Постанова від 04.07.2025 по справі 944/7602/23

Справа №944/7602/23 Головуючий у 1 інстанції:Поворозник Д.Б.

Провадження №22-ц/811/3890/24 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Чиж Л.М.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області в складі судді Поворозника Д.Б. від 04 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2024 року скасувати та заяву ОСОБА_1 стосовно застосування додаткових заходів забезпечення позову задовольнити.

Зазначає, що звісне невиконання ухвали суду зі сторони ОСОБА_5 , носить систематичний характер. Це підтверджується чисельними актами, складеними державним виконавцем Фітель О.Р. про невиконання виконавчого документа від 09.05.2024 року виданого Яворівським районним судом Львівської області у справі №944/7602/23. До того ж, державним виконавцем було скеровано відповідні звернення до органів національної поліції та суду стосовно протиправної поведінки ОСОБА_3 . Звертає увагу, що батько дитини ОСОБА_1 не бачив доньку понад п`ять місяців. Його права і права дитини на спілкування порушуються ОСОБА_3 . Зазначає, що на теперішній час існує об`єктивна необхідність у вжитті додаткових заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду, а саме в установленні додаткового графіку побачень батька з донькою без присутності матері. Звертає увагу, що додаткові заходи забезпечення позову, які просив вжити позивач за змістом не є тотожними до заявлених ним позовних вимог. Вважає, що задоволення заяви судом першої інстанції про вжиття додаткових заходів не вирішило б спір по суті, а лише забезпечило б збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком, незважаючи на тривалість розгляду справи. Зазначає, що суду першої інстанції слід було б врахувати забезпечення якнайкращих інтересів дитини, її вік ( ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітньою) та важливість збереження стійкого психо-емоційного зв`язку з батьком ОСОБА_1 , а також, при ухваленні рішення звернути увагу на затверджений Виконавчим комітетом Новоявірської міської ради Яворівського району Львівської області новий висновок №450 від 12 червня 2024 року, яким встановлено розширений графік побачення дитини з батьком без присутності матері. Звертає увагу, що суддя першої інстанції відхилив усі доводи позивача стосовно застосування додаткових заходів забезпечення позову, посилаючись зокрема на попереднє забезпечення позову, яке фактично не виконується, однак у справі змінилися обставини, попереднє забезпечення позову виявилось неефективним, а також, невжиття заходів забезпечення судом унеможливлює в подальшому реалізувати рішення у справі та забезпечити усунення перешкод у спілкуванні дитини з батьком, які чинить відповідачка.

В судовезасідання окрім позивача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, та те, що інтереси відповідачки захищав представник з належними повноваженнями.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представниці на підтримання апеляційної скарги, представника відповідачки в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, уточнених вимог до позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.149,150,153 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про притику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та відмовляючи в задоволені заяви, виходив з того, що предметом спору у справі є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Також суд звертав увагу, що ухвалою суду від 09 травня 2024 року в межах розгляду даної справи було вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_1 з малолітньої донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності матері ОСОБА_8 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_8 . В подальшому 03 червня 2024 року ухвалу суду від 09 травня 2024 року про забезпечення позову змінено в частині спілкування позивача ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 засобами телефонного, відео- чи іншого зв`язку, визначивши, що ОСОБА_1 має право спілкуватись з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами телефонного, відео- чи іншого зв`язку кожного дня протягом 30 (тридцяти) хвилин в період з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, в присутності мами ОСОБА_8 . В іншій частині тимчасовий графік побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 , встановлений ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року, залишено без змін. Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на злісне систематичне невиконання ОСОБА_8 описаної вище ухвали суду про забезпечення позову та необхідність встановлення розширеного графіку побачення дитини з батьком без присутності матері. На підставі викладеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів представника позивача та позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду у майбутньому. Суд наголошував,що в межах даної справи судом вже застосовано заходи забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень батька з дитиною(ухвала суду від 09 травня 2024 року), що забезпечить збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком. А невиконання відповідачем попередньої ухвали суду про забезпечення позову, якою було встановлено тимчасовий графік побачень позивача ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_7 не може бути підставою для повторного забезпечення позову і встановлення нового тимчасового графіку побачень. Тому, Суд дійшов висновку, що в задоволенні даної заяви про забезпечення позову слід відмовити за безпідставністю.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив:

?зобов?язати ОСОБА_8 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?визначити такі способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини:

oособисті, окремо з дитиною, систематичні побачення з донькою кожну непарну неділю місяця (першу, третю, п?яту) з п`ятниці 19 години до неділі 19 години, за місцем проживання, а також кожну середу з вівторка 19 години до середи 19 години.

?разом з дитиною та її мамою: кожну парну суботу місяця з 12 години до 18 години:

oнеобмежено спілкуватися з донькою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто, засобами телефонного, електронного та іншого способу зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком і донькою;

oв день його побачення з донькою, надати йому право забирати дитину з дому, особисто;

oпроводити особисто половину часу з дитиною під час літніх та зимових канікул (зимові канікули 7 днів, з 26 грудня по 01 січня), літні канікули (14 днів, з 05 червня по 12 червня, з 01 серпня по 07 серпня);

oмати можливість особисто бачитися з дитиною та забрати дитину до свого місця проживання у свій день народження, а також почергово, через раз, у календарні релігійні свята України.

?зобов?язати ОСОБА_8 , за два дні до його зустрічі з донькою, надати йому точну інформацію, щодо фактичного проживання, перебування та стану здоров`я дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день, з дня настання таких обставин.

