Постанова від 03.06.2025 по справі 902/965/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року Справа № 902/965/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Загородько Б.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Кривецької-Люліч Т.А.

позивача Вінницької обласної ради - не з`явилися

позивача Райгородської сільської ради - не з`явилися

відповідача Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради - керівника Гуцаленка М.Д.

фізичної особи-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р.

постановлене у м. Вінниця, повний текст складено 10.03.2025 р.

у справі № 902/965/24 (суддя Нешик О.С.)

за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Райгородської сільської ради

до відповідачів:

1. Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради

2. фізичної особи-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання звільнити земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 26.02.2025 р. Господарський суд Вінницької області відмовив у задоволені позову керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Райгородської сільської ради до Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та до фізичної особи-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича про визнання недійсним договору про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки та про зобов`язання фізичну особу-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича звільнити земельну ділянку площею 15,1 га з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 у справі № 902/965/24.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права - ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 92, 95 Земельного кодексу України та норм процесуального права ст. ст. 2, 11, 236 ГПК України.

За змістом апеляційної скарги прокурор доводить, що оспорюваний договір суперечить вищенаведеним нормам законодавства, які не надають школі як постійному землекористувачу права розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності, в тому числі - шляхом надання її в оплатне користування (оренду) чи в спільну діяльність, оскільки таким правом наділений лише відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій (у цьому випадку орган місцевого самоврядування).

Вважає безпідставними твердження суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження бюджетних асигнувань спеціальній школі для самостійного забезпечення практичних занять на спірній земельній ділянці, зокрема, на закупівлю відповідного сільськогосподарського обладнання та техніки для обробітку земельної ділянки, оскільки такими обставинами не підтверджується/спростовується можливість надання земельної ділянки в користування. Зазначає, що можливість спеціальної школи здійснювати вклади у спільну діяльність в інший спосіб та можливість дітей здобувати навички з сільського господарства не входить до предмета доказування у цій справі.

Зауважує, що проведення уроків трудового навчання, а також передбачення в освітніх програмах та в календарних плануваннях уроків практичних занять з сільськогосподарської справи не свідчить про те, що діти як учні спеціальної школи від її імені залучені як вклад у спільну діяльність з питань обробітку землі з ФОП Бондарем І.П.

Доводить, що земельна ділянка надана навчальному закладу в постійне користування для освіти, а відтак, є майном закладу освіти та підлягає використанню виключно в освітніх цілях, для забезпечення прав учасників освітнього процесу (навчання, стажування учнів, наукової роботи викладацького складу тощо), тоді як уклавши спірний договір, школа передала право користування земельною ділянкою ФОП Бондар І.П. для здійснення господарської діяльності, яка ніяк не пов`язана із освітою або освітнім процесом.

Звертає увагу, що нормами Податкового кодексу України передбачається можливість визначення орендної плати у розмірі більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Посилається на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2019 р. у справі № 904/8549/17 про те, що неналежне оформлення відносин оренди є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. у справі № 902/965/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що скаржником не наведено суду достатніх доводів та не надано будь-яких доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції.

Доводить, що відсутній сам факт порушення прав чи інтересів тих суб`єктів, в інтересах яких прокурор звернувся до суду, оскільки власник земельної ділянки Райгородська сільська рада погодила договір про спільну діяльність і не вважає свої права порушеними, а орган управління школою Вінницька обласна рада не має прямого стосунку до управління спірною земельною ділянкою і також не заявляє про порушення своїх прав.

Стверджує, що спірний договір чітко передбачає об`єднання вкладів, оскільки школа надає земельну ділянку та участь учнів і педагогів у навчально-виробничому процесі, а ФОП Бондар І.П. надає техніку, транспорт, фінанси, трудову участь та досвід.

Звертає увагу, що задоволення апеляційної скарги та визнання договору недійсним призведе до руйнації налагодженого освітнього процесу для дітей з особливими потребами, позбавить їх можливості отримувати життєво необхідні практичні навички та соціалізуватися. Крім того, школа втратить важливе джерело позабюджетних надходжень, які використовуються для покращення умов навчання та утримання закладу. Такий результат не відповідатиме ані інтересам дітей, ані інтересам територіальної громади, ані принципам справедливості та розумності.

Просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. у справі № 902/965/24 залишити без змін.

Позивач Вінницька обласна рада також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не містять підстав для скасування зазначеного судового рішення.

Погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права та охоронювані законом інтереси обласної ради як органу управління майном КЗ «Ситковецька спеціальна школа» Вінницької обласної Ради не порушені укладеним договором про спільну діяльність, оскільки спірна земельна ділянка не передавалась обласною радою в оперативне управління школі.

Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність в договорі всіх істотних умов, характерних для договору оренди землі, таких як передача землі у виключне володіння та користування, чітко визначена орендна плата, прив`язана до вартості землі тощо.

Просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. у справі № 902/965/24 - без змін.

Фізична особа-підприємець Бондар Ігор Пилипович також подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції правильним і справедливим.

Доводить, що суть спірного договору - це спільна робота на землі. Школа надає ділянку, яка за нею закріплена, а ФОП Бондар І.П. - свою техніку, пальне, насіння, добрива, свою працю та досвід. Школа та ФОП Бандар І.П. разом вирощують сільськогосподарську продукцію і така робота є частиною навчання для дітей зі школи.

Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. у справі № 902/965/24 залишити в силі.

23.04.2025 р. перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав пояснення щодо відзиву Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради.

Пояснює, що прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, оскільки до компетенції цього органу як засновника спеціальної школи, віднесені повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі незаконного вибуття із володіння навчального закладу земельної ділянки, а в особі Райгородської сільської ради, оскільки до компетенції цього органу, як власника земельної ділянки, віднесені повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі незаконного розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Доводить, що під виглядом спільної діяльності ФОП Бондар І.П. фактично обробляє земельну ділянку, яка належить до комунальної власності, залишаючи у власному розпорядженні вирощений врожай, що свідчить про приховане оплатне користування земельною ділянкою.

28.04.2025 р. перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав пояснення щодо відзиву Вінницької обласної ради.

Зазначає, що звернення до суду з цим позовом не спрямовано на захист інтересів Вінницької обласної ради і Райгородської сільської ради, а направлено на захист державних інтересів в особі органів уповноважених здійснювати захист таких інтересів і заперечуючи проти апеляційної скарги, Вінницька обласна рада вчергове підтверджує те, що вона не бажає здійснювати захист інтересів держави.

29.04.2025 р. перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав пояснення щодо відзиву фізичної особи-підприємця Бондара Ігоря Пилиповича.

Вважає безпідставними доводи ФОП Бондаря І.П. про те, що оспорюваний договір не містить всіх ознак притаманних договору оренди землі, оскільки неналежне оформлення відносин оренди є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

29.05.2025 р. відповідач Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що співпраця з ФОП Бондарем І.П. у форматі договору про спільну діяльність є для школи не просто бажаною, а єдиною реальною можливістю забезпечити повноцінне виконання освітніх програм з сільськогосподарської праці, надати учням з особливими освітніми потребами життєво необхідні практичні навички, сприяти їх соціалізації та підготовці до самостійного життя. Самостійно, без залучення ресурсів, техніки, досвіду та фінансової підтримки підприємця Бондаря І.П. школа не в змозі обробляти земельну ділянку площею 15,1 га та використовувати її як належну базу для практичного навчання.

Позивач Райгородської сільської ради відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позивач Райгородська сільська рада та відповідач фізична особа-підприємець Бондар Ігор Пилипович не забезпечили явку представників у судові засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено довідками про доставку електронного листа /а.с. 109, 218 у т.2/ та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 167, 219 у т.2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача Райгородської сільської ради та відповідача фізичної особи-підприємця Бондара Ігоря Пилиповича за наявними у справі матеріалами.

Прокурор в судових засіданнях 13.05.2025 р. та 03.06.2025 р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити.

Представник позивача Вінницької обласної ради в судовому засіданні 13.05.2025 р. також заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Представник відповідача Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" в судових засіданнях 13.05.2025 р. та 03.06.2025 р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення прокурора, представника позивача Вінницької обласної ради та представника відповідача Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа", вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 003195 від 28.12.2001 р. Загальноосвітньому допоміжному школі-інтернату I-II ступеня для дітей з вадами розумового розвитку на підставі рішення 13 сесії Ситковецької селищної ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області 23 скликання від 13.02.2001 р. надано в постійне користування земельну ділянку площею 20,1202 га. /а.с.37-39 у т.1/.

