Рішення від 03.07.2025 по справі 515/1859/24

Справа № 515/1859/24

Провадження № 2/515/46/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2024 року представник позивачів адвокат Давиденко К. В. звернулась до Татарбунарського районного суду із позовом до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_5 в с. Веселе Білгород-Дністровського району Одеської області. Після смерті останньої відкрилася спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 6,2га із земель колишнього КСП ім. Кірова.

Також, житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який позивачі по справі прийняли по 1/6 частині кожний.

Іншими спадкоємцями є їх брат ОСОБА_6 та їх батько ОСОБА_7 , які фактично успадкували після смерті ОСОБА_5 спадщину по 1/6 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_7 в с. Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області. На момент смерті останнього разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , які в силу ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняли спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 в с.Лебедівка Білгород-Дністровського району Одеської області, на момент смерті останнього разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які в силу ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняли спадщину.

Вищезазначене право на земельну частку (пай) позивачі мають право прийняти у спадщину в таких частках ОСОБА_1 та ОСОБА_9 по 2/6 частині кожному, а ОСОБА_10 та ОСОБА_4 по 1/6 частині кожному.

При зверненні до Першої Білгород-Дністровського державної нотаріальної контори Одеської області, було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документа, що посвідчує право померлої на зазначену земельну частку (пай).

Позивачі не мають гадки де знаходиться оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), можуть лише припустити, що спадкодавець або їх батько втратили за життя.

На підставі викладеного, позивачі просили визнати за ними право власності на земельну частку (пай), що залишилась після смерті спадкодавця.

Рух справи

16 грудня 2024 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.

19 грудня 2024 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

15 січня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано від Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори інформацію щодо наявності спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Веселе Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Лебедівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

30 січня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи щодо майна: ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Веселе Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Лебедівка Білгород-Дністровського району Одеської області

20 лютого 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано від Саратської державної нотаріальної контори Одеська область копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Веселе Білгород-Дністровського району Одеської області.

20 лютого 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано від Одеського державного нотаріального архіву копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселе Білгород-Дністровського району Одеської області.

23 квітня 2025 рокуухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

Представник позивачів, адвокат Давиденко К. В., до початку судвого засідання подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності довірителів. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Тузлівськоїсільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від14жовтня 1986 року, виписаногоросійською мовою, батьками « ОСОБА_11 » є « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 » (а.с.6).

З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.02.2010 р видно, що батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.9).

26 січня 2024 року укладено шлюб між ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_3 , про що зроблено актовий запис за № 22. Післяукладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_15 »(а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від01серпня 1988 року, виписаногоросійською мовою, батьками « ОСОБА_16 » є « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 » (а.с.14).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 21 листопада 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеській області, 21 листопада 2009 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №395. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно призвіще « ОСОБА_18 » (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від25травня 1992 року, виписаногоросійською мовою, батьками « ОСОБА_19 » є « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 » (а.с.19).

Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00047927565 від 12.11.2024 року видно, що 24.05.1986 року ОСОБА_7 та ОСОБА_20 уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис №10. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_22 » (а.с.20).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 22.12.2009 року, виданого виконавчим комітетом Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).

Довідкою виданою Тузлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.06.2024 р, в тому, що ОСОБА_5 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлою за вказаною адресою на момент смерті також були зареєстровані та проживали: чоловік ОСОБА_7 , син ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 та син ОСОБА_6 (а.с.22).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 21.01.2011 року, виданого виконавчим комітетом Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.23).

Довідкою виданою Тузлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.06.2024 р, в тому, що ОСОБА_7 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим за вказаною адресою на момент смерті також були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 та син ОСОБА_6 (а.с.24).

З копії свідоцтва про смерть виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області 19 червня 2015 року, вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.25).

Довідкою виданою Тузлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.06.2024 р, в тому, що ОСОБА_6 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим за вказаною адресою на момент смерті також були зареєстровані та проживали: брат ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_9 та син ОСОБА_6 (а.с.24).

Також, відповідно до копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0128394 від 28.01.1997 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.01.1997 року за № 230, ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) виділену на підставі рішення Татарбунарської районної державної адміністрації від 20.12.1996 року за № 349/А-96 та знаходиться в колективній власності КСП «Кірова», розміром 6,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 28352,79 грн (а.с.27).

З спадкової справи №174/2010 (а.с.107), яка була відкрита після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після її смерті на адресу Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області, з відповідними заявами про прийняття спадщини звернулися: син ОСОБА_4 , донька ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_9 , син - ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_7 (а.с.110, 111, 112, 114, 115, 133).

02.11.2012року державнийнотаріус Татарбунарськоїдержавної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіна С. В. видала на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2 (а.с.150,151,152,153,154).

Зматеріалів спадкової справи № 329/2024 (а.с.75), вбачається, що після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_23 діючої від імені ОСОБА_1 звернулась до першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується заявою від 12.07.2024 року за № 863 (а.с.76). Оглядом вказаної спадкової справи також встановлено, що на день смерті спадкодавця разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 та син ОСОБА_6 , що підтверджує довідка Тузлівської сільської ради Одеської області № 02-32/141 від 10.06.2024 р (а.с.77).

Відповідно до копії спадкової справи № 328/2024 до майна ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_23 діючої від імені ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата довірителя ОСОБА_6 (а.с.70-85).

У спадковій справі міститься довідка Тузлівської сільської ради Одеської області від 10.06.2024 № 02-32/141, відповідно до якої ОСОБА_6 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з ним також були зареєстровані та проживали: брат ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_9 (а.с.66).

Постановою завідувача Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори О. Саданова від 24 жовтня 204 року ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку (пай).

З наданої ТОВ «Зоря» довідки вбачається, що померла ОСОБА_5 була членом цього товариства з листопада 1984 року по 31 липня 2009 року. Також в довідці вказано, що колгосп ім. Кірова реорганізовано в КСП ім. Кірова, а потім в ТОВ «Зоря».

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IVосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19, умовами набуття особою права на земельний пай є: 1) членство у КСП на час паювання; 2) включення до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта. На цій підставі у даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що право позивача на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 81ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно дост. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ч. 1ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно дост. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкоємців у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

При наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду справи

Оскільки померлій ОСОБА_5 належало право на земельну ділянку (пай) виділеної на підставі рішення Татарбунарської районної державної адміністрації від 20.12.1996 року за № 349/А-96, яка знаходиться в колективній власності КСП «Кірова», розміром 6,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), то таке право увійшло до складу спадщини після її смерті та перейшло її спадкоємцям ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які її успадкували, проте не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , на час смерті останнього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були зареєстровані та проживали разом із ним, та як наслідок прийняли спадщину після смерті батька.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачів ОСОБА_6 на час смерті останнього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали разом із ним, які в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняли спадщину.

Відтак, за встановлених обставин, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_5 набула права на земельну частку (пай), яку після її смерті успадкували її чоловік та діти, але юридично не оформила свого спадкового права; тому суд вважає, що позивачі набули право на неї і за ними слід визнати в порядку спадкування за законом право на вказану земельну ділянку на підставі сертифікату про право на земельну ділянку, що буде належним та ефективним способом захисту її права.

Щодо судових витрат

Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку прозадоволення позовних вимог, то з Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.

Разом з тим, позивач просить не відшкодовувати понесені витрати.

Керуючись ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 2/6 частки права на земельну частку (пай) розміром 6,2 в умовах кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Кірова, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0128394 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 28 січян 1997 року на імя ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 2/6 частки права на земельну частку (пай) розміром 6,2 в умовах кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Кірова, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0128394 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 28 січян 1997 року на імя ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , 1/6 частки права на земельну частку (пай) розміром 6,2 в умовах кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Кірова, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0128394 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 28 січян 1997 року на імя ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , 1/6 частки права на земельну частку (пай) розміром 6,2 в умовах кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Кірова, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0128394 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 28 січян 1997 року на імя ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Відповідач: Тузлівська сільська рада, місцезнаходження: 68160, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Тузли, вул. Завгороднього, 29(ЄДРПОУ 04378876).

Суддя К. І. Олійник