Рішення від 03.07.2025 по справі 906/602/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/602/25

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Зеленова Л.В., довіреність від 19.12.2024

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства

про стягнення 164812,70 грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 164812,70 грн, з яких: 160915,46 грн основного боргу, 3553,37 грн пені, 343,87 грн 3% річних, а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Типового договору розподілу природного газу, укладеного за результатами підписання відповідачем заяви-приєднання №В0003Т023 від 01.09.2023 в частині проведення розрахунків за спожиті послуги з розподілу природного газу за березень 2025 року.

Ухвалою від 08.05.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив засідання суду на 03.06.2025 о 15:30 (а. с. 35).

27.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 21.05.2025, вих. №217, у якому, серед іншого, заявлено клопотання про зменшення пені та 3% річних (а. с. 60, 61).

02.06.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 02.06.2025 із запереченнями проти задоволення вказаного клопотання (а. с. 62 - 71).

Ухвалою від 03.06.2025 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 03.07.2025 о 10:30 (а. с. 73).

01.07.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання від 30.06.2025, вих. №277 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням повноважного представника у щорічній відпустці (а. с. 74, 75).

Присутня в засіданні суду представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечила, позовні вимоги підтримала, проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечила.

Враховуючи, що до заяви відповідача не надано засвідченої копії наказу про відпустку повноважного представника, а справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" (зі змінами) (а. с. 14 - 32).

01.09.2023 Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство (відповідач) підписало заяву-приєднання №В0003Т023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 37), внаслідок чого з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (позивач) був укладений Типовий договір розподілу природного газу (далі - типовий договір) (а. с. 8 - 13).

Відповідно до постанови НКРЕКП №1944 від 30.12.2022, для Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,70 грн за 1 куб. м (без урахування ПДВ). З урахуванням ПДВ даний тариф становить 2,04 грн за 1 куб. м (а. с. 32 на зв.-36).

Згідно з розрахунком місячної вартості послуг з розподілу газу у 2025 році визначено місячна вартість послуг з ПДВ 160915,46 грн (а. с. 39 на зв.).

Згідно з п. 1.3 типового договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання за формою, наведеною, зокрема, у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2.1 типового договору визначено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

Відповідно до п. 6.1 типового договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 6.2 типового договору, тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

За п. 6.4 і 6.6 типового договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, при цьому оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За п. 8.2 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони також склали акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 07.05.2024 (додаток 4 до типового договору) щодо 2 об`єктів відповідача за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Перемоги, 14-А, приміщення 1 та приміщення 2, які приєднані і забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи (а.с.37 на зв.-39).

У березні 2025 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на суму 160915,46 грн, згідно з актом про надані послуги з розподілу природного газу №ЖИТ006125 від 31.03.2025, які відповідач вчасно і в повному обсязі не оплатив (а. с. 49).

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 164812,70 грн, з яких, 160915,46 грн основного боргу, 3553,37 грн пені, 343,87 грн 3% річних.

У відзиві на позовну заяву від 21.05.2025, вих. №217, відповідач не заперечує наявність боргу, визнає факт несвоєчасної оплати, проте посилається на фінансові труднощі та просить суд зменшити розмір пені та 3% річних (а. с. 60, 61).

У відповіді на відзив від 02.06.2025 позивач, серед іншого, посилається на відсутність обставин, які б свідчили про можливість зменшення пені (а. с. 62 - 71).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

За приписами ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є публічним.

Згідно з ч. 2, 6 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч.2 цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

За положеннями п. 10 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Відповідно до п. 1, 2 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 160915,46 грн основного боргу.

Згідно з даними оператора газорозподільної системи (ЖФ ТОВ "Газорозподільні мережі України"), за період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року відповідач спожив сумарно 946561,50 куб. м, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу (а. с. 40 - 48).

Водночас, за твердженнями позивача, для об`єкта відповідача було додатково враховано обсяг мінімального розміру річної замовленої потужності згідно з вимогами п. 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ - 314 куб. м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

За п. 6.2 типового договору тариф, встановлений п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Як було раніше зазначено судом, відповідно до постанови НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №1598 від 31.08.2023), для Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,70 грн за 1 куб. м (без урахування ПДВ). З урахуванням ПДВ даний тариф становить 2,04 грн за 1 куб. м (а. с. 32 на зв.-36).

Згідно з п. 10 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

При цьому, відповідно до п. 6.6 типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Суд встановив, що у березні 2025 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом про надані послуги з розподілу природного газу №ЖИТ006125 від 31.03.2025 на суму 160915,45 грн (а. с. 49).

З огляду на відсутність у відповідача заперечень щодо наявності боргу, а також доказів його сплати, зазначену вимогу позивача суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 3553,37 грн пені, 343,87 грн 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон" розрахунки позивача пені та 3% річних, суд встановив, що вони здійснені за приписами чинного законодавства і є арифметично вірними.

5. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, заявленого у відзиві на позовну заяву, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 22.05.2019 у справі №910/11733/18.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Враховуючи зазначене, з огляду на співвідношення боргу в сумі 160915,46 грн та пені в сумі 3553,37 грн, суд констатує, що її розмір відповідає встановленим законодавством межам. При цьому відповідачем не доведено, що застосування такої пені порушує принципи розумності, справедливості та добросовісності.

Отже, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Одночасно, суд звертає увагу, що, виходячи із положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання. Ці нарахування не є штрафними санкціями (неустойкою), тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України, у тому числі, ст. 233 ГК України щодо права суду зменшити розмір заявлених до стягнення санкцій.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, заявленого у відзиві на позовну заяву, не підлягає задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул. Миру, буд. 15, код ЄДРПОУ 30273396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, код ЄДРПОУ 45204957):

- 160915,46 грн основного боргу;

- 3553,37 грн пені;

- 343,87 грн 3% річних;

- 2422,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.07.25

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2, 3 - сторонам (Електронний суд)