Постанова від 04.07.2025 по справі 420/37200/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37200/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року у справі №420/37200/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

У С Т А Н О В И В:

28 грудня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Белста» (далі позивач, товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення відповідачем митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, а не за основним (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), як здійснено позивачем, суперечить вимогам Митного кодексу України.

Як стверджувало Товариство, декларантом надано до митного органу всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та в підтвердження заявленої ним митної вартості товару. За таких обставин, на переконання позивача, оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 01 жовтня 2024 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2023/000075 від 17.10.2023 року.

Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару і числових значень, та як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (резервного) методу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеською митницею (далі скаржник, митний орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки документів, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією, відповідачем правомірно скориговано митну вартість товарів за резервним методом у зв`язку із не підтвердженням Товариством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), зокрема, її транспортної складової (документів про вартість перевезення), а також умов оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу приватного підприємства «Белста» спростовує доводи апеляційної скарги митного органу, вказуючи на законність ухваленого рішення суду та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції та з`ясовано судовою колегією, 14.06.2018 року між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) (далі - продавець) та ТОВ «Белста» (далі - покупець) укладено контракт №8. (а.с.31-38)

За умовами вказаного контракту продавець зобов`язується поставити товар, в асортименті, об`ємі і кількості, вказаних у письмовій заявці або проформі-інвойсу та інвойсі. Інвойс є невід`ємною частиною даного контракту, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар на підставі умов, узгоджених сторонами в даному контракті. (пункт 1.1. контракту)

Продавець поставляє товар на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2010) Франко борт - Ningbo Port (Shanghai Port) Китайська Народна Республіка з подальшим ввезенням товару на територію України. (пункт 4.1. контракту)

01 травня 2023 року між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) та ТОВ «Белста» укладено Додаткову угоду №18 до контракту №8 від 14 червня 2018 року, якою викладено у новій редакції пункт 3.3. розділу ІІІ «Ціна і оплата»:

«Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем на підставі проформи-інвойсу продавця в доларах США прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 30% передоплати, та 70% після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше 10 днів з моменту отримання останнього.

Також, покупець має право здійснити оплату за товар у розмірі 70% на підставі виставленого продавцем проформи-інвойсу чи інвойсу без отримання коносаменту. В цьому разі коносамент повинен бути відправлений покупцеві на протязі 10 днів з моменту отримання продавцем оплати.». (а.с.57)

На виконання умов контракту №8 від 14.06.2018 року компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» поставлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» партію товару, а саме:

«Товар № 1 - хутро штучне: полотно з наклеєним на нього синтетичним ворсом (100% поліефір), що імітує натуральне хутро різного кольору, виготовлене методом нанесення текстильних волокон на основу, попередньо змащену клеєм, в рулонах завширшки 160 см: арт. RX C-3- 50,2 м, арт. RX C-4- 49 м, арт. RX C-6- 50,6 м, арт. 075 C-4- 303,4 м, арт. 076 C-44- 244,5 м, арт. 076 C-54- 234,3 м, арт. 076 C- 58- 660,1 м, арт. 076 C-174- 440,4 м, арт. 076 C-160- 646,1 м, арт. 076 C-211- 2560,4 м, арт. 076 C-146- 1842,3 м, арт. 076 C-148- 187,3 м, арт. 076 C- 171- 364,5 м, арт. 076 C-6- 1791,6 м, арт. 076 C-26- 1711,3 м, арт. 071 BB- 2466 м. Використовується, як сировина у власному виробництві поверхні взуття. Виробник «Yiwu Karma Import Export Co., LTD». Торгівельна марка «Textile International»;

Товар № 2 - пневматична машина нанесення штампу, модель ZY-819H2- 1 шт. Нова, призначена для гарячого тиснення фольги на текстильні матеріали, використовується у виробництві взуття. Потужність 700 Вт, швидкість 10-50 тиснень в хвилину, температура 300 гр. С, робоча площина 210х180 мм, робоча товщина поверхні 0-150 мм. Фарбувальна стрічка надівається на валик і просувається по транспортеру, штампувальна голівка (матриця) нагрівається та опускається натисненням педалі, в результаті чого отримується відтиск на тканині. Використовується у власному виробництві кімнатного взуття. Торгівельна марка «ZONESUN». Виробник «ZONESUN TECHNOLOGY LIMITED»;

Товар № 3 - промислова швейна машина, не автоматична: модель SR-CFJ 168 -1 шт. Машина човникового стібка, 1-гольчата, нова-2023 року випуску, напруга 220 В, потужність 0,75 кВт, з нижнім транспортом, верхньою синхронною зубчатою лапкою та голковим транспортером. Призначені для зшивання устілки до верху взуття. Довжина стібка 0,1 - 8,0 мм, максимальна товщина шиття 8 мм, тип стібка - човниковий, механізм подачі - крокова прижимна лапка, товщина матеріла для зшивання до 7,0 мм. Обладнання використовується у власному виробництві взуття. Торгівельна марка «Industrial». Виробник «Industrial Sewing Machine»;

Товар № 4 - ворсова тканина з пофарбованим основним розрізаним утоковим ворсом різних кольорів, яка виготовлена з поліефірних 75% та поліамідних 25% синтетичних волокон, ширина рулону-1,5 м, без покриття, без просочення: арт.3051 C¬1- 546 м, арт.3051 C-3 - 646 м, арт.3051 C-4- 694 м, арт.3051 C-6- 561 м, арт.3051 C-7- 561 м, арт.3051 C-8- 513 м. Використовуються як сировина у власному виробництві взуття. Виробник «Yiwu Karma Import Export Co.,LTD». Торгівельна марка «Textile International»;

Товар № 5 - осново в`язане трикотажне полотно (арт.202 C-300) -1126,5 м, не мереживне, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток/волокон (100%) різних кольорів, без ворсу. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 210+/-1/ м2. Використовується як сировина у власному виробництві взуття;

Товар № 6 - поперечно в`язане трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток/волокон (100%) різних кольорів, без ворсу: арт.194 С-1- 1049,4 м, арт. І IY GREEN-600,5 м, арт.№ GRAY-616,2 м, арт.№ BLUE- 491,9 м. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 460+/-1/м2. Використовується як сировина у власному виробництві взуття;

Товар № 7 - поперечно в`язане трикотажне, пофарбоване полотно: арт. 3048 С-106-395 м, арт. 3048 C-211-786 м, арт.3048 C-173-359 м, арт.3048 C-170-511,1 м, арт.3048 C-145- 372 м, арт.3048 C-150- 780 м, арт.3048 C-213- 387 м, арт.Л C-27- 63,4 м, артЛ C-31- 60,5 м, арт.Л C-19- 56,1м. Виготовлене з синтетичних поліефірних ниток (97,5+/-0,3%) та еластомірних поліуретанових ниток (2,5%+/- 0,3%). Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Поверхнева щільність- 299+/-1/м2. Використовується як сировина у власному виробництві взуття.

Для проведення митного оформлення товарів, поставлених за контрактом №8 від 14.06.2018 року декларантом подано до Одеської митниці митну декларацію за №23UA500220001611U0 від 17.10.2023 року. (а.с.59)

Згідно до відомостей графи 42, 43 митної декларації №23UA500220001611U0 від 17.10.2023 року декларантом зазначено метод визначення митної вартості « 1 - основний» за ціною договору 78009,655 доларів США. Умови поставки (графа 20 митної декларації №23UA500220001611U0 від 17.10.2023 року) FOB CN Ningbo.

При поданні митної декларації №23UA500220001611U0 від 17.10.2023 року декларантом надано Одеській митниці наступні документи:

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № АК230712 від 12.07.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № YK230816A від 16.08.2023 року;

- коносамент (Bill of lading) № ME0823085137 від 22.08.2023 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8559 від 12.10.2023 року;

- супровідний документ T (Dispatch note model T) №23ROCT190000672945 від 12.10.2023 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3307Y0220/00004R від 17.08.2023 року;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) №YK230816A від 16.08.2023 року;

- платіжний документ № 402 від 31.07.2023 року;

- платіжний документ № 409 від 24.08.2023 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 38 від 28.08.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1210-01 від 12.10.2023 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 17 від 01.12.2022 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 8 від 14.06.2018 року;

- договір (контракт) про перевезення № 150721 від 15.07.2021 року;

- інші некласифіковані документи (Довідка про склад товару) № 1 від 16.08.2023 року;

- копія митної декларації країни відправлення №398620061452561862 від 16.08.2023 року.

За наслідками дослідження документів, які подані декларантом для здійснення митного оформлення товару, Одеською митницею повідомлено декларанта про те, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку із зазначеним, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, Товариство зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи.

На вимогу митного органу декларантом надано додаткові документи, а саме прайс - лист (комерційна пропозиція) від 12.07.2023 року, довідка про ціну №0664-inf від 18.10.2023 року суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експоцентр Одеса», виписка з бухгалтерської документації від 01.08.2023 року, виписка з бухгалтерської документації від 24.08.2023 року. (а.с.104)

18.10.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1. (а.с.122-123)

Як установлено апеляційним судом, у вказаному рішенні в графі 33 «Обставини прийняття рішення» митним органом не зазначено обґрунтувань підстав для коригування митної вартості товарів.

Разом з цим, як слідує зі змісту протоколу обробки електронного документа, посадовою особою митного органу вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) Надано два платіжних документа про оплату товару від 31.07.2023 року №402 на суму 26 040 дол. США та від 24.08.2023 року № 409 на суму 51 969,65 дол. США, загальна суму оплати складає 78 009,65 дол. США. В наданих документах міститься посилання на контракт від 14.06.2018 року №8 та проформу-інвойс від 12.07.2023 року № АК230712, у відповідності до яких вказана сума складає 86 800 дол. США. Відтак, різниця становить 8790,35 дол. США.

2) Положеннями п.3.3 контракту передбачено 30% передоплату від суми наведеної у проформі-інвойс та 70% оплату після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше ніж 10 днів з моменту отримання останнього.

За результатами проведеного аналізу було встановлено сплату 30 % від суми, яка наведена в проформі-інвойсі від 12.07.2023 року № АК230712 та оплату у розмірі 51 969,65 дол. США, відповідно до рахунку від 31.07.2023 року № 402, однак, не відомо 70% від якого документу. Зовнішньо-економічним контрактом передбачено тільки проформу-інвойс.

3) Надано рахунок на оплату від 28.08.2023 року №38 та договір транспортно-експедиторського обслуговування від 15,07.2021 року № 150721 між ТОВ «Белста» та ФОП ОСОБА_1 , разом з цим в коносаменті від 22.08.2023 року № МЕ0823085137 зазначено інше підприємство перевізником.

4) Згідно до наданого коносаменту від 22.08.2023 року № МЕ0823085137, оплата за перевезення товару здійснювалася в порту призначення доставки товару. Проте, відповідні документи не були надані до митного органу.

5) Згідно із вимог розділу III «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. (а.с.172-173)

У відповідності із вказаними обставинами, митну вартість товару, що імпортується, митним органом скориговано та визначено із застосуванням резервного методу згідно до наявної у митному органі інформації.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 МК України:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З наявних в матеріалах справи доказів убачається, що митну вартість імпортованого товару, яка вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом - за ціною контракту №8 від 14.06.2018 року у розмірі 78009,65 доларів США.

Апеляційним судом установлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості.

Зі змісту приписів розділу ІІІ «Митна вартість товарів та методи її визначення» Митного кодексу України слідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при установлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів, а також установлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судовою колегією з`ясовано, що за позицією митного органу підставами для здійснення спірних коригувань митної вартості товарів слугували обставини не підтвердження з боку Товариства транспортної складової, а саме ненадання документів про вартість перевезення товарів, а також розбіжності в сумі оплати за поставлений товар та суми, зазначеної в проформі-інвойс від 12.07.2023 року № АК230712.

Як стверджує скаржник, під час митного оформлення товарів до митного органу надано два платіжних документа про оплату за товар від 31.07.2023 року №402 на суму 26 040 дол. США та від 24.08.2023 року № 409 на суму 51 969,65 дол. США, загальна суму якої складає 78 009,65 дол. США.

При цьому, в наданих документах міститься посилання на контракт від 14.06.2018 року №8 та проформу-інвойс від 12.07.2023 року №АК230712, у відповідності до якого вказана сума складає 86 800 дол. США.

Відтак, різниця між сумою товару, вказаної у проформі-інвойсі від 12.07.2023 року №АК230712, та фактично сплаченої Товариством становить 8790,35 дол. США.

Крім того, приписами п.3.3 контракту передбачено 30% передоплату від суми наведеної у проформі-інвойс та 70% оплату після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше ніж 10 днів з моменту отримання такого документа.

З цього приводу, судова колегія вказує, що умови оплати за товар визначено у розділі 3 «Ціна і оплата» контракт №8 від 14.06.2018 року, укладеного між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) як продавцем та ТОВ «Белста» як покупцем.

Так, у відповідності до приписів підпункту 3.1 контракту №8 від 14.06.2018 року сторони погодили, що ціна за товар вказується в заявці покупця або проформі-інвойсі продавця та встановлюється в доларах США за погонний метр.

Згідно до підпункту 3.2 вказаного контракту, продавець після повної загрузки товару в контейнер виставляє покупцю інвойс.

Відповідно до підпункту 3.3 контракту №8 від 14.06.2018 року оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем на підставі проформи-інвойсу продавця в доларах США прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 30% передоплати, та 70% після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше ніж 10 днів з моменту отримання останнього.

Положеннями підпункту 3.3.1 даного контракту установлено, що оплата першої поставки товару за цим контрактом здійснюється на умовах 100% передоплати на підставі виставленого продавцем проформи-інвойсу в доларах США прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця.

Приписами підпункту 3.3.2 контракту №8 від 14.06.2018 року передбачено, що у результаті загрузки товару в контейнер, якщо сума товару інвойсу перевищує суму товару у проформі-інвойсі, покупець повинен здійснити оплату різниці. У разі, якщо сума товару по інвойсу меньша суми по проформі-інвойсу, за наявності письмового повідомлення покупця, продавець повинен повернути кошти на розрахунковий рахунок покупця, строком не пізніше ніж 30 днів з моменту виставлення інвойсу, або зарахувати в якості оплати за наступну поставку, що оформлюється додатковою угодою.

Разом з цим, 01 травня 2023 року між компанією «Yiwu Karma Import Export Co.,Ltd» (Китайська Народна Республіка) та ТОВ «Белста» укладено Додаткову угоду №18 до контракту №8 від 14 червня 2018 року, якою викладено у новій редакції пункт 3.3. розділу ІІІ «Ціна і оплата»:

«Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем на підставі проформи-інвойсу продавця в доларах США прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 30% передоплати, та 70% після отримання покупцем від продавця коносаменту в електронному вигляді, але не пізніше 10 днів з моменту отримання останнього.

Також, покупець має право здійснити оплату за товар у розмірі 70% на підставі виставленого продавцем проформи-інвойсу чи інвойсу без отримання коносаменту. В цьому разі коносамент повинен бути відправлений покупцеві на протязі 10 днів з моменту отримання продавцем оплати.». (а.с.57)

З аналізу приписів контракту №8 від 14.06.2018 року з урахуванням додаткової угоди №18 до контракту №8 від 14 червня 2018 року убачається, що покупець має право здійснити оплату за товар у розмірі 70% на підставі виставленого продавцем проформи-інвойсу чи інвойсу без отримання коносаменту.

