Рішення від 04.07.2025 по справі 910/6315/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

04.07.2025Справа № 910/6315/25Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/6315/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данченко, 28 Б» до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення грошових коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/13045/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/13045/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 стягнуто з ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данченко, 28 Б" 44 846,89 грн основного боргу.

2.2. Отже, вказане рішення набрало законної сили 31.03.2025.

2.3. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що позивач з 01.11.2019 до 05.03.2023 надавав відповідачу послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на суму 44 846,89 грн. Однак, відповідачем такі послуги за спірний період неоплачені. З огляду на наведене суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 44 846,89 грн вартості наданих житлово-комунальних послуг з листопада 2019 року до березня 2023 року.

2.4. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

2.5. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.6. Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

2.7. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

2.8. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

2.9. Отже, судові рішення у справі № 910/13045/24 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

2.10. Як слідує з викладених у позові обставин, рішення суду від 12.12.2024 було виконане відповідачем 09.04.2025, сума заборгованості у розмірі 44 846,89 грн за період з 01.11.2019 по 05.03.2023 Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данченко, 28Б» була сплачена згідно з платіжного доручення №436 від 09.04.2025 лише 09.04.2025, після того, як була винесена Північним апеляційним господарським судом постанова від 31.03.2025.

2.11. Вказані обставини в перебігу розгляду справи відповідачем не заперечувались.

2.12. З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань та з урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат за загальний період прострочення з 01.11.2019 по 08.04.2025.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 20 934,95 грн інфляційних втрат та 5 098, 38 грн 3% річних за період з 01.11.2019 по 08.04.2025.

3.2. Юридичними підставами позову є стаття 625 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що пройшов строк позовної давності для звернення до суду; відповідач до винесення апеляційною інстанцією постанови не мав жодних грошових зобов`язань перед позивачем і обов`язку їх виконання. Відзив містить клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат у випадку підстав для задоволення позову.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідач строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи є підстави для нарахування 3% річних та інфляційного збільшення на суму боргу, встановлену судовими рішеннями?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердні відповіді на ключові питання, а відповідач негативні.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ НАРАХУВАННЯ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

7.1. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.2. У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.3. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.4. Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

7.5. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

7.6. Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.7. Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

7.8. З огляду на наведене вище вбачається, що чинне законодавство України не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, адже наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а також не позбавляє кредитора права на отримання грошових коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за наступний період.

7.9. Тобто, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

7.10. Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що грошові кошти у розмірі 44 846, 89 гривень на виконання судового рішення у справі № 910/13045/24 сплачені відповідачем 09.04.2025. Рішеннями судів встановлено період прострочення грошового зобов`язання відповідача з 01.11.2019 до 05.03.2023.

7.11.Отже, за наведених обставин, мало місце прострочення зобов`язання відповідача з оплати послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на суму 44 846,89 грн з 01.11.2019 по 08.04.2025 (день, що передує дню фактичної оплати), у зв`язку з чим позивач має право на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за вказаний період.

7.12. Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг з утримання будинків та прибудинкових територій встановив, що 3% річних в сумі 5 098, 38 грн та інфляційні втрати в сумі 20 934, 95 грн визначено правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

7.13. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають повному задоволенню. Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

7.14. Твердження відповідача про те, що грошові зобов`язання відповідача виникли з прийняттям постанови суду апеляційної інстанції суд відхиляє, з огляду на наступне.

7.15. Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

7.16. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

7.17. Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", передбачена своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги (пункт 10 частини 1).

7.18. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

7.19. Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

7.20. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

7.21. Відповідач в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг.

7.22. За змістом статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

7.23. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

7.24. Однак, як встановлено судами у справі №910/13045/24 відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не був укладений.

7.25. Пунктами 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

7.26. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

7.27. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов`язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.

7.28. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16.

7.29. Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача, суд вказує наступне.

7.30. Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

7.31. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

7.32. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст.258 Цивільного кодексу України).

7.33. Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

7.34. Періодом виникнення спірної заборгованості є листопад 2019 квітень 2025 року.

7.35. У відповідності до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

7.36. Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.

7.37. Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст.ст.257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені.

7.38. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

7.39. Відповідно до приписів п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

7.40. Тобто, у спірних правовідносинах перебіг позовної давності зупинився на час дії установленого на території України карантину, а з 24.02.2022 перебіг позовної давності зупинився на строк дії воєнного стану в Україні, який діє станом на теперішній час, а тому суд не вбачає правових підстав для застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності.

7.41. Відповідач просить зменшити заявлені в позові суми розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат та посилається на ст. 551 Цивільного кодексу України. Дана норма визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Однак, кошти, заявлені до стягнення у даному спорі, не є неустойкою, що унеможливлює застосування ст. 551 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про їх стягнення.

7.42. Крім того, вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу і є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити такі інтереси.

7.43. За наведених обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання в електронному вигляді позовної заяви в розмірі 2 422, 40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, місто Київ, Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данченко, 28 Б» (04078, місто Київ, вулиця Данченка Сергія, будинок 28-Б, код ЄДРПОУ 43254194) 20 934, 95 грн інфляційних втрат, 5 098, 38 грн 3% річних та 2 422, 40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.07.2025.

СуддяІгор Курдельчук