Ухвала від 04.07.2025 по справі 927/666/25

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

04 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/666/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом заступника керівника Корюківської окружної прокуратури (15300, м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області, вул. Шевченка, 98; код 02910114) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (код 25618741) 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43Відповідачі: 1. Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сновське вище професійне училище лісового господарства» (код 02548788) 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Бульварна, 5 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (код 41823846) 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 126-бпро визнання додаткових угод недійсними та стягнення 38 659 грн 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 24.06.2025 № 51-77-2646ВИХ-25 заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Державного професійно-технічного навчального закладу «Сновське вище професійне училище лісового господарства» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 38 659,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

відмовити в задоволенні клопотання заступника керівника Козелецької окружної прокуратури про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановити процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальні строки: для подання прокурором та позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачами заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

роз`яснити прокурору та сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 02.07.2025 була направлена відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 02.07.2025 15:12.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 02.07.2025 є такою, що отримана товариством 02.07.2025.

03.07.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 03.07.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24.

Як вбачається з матеріалів справи і як було вказано вище, предметом даного спору є вимога про:

визнання недійсними укладених між сторонами Додаткових угод № 3 від 16.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 30.09.2021, № 6 від 27.10.2021, № 6 від 04.11.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 30.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору № 30090ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, якими було збільшено погоджену сторонами ціну за одиницю товару, а також стягнення з відповідача-2 на користь обласного бюджету Чернігівської області грошових коштів в сумі 38 659,40 грн як безпідставно отриманих товариством.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що, на його думку, спірні додаткові угоди укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними в порядку ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, прокурор, серед іншого, посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верхоного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно яких у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20)

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у cправі № 918/302/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у cправі № 917/53/21.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши зміст позовної заяви заступника керівника Корюківської окружної прокуратури та додані до неї докази, суд дійшов висновку про існування підстав для зупинення провадження у справі № 927/666/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24, виходячи з наступного:

ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 постановлено справу № 920/19/24 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановлення ухвали від 29.01.2025 мотивоване необхідністю відступу від раніше зроблених Верховним Судом висновків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22), згідно з якими у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Верховний Суд у справі № 920/19/24 з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10% рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визначив наступні підстави для відступу від уже сформованої правової позиції Верховго Суду:

зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції із змінами, внесеними Законом № 1530-IX від 03.06.2021;

порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.

В межах справи № 920/19/24 розглядалися позовні вимоги керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними укладених між сторонами додаткових угод від 25.05.2021 № 2, від 27.07.2021 № 5, від 27.08.2021 № 6, від 03.09.2021 № 7, від 19.10.2021 № 8, від 12.11.2021 № 9, від 01.12.2021 № 10 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24 від 29.01.2021 та стягнення з ТОВ «Енергетичне партнерство» на користь Управління 692 623,48 грн.

Позовні вимоги у справі № 920/19/24 обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

Як вже неодноразово було вказано вище, спірні правовідносини у справі № 927/666/25 також стосуються укладених між сторонами Додаткових угод № 3 від 16.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 30.09.2021, № 6 від 27.10.2021, № 6 від 04.11.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 30.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору № 30090ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, якими було збільшено погоджену сторонами ціну за одиницю товару і які, на думку прокурора, укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними в порядку ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Отже, змістом правовідносин у цьому спорі також є правомірність ініціативи відповідача-2 щодо укладення спірних додаткових угод, що призвело до збільшення вартості електричної енергії та істотного зменшення обсягів поставки.

Об`єктом спірних правовідносин є обсяг та вартість електричної енергії, поставленої на виконання Договору та спірних угод до нього; суб`єктами цим відносин є держава, постачальник електричної енергії та споживач останньої.

Таким чином, за змістом (правами й обов`язками учасників спору) й об`єктами спірних правовідносин (обсяг та варість електричної енергії, поставленої на виконання відповідних договорів та спірних угод до них) відносини у справах № 920/19/24 і № 927/666/25 є подібними.

З огляду на вищенаведене, для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 927/666/25 має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що буде зроблений за результатами перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24 як такий, що сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 927/666/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24.

Копії цієї ухвали надіслати заступнику керівника Корюківської окружної прокуратури та сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 04.07.2025.

Суддя А.С.Сидоренко