На виконання умов контракту продавцем виставлено на адресу покупця проформу-інвойсу від 12.07.2023 року №АК230712 на загальну суму 86800 дол. США. Загальна кількість товару (текстильна тканина) визначена у кількості 28000 погонних метрів. Ціна за одиницю товару вказана у розмірі 3.1 дол. США. (а.с.39)

Згідно із платіжної інструкції від 31.07.2023 року №402, Товариством як покупцем сплачено 30% від суми проформи-інвойсу від 12.07.2023 року №АК230712 у розмірі 26040 дол. США. (а.с.50)

У подальшому, як свідчать матеріали справи, продавцем виставлено на адресу покупця комерційний інвойс (Commercial invoice) № YK230816A від 16.08.2023 року на загальну суму 78009,655 дол. США. Загальна кількість товару (текстильна тканина) визначена у кількості 24779,6 погонних метрів.

При цьому, крім означеного товару продавцем включено до такого інвойсу напівавтоматичну машинку для гарячого тиснення фольгою ZY-819H2, кеттельну машину для взуття SR-CFJ, загальна вартість яких становить 3050 дол. США. (а.с.51-53)

Тобто, станом на дату виставлення продавцем комерційного інвойсу (Commercial invoice) №YK230816A від 16.08.2023 року змінився перелік товарів, додатково включено напівавтоматичну машинку для гарячого тиснення фольгою ZY-819H2, кеттельну машину для взуття SR-CFJ, та змінено вартість одиниці товару (текстильна тканина), як і його кількість у бік зменшення (24779,6 погонних метрів).

Наведені вище обставини підтверджуються змістом комерційного інвойсу (Commercial invoice) № YK230816A від 16.08.2023 року, а також пакувального листа у співставленні із змістом проформи-інвойсу від 12.07.2023 року №АК230712.(а.с.39, 64-65)

Як слідує зі змісту наявної в матеріалах справи платіжної інструкції від 24.08.2023 року №409, Товариством як покупцем сплачено на користь продавця 51969,65 дол. США з посиланнями на комерційний інвойс (Commercial invoice) №YK230816A від 16.08.2023 року.(а.с.56)

Загальна сума, сплачена на підставі платіжної інструкції від 31.07.2023 року №402 та платіжної інструкції від 24.08.2023 року №409, становить 78009,655 дол. США та відповідає сумі, визначеній у комерційному інвойсі (Commercial invoice) № YK230816A від 16.08.2023 року.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, в тому числі є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару за контрактом №8 від 14.06.2018 року здійснювалась на умовах FOB порт Шанхай, Нингбо (Китай). Згідно до наявного в матеріалах справи коносаменту (Bill of lading) № ME0823085137 убачається, що контейнер №TLLU5118559 завантажено на борт судна 26.08.2023 року.(а.с.69)

Разом з митною декларації Товариством надано до митного органу проформу-інвойс від 12.07.2023 року №АК230712 на загальну суму 86800 дол. США та рахунок-фактуру (інвойс) №YK230816A від 16.08.2023 року на загальну суму 78009,655 дол. США.

Разом з цим, сума зазначена в рахунку-проформі від 12.07.2023 року №АК230712 є більшою ніж у комерційному інвойсі №YK230816A від 16.08.2023 року, різниця якої становить 8790,35 дол. США.

За позицією позивача, перелік товарів у рахунку-проформі від 12.07.2023 року №АК230712) не був остаточним, та у подальшому змінився. Як стверджував позивач, у зовнішньо-економічній діяльності, при замовленні великої кількості товару, кількість якої не можливо відразу прорахувати контрагентом виставляється попередній рахунок, на підставі якого здійснюється передоплата. Тільки після того, як буде завантажено точну кількість товару, контрагент надсилає рахунок (інвойс) із підсумковою вартістю за товар. Відтак, зазначена вище різниця суми 8790,35 дол. США зумовлена зміною виду та кількості товару, що імпортується.

Апеляційний суд звертає увагу, що за своєю правовою природою проформа-інвойс - це попередній рахунок, що виписується або як пропозиція (оферта), або як рахунок на передоплату в рамках зовнішньоторговельної операцій, що передбачає попередні платежі. Тобто, ціна товару та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним і у подальшому може змінюватись.

У свою чергу, комерційний інвойс це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов`язковим для проходження митниці. Без нього не розмитнять товар та не допустять на територію держави. Такий документ складається одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.

З урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 53 МК України, рахунок-проформа (проформа-інвойс) може бути документом, який підтверджує митну вартість товару лише в тому випадку, якщо імпортований товар не є об`єктом купівлі-продажу.

Між тим, враховуючи наведені вище обставини та те, що імпортований товар є об`єктом купівлі-продажу, Товариством правомірно визначено митну вартість поставленого товару на підставі наданого комерційного інвойсу №YK230816A від 16.08.2023 року у розмірі 78009,655 дол. США.

За таких обставин, у даному випадку рахунок-фактура (інвойс) №YK230816A від 16.08.2023 року є доказом операцій купівлі-продажу товарів і належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Саме поданий до митного оформлення товарів рахунок-фактура (інвойс) №YK230816A від 16.08.2023 року є розрахунково-платіжним документом, у якому покупцю виставляється сума до сплати, а також міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Отже, комерційний інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, якщо орган доходів та зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Зазначений вище правовий висновок Верховний Суд сформував у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Так, як установлено судовою колегією, в підтвердження оплати за товар у розмірі 78 009,65 дол. США Товариством до митного органу надано два платіжних документа про оплату за товар від 31.07.2023 року №402 на суму 26 040 дол. США та від 24.08.2023 року № 409 на суму 51 969,65 дол. США.

При цьому, в платіжній інструкції від 24.08.2023 року № 409 на суму 51 969,65 дол. США. міститься посилання саме на рахунок-фактуру (інвойс) №YK230816A від 16.08.2023 року.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

У зв`язку з чим, на переконання апеляційного суду, коригування митної вартості товарів із зазначених вище підстав є необґрунтованим.

Що ж стосується посилань митного органу про ненадання товаросупровідних документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, судова колегія звертає увагу на таке.

Як слідує з матеріалів справи та зазначалось вище апеляційним судом, поставка товару за контрактом №8 від 14.06.2018 року здійснювалась на умовах FOB порт Шанхай, Нингбо (Китай).

Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 умови постачання «FOB» передбачають, зокрема, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «FOB», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.

Враховуючи умови поставки «FОВ», витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).

Так, згідно із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є:

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Слід зазначити, що митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

При цьому, згідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати коносамент - це документ, що підтверджує укладення договору морського перевезення і прийняття або навантаження вантажу перевізником, яким останній зобов`язується передати вантаж проти вручення документа.

Крім того, згідно із міжнародними правилами перевезення, якщо коносамент видається на умовах «freight prepaid», то це означає, що фрахт повинен бути зібраний до видачі вантажу одержувачу. При цьому зовсім не обов`язково, що фрахт повинен заплатити сам одержувач. За погодженням з морським перевізником фрахт може оплатити будь-яка особа, в тому числі відправник в порту відвантаження.

Разом з цим, напис «shipped on board» свідчить про те, що товар фактично був завантажений на борт. Відтак, товар, що передається відповідно до такого коносаменту, за визначенням вже відвантажено, та відповідно фрахт, повинен бути оплачений фрахтувальником судновласнику.

З урахуванням викладеного, коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов`язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції:

- підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу;

- засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;

- є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

З матеріалів справи убачається, що під час митного оформлення товарів в підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, Товариством надано:

- договір від 15.07.2021 року №150721 транспортно - експедиторського обслуговування, укладений між ТОВ «Белста» (як замовником) та ФОП ОСОБА_1 (як експедитором);

- коносамент (Bill of lading) № ME0823085137 від 22.08.2023 року;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №8559 від 12.10.2023 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 38 від 28.08.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1210-01 від 12.10.2023 року;

- платіжні документи від 06 березня 2023 року №13094, від 07 березня 2023 року №13130 про сплату витрат з транспортування товарів згідно рахунку до № 38 від 28.08.2023 року.

