові засідання із розгляду заяви на 13.02.2025, 13.03.2025 та 17.04.2025.

У судове засідання 13.02.2025 представники ПП ВТФ «Абад» не з`явились, а у судовому засіданні 13.03.2025 представником ПП ВТФ «Абад» заявлено клопотання про відкладення судового засідання.

Так, 16.04.2025 до Господарського суду міста Києва від ПП ВТФ «Абад» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, крім того, у клопотання представник ПП ВТФ «Абад» - Панченко О.М. просить дозволити приймати участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ГПК України, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Водночас, як вбачається із протоколу судового засідання від 17.04.2025, секретарем судового засідання запрошувався представник Панченко О.М., однак, Панченко О.М. була офлайн.

Слід зазначити, що поданим клопотанням не обґрунтовано неможливості представника Панченко О.М. з`явитись у засідання суду, або подати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в порядку ч. 2 ст. 197 ГПК України, не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, призначеного на 17.04.2025.

Крім того, скаржником не наведено обставин, за яких було неможливим вирішити спір у відповідному судовому засіданні.

Як вже зазначалось, представник ПП «ВТФ «Абад» - Панченко О.М. у клопотанні про відкладення розгляду справи, просила дозволити приймати участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, водночас, враховуючи відмову у задоволенні клопотання про відкладення і, як наслідок, відсутності призначеного наступного судового засідання, доводи скаржника про відсутність винесеної ухвали про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, що на думку скаржника, є порушенням його прав, є безпідставними.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, доводи, викладені у заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 за нововиявленими обставинами, зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Фактично, заявник вважає нововиявленою обставиною акти коригувань між ПАТ «Запоріжжяобленерго» і ПП «ВТФ «Абад», відповідно до яких на переконання заявника було здійснено коригування нарахувань між ПАТ «ЕК «Барвінок» і ПП ВТФ «Абад» за період квітень-липень 2022 року, отже, обставини, на які посилається відповідач не існували під час розгляду справи та не могли бути предметом розгляду під час винесення рішення від 07.12.2022.

Доводи, викладені у додаткових поясненнях не спростовують того, що обставини, на які посилається відповідач у заяві не існували під час розгляду справи та не могли бути предметом розгляду під час винесення рішення від 07.12.2022 та зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Так, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.4.2025 у справі № 910/9275/22, відсутні.

Доводи викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22, наведені заявником обставини не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9275/22.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма «Абад» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі № 910/9275/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/9275/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 03.07.2025, зокрема, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г. та Гаврилюка О.М.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич