Рішення від 04.07.2025 по справі 160/31244/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 рокуСправа № 160/31244/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08», подана представником позивача адвокатом Ковалем Максимом Олеговичем, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 100532000402 від 10.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (далі також ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08») з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за липень 2023 року, проведеної Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, 13.10.2023 було складено акт перевірки. На підставі зазначеного акта Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 10.11.2023 прийнято податкове-повідомлення рішення № 100532000402, яке позивач вважає протиправним. Висновки відповідача щодо завищення ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» задекларованих показників податкового кредиту податкової декларації за липень 2023 року по взаємовідносинам із ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» є необґрунтованими. Податковий кредит сформовано за господарськими операціями з вказаними контрагентами, що мали реальний характер та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, на підставі зареєстрованих контрагентами позивача податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Придбані у ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» портативні радіостанції та акумулятори, та у ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» - нафтопродукти (бензин і газ нафтовий скраплений) використовуються у господарській діяльності позивача, основним напрямком діяльності якого є виробництво олії і тваринних жирів. Відповідач дійшов помилкового висновку про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, посилаючись на неможливість здійснення ними господарської діяльності. Такий висновок відповідача заснований виключно на підставі аналізу наявної в інформаційно-аналітичних базах даних ДПС України податкової інформації. Чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей його постачальників, та додержання ними податкової дисципліни. Крім того, в акті перевірки зазначено про відповідність ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» критеріям ризиковості, яке прийнято 31.08.2023, тоді як господарські операції з вказаним контрагентом здійснено у червні та липні 2023 року на підставі договору, укладеного в 2022 році.

Ухвалою від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.12.2023 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 20.12.2023.

14.12.2023 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що платники податків повинні дотримуватися розумної обачності при виборі контрагентів та укладенні з ним договорів, оскільки від цього залежить подальше фактичне їх виконання, отримання прибутку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі також ПДВ). Перевіркою ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» було встановлено порушення ним податкового законодавства у відносинах з контрагентами: ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ». За інформацією податкового органу ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» не має достатніх кваліфікованих трудових та матеріальних ресурсів для виробництва портативних радіостанцій та акумуляторів, не встановлено придбання вказаним контрагентом послуг з виробництва будь-якої продукції за другий квартал 2023 року, здійснення ним імпортних операцій за 2023 рік, у зв`язку з чим неможливо встановити походження портативних радіостанцій, реалізованих ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» на адресу ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08». Документи, що засвідчують якість товару та передбачені договором, укладеним між позивачем і ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ», до перевірки не надано. Відповідно до наявних в ІКС «Податковий блок» рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (останнє рішення № 56075 від 31.08.2023) ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Встановити походження бензину, поставленого ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» на адресу ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» у червні-липні 2023 року, неможливо. Контрагенти-постачальники ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» у ланцюгу постачання товару відповідають критеріям ризиковості. Вищенаведене стало підставою для висновку про нереальність господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит. Реєстрація податкових накладних здійснюється в автоматичному режимі. Дослідження господарських операцій здійснюється шляхом проведення податкової перевірки. Податковий орган має право збирати податкову інформацію про платників податків та використовувати її під час проведення документальних перевірок, у зв`язку з чим докази неможливості реального виконання господарських операцій (відсутність достатньої кількості працівників, основних засобів, неможливість встановлення походження товару/робіт/послуг, невідповідність між наданими до перевірки первинними документами та даними податкової інформації) належним чином зібрані та відображені в акті перевірки, який є належним доказом вчинення позивачем податкових правопорушень.

19.12.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що відповідачем не доведено вчинення ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» порушень, встановлених актом перевірки. Платник податків (покупець товарів, робіт/послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у виді позбавлення права на формування податкового кредиту, у разі можливої неправомірної діяльності його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податку щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Відповідач не вказував про неналежне оформлення первинних документів, якими підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ».

Ухвалою від 20.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, яке міститься у відзиві.

14.02.2024 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 16.02.2024.

Також 14.02.2024 надійшли додаткові пояснення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову, зазначав про відсутність у контрагентів позивача: ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» основних засобів, наводив посилання на практику Верховного Суду.

Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код ЄДРПОУ 35834331) як платник податків станом перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» за КВЕД: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

На підставі повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.09.2023 № 165/32-00-07-06-03, виданого Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2023 № 233-п уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, по декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року (№ 9210987450 від 18.08.2023).

13.10.2023 за результатами перевірки складено акт № 1028/32-00-04-02-01-06/35834331 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до висновків вказаного акта перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування, встановлено такі порушення ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08»:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту (рядок 17) податкової декларації з ПДВ за липень 2023 року у розмірі 25390,00 грн;

- п. 200.1, пп. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 25390,00 грн.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій з придбання ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» товарів у ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» на суму 15645 грн і ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» на суму 9042 грн за відсутності технічної та матеріальної бази для виробництва вказаними контрагентами ТМЦ, неможливості їх самостійного виробництва, відсутності фактичних виробників/імпортерів по ланцюгу придбання/реалізації товарів.

У додатку № 5 до акта перевірки № 1028/32-00-04-02-01-06/35834331 від 13.10.2023 наведено інформацію щодо взаємовідносин ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» з окремими постачальниками, у тому числі ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ». Зазеначено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» у липні 2023 року реалізовано на адресу ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» акумулятори у кількості 6 шт. за ціною 2050 грн/шт. та радіостанції портативні у кількості 5 шт. за ціною 6582 грн/шт., на загальну суму 54252 грн, у тому числі ПДВ 9042 грн. До перевірки ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» надано податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні та договір № А-238 від 11.02.2020 по взаємовідносинам з ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» за період, що перевірявся. ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до складу податкового кредиту липня 2023 року включено податкові накладні по взаємовідносинах із ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» у червні 2023 року на загальну суму 10745,00 грн, у тому числі ПДВ 702,94 грн, у липні 2023 року на загальну суму 93867,50 грн, у тому числі ПДВ 15644,58 грн. ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до перевірки надано договір № СК24-0059 від 16.11.2022 по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ», видаткові накладні, специфікації відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних, платіжні доручення та відповідні регістри бухгалтерського обліку щодо документування цих операцій. Відповідно до наданих документів ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» реалізовано у червні 2023 року газ нафтовий скраплений на суму ПДВ 702,94 грн, у липні 2023 року бензин А-95, газ нафтовий скраплений на суму ПДВ 15644,58 грн вітчизняного походження на ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08».

На підставі акта перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 100532000402 від 10.11.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 25390,00 грн.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Податковий кодекс України (далі також ПК Ураїни; у редакції на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що позивачем було віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів у ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ», підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними: №№ 2, 3 від 12.07.2023, №№ 4, 5 від 20.07.2023, складеними ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ»; № 9 від 06.06.2023, №№ 23, 24 від 11.07.2023, складеними ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ».

Зауважень до наданих ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» первиних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за якими складено вказані податкові накладні, відповідачем не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві.

Висновки відповідача про те, що ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» не має права на отримання бюджетного відшкодування на суму 25390,00 грн, ґрунтуються виключно на підставі зібраної податкової інформації, та прийнятті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» рішення № 56075 від 31.08.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку постачання товарів (послуг) платникам податків, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, та придбання товарів (послуг) у платників податків, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку).

Однак таке рішення щодо ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» було прийнято у серпні 2023 року, тоді як від`ємне значення ПДВ на суму 16 347,52 грн сформовано за господарськими операціями, здійсненими між позивачем і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» у червні та липні 2023 року, тобто до прийняття такого рішення.

В акті перевірки підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за вказані послуги.

В акті перевірки контролюючим органом не надано оцінку господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентами на підставі наданої до перевірки первинної документації та документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд звертає увагу, що сама по собі податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.

Крім того, суд зауважує, що отримання податковим органом податкової інформації, у якій викладено висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Суд встановив, що позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентами позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно з пунктом 1.2 цього Положення первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Судом було досліджено первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеним вище контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, необґрунтованими, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаним контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

Надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.

Рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.

Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які відповідно до ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати; довідка документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Зібраними у справі доказами підтверджуються господарські операції позивача, а відтак спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності, а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 805/1357/16-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Суд звертає увагу, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, за змістом статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у тому числі його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагенті позивача ТОВ «СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» і ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.05.2023 у справі № 810/1052/15.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 у справі № 160/6707/20, від 16.02.2023 у справі № 420/4722/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 у справі № 320/4019/19.

Отже, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагентів позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагентів.

Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.12.2019 у справі № 814/1439/17 та від 26.01.2023 у справі № 280/5647/19.

У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

У свою чергу, викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме, для цієї особи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Контролюючим органом не подано доказів, які однозначно свідчили би про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували би фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків. Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Отже, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату, лише, ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16 та від 14 грудня 2022 року у справі № 640/18058/19.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 100532000402 від 10.11.2023, яким позивачу зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 25390,00 грн, є протиправним і таким, що прийняте відповідачем безпідставно.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Статтею 139 КАС України врегульовано питання розподілу судових витрат. Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10805 від 22.11.2023.

Відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 100532000402 від 10.11.2023.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотри гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08», місцезнаходження: 53264, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Першотравневе, вул. Центральна, буд. 15, код ЄДРПОУ 35834331.

Відповідач: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079.

Повне рішення суду складено 04.07.2025.

Суддя В.В. Рянська