Зі змісту наявного в матеріалах справи коносаменту (Bill of lading) № ME0823085137 від 22.08.2023 року слідує, що поставка товару за контрактом №8 від 14.06.2018 року здійснювалась поза митною територією України (морський фрахт) з порту завантаження Нінгбо (Китай) до порту розвантаження у місті Constanta (Румунія). (а.с.69)

Також, апеляційним судом з`ясовано, що у відповідності до умов договору від 15.07.2021 року №150721 транспортно - експедиторського обслуговування, укладеного між ТОВ «Белста» (як замовником) та ФОП ОСОБА_1 (як експедитором), замовник доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок замовника, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг замовнику за згодою сторін.

Пунктом 2.1.1. цього Договору передбачено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення його вантажів на умовах, письмово узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги замовнику за письмовим погодженням сторін.

При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за письмовим погодженням замовника та за рахунок замовника договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями.

Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, ТТ).

Як убачається з копії автотранспортної накладної (Road consignment note) № 8559 від 12.10.2023 року, на ній дійсно міститься печатка перевізника ФОП ОСОБА_2 .

Поряд з цим, судова колегія зауважує, що згідно із п. 2.1.1. вказаного вище договору при необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, експедитор має право укладати від свого імені та за письмовим погодженням замовника та за рахунок замовника договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями.

У відповідності до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

При цьому, у відповідності із п. 2.1.1 договору транспортно - експедиторського обслуговування від 15.07.2021 року №150721 документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, ТТ).

З урахуванням наведеного, на переконання судової колегії, зазначення в автотранспортній накладній перевізником ФОП ОСОБА_2 , яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства України, і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

Більше того, з наявного у матеріалах справи листа експедитора - ФОП ОСОБА_1 слідує, що вартість поставка товару, який надійшов в контейнері №TLLU5118559 згідно із коносаментом № ME0823085137 від 22.08.2023 року з порту Нінгбо (Китай) до митного кордону Джурджулешти-Рені становить 276 167 грн. 73 коп. (а.с.84)

Так, Товариством надано до митного органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №38 від 28.08.2023 року за маршрутом Нінгбо (Китй) Джурджулешти-Рені (Україна), у якому зазначено, що сума таких послуг становить 276 167 грн. 73 коп. (а.с.81)

Оплата задекларованої позивачем вартості транспортних послуг підтверджується платіжними інструкціями від 06.09.2023 року за № 13094 та від 07.09.2023 року №13130 з посиланнями на рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2023 року №38. (а.с.82-83)

Отже, судова колегія погоджується з висновками суду попередньої інстанції, що наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, сумніви митного органу щодо не підтвердження Товариством числового значення транспортних витрат є безпідставними.

Разом з цим, під час розгляду даної справи митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах недоліків, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом попередньої інстанції, що жодна із вказаних вище підстав для коригування митної вартості товарів не відповідає випадкам, визначеним у частині шостій статті 54 МК України, які надають митному органу право здійснити коригування митної вартості товарів.

Разом з цим, судом першої інстанції належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи митного органу про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.

З урахуванням викладеного у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що правильність визначення Товариством митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Що ж стосується посилань на факт спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів, то з цього приводу необхідно зазначити таке.

Так, використання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками з метою виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи безпосередньо передбачено, зокрема, Главою 52 Митного кодексу України та «Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року №684, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за №1021/27466).

Дійсно, наявність у такій автоматизованій системі інформації про іншу, ніж визначена декларантом, митну вартість товару, є підставою для сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Разом з цим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару порівняно з митною вартістю іншого аналогічного або ідентичного товару, не може розцінюватись як заниження Підприємством митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Згідно до вимог п.2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів» (затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60, 64 Митного кодексу України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

За результатами дослідження спірного рішення судовою колегією з`ясовано, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000033/1 від 18.10.2023 року, а саме в графі 33 «Обставини прийняття рішення», Одеською митницею не зазначено обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо здійснених коригувань.

Також відповідачем не зазначено про те, митна вартість якого товару бралася за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.

За таких обставин, оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи ж апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом попередньої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі митним органом не доведена, що, в свою чергу, також унеможливлює задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року у справі №420/37200/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов А.Г. Федусик