Касаційний господарський суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
04 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5676/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандекс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Сибіга О. М., Тищенко А. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 (суддя Трофименко Т. Ю.) у справі
за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави до 1) Державної служби геології та надр України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандекс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандекс» про:
визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області;
визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024;
визнання недійсним договору від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області;
визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданого Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандекс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Філію «Ковельське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Філію «Ковельське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на її правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс».
22.01.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025, повний текст якої складено 05.06.2025, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандекс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додана квитанція від 24.06.2025 № 7997-7164-5995-8634 про сплату судового збору у сумі 24 300, 00 грн, проте зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 згаданого Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 про затвердження Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пунктів 9, 10 розділу І Інструкції ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі; ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.
Пунктом 37 розділу ІІ Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:
1) дату складання і номер;
2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
3) найменування надавача платіжних послуг платника;
4) суму цифрами та словами;
5) призначення платежу;
6) підпис(и) платника;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, , ПІБ чи назва установи, організації позивача, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта.
При цьому на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/) вказано, що у графі "Призначення платежу" зазначено: 101
Разом з тим, у графі ?Призначення платежу? обов`язково необхідно вказати: 101 22030102 (код класифікації доходів)
Водночас скаржник до касаційної скарги додав квитанцію від 24.06.2025 №7997-7164-5995-8634 про сплату судового збору, яка не містить, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, у зв`язку з чим вона не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Ураховуючи наведене, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику потрібно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржникові строку для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандекс» залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ. В. Краснов
| Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
| Дата ухвалення рішення | 04.07.2025 |
| Оприлюднено | 07.07.2025 |
| Номер документу | 128626722 |
| Судочинство | Господарське |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них що виникають з договорів купівлі-продажу |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні