Ухвала від 02.07.2025 по справі 181/705/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4758/25 Справа № 181/705/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвінова Л. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року у цивільній справі за заявою Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» про поновлення строку на отримання виконавчого документу та пред`явлення його до виконання (суддя першої інстанції Літвінова Л.Ф.),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024року Кредитна спілка «Дніпропетровський обласний кредитний центр»-Кредитна спілка звернулася в суд із заявою про поновлення строку на отримання виконавчого документу для пред`явлення його до виконання та видачу виконавчого документу.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024року залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у задоволенні заяви Кредитної спілки відмовлено.

У березні 2025 року ОСОБА_1 подає апеляційну скаргу на вказану ухвалу, в якій зазначає, що вона безпосередньо впливає на його права, оскільки 12.03.2009 року він вніс до каси КС «ДОКЦ» додатковий пайовий внесок 245765,00 грн.

Вказує, що стягувач перебуває у вкрай важкому фінансовому стані через пандемію COVID-19 та воєнний стан у країні і вже давно не має джерел доходу.

Вказує, що голова правління Кредитної спілки, як і інші члени правління, рятуючи життя своїх дітей, перебували на безпечних територіях у статусі біженців, у березні 2022 року виїжджали на Західну Україну, у вересні 2024 року повернулись до Дніпра та зайнялися юридичними питаннями.

Наголошує на тому, що через дії ОСОБА_2 він не отримав свій додатковий пайовий внесок.

ОСОБА_1 просив ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року скасувати та поновити строк на отримання виконавчого документу для пред`явлення його до виконання та видачу виконавчого документу

Від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що апеляційним судом вже було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого листа у справі.

Вказує, апелянт не вказав, на які ж саме його права оскаржувана ухвала у даній справі може вплинути, та яким нормативно-правовим актом ці права передбачені.

Зазначає, що скаржником не доведено належними доказами, що він вносив будь-які грошові кошти до каси кредитної спілки.

ОСОБА_3 просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. У судовому засіданні свої заперечення підтримав.

ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи своєї апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Частиною 1 статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Тобто судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, а отже судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Під час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження апеляційний суд був позбавлений можливості з`ясувати чи були порушені права апелянта ухваленням судового рішення, тому провадження по справі було відкрито і справу призначено до розгляду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , в ній зазначив, що він 12.03.2009 року вніс до каси КС «ДОКЦ» додатковий пайовий внесок у розмірі 245765 грн. Через злочинні діє ОСОБА_2 та пов`язаних з ним осіб він досі не отримав свій додатковий пайовий внесок.

За рахунок коштів ОСОБА_1 у розмірі 72%; ОСОБА_4 у розмірі 14%; ОСОБА_5 у розмірі 14% були видані інші кредити: ОСОБА_6 (справа № 199/5899/18) - 79020,00 гривень; ОСОБА_7 (справа № 199/5683/13) - 79020,00 гривень; ОСОБА_8 (справа № 181/694/19) - 79020,00. Всі ці кредити неповернені, по всіх ведуться судові розгляди. Всі ці люди включаючи ОСОБА_2 є недобросовісними позичальниками, є пов`язаними особами і мають одного поручителя - ОСОБА_9 . Дії цих людей позбавило КС «ДОКЦ» коштів. та позбавили професійної юридичної допомоги.

Просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви КС «Дніпропетровській обласний кредитний цент» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видати виконавчий документ на виконання рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки заборгованості за кредитним договором №280Г від 12 березня 2009 року у розмірі 135914,40 грн.

Згідно зі статтею1 Закону України «Про кредитні спілки»кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків кредитної спілки.

Відповідно до частини першої статті3 Закону України «Про кредитні спілки»кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов`язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України 3Закону України«Про кредитніспілки» майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Пунктом 3 частини першої статті21 Закону України «Про кредитні спілки»передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами (абзац 3 частини другої статті 23 Закону України «Про кредитні спілки»).

Закон України«Про кредитніспілки» не визначає положень щодо врегулювання цивільно-правових відносин, які виникають між кредитною спілкою як юридичною особою та членом спілки як фізичною особою вкладником, і на ці правовідносини поширюються положенняЦК України, в тому числі і положення про банківський вклад.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апелянтом у даному випадку не доведено порушення його прав оскаржуваною ухвалою, оскільки, як було встановлено матеріалами справи, свій пайовий внесок він вніс 12.03.2009 року, і ці кошти були власністю Кредитної спілки, як юридичної особи, на час звернення до суду із цією скаргою він продовжує бути членом кредитної спілки.

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку ухвалу суду від 04.11.2024 року не стосується безпосередньо прав апелянта, оскільки із заявою про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого листа зверталась безпосередньо Кредитна спілка, для виконання рішення про стягнення із ОСОБА_2 кредитних коштів, а ні у даній цивільній справі про стягнення коштів, а ні у виконавчому провадження, ОСОБА_1 не був стороною у справі, а отже апеляційний суд вважає, що і відсутні законні підстави для оскарження ним цієї ухвали в апеляційному порядку.

До того ж слід зазначити, що заява Кредитної спілки про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого листа, для виконання рішення про стягнення із ОСОБА_2 кредитних коштів переглядалась в апеляційному порядку та була залишена без змін.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У ч.6 цієї статті зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що подаючи дану заяву, апелянт зловживає процесуальними правами, усвідомлюючи, що оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції переглядав 2 рази і залишив її без змін.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що оскаржуваним судовим рішенням не порушуються права та охоронювані законом інтереси апелянта ОСОБА_1 , питання про його права оскаржуваною ухвалою не вирішувалось.

В даному такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Встановлено, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися,що є підставою для закриття апеляційного провадження, оскільки в даному випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , слід закрити на підставі ст. 362 ЦПК України.

Керуючись статтями 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року у цивільній справі за заявою Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» про поновлення строку на отримання виконавчого документу та пред`явлення його до виконання - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.В. Халаджи

О.В. Агєєв

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 2 липня 2025 року.

Головуючий-суддя О.В. Халаджи