Згідно з листом № 0-2-0.6-6557/2-24 від 17.07.2024 р. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповідь на лист прокурора повідомило, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок, які перебувають у державній власності на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області відомості про частину земельної ділянки площею 15,10 га, наданої на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 003195 від 28.12.2001 р., внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру 0523055600:01:001:0086 /а.с. 67 у т.1/.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 15,1 га з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086, 28.05.2024 р. зареєстровано право власності за Райгородською сільською радою на підставі рішення Райгородської сільської ради від 08.12.2020 р. № 8 та 01.07.2024 р. зареєстровано право постійного користування за Комунальним закладом «Ситковецька спеціальна школа» Вінницької обласної ради на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 003195 від 28.12.2001 р. /а.с. 75 77 у т.1.

Згідно з п. 1.2 статуту Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради, який затверджений рішенням Вінницької обласної ради № 430 від 25.11.2022 р. /а.с. 43 56 у т.1/ Комунальний заклад «Ситковецька спеціальна школа» Вінницької обласної ради є закладом загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку.

Відповідно до п. 1.4 статуту спеціальна школа є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада.

Згідно з п. 2.1 статуту метою діяльності спеціальної школи є забезпечення реалізації права дітей з особливими освітніми потребами (з порушеннями інтелектуального розвитку) на здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні.

Відповідно до п. 2.6 статуту спеціальна школа має право, зокрема, користуватися рухомим і нерухомим майном згідно з чинним законодавством і цим статутом.

Згідно з п. 6.1. статуту управління спеціальною школою здійснюється органом управління майном, яким є Вінницька обласна рада відповідно до чинного законодавства та цього статуту.

Відповідно до п. 6.2. орган управління майном, зокрема, здійснює контроль за ефективністю використання майна, що знаходиться в оперативному управлінні спеціальної школи. Згідно з п. 10.4 статуту орган управління майном має право проводити планові та позапланові перевірки ефективності використання майна спеціальної школи та виконання керівником умов контракту.

Відповідно до п.7.4 статуту спеціальна школа відповідно до чинного законодавства, здійснює володіння і користування землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог з їх охорони. Усі питання, які стосуються права на земельні ділянки, що знаходяться у користуванні спеціальної школи: їх відчуження, вилучення, відмова від права користування тощо, вирішуються за погодженням з органом управління майном.

12.02.2023 р. Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та фізична особа-підприємець Бондар Ігор Пилипович уклали договір про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки згідно Державного акту 1-ВН № 003195 /а.с. 40-41 у т.1/, умовами п. 1.1 якого визначено, що сторони домовились про організацію спільної діяльності у сфері спільного використання земельної ділянки площею 15,1 га терміном на 5 років для досягнення наступних господарських цілей: отримання сільськогосподарської продукції, згідно категорії земель та класифікації угідь.

Відповідно до п. 1.2 1.3 договору сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання майна, грошових коштів і зусиль для отримання продукції. Сторони можуть надавати один одному будь - яку фінансову, технологічну або організаційну допомогу.

Згідно з п. 2.1 договору для досягнення цілей за даним договором сторони зобов`язуються обмінюватися інформацією, що є в їх розпорядженні, з тематики спільної діяльності, спільно проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності, у разі потреби здійснювати взаємне кредитування і фінансування на безвідсотковій основі на умовах, які обумовлюються в окремих угодах.

Відповідно до п. 4.1 договору Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради за даною угодою зобов`язаний надати земельну ділянку у визначених межах для подальшого спільного використання.

Згідно з п. 6.1 договору внеском фізичної особи-підприємця Бондаря І.П. є сільськогосподарська техніка та транспортні засоби, трудова участь та вирощування сільськогосподарської продукції та її транспортування.

Згідно з п. 6.2 договору внеском Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради є земельна ділянка згідно державного акта 1-ВН №003195 на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 7.1 договору плата за спільне користування земельною ділянкою вноситься в грошовій формі у національній валюті на розрахунковий рахунок Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради у розмірі 0,740 грн за кв.м. Згідно з п. 7.2 договору плата за спільне користування земельною ділянкою сплачується не пізніше 28 грудня поточного року в повному обсязі в сумі 111740 грн.

Випискою з казначейського рахунку за 25.12.2023 р. підтверджується, що фізична особа-підприємець Бондар І.П. перерахував на рахунок Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради 111740,00 грн. з цільовим призначенням «плата зг. договору про спільну діяльність щодо викор. земельної ділянки зг. держ. акта 1-ВН № 003195 від 12.03.2023 р. за 2023 рік» /а.с.42 у т.1/.

Обґрунтовуючи позов, прокурор доводить, що Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради передав право користування спірною земельною ділянкою фізичній особі-підприємцю Бондарю Ігорю Пилиповичу, чим порушив вимоги норм ст. 92, 95 Земельного кодексу України, оскільки не мав повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Окрім того, укладений відповідачами договір про спільну діяльність містить ознаки удаваного правочину, визначені ст. 235 ЦК України, оскільки сторони фактично уклали договір оренди земельної ділянки.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів.

Так, листами від 09.07.2024 р. № 02.51-2837вих-24 та від 13.08.2024 р. № 02.51-3298вих-24 /а.с. 68 69, 80 81 у т.1/ Гайсинська окружна прокуратура повідомила Вінницьку обласну раду та Райгородську сільську раду про незаконність укладеного 12.02.2023 р. Комунальним закладом "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та фізичною особою-підприємцем Бондарем Ігорем Пилиповичем договору про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки згідно державного акта 1-ВН № 003195 та просила повідомити про вжиття заходів для розірвання такого договору.

Листом від 30.07.2024 р. № 1126/01.01-15/2024 Вінницька обласна рада повідомила прокурора, що Волинська обласна рада не наділена повноваженнями та необхідною компетенцією для звернення до суду з позовами про оскарження правочинів, укладених комунальними підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в управлінні обласної ради /а.с. 70 71 у т.1/.

Листом від 15.08.2024 р. № 02.19/658 Райгородська сільська рада повідомила прокурора, що Райгородською сільською радою не вживалися та не будуть вживатися заходи представницького характеру відносно визнання договору про спільну діяльність недійсним /а.с. 82 у т.1/.

Листами від 28.08.2024 р. № 02.51-3460вих-24 та від 23.08.2024 р. № 02.51-3417вих-24 Гайсинська окружна прокуратура повідомила Вінницьку обласну раду та Райгородську сільську раду про прийняте рішення звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради та Райгородської сільської ради до ФОП Бондаря І.П. та Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради про визнання недійсним договору про спільну діяльність та звільнення земельної ділянки /а.с. 88 89 у т.1/. Вінницька обласна рада та Райгородська сільська рада на такі листи не відреагували.

Позивачі є належними органами місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Так, Вінницька обласна рада є засновником Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради, і здійснює управління таким закладом, про що зазначено у п. 1.4 статуту КЗ "Ситковецька спеціальна школа". Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа), серед іншого здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Також у пунктах 7.2, 7.9 статуту передбачено, що майно КЗ "Ситковецька спеціальна школа" належить закладу на правах оперативного управління. Обласна рада здійснює контроль за збереженням та ефективним використанням майна.

Таким чином, Волинська обласна рада здійснює контроль за використанням спірної земельної ділянки як власник КЗ "Ситковецька спеціальна школа".

При цьому відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Райгородської сільської ради /а.с. 75 77 у т.1/.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, і відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, позивач Райгородська сільська рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого у відповідності до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України віднесені повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 визначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18.

Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Прокурор у даній справі відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України Про прокуратуру обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, оскільки компетентні органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагували на стверджуване порушення законності у сфері земельних відносин. Звертаючись до Вінницької обласної ради та Райгородської сільської ради до подання позову, прокурор надав їм можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Заперечуючи проти задоволення позову, Комунальний заклад "Ситковецька спеціальна школа" у відзиві на позовну заяву пояснив, що спірний договір про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки згідно державного акта 1-ВН № 003195 від 12.02.2023 р. укладався не з метою приховати орендні правовідносини, оскільки на виконання такого правочину фізична особа-підприємець Бондар І.П. жодних речових прав на спірну земельну ділянку не набув і земельна ділянка з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 з постійного користування Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради не вибула.

Відповідач надав суду освітню програму для 8-10 класів КЗ "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради на 2024-2025 навчальний рік, схвалену на засіданні педагогічної ради Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та затверджену 28.08.2024 р. директором Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради, /а.с. 126-174 у т.1/ та календарні планування уроків трудового навчання (сільськогосподарська праця) у 8 класі на I семестр 2023/2024 навчальних років та II семестр 2023/2024 навчальних років /а.с.196-206 у т.1/, якими передбачено залучення учнів до практичних занять з сільськогосподарських робіт (підготовка ґрунту, внесення добрив, посів різних сільськогосподарських культур тощо), використання різних сільськогосподарських інструментів та обладнання (використання плугів, тракторів, культиваторів тощо).

Відмовивши у задоволені позову, суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка площею 15,1 га з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 сторонами оброблялась спільно з метою, зокрема, забезпечення реалізації освітніх програм в Комунальному закладі "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та виснував, що за своєю правовою природою спірний правочин є договором про спільну діяльність, порядок укладення і виконання якого врегульовані, зокрема главою 77 ЦК України.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до норм ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

На підставі ст. 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Удаваний правочин як неправомірний може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. З ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Так, правова природа договору визначається з огляду на зміст умов, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам колегія суддів надає правову оцінку його умовам про права і обов`язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і правових наслідків.

Відповідно до ст. 180 ГК України істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Норми ст. 1130 ЦК України визначають, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК України).

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Отже, основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і такі частки мають бути визначеними; обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі для досягнення певної мети.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормами законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Статтею 95 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) передбачено, що землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; г) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Нормами ст. 124 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється па підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, або за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже, належна постійному землекористувачу правомочність користування земельною ділянкою є обмеженою порівняно з повноваженнями власника цієї земельної ділянки, який наділений як правом володіння та користування, так і правом розпоряджатись землею, у тому числі шляхом її передачі в користування як з оформленням відповідного речового права (права оренди або права постійного користування), так і шляхом надання земельної ділянки у користування на підставі зобов`язального правочину, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації. Водночас право постійного землекористування передбачає використання земельної ділянки за її цільовим призначенням безпосередньо та виключно землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочинів, за якими речові права на земельну ділянку іншій особі не передаються.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 р. у справі № 905/20/23 і колегія суддів враховує такий правовий висновок відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Судом встановлено, що за змістом умов договору про спільну діяльність від 12.02.2023 р. сторони домовились про організацію спільної діяльності у сфері спільного використання земельної ділянки площею 15,1 га терміном на 5 років для досягнення наступних господарських цілей: отримання сільськогосподарської продукції, згідно категорії земель та класифікації угідь ( п.1.1 договору).

Відповідно до розділу 6 договору про спільну діяльність внеском фізичної особи-підприємця Бондаря І.П. є сільськогосподарська техніка та транспортні засоби, трудова участь та вирощування сільськогосподарської продукції та її транспортування, а внеском Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради є земельна ділянка згідно державного акта 1-ВН №003195 на право постійного користування земельною ділянкою.

Разом з тим, умовами договору не визначено досягнення спільного результату, оскільки отримання сільськогосподарської продукції не є таким результатом з огляду на відсутність умов про розподіл результатів спільної діяльності розподіл отриманої сільськогосподарської продукції, розподіл видатків чи доходів, так само як і облік такої діяльності не визначений.

Натомість у розділі 7 договору про розподіл результатів спільної діяльності сторони визначили виключно внесення підприємцем Бондарем І.П. плати за користування земельною ділянкою, яка надана у користування Комунальним закладом "Ситковецька спеціальна школа" : згідно з п. 7.1, 7.2 договору плата вноситься в грошовій формі у національній валюті на розрахунковий рахунок Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" у визначеній сумі 111740 грн. та у визначений строк - не пізніше 28 грудня поточного року в повному обсязі. Такі умови договору є визначальними істотними умовами договору оренди землі, оскільки фактично визначена плата, її розмір і строки внесення за використання протягом року земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Таким чином, сторони отримують блага не в результаті співпраці, а від іншої сторони за договором, і наведені обставини в їх сукупності спростовують доводи відповідача/скаржника, що договір містить істотні умови договору про спільну діяльність і виконувався сторонами саме як договір про спільну діяльність. Фактично сторони договору досягли згоди щодо оренди земельної ділянки, яка належить до комунальної власності, тому укладений відповідачами договір є удаваним правочином, оскільки вчинений з метою приховати інший правочин - договір оренди землі.

Колегія суддів враховує, що відсутність у спірному правочині чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 р. у справі № 905/20/23 і колегія суддів враховує такий правовий висновок відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Посилання відповідача на освітню програму для 8-10 класів КЗ "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради на 2024-2025 навчальний рік, схвалену на засіданні педагогічної ради Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради та затверджену 28.08.2024 р. директором Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради, /а.с. 126-174 у т.1/ та календарні планування уроків трудового навчання (сільськогосподарська праця) у 8 класі на I семестр 2023/2024 навчальних років та II семестр 2023/2024 навчальних років /а.с.196-206 у т.1/ є безпідставними, оскільки умовами договору ніяким чином не передбачено залучення до сільськогосподарських робіт учнів комунального закладу, тоді як відповідно до п. 6.2.1 єдиним внеском комунального закладу є спірна земельна ділянка а згідно з п. 1.1.1 договору земельна ділянка використовується лише для отримання сільськогосподарської продукції.

Як зазначено вище, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 площею 15,1 га перебуває у комунальній власності Райгородської сільської ради та у постійному користуванні Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради /а.с. 75 77 у т.1/, і на час укладання оспорюваного договору земельне законодавство не передбачало право постійного користувача розпоряджатись такою земельною ділянкою комунальної власності шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Відповідачі, уклавши оспорюваний договір, діяли з порушенням порядку передачі в оренду земельної ділянки, визначеного нормами ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 ЗК України, тому є підставними позовні вимоги прокурора в інтересах держави про визнання правочину недійсним згідно зі ст. ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки встановленим у справі обставинам щодо відсутності у постійного користувача права передачі земельної ділянки третім особам та щодо ознак удаваного правочину, а також не врахував практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, зокрема, висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 р. у справі № 905/20/23, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено нормами ст. 152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до норм частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений у частині 3 ст. 152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2024 р. у справі № 905/20/23, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі, виснував, що вимога прокурора про звільнення земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту.

Договір про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки згідно державного акта 1-ВН № 003195 від 12.02.2023 р. /а.с. 40-41 у т.1/ на даний час є чинним та виконується, що також підтверджено поясненнями представника школи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Доказів іншого матеріали справи не містять.

За таких обставин, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав позивачів, враховуючи відсутність правових підстав для користування ФОП Бондарем І.П. спірною земельною ділянкою колегія суддів вважає, що вимога про звільнення земельної ділянки площею 15,1 га з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 заявлена правомірно та також підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 от. 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

За результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового рішення про задоволення позову прокурора у повному обсязі.

Судові витрати, а саме 6056,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 9084,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на пропорційно на відповідачів згідно зі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволити.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.02.2025 р. у справі № 902/965/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов задоволити.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність щодо використання земельної ділянки згідно Державного акта 1-ВН № 003195, укладений 12.02.2023 р. Комунальним закладом «Ситковецька спеціальна школа» Вінницької обласної ради та фізичною особою-підприємцем Бондарем Ігорем Пилиповичем.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 0523055600:01:001:0086 площею 15,1 га, яка надана Комунальному закладу «Ситковецька спеціальна школа» Вінницької обласної ради в постійне користування, що розташована на території селища Ситківці Райгородської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.

Стягнути з Комунального закладу "Ситковецька спеціальна школа" Вінницької обласної ради (22865, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Ситківці(з), вул. Центральна, буд. 140, код ЄДРПОУ 21725440) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 02909909) 7570,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондаря Ігоря Пилиповича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 02909909) 7570,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Господарському суду Вінницької області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 902/965/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 03.07.2025 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.