В обґрунтування позову зазначав, що позивач і відповідачка перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу вони мають дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час, вони з дружиною проживають окремо, дитина проживає разом з матір`ю. Фактично після переїзду у свою квартиру відповідачка заборонила дитині бачитись та спілкуватись із позивачем, а також відмовила у встановленні зустрічей з нею. Зазначає, що ОСОБА_8 усілякими способами перешкоджає його спілкуванню з дитиною. Він утримує дитину матеріально, оплачує дитячі гуртки, купляє одяг та іграшки. Він як батько має намір приймати участь у вихованні дитини, утриманні, розвитку її здібностей, однак відповідачка створює йому перешкоди. Таким чином, відповідачка обмежила не лише права позивача на спілкування з дитиною, але й законні права та інтереси дитини на спілкування з батьком.

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про вжиття додаткових заходів забезпечення позову, в якій просив:

- додатково до заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Яворівського районного суду Львівської області, забезпечити позов шляхом встановлення тимчасового побачень з донькою- ОСОБА_6 , а саме: кожну першу та третю суботу місяця з 10:00 до 19:00 год., кожну другу і четверту неділю місяця з 11:00 до 19:00 год, кожну середу з 9:00 до 18:00 год без присутності матері дитини ОСОБА_9 ; щоденно з 8:00 до 20:00 год. спілкування протягом 30 хв., засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, без присутності матері дитини.

В обґрунтування заяви покликався на те, що ухвалою Яворівського районного суду Львівської області в межах розгляду цивільної справи № 944/7602/23 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, затверджено у якості забезпечення позову тимчасовий графік побачень ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_7 . Звертає увагу на те, що злісне невиконання ухвали суду зі сторони відповідача носить системний характер. Це підтверджується чисельними актами , складеними державним виконавцем, ОСОБА_10 про невиконання виконавчого документу від 09.05.2024 виданого Яворівським районним судом Львівської області. Звертав увагу, що державним виконавцем було скеровано відповідні звернення до органів національної поліції та суду стосовно протиправної поведінки ОСОБА_3 . Повідомляв, що не бачив доньку понад 5 місяців. Його права і права дитини на спілкування порушуються ОСОБА_9 . Зазначав, що існує об`єктивна причина у вжитті додаткових заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою спрямовано на усунення позивачу перешкод у спілкуванні та на визначення способів участі позивача у вихованні і спілкуванні з донькою, яка проживає з матір`ю.

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу побачення дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи проживає окремо від дитини, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з одним із її батьків на час вирішення по суті спору.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10ЦПК України та статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення суду. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 29 вересня 2021 року в справі №490/1087/21 (провадження №61-12931св21).

Аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Із матеріалів, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, зокрема, позовної заяви, уточнених вимог до позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, усних та письмових заяв та пояснень учасників справи, вбачається, що між сторонами існує спір, що стосується питання спілкування дитини ОСОБА_6 із її батьком ОСОБА_1 та її виховання ним (перешкод у спілкуванні та вихованні), а також визначення батькові способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Ухвалою суду від 09 травня 2024 року в межах розгляду даної справи було вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_1 з малолітньої донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності матері ОСОБА_8 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_8 .

В подальшому 03 червня 2024 рокуухвалу суду від 09 травня 2024 року про забезпечення позову змінено в частині спілкування позивача ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 засобами телефонного, відео- чи іншого зв?язку, визначивши, що ОСОБА_1 має право спілкуватись з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами телефонного, відео- чи іншого зв?язку кожного дня протягом 30 (тридцяти) хвилин в період з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, в присутності мами ОСОБА_3 . В іншій частині тимчасовий графік побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 , встановлений ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року, залишено без змін.

Як на підставу вжиття додаткових заходів забезпечення позову, у заяві, яку розглянув суд першої інстанції у даній справі, ОСОБА_1 посилається на злісне систематичне невиконання ОСОБА_11 описаної вище ухвали суду про забезпечення позову.

Колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову у спірних правовідносинах повинні спрямовуватись виключно на запобігання втраті психоемоційного зв`язку між одним з батьків, хто проживає окремо та дитиною, і неприпустимим є забезпечення позову шляхом задоволення будь-яких інших, притаманних сімейним спорам, вимог.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши відповідні норми процесуального права, виходячи із забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судом вже застосовано заходи забезпечення позову в межах розгляду цієї справи, шляхом встановлення тимчасового графіку побачень батька з дитиною (ухвала суду від 09 травня 2024 року зі змінами заходів від 03.06.2024 року),щозабезпечить збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком на час розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4ст.157 ЦПК України).

Відтак, невиконання, неналежне чи неповне виконання відповідачкою попередньої ухвали суду про забезпечення позову, якою було встановлено тимчасовий графік побачень позивача ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_6 не може бути підставою для повторного забезпечення позову і встановлення нового тимчасового графіку побачень, а вирішується у інший процесуальний спосіб (питання виконання судового рішення, оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб виконавчої служби, тощо).

Посилання апелянтана те,що судпершої інстанціїпри ухваленніоскаржуваного судовогорішення неврахувавзатверджений Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області висновок №450 від 12 червня 2024 року, колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказані доводи слід вважати стосуються спору по суті та не можуть бути досліджені в межах вирішення питання забезпечення позову, оскільки по суті не впливають на вирішення заяви про забезпечення позову та беручи такі до уваги суд втручатиметься в стадію вирішення спору по суті, оцінюватиме докази, робитиме відповідні висновки по суті розгляду справи, що при вирішенні питання забезпечення позову є неприпустимим.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Яворівського районногосуду Львівськоїобласті від 04 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 липня 2